Ухвала

від 03.09.2020 по справі 280/5020/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 280/5020/18

адміністративне провадження № К/9901/5599/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Гончарової І.А., Шипуліної Т.М.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року у адміністративній справі №280/5020/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю САН-ГЛАС до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю САН-ГЛАС звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року позов задоволено.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року у справі №280/5020/18 - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області 26 лютого 2020 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2020 касаційну скаргу відповідача залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з ненаданням документа про сплату судового збору встановлено заявнику строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали для надання документа про сплату судового збору в порядку та розмірі визначеному законом.

Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено представнику заявника 30 березня 2020 року, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення №0102929305180.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху скаржником, в межах відведеного судом строку, 06 квітня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги в частині надання платіжного документа.

Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2020 року клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги задоволено та надано п`ятиденний строк з моменту закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) для надання документа про сплату судового збору.

Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено представнику заявника 05 травня 2020 року, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення №0102929559816.

18 травня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.

Разом з тим, на підтвердження доводів викладених у вказаній заяві, відповідачем не надано належних доказів на їх підтвердження.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14 травня 1981 року № R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08 липня 2011 року №3674-VІ.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року №3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Статтею 330 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Разом з тим, податковим органом не надано жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є підставою для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги та зловживання процесуальними правами.

Таким чином, заява відповідача про продовження процесуального строку на усунення недоліків касаційної інстанції задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

На момент постановлення Верховним Судом даної ухвали, на адресу суду від заявника касаційної скарги не надходив документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Пунктом першим частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Запорізькій області не виконано вимоги ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню.

Відповідно до пункту 1 Розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) №731-IX від 18 червня 2020 року (далі - Закон 731-IX) цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з пунктом 2 Розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону 731-IX процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

З огляду на внесені зміни до КАС України відповідно до Закону 731-IX стосовно перебігу процесуальних строків під час карантину пов`язаного запобіганню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк для усунення недоліків касаційної скарги закінчився 06 серпня 2020 року.

Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, пунктом 2 Розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18 червня 2020 року №731-IХ, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року у адміністративній справі №280/5020/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю САН-ГЛАС до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Судді В.В. Хохуляк І.А. Гончарова Т.М. Шипуліна