Ухвала

від 01.09.2020 по справі 160/8449/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 вересня 2020 року Справа №160/8449/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ніколайчук С.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та продовження строку для надання відзиву у справі № 160/8449/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АГРО ЛАЙТ (вул. Татарця, 123, с. Вишневе, Софіївський район, Дніпропетровська область, 53161, код ЄДРПОУ 36188261) до відповідача-1: головного управління ДПС Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015) відповідача-2: Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю АГРО ЛАЙТ звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління ДПС Дніпропетровській області; Державної податкової служби України, у якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії головного управління ДПС Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.06.2020 року №1666986/36188261 про відмову у реєстрацї податкової накладної №28 від 03.06.2020 року.

- зобов`язати Державну податкову службу України (код 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №28 від 03.06.2020 року, подану Товариством з обмежено відповідальністю "АГРО ЛАЙТ" (код 36188261);

- стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ЛАЙТ" (код 36188261) з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код 43145015) та Державної податкової служї України (код 43005393) судові витрати у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 копійок пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

На адресу суду 17 серпня 2020 року від відповідача надійшло заперечення щодо розгляду справи в спрощеному письмовому провадженні без повідомлення учасників справи, в якому просить призначити справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні та заява про продовження строку для надання відзиву.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді Ніколайчук С.В. у відпустці з 17.08.2020 року по 28.08.2020 року вихідні дні, заява передана для розгляду судді 31.08.2020 року.

Згідно із частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частина 5 цієї статті зазначає, що умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Відповідно до частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з пунктом 1 та 2 частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених статтею 263 КАС України; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany , заява № 8273/78). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі Varela Assalino contre le Portugal (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц та від 21 травня 2018 року у справі № 361/3009/16-ц.

Окремо, суд звертає увагу на те що, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

В свою чергу, відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому чисті щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

На переконання суду характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають її розгляду в порядку загального позовного провадження для повного і всебічного встановлення обставин справи, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Стосовно заяви про продовження строку для надання відзиву на позовну заяву у справі, суд зазначає наступне.

За змістом ч.ч. 2, 6 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе продовжити відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву у справі № 160/8449/20 на десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Керуючись ст.ст. 121, 257, 262, 263, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про продовження процесуального строку для надання відзиву - задоволити.

Продовжити головному управлінню Державної податкової служби у Дніпропетровській області процесуальний строк для надання відзиву на позовну заяву у справі № 160/8449/20 на 10 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у справі № 160/8841/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Млинарі" (вул. Курчатова, 1Б, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50049, код ЄДРПОУ 42173434) до відповідача-1: державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м.Київ 53, 04053, код ЄДРПОУ 43005393); відповідача-2: головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язати вчинити певні дії- відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 КАС України, та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя С.В. Ніколайчук