Постанова

від 26.08.2020 по справі 908/2023/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 908/2023/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І. С. - головуючого, Міщенка І. С., Сухового В. Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О. В.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю ДіаНет Буд - Руденка М. О.,

Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Мрія -

не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ДіаНет Буд

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2020

(у складі колегії суддів: Орєшкіна Е. В. (головуючий), Подобєд І. М., Кощеєв І. М.)

та рішення Господарського суду Запорізької області від 20.01.2020

(у складі колегії суддів: Азізбекян Т. А. (головуючий), Проскуряков К. В.,

Корсун В. Л.)

у справі № 908/2023/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДіаНет Буд

до Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Мрія

про зобов`язання надати доступ до інфраструктури об`єкта будівництва,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ДіаНет Буд (далі - позивач, ТОВ ДіаНет Буд ) звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Мрія (далі - відповідача, ТОВ КК Мрія ), в якому просило зобов`язати відповідача надати доступ позивачу до даху, надбудови виходу на дах, обладнання в антивандальному ящику, розташованому у точці колективного доступу, кабелів абонентів інтернет, щитку електроживлення, та відновити електроживлення обладнання, розташованого у надбудові виходу на дах у точці колективного доступу в антивандальному ящику за адресою: м. Запоріжжя, вул. Степова, 15/вул. Тополіна, 31.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ ДіаНет Буд зазначило, що ТОВ КК Мрія неправомірно чинить перешкоди позивачу у доступі до інфраструктури житлового будинку за адресою: м. Запоріжжя вул. Степова, 15/вул. Тополіна, 31 (далі - спірний житловий будинок), де розташоване телекомунікаційне обладнання позивача, чим порушує право останнього на надання телекомунікаційних послуг мешканцям спірного житлового будинку, оскільки право доступу до інфраструктури об`єкта будівництва - багатоквартирного будинку за адресою: м. Запоріжжя вул. Степова, 15/вул. Тополіна, 31, ТОВ ДіаНет Буд надано самими співвласниками цього будинку відповідно до умов договору від 13.04.2019 (з урахування додаткової угоди від 15.04.2019 №1).

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.01.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2020, в задоволенні позову відмовлено.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про недоведеність порушення відповідачем прав позивача, оскільки за приписами Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , Закону України Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж та умовами договору від 06.09.2017 № К-772, укладеного між співвласниками спірного будинку та ТОВ КК Мрія , позивач у будь-якому випадку повинен узгодити питання доступу до телекомунікаційного обладнання у багатоквартирному будинку не тільки із співвласниками цього будинку, але і з управителем ТОВ КК Мрія ; а у додатку № 1 до договору від 02.04.2018 № 16-Г, укладеного між сторонами, - переліку будинків та місць встановлення обладнання (пристроїв) ТОВ ДіаНет Буд відсутній будинок з адресою: м. Запоріжжя, вул. Степова, 15/вул. Тополіна, 31.

Крім того, за висновками судів, позовні вимоги про надання доступу до щитка електроживлення та відновлення електроживлення обладнання не можуть бути заявлені до ТОВ КК Мрія , оскільки питання відновлення електроживлення вирішується згідно договору від 01.01.2019 № 13476 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ Запоріжжяелектропостачання .

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, у червні 2020 року ТОВ ДіаНет Буд подало до Касаційного господарського суду касаційну скаргу (з урахуванням уточненої касаційної скарги), у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та наявність випадку, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просило скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2020 та рішення Господарського суду Запорізької області від 20.01.2020, постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу (з урахуванням уточненої касаційної скарги), ТОВ ДіаНет Буд зазначило, що:

відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах, зокрема, положень Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку та Закону України Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж ;

суди не врахували, що договір від 02.04.2018 № 16-Г не регулює питання доступу до телекомунікаційного обладнання провайдера, розташованого у спірному багатоквартирному будинку, а відповідач відповідно до договору від 06.09.2017 №К-772 не є особою, якій надано право встановлювати сервітути щодо спільного майна багатоквартирного будинку та відповідно укладати договори про доступ до телекомунікаційного обладнання багатоквартирних будинків;

процедура узгодження з управителем житлового будинку питання доступу до інфраструктури багатоквартирного будинку для розташування технічних засобів телекомунікацій не передбачена Законом України Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж ;

позовна вимога про надання доступу до щитка електроживлення та відновлення електроживлення обладнання обґрунтовано заявлена позивачем до ТОВ КК Мрія з огляду на те, що саме відповідач здійснив відключення телекомунікаційного обладнання позивача від електроживлення.

Ухвалою Верховного Суду від 30.07.2020 відкрито касаційне провадження у справі №908/2023/19 з підстави, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26.08.2020.

ТОВ КК Мрія не скористалося своїм правом відповідно до ст. 295 ГПК України та не подало до суду касаційної інстанції письмового відзиву на касаційну скаргу ТОВ ДіаНет Буд .

У судове засідання 26.08.2020 ТОВ КК Мрія свого представника не направило, хоча було повідомлене про дату, час і місце судового засідання належним чином, із заявою до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки його представника у судове засідання або з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до ч. 4 ст. 197 ГПК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ) не зверталося.

Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі В`ячеслав Корчагін проти Росії , те, що явка учасників справи в суд касаційної інстанції не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не їх обов`язком, а також зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , внесені постановою Кабінету Міністрів України Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 щодо дозволу діяльності адвокатів та положення ч. 4 ст. 197 ГПК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ) щодо можливості участі учасників справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності представника ТОВ КК Мрія .

08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Оскільки ТОВ ДіаНет Буд подало касаційну скаргу після набрання чинності цим Законом зазначена касаційна скарга розглядається у порядку, передбаченому ГПК України у редакції, чинній з 08.02.2020.

Частиною 1 ст. 300 ГПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, предметом касаційного розгляду є законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Верховним Судом не встановлено наявності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах з урахуванням конкретних обставин справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Предметом розгляду у справі № 908/2023/19 є позовні вимоги ТОВ ДіаНет Буд до ТОВ КК Мрія про надання доступу до інфраструктури багатоквартирного житлового будинку, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Степова, 15/вул. Тополіна, 31, на даху якого знаходиться телекомунікаційне обладнання ТОВ ДіаНет Буд (провайдера).

Правові, економічні та організаційні засади забезпечення доступу до інфраструктури об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв`язку, будинкової розподільної мережі для розташування технічних засобів телекомунікацій з метою забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні, повноваження органів державної влади, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки осіб, які беруть участь у таких господарських відносинах визначені у Законі України Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж від 07.02.2017, який набрав чинності з 04.06.2017.

Відповідно до п. 2 ст. 4 Закону України Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж доступ до інфраструктури об`єкта доступу здійснюється виключно на договірній основі.

За приписами ст. 16 Закону України Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж доступ до інфраструктури об`єкта доступу здійснюється на підставі договору з доступу між власником інфраструктури об`єкта доступу та замовником, що укладається відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Укладення договору з доступу здійснюється після видачі замовнику технічних умов з доступу та погодження власником інфраструктури об`єкта доступу проектної документації з доступу.

При цьому ст. 1 Закону України Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж визначає, що договір з доступу - це договір, укладений згідно з законодавством між власником інфраструктури об`єкта доступу і замовником про доступ до інфраструктури об`єкта доступу з метою користування нею або її елементами для забезпечення можливості надання телекомунікаційних послуг замовником і отримання таких послуг їх споживачами, з урахуванням умов, визначених цим Законом, а власником (володільцем) інфраструктури об`єкта доступу за цим Законом є фізична або юридична особа, у власності (володінні) якої перебуває інфраструктура об`єкта доступу або окремі її елементи.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку від 14.05.2015, який набрав чинності з 01.07.2015, власники квартир або нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками багатоквартирного будинку. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку (ч. 2 ст. 4 цього Закону).

Відповідно до ст. 382 ЦК України та ч. 1 ст. 5 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно зі ст. 9 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

У ч. 5 ст. 13 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку зазначено, що у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі якщо місцевою радою або її виконавчим органом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу - суб`єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об`єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах таким органом.

За змістом ч. 1, 4 ст. 11 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку управитель здійснює управління багатоквартирним будинком на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, істотними умовами якого є: перелік послуг; права і обов`язки сторін; ціна на послуги; строк дії договору.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, після набрання чинності з 01.07.2015 Законом України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку співвласники багатоквартирного будинку, розташованого за адресою вул. Степова, 15 у м. Запоріжжі не створили об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком. Тому 01.09.2017 виконавчий комітет Запорізької міської ради прийняв рішення № 520 Про призначення управителів багатоквартирних будинків міста Запоріжжя , яким, серед іншого, вирішив призначити управителем багатоквартирного будинку, який знаходиться на вул. Степова, 15 у м. Запоріжжі ТОВ КК Мрія , з яким укласти договір з надання послуг з управління строком на один рік (п. 1, 5 вказаного рішення).

06.09.2017 між співвласниками багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Степова, 15, (замовник) та ТОВ КК Мрія (управитель) укладено договір № К-772 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком строком дії до 05.09.2018, відповідно якого співвласники зазначеного багатоквартирного будинку передали ТОВ КК Мрія функції з управління цим багатоквартирним будинком та зазначили, що управитель зобов`язаний здійснювати управління майном, що належить власникам (співвласникам) окремих приміщень на праві спільної власності, особисто, а також укладати договори із співвиконавцями на виконання окремих видів робіт, та має право від свого імені вчиняти щодо об`єкта правочини, необхідні для дотримання правил управління будинком (п. 10, 11 зазначеного договору).

Після набрання чинності з 04.06.2017 Законом України Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж між ТОВ КК Мрія (управитель) та ТОВ ДіаНет Буд (провайдер) було укладено договір від 02.04.2018 № 16-Г про надання послуг із забезпечення доступу до телекомунікаційного обладнання багатоквартирних будинків строком дії до 05.09.2018 з правом пролонгації, відповідно до п. 1 якого управитель зобов`язується надавати провайдеру послуги із забезпечення доступу до комунікаційного обладнання провайдера, розташованого у багатоквартирних будинках, зазначених в додатку № 1 до цього договору, або нового обладнання, що провайдер бажає встановити у цих або інших будинках. Зазначене обладнання використовується виключно для надання співвласникам багатоквартирних будинків телекомунікаційних послуг провайдера. Провайдер зобов`язується належним чином виконувати свої обов`язки з обслуговування свого телекомунікаційного обладнання та оплачувати послуги із забезпечення доступу до цього обладнання управителю.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що договір від 02.04.2018 № 16-Г не припинив свою дію і в судовому порядку не оскаржувався.

Судами попередніх інстанцій встановлено і те, що у додатку № 1 до договору від 02.04.2018 № 16-Г, в якому сторони погодили перелік будинків і місць встановлення обладнання (пристроїв) ТОВ ДіаНет Буд , не міститься інформації про багатоквартирний будинок за адресою вул. Степова, 15/вул. Тополіна, 31 у м. Запоріжжі (ні разом, ні окремо), про доступ до якого заявлено ТОВ ДіаНет Буд у позові.

Водночас суди встановили, що 13.04.2019 між співвласниками багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: вул. Степова, 15/ вул. Тополіна, 31 (володілець) (в особі представника Підставки Ю. А.) та ТОВ ДіаНет Буд (замовник) укладено договір з доступу до інфраструктури об`єкта будівництва (з урахування додаткової угоди від 15.04.2019 № 1) строком дії до 31.12.2020, відповідно до п. 1 якого замовник замовляє, а володілець надає на безоплатній основі доступ до інфраструктури об`єкта будівництва для розміщення технічних засобів телекомунікацій, за допомогою яких замовник буде надавати телекомунікаційні послуги мешканцям багатоквартирного житлового будинку за адресою: вул. Степова, 15/ вул. Тополіна, 31.

Посилаючись на те, що ТОВ КК Мрія неправомірно чинить перешкоди позивачу у доступі до інфраструктури житлового будинку за адресою: м. Запоріжжя вул. Степова, 15/вул. Тополіна, 31, чим порушує право останнього на надання телекомунікаційних послуг мешканцям спірного житлового будинку, встановлене договором від 13.04.2019 з доступу до інфраструктури об`єкта будівництва (з урахування додаткової угоди від 15.04.2019 №1), укладеного з співвласниками спірного багатоквартирного будинку, ТОВ ДіаНет Буд звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ КК Мрія про зобов`язання надати доступ позивачу до інфраструктури житлового будинку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Степова, 15/вул. Тополіна, 31.

Разом з тим, заявляючи такі позовні вимоги до ТОВ КК Мрія , позивач не надав доказів, а суди не встановили, що на час розгляду справи № 908/2023/19 у суді ТОВ КК Мрія виконує функції управителя багатоквартирного будинку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Степова, 15/вул. Тополіна, 31, і саме їй співвласниками спірного багатоквартирного будинку було передано право здійснювати функції із забезпечення доступу до інфраструктури будинку саме за адресою: м. Запоріжжя, вул. Степова, 15/вул. Тополіна, 31.

З огляду на встановлені судами обставини того, що у додатку № 1 до договору від 02.04.2018 № 16-Г (укладеного між позивачем та відповідачем), в якому сторони погодили перелік будинків і місць встановлення обладнання (пристроїв) ТОВ ДіаНет Буд , не міститься інформації про багатоквартирний будинок за адресою вул. Степова, 15/вул. Тополіна, 31 (ні разом, ні окремо); на час розгляду справи №908/2023/19 у суді відсутні докази продовження дії договору від 06.09.2017 № К-772 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком за адресою: м. Запоріжжя, вул. Степова, 15, укладеного між співвласниками цього багатоквартирного будинку та ТОВ КК Мрія ; є чинним договір від 13.04.2019 з доступу до інфраструктури об`єкта будівництва - будинку за адресою вул. Степова, 15/вул. Тополіна, 31, укладений між співвласниками спірного житлового будинку та ТОВ ДіаНет Буд , суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, заявлених саме до ТОВ КК Мрія про зобов`язання останнього надати доступ до інфраструктури житлового будинку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Степова, 15/вул. Тополіна, 31.

За таких обставин є вірним висновок судів попередніх інстанцій про недоведеність ТОВ ДіаНет Буд факту порушення його прав та законних інтересів як особи, яка надає телекомунікаційні послуги мешканцям багатоквартирного будинку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Степова, 15/вул. Тополіна, 31, саме ТОВ КК Мрія .

Встановивши, що для забезпечення роботи свого телекомунікаційного обладнання, розташованого на даху спірного багатоквартирного будинку, електрострумом ТОВ ДіаНет Буд з ТОВ Запоріжжяелектропостач уклало договір від 01.01.2019 №13476 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, суди попередніх інстанцій правильно вказали, що питання відновлення електроживлення телекомунікаційного обладнання позивача має вирішуватись згідно вказаного договору від 01.01.2019 № 13476, а тому позовні вимоги про надання доступу до щитка електроживлення та відновлення електроживлення обладнання не можуть бути заявлені до ТОВ КК Мрія .

Аргументи касаційної скарги ТОВ ДіаНет Буд про те, що судами попередніх не надано належної правової оцінки доводам позивача про порушення саме ТОВ КК Мрія його права як провайдера телекомунікаційних послуг у багатоквартирному будинку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Степова, 15/вул. Тополіна, 31, не знайшли свого підтвердження в ході касаційного перегляду справи № 908/2023/19, оскільки зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що як доводи позивача, так заперечення відповідача були предметом дослідження судів попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, що відповідає вимогам ст. 236 ГПК України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Загалом доводи касаційної скарги є аналогічними доводам апеляційної скарги, а обґрунтування касаційної скарги стосується повторного дослідження обставин, що вже були встановлені судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, та переоцінки тих доказів, які вже оцінювалися господарськими судами в процесі розгляду цієї справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, як суду права (ст. 300 ГПК України).

Інших належних доводів, які б свідчили про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, ТОВ ДіаНет Буд у касаційній скарзі не наводить.

Разом із тим, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків апеляційного господарського суду, суд касаційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують установленого судами.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги ТОВ ДіаНет Буд про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження, Касаційний господарський суд, переглянувши оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, вважає, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2020 та рішення Господарського суду Запорізької області від 20.01.2020 прийняті з додержанням норм процесуального та матеріального права, а відтак підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст.129 ГПК України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ДіаНет Буд залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2020 та рішення Господарського суду Запорізької області від 20.01.2020 у справі №908/2023/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: І. С. Міщенко

В. Г. Суховий