Рішення

від 31.08.2020 по справі 927/503/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

31 серпня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/503/20

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Книш Н.Ю.

за участю секретаря судового засідання Рослого В.В.

розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу 927/503/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-логістична компанія варіант"

вулиця Миру, будинок 3, м. Київ, 03134

до відповідача: Новгород-Сіверського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Новгород-Сіверськрайагролісгосп"

вулиця Залінійна, будинок 47, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська обл., 16000

про стягнення 32 351 грн 26 коп.

За участю представників учасників справи:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

У судовому засіданні була проголошена вступна та резолютивна частини рішення, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортно-логістична компанія варіант" подано позов до Новгород-Сіверського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Новгород-Сіверськрайагролісгосп" про стягнення 32351 грн 26 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору про організацію перевезення вантажів № ТЛК_В-121 від 01.03.2016, в частині своєчасної оплати наданих позивачем у серпні 2017 року відповідачу послуг з організації перевезень.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.06.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-логістична компанія варіант" залишено без руху та встановлено строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

На виконання вимог ухвали Господарського суду Чернігівської області від 17.06.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-логістична компанія варіант" надійшла заява №41 від 30.06.2020 з доказами направлення матеріалів відповідачу. В поданій заяві позивач зазначає, що не має офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, а також зазначає, що відомості щодо офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача позивачу невідомі. Крім того, позивач зазначає, що він направляв відповідачу в 2017 році засобами поштового зв`язку документи та акт, проте, в зв`язку з тим, що пройшло майже 3 роки з моменту відправлення позивачем на адресу відповідача даних документів, виданий ПАТ "Укрпошта" фіскальний чек майже вигорів.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження судове засідання по розгляду справи по суті призначено на 29.07.2020 о 10:40, явка учасників справи у судове засідання не визнавалася обов`язковою.

Вказана ухвала отримана позивачем та відповідачем згідно поштових повідомлень №1400048526308 (20.07.2020) та №1400048526944 (09.07.2020) відповідно.

У судове засідання 29.07.2020 представники сторін не прибули. Заяв, клопотань та відзиву на позов від відповідача на час проведення судового засідання не надходило.

У судовому засіданні 29.07.2020 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 31.08.2020 до 12:00.

Сторонам була направлена ухвала повідомлення від 29.07.2020 про оголошення перерви до 31.08.2020 до 12:00. Вказана ухвала отримана позивачем та відповідачем згідно поштових повідомлень №1400049110970 (10.08.2020) та №1400049110989 (04.08.2020) відповідно.

Крім того, з метою дотримання принципу змагальності сторін та належного їх повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, в порядку ст. 120-122 Господарського процесуального кодексу України на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет 29.07.2020 розміщено повідомлення позивачу та відповідачу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи №927/503/20 по суті до 31.08.2020 до 12:00, явка учасників справи у судове засідання не визнавалася обов`язковою.

Отже позивач та відповідач належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Станом на дату розгляду справи по суті відповідач відзиву на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив. Заяви та клопотання від відповідача до суду не надходили. В ухвалі про відкриття провадження у справі від 07.07.2020 попереджено відповідача про те, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням наведеного, розгляд справи проводився в межах розумного строку, та з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до ст. 169 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.

Згідно з ч. 1, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За приписами п.2 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника, у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи положення ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами в силу приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідачем не подано відзив на позов у встановлений судом строк без поважних причин.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив.

Предметом спору в даній справі є матеріально правова вимога позивача до відповідача про стягнення заборгованості за надані послуги з організації перевезень вантажів у сумі 32351,26 грн.

До обставин, які є предметом доказування у даній справі, відноситься встановлення факту наявності між сторонами договірних відносин щодо організації перевезення вантажів, факту надання позивачем відповідачу послуг з перевезення вантажів, оплати відповідачем наданих позивачем послуг.

Відповідно до п.2 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

У відповідності до п.1 ст.12 Цивільного кодексу України, особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Як встановлено ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

У статтях 3, 6, 203, 626, 627 Цивільного кодексу України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема, поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортно-Логістична Компанія Варіант" (позивач, експедитор) та Новгород-Сіверським районним дочірнім агролісогосподарським спеціалізованим підприємством "Новгород-Сіверськрайагролісгосп" (відповідач, клієнт) укладено договір № ТЛК_В-121 про організацію перевезень вантажів (далі - договір), який за своєю правовою природою є договором транспортного експедирування.

Згідно зі ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Аналогічні норми містяться також у ст. 316 Господарського кодексу України.

У п. 1.1 договору сторони встановили, що за договором про надання послуг з організації перевезень вантажів експедитор зобов`язується за рахунок клієнта та за винагороду (плату) виконати або організувати виконання визначених цим договором послуг, пов`язаних з організацією внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів у напіввагонах.

Згідно з п. 1.2 договору, експедитор організовує перевезення вантажів у напіввагонах шляхом укладання договорів з підприємствами, уповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів, підприємствами - власниками (балансоутримувачами) залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами, а клієнт сплачує й приймає надані експедитором послуги на умовах даного договору.

У розділі 2.2. договору передбачені обов`язки клієнта.

Зокрема, згідно з п.2.2.1-2.2.2 клієнт зобов`язаний пред`являти або організовувати пред`явлення замовлення на перевезення відповідно до Правил планування перевезень вантажів через АС Месплан . За 3 доби до дати подачі вагонів відправляти експедитору заявку на подачу вантажних вагонів відповідно до місячного плану перевезень.

Відповідно до п.2.2.5 договору клієнт зобов`язаний здійснювати оформлення платіжних доручень і в реквізиті Призначення платежу вказувати наступне: Попередня оплата за організацію перевезення згідно договору № (номер договору), (дата укладання договору), у т.ч. ПДВ (сума ПДВ) .

Згідно з п. 2.2.6 договору, клієнт зобов`язався проводити оплату за надані послуги, пов`язані з організацією перевезень вантажів, та інші додаткові послуги, пов`язані з перевезеннями вантажів, які замовлені замовником, відповідно до розділу 3 договору.

У пункті 2.2.17 договору передбачений обов`язок клієнта у строки, встановлені розділом 3 договору, підписувати акти звірки розрахунків, акти наданих послуг, пов`язаних з організацією перевезень вантажів.

Приписами п. 2.4.6 договору визначено, що по закінченні кожного місяця не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним, експедитор надає клієнту акти виконаних робіт, рахунки, податкові накладні за надані послуги та звіти експедитора про виконання доручень клієнта. Акт виконаних робіт оформлюється сторонами щомісяця, не пізніше останнього дня звітного місяця на підставі звітів експедитора.

Згідно з п. 3.1 договору, сторони домовились про здійснення попередньої оплати за послуги, пов`язані з організацією перевезень вантажів, що замовлені замовником, шляхом перерахування коштів у сумах, що відповідають обсягу замовлених послуг (з урахуванням режиму роботи банківських установ, але не менше ніж середньодобове нарахування протягом 3 діб, що склалося за поточний місяць) на поточний рахунок експедитора (№ НОМЕР_1 в Київській філії ПАТ КБ ПРИВАТБАНК код банку 321842) та забезпечувати своєчасне надходження коштів на зазначений рахунок експедитора. За згодою експедитора можлива оплата послуг (їхньої частини) з організації перевезень вантажів за фактом їх виконання впродовж 3-х календарних днів з моменту надання рахунку експедитором. Розрахунки здійснюються у безготівковій формі, грошовими коштами, шляхом банківського переказу.

Пунктом 3.2 договору сторони погодили, що клієнт сплачує експедитору вартість організації перевезень за кожний перевезений згідно з наданими заявками вагон, яка складається з: 1) вартості тарифу на перевезення вантажу в межах України, встановленого Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги (далі - Збірник тарифів) для вагонів парку залізниць, який складається з інфраструктурної складової для вагонів парку залізниць та вагонної складової плати (тарифу) (при перевезенні вантажів на особливих умовах - тариф збільшується відповідно до положень Збірника тарифів, як для вагонів парку залізниці) із використанням коефіцієнтів, встановлених державними органами, на час відправлення вантажу; 2) вартості додаткових зборів, пов`язаних з перевезенням вантажів, включених до перевізних документів та встановлених Збірником тарифів; 3) тариф за перевезення напіввагону у порожньому стані, що слідує у випадках, передбачених Правилами перевезень (на промивку, дезінфекцію, дезінсекцію), встановлений Збірником тарифів (при наявності заявки замовника); 4) вартість інших додаткових послуг, що замовлені замовником.

У пункті 3.3 договору встановлено, що винагорода (плата) експедитору встановлюється в розмірі 2,0 від % вартості організації перевезень вантажів (без ПДВ) та сплачується клієнтом впродовж 3-х робочих днів після надання послуг на підставі рахунків експедитора або утримується експедитором самостійно з авансових платежів клієнта. При укладанні експедитором правочинів з іншими юридичними особами, що необхідні для виконання заявок клієнта, за вартістю менш, ніж вказано в даному розділу договору, різниця є додатковою винагородою (платою) експедитора.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що не рідше одного разу на місяць експедитор і клієнт провадять звірку повноти розрахунків, результати якої оформляють актами. Підписаний та скріплений печаткою експедитора акт звірки має бути розглянутий клієнтом впродовж 3-х робочих днів, підписаний, скріплений печаткою клієнта, та наданий експедитору. У випадку заперечень з боку клієнта стосовно будь-яких наданих експедитором документів, які потребують підписання або узгодження їх клієнтом, клієнт впродовж 3-х робочих днів має повідомити експедитора про свої мотивовані заперечення в письмовій формі. Якщо впродовж даного терміну не надійдуть письмові заперечення клієнта, документи будуть вважатись погодженими сторонами.

Заборгованість клієнта, виявлена у процесі звірки, вказується у акті і сплачується протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту його підписання уповноваженими особами сторін.

Відповідно до п. 9.1 договору, договір набирає чинності з дати підписання сторонами та діє до 31.12.2016 року включно.

Договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін не менш, ніж за 30 днів до закінчення його дії не повідомить іншу сторону в письмовій формі про припинення дії договору (п. 9.2 договору).

У матеріалах справи на час її розгляду відсутні докази припинення дії договору № ТЛК_В-121 про організацію перевезень вантажів від 01.03.2016, у тому числі і у порядку визначеному п.9.2 вказаного договору. Сторонами не подано суду доказів про повідомлення іншої сторони в письмовій формі про припинення дії договору № ТЛК_В-121 про організацію перевезень вантажів від 01.03.2016.

Отже, суд доходить висновку, що договір № ТЛК_В-121 про організацію перевезень вантажів від 01.03.2016 є пролонгованим на кожен наступний календарний рік.

Позивач зазначає, що на виконання умов укладеного між сторонами договору у період з березня 2016 року по серпень 2017 року організовував для відповідача перевезення вантажів.

Зокрема, в серпні 2017 року позивач згідно залізничних накладних від 01.08.2017 №34166934, від 09.08.2017 №34290338, від 17.08.2017 №34423210 організував для відповідача перевезення вантажу ( пиловочник всяких пород код вантажу 081188 та пиломатериалы не поименованные в алфавите код вантажу 091118) в 3 напіввагонах №№ 67901736, 65159949, 65942807 зі станції Новгород-Сіверський (код станції 339906) на станції Одеса-Застава І (код станції 405101) та Маріуполь-Сортувальний (код станції 485604).

Загальна вартість послуг по організації даних перевезень в серпні 2017 року склала 67716,58 грн (55324 грн послуги з організації перевезення, 1106,48 грн винагорода експедитора, 11286,10 грн ПДВ).

Як зазначає позивач, відповідно до п.2.4.3 договору він для проведення обліку нарахованих платежів та розрахунків по перевезенням листом №18 від 01.03.2016 повідомив відповідачу підкод №9225884 по Південно-західній залізниці. Даний підкод зазначається вантажовідправником (клієнтом) в графі 14 залізничної накладної для віднесення всіх нарахованих платежів Укрзалізницею на підприємство замовника послуг (позивача). В подальшому в порядку п.3.2 договору дані нарахування перевиставляються відповідачу з нарахуванням винагороди передбаченої п.3.3 договору.

Таким чином, зазначення відповідачем в графі 14 залізничних накладних підкоду обліку розрахунків №9225884 підтверджує факт надання позивачем експедиторських послуг відповідачу за залізничними накладними від 01.08.2017 №34166934, від 09.08.2017 №34290338, від 17.08.2017 №34423210.

На підтвердження наданих відповідачу послуг позивачем додано до матеріалів справи рахунок на оплату №104 від 31.08.2017 на суму 67716,58 грн, акт наданих послуг №113 від 31.08.2017 на суму 67716,58 грн, звіт експедитора про обсяг перевезень №000001 від 31.08.2017, акт звіряння взаємних розрахунків за серпень 2017 року. Позивач зазначає, що вказані документи направлялись відповідачу в 2017 році засобами поштового зв`язку проте у зв`язку з тим, що пройшло майже 3 роки з моменту відправлення, виданий ПАТ Укрпошта фіскальний чек майже вигорів і зробити з нього копію не вбачається можливим. Поряд з тим, позивачем надано докази направлення даних документів відповідачу 15.08.2018 та 10.01.2020 разом з листами-вимогами №12 від 09.08.2018 та №3 від 10.01.2020.

Матеріали справи не містять письмових заперечень відповідача щодо наданих позивачем документів відповідно до п.3.4 договору, а тому рахунок на оплату №104 від 31.08.2017 на суму 67716,58 грн, акт наданих послуг №113 від 31.08.2017 на суму 67716,58 грн, звіт експедитора про обсяг перевезень №000001 від 31.08.2017, акт звіряння взаємних розрахунків за серпень 2017 року суд вважає погодженими сторонами.

Згідно із ст. 610, 615 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В обумовлений договором строк відповідач своєчасно не провів розрахунок за надані позивачем у серпні 2017 року послуги з організації перевезень та винагороду експедитора.

Позивач вказує, що станом на 01.08.2017 у рамках договору за відповідачем рахувався борг за надані послуги в розмірі 69634,68 грн згідно з двостороннім актом надання послуг №99 від 31.07.2017, що підтверджується двостороннім актом звіряння за липень 2017 (а.с.18-20).

У серпні 2017 року позивачем були надані відповідачу послуги на загальну суму 67716,58 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Як свідчать матеріали справи, відповідач у серпні 2017 року сплатив позивачу 105000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 28-31), а саме: 16.08.2017 - 25000,00 грн, 17.08.2017 - 30000,00 грн, 18.08.2017 - 30000,00 грн, 28.08.2017 - 20000,00 грн, з призначенням платежу оплата за організацію перевезення вантажу зг.дог.№ ТLК В-121 від 01.03.2016 .

За поясненнями позивача кошти в сумі 69634,68 грн позивачем зараховано в рахунок погашення раніше виниклої заборгованості за актом надання послуг №99 від 31.07.2017, що не суперечить нормам чинного законодавства.

Кошти в сумі 35365,32 грн позивачем зараховані в оплату наданих послуг згідно акту №113 від 31.08.2017.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором щодо оплати отриманих у серпні 2017 року послуг у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 32351,26 грн.

Позивачем 15.08.2018 та 11.01.2020 направлено на адресу відповідача листи №12 від 09.08.2018 та №3 від 10.01.2020 відповідно, з вимогою сплатити суму боргу 32351,26 грн. Проте відповідач відповіді на них не надав та заборгованість не сплатив.

Частиною 1 ст. 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, ст. 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В порушення взятих на себе зобов`язань відповідач надані позивачем послуги з перевезення вантажу на сумі 32351,26 грн не оплатив. Доказів погашення заборгованості перед позивачем у вказаній сумі матеріали справи не містять.

Станом на день звернення з позовом до суду та на день вирішення спору в суді, заборгованість відповідача не змінилась та становить 32351,26грн.

За нормами ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших умов, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобов`язання за договором № ТЛК_В-121 про організацію перевезень вантажів від 01.03.2016 у повному обсязі не виконав, вимоги позивача не оспорив, суд з урахуванням вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 2102,00 грн, сплаченого судового збору. Платіжним дорученням № 2197 від 28.05.2020 позивач сплатив судовий збір у сумі 2102,00 грн (а.с.38).

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки спір виник у зв`язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України Про судовий збір , з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 2102,00грн.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 238, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-логістична компанія варіант" (вулиця Миру, будинок 3, м. Київ, 03134, ідентифікаційний код 39206726) до Новгород-Сіверського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Новгород-Сіверськрайагролісгосп" (вулиця Залінійна, будинок 47, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська обл., 16000, ідентифікаційний код 31188244) про стягнення 32351грн 26коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Новгород-Сіверського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Новгород-Сіверськрайагролісгосп" (вулиця Залінійна, будинок 47, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська обл., 16000, ідентифікаційний код 31188244) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-логістична компанія варіант" (вулиця Миру, будинок 3, м. Київ, 03134, ідентифікаційний код 39206726) 32351грн 26коп. боргу та 2102грн 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

До відома сторін:

- адреса Господарського суду Чернігівської області: проспект Миру, 20, м. Чернігів, Україна;

- засоби зв`язку контактні телефони: 672-847; 676-311, факс 774-462; електронна адреса Господарського суду Чернігівської області: e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua.

Повне судове рішення складено 07.09.2020.

Суддя Н. Ю. Книш