Ухвала

від 04.09.2020 по справі 910/11102/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

04.09.2020Справа № 910/11102/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І. при секретарі судового засідання Гарашко Т.В., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНЕСАНС-НЕРУХОМІСТЬ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРІЖ-ІНВЕСТ" про скасування заходів забезпечення позову

у справі №910/11102/20

За позовом Громадської організації "Захист культурної спадщини Києва" (вул. Михайла Грушевського, б. 4-Б, оф. 20, м. Київ,01001, код ЄДРПОУ: 38004771)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНЕСАНС-НЕРУХОМІСТЬ" (вул. Дзержинського, буд. 1, м. Ірпінь, Київська область,08203, код ЄДРПОУ: 35023901),

Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРІЖ-ІНВЕСТ" (вул. Миколи Василенко, буд. 7-А, м.Київ,03124, код ЄДРПОУ: 32069313),

Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ЛІГА" (вул. Зоологічна, буд. 4-А, оф. 139, м.Київ,04119, код ЄДРПОУ 32961097)

про визнання незаконним будівництва

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 року у справі №910/10740/20 повністю задоволено заяву Громадської організації "Захист культурної спадщини Києва" про забезпечення позову, яка була подана до подачі позовної заяви. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Ренесанс-Нерухомість", Товариству з обмеженою відповідальністю "Стріж-Інвест", Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна ліга" та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних робіт та з будівництва багатофункціонального комплексу з вбудованими приміщеннями та паркінгом по вул. Жилянській, 47, 47-Д у Голосіївському районі м. Києва на земельних ділянках (кадастрові номери 8000000000:72:081:0032, 8000000000:72:081:0035).

21.08.2020 року через відділ діловодства суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс-Нерухомість" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Стріж-Інвест" надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.08.2020 вказане клопотання було передано для розгляду судді Ягічевій Н.І. в межах справи № 910/11102/20 за позовом Громадської організації "Захист культурної спадщини Києва" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНЕСАНС-НЕРУХОМІСТЬ", Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРІЖ-ІНВЕСТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ЛІГА" про визнання незаконним будівництва.

У зв`язку з тим, що суддя Господарського суду міста Києва Ягічева Н.І. перебувала у відпустці, розгляд клопотання здійснювався після виходу судді з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 призначено судове засідання для розгляду клопотання про скасування забезпечення позову на 04.09.2020.

Відповідач-3 подав до суду клопотання про проведення судового засідання за відсутності свого представника, де зазначив, що підтримує клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Представник відповідачів-1 та -2 (заявника) у судовому засіданні 04.09.2020 надав пояснення щодо клопотання про скасування заходів забезпечення позову, просив суд його задовольнити; представник позивача (боржника) заперечив проти задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Клопотання про скасування заходів забезпечення позову обґрунтоване тим, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Ренесанс-Нерухомість", Товариству з обмеженою відповідальністю "Стріж-Інвест", Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна ліга" та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних робіт та з будівництва багатофункціонального комплексу з вбудованими приміщеннями та паркінгом по вул. Жилянській, 47, 47-Д у Голосіївському районі м. Києва на земельних ділянках (кадастрові номери 8000000000:72:081:0032, 8000000000:72:081:0035). При цьому 02.07.2020 Департаментом з питань державного регулювання архітектурно-будівельного контролю міста Києва видано Дозвіл на виконання будівельних робіт №КВ 112201541052. Також було розроблено проект Будівництво багатофункціонального комплексу з вбудованими приміщеннями та паркінгом на вул. Жилянській, 47, 47-д у Голосіївському районі м. Києва , який погоджений та затверджений в установленому порядку, в тому числі й Міністерством культури України та експертним висновком від 27.09.2018. Також згідно листа №22/2153 від 14.08.2020 Державної установи Інститут громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва Національної Академії медичних наук України необхідності встановлення СЗЗ наколо об`єкту, де відсутні виробничі процеси, що є джерелами чинників негативного впливу на навколишнє середовище та умови проживання населення, немає. Крім того, згідно з п. 5.12 ДСП № 173-96 об`єкти згідно до затвердженого проекту Будівництво багатофункціонального комплексу з вбудованими приміщеннями та паркінгом на вул. Жилянській, 47, 47-д у Голосіївському районі м. Києва допускається розташовувати в межах СЗЗ.

Отже, як зазначає представник відповідачів-1 та -2 об`єкт будівництва Будівництво багатофункціонального комплексу з вбудованими приміщеннями та паркінгом на вул. Жилянській, 47, 47-д у Голосіївському районі м. Києва може бути розміщений на земельних ділянках з кадастровими номерами: 8000000000:72:081:0032, 8000000000:72:081:0035, а відповідачами отримано усі дозвільні документи для здійснення будівництва, доведено, що земельні ділянки (кадастрові номери 8000000000:72:081:0032, 8000000000:72:081:0035) не знаходяться в санітарно-захисній зоні від промислових об`єктів, а для здійснення будівництва в межах історичного ареалу м. Києва отримано усі необхідні погодження.

Оцінивши обґрунтування, наведені представником Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНЕСАНС-НЕРУХОМІСТЬ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРІЖ-ІНВЕСТ" у поданому клопотанні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідачів-1 та -2 про скасування заходів забезпечення позову, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" ). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Статтею 13 Конвенції встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2009 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішеннях Європейського суду з прав людини ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При цьому, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах (п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003).

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Тобто забезпечення позову має тимчасовий характер, спрямований саме на гарантування виконання майбутнього рішення господарського суду.

З наведеного у сукупності полягає, що метою вжиття заходів забезпечення позову ухвалою суду від 27.07.2020 було саме забезпечення ефективного судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів позивача у випадку задоволення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову судом надана оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Частиною 1 статті 145 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Водночас суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі №15/155-б.

Однак обставини, якими Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНЕСАНС-НЕРУХОМІСТЬ" та Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРІЖ-ІНВЕСТ" обґрунтовують клопотання про скасування заходів забезпечення позову, не вказують на нівелювання підстав для забезпечення позову, які було наведено в ухвалі від 27.07.2020 Господарського суду міста Києва.

Не можуть бути підставою для скасування заходів забезпечення позову і посилання відповідача на висновки Державної установи "Інститут громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва Національної Академії медичних наук України, викладені у листі від 14.08.2020 № 22/2153, оскільки вони стосуються виключно питань щодо вирішення спору по суті і не створюють жодних нових обставин для скасування заходів забезпечення позову.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Обставини, якими Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНЕСАНС-НЕРУХОМІСТЬ" та Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРІЖ-ІНВЕСТ" обґрунтовують клопотання про скасування заходів забезпечення позову, не вказують на те, що потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджатиме належному виконанню судового рішення.

За змістом норм Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Нормами чинного законодавства визначено засади та окремі механізми реалізації прав всіх учасників судового процесу, в тому числі, забезпечення права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, що може бути реалізовано у передбаченому чинним господарським процесуальним законодавством порядку у разі непогодження з процесуальними рішеннями судді.

А відтак, клопотання про скасування вжитих заходів забезпечення позову не є переглядом або переоцінкою судом доказів та доводів, що досліджувалися при розгляді заяви про забезпечення позову, що може здійснюватися лише в порядку апеляційного або касаційного оскарження ухвали про забезпечення позову.

За таких обставин, виходячи з вищевикладеного у сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНЕСАНС-НЕРУХОМІСТЬ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРІЖ-ІНВЕСТ" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 року у справі №910/10740/20.

На підставі викладеного та керуючись статтями 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНЕСАНС-НЕРУХОМІСТЬ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРІЖ-ІНВЕСТ" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 року у справі №910/10740/20.

Згідно з ч.1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складення повного тексту.

Повний текст ухвали складено та підписано 07.09.2020.

Суддя Н.І. Ягічева