Ухвала

від 03.09.2020 по справі 910/6113/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

03.09.2020Справа № 910/6113/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний холдинг "Шевченківський" про розстрочення виконання рішення у справі № 910/6113/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКЛ Електро" (вул.Артема, буд. 9, м.Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 37015934)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний холдинг "Шевченківський" (пров.Виноградний, буд. 1/11, оф. 46, м.Київ, 01024, код ЄДРПОУ 39139346)

про стягнення 488 740,00 грн.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛКЛ Електро" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний холдинг "Шевченківський" про стягнення суми 488 740,00 грн основного боргу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №51 від 15.04.2017 щодо оплати поставленого товару.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.07.2020 позов задоволено повністю, вирішено стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний холдинг "Шевченківський" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКЛ Електро" основний борг у розмірі 488 740 грн 00 коп та судовий збір у розмірі 7 331 грн 10 коп.

18.08.2020 року до Господарського суду м. Києва від відповідача ТОВ "Будівельний холдинг "Шевченківський" надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду від 20.07.2019 у справі № 910/6133/20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 року розгляд заяви про розстрочку виконання рішення суду у справі №910/6113/20 призначено на 03.09.2020.

31.08.2020 через відділ діловодства суду позивачем подано письмові пояснення, в яких позивач просить суд відхилити заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду, так як останній безпідстано не виконував свої зобов`язання за Договором поставки № 51 від 15.04.2017 року.

Представник заявника в судове засідання з`явився, подану заяву підтримав, виконання рішення у даній справі просив розстрочити шляхом оплати щомісячних платежів щомісячних платежів згідно наступного графіку:

-вересень 2020 року у сумі 82 678, 60 грн. (вісімдесят дві тисячі шістсот сімдесят вісім

гривень 60 копійок);

-жовтень 2020 року у сумі 82 678, 50 грн. (вісімдесят дві тисячі шістсот сімдесят вісім

гривень 50 копійок);

-листопад 2020 року у сумі 82 678, 50 грн. (вісімдесят дві тисячі шістсот сімдесят вісім гривень 50 копійок);

-грудень 2020 року у сумі 82 678, 50 грн. (вісімдесят дві тисячі шістсот сімдесят вісім

гривень 50 копійок);

-січень 2021 року у сумі 82 678, 50 грн. (вісімдесят дві тисячі шістсот сімдесят вісім гривень 50 копійок);

-лютий 2021 року у сумі 50 678, 50 грн. (вісімдесят дві тисячі шістсот сімдесят вісім гривень 50 копійок).

Позивач в судове засідання не з`явився, представників у судове засідання не направив, про місце, дату, час судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Як на підставу для розстрочення виконання рішення суду у даній справі відповідач вказує на те, що у зв`язку із встановленням карантину та запровадженню посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої распіраторної хвороби COVID-19, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельний холдинг Шевченківський перебуває у складному фінансовому становищі, що значно ускладнює виконання рішення суду. Також, відповідач зазначає, що згідно платіжних доручень: 1) платіжне догручення № 1946 від 08.07.2020 року ним здійснено погашення заборгованості за Договором поставки № 51 від 15 квітня 2017 року на суму 30 000,00 грн. 2) платіжне доручення № 42342306 від 02.09.2020 року здійснено погашення заборгованості за Договором поставки № 51 від 15 квітня 2017 року на суму 82 687,60 грн.

Внаслідок чого, відповідач просить суд розстрочити виконання рішення суду у даній справі.

Розглянувши у судовому засіданні заяву відповідача про розстрочення виконання рішення, суд зазначає наступне.

Так, статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Суд відзначає, що відповідачем не надано належних доказів того, що на момент розгляду даної заяви дійсно існують виняткові обставини, які спричинюють ускладнення або унеможливлюють виконання судового рішення відповідно до вимог ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд відзначає, що стаття 331 Господарського процесуального кодексу України вимагає наявність конкретних обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Перелічені відповідачем обставини не є виключними та такими, що не унеможливлюють виконання рішення.

При цьому, твердження заявника про скрутне матеріальне становище та про переведння працівників на дистанційну роботу, до закінчення карантину не є тими обставинами, з якими приписи ст. 331 Господарського процесуального кодексу України пов`язують можливість надання розстрочки, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов`язання.

Європейський суд з прав людини у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (заява № 22774/93) наголосив, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6, також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні (див., mutatis mutandis, рішення у згадуваній вище справі Горнсбі, с. 510, п. 40). Отже, виконання судового рішення не може відстрочуватися на незаконних підставах.

Враховуючи викладене, з урахуванням інтересів сторін та прав на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання рішення суду, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний холдинг "Шевченківський" про розстрочку виконання рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний холдинг "Шевченківський" про розстрочення виконання рішення у справі № 910/6113/20, відмовити.

2. Дана ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.

Суддя Н.І. Ягічева