Рішення

від 02.09.2020 по справі 696/789/16-ц

КАМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02.09.2020 Справа № 696/789/16-ц

2/696/7/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2020 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області у складі

головуючого судді Шкреби В.В.,

при секретарі Луцаєвській Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янка цивільну справу за позовом Дочірнього сільськогосподарського підприємства Агрокомплекс (код ЄРПОУ 31007137, вул. Химичів, 1а, с. Березняки Смілянського району Черкаської області) до ОСОБА_1 (прож. по АДРЕСА_1 ) про визнання договору оренди землі поновленим, визнання додаткової угоди укладеною,

встановив:

Дочірнє сільськогосподарське підприємство Агрокомплекс (далі - Позивач) звернулось в Кам`янський районний суд Черкаської області з позовом ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про визнання договору оренди землі поновленим, визнання додаткової угоди укладеною. Свої вимоги мотивували тим, що 15 вересня 2010 року між сторонами строком на 5 років було укладено договір оренди (далі - Договір) земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7121885000:03:000:0064 площею 3,39 га. Даний договір 10 липня 2013 року пройшов державну реєстрацію. 4 вересня 2015 року Позивач звернувся до Відповідача з повідомленням про намір продовження дії Договору. До вказаного повідомлення Позивач долучив проект Додаткової угоди про продовження дії Договору до 15 вересня 2020 року, який Відповідач отримала 15 вересня 2015 року особисто. Зазначали, що на даний час Відповідач не розглянув звернення Позивача, який продовжує користуватись спірною земельною ділянкою, сплачує орендну плату за землю. Посилаючись на норми статті 764 ЦК України та ст. 33 Закону України Про оренду землі просили суд визнати договір оренди землі № 88 від 15 вересня 2010 року, укладений на п`ять років між сторонами, поновленим на той самий строк, а також визнати додаткову угоду про продовження дії цього договору укладеною.

В судові засіданні представник Позивача не з`являвся, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, суд вважав можливим проведення розгляду без участі представника Позивача.

Відповідач до суду також не з`явився, його неявка не перешкоджала розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно, з`ясувавши всі її фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що Відповідач має у приватній власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 3,39 га з кадастровим номером 7121885000:03:000:0064, що розташована в адміністративно-територіальних межах Райгородської сільської ради Кам`янського району Черкаської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку.

15 вересня 2010 року між Відповідачем (орендодавець) та Позивачем (орендар) строком на 5 років, з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою, на умовах платності був укладений договір оренди (далі - Договір) цієї земельної ділянки.

15 вересня 2010 року між Позивачем та Відповідачем був підписаний акт прийому - передачі зазначеного нерухомого майна, про що наявна копія акту.

10 липня 2013 року вказаний договір пройшов державну реєстрацію.

04 вересня 2015 року, тобто в період часу з дня укладення договору оренди земельної ділянки до закінчення його дії, Відповідач звернувся до Позивача з повідомленням про наміри припинити оренду належної йому земельної ділянки.

Також, 04 вересня 2015 року Позивач направив на адресу Відповідача лист-намір про використання земельної ділянки в подальшому, проект Додаткової угоди, і на даний час в судовому засіданні зазначає, що через відсутність реагування зі сторони Відповідача він змушений в судовому порядку вирішувати спір про визнання спірного договору поновленим, а додаткової угоди укладеною.

Таким чином, ще до направлення листа Позивача на адресу Відповідача, Відповідач вже заперечував проти продовження орендних відносин, про що належним чином сповістив Позивача.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, указана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Звертаючись до суду з позовом про захист свого порушеного права на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, Позивач посилався на невизнання орендодавцем його переважного права, передбаченого спірним договором та статтею 33 Закону України Про оренду землі .

Відповідно до частини першої статті 638 та частини третьої статті 640 ЦК України (в редакції чинній до 01.01.2013 року, тобто на час виникнення спірних правовідносин) договір оренди земельної ділянки вважається укладеним з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі ".

За загальним правилом і з урахуванням статей 641 та 642 ЦК України моментом, з якого договір вважається укладеним, є момент досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору, тобто повного і безумовного прийняття однією стороною пропозиції другої сторони укласти договір на визначених і добровільно погоджених ними умовах.

Разом з тим, у статтях 206-210, 639, 640 ЦК України, зокрема у редакції, чинній до 01 січня 2013 року, передбачені певні винятки з такого загального правила й зазначено, що моментом укладення договору може бути також надання йому письмової форми, передання майна чи вчинення іншої дії, нотаріальне посвідчення договору, його державна реєстрація.

За таких обставин, укладення договору є певним процесом (від направлення оферти до моменту надання договору юридичної сили), а не моментальною, одноактною дією, та фактично складається з кількох стадій, що слідують послідовно одна за одною, а саме: подання однією стороною пропозиції щодо укладення договору, прийняття погодженої пропозиції другою стороною, надання договору необхідної форми (з урахуванням законодавчих вимог), а за необхідності - нотаріальне посвідчення та державна реєстрація договору.

У відповідності до статті 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, установлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права та виконати обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Разом із тим цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірного договору, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Позивач та Відповідач при укладенні спірного Договору, дійшли згоди щодо істотних умов договору оренди земельної ділянки, скріпивши 15.09.2010 року Договір своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

У зв`язку з наведеним, суд вважає, що хоч Договір між сторонами може вважатись укладеним та має юридичну чинність з моменту реєстрації, державна реєстрація іншого речового права має значення для визначення моменту набрання Договором юридичної сили, тобто моменту часу з якого слід вважати, що сторони набули цивільних прав та обов`язків, на досягнення яких було спрямоване їхнє волевиявлення. Таким чином, п`ятирічний строк дії Договору слід обраховувати з дати його підписання сторонами.

Ці висновки суду ґрунтуються на положеннях правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 19.02.2014 року по справі № 6-162цс13, постанові від 25.12.2013 року по справі № 6-118цс13.

З матеріалів справи вбачається, що пунктами 28-32 Договору встановлені права та обов`язки орендаря та орендодавця відповідно до Закону України Про оренду землі , якими визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення Договору.

Частинами першою - п`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, а саме на час виникнення переважного права у орендаря) передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

І тільки сукупність вказаних ознак слугують підставою для висновків про пролонгацію договору.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Так, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Права наймача, що встановлені статтею 777 ЦК України, є переважними, тобто за своєю правовою природою вони є привілеями носія таких прав, який має перевагу на укладення відповідних договорів перед третіми особами.

У випадку виявлення наміру у наймодавця на укладення нового договору найму, реалізація переважного права попереднього наймача можлива лише в разі, коли йому стане відомо про такий намір.

За відсутності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі з попереднім добросовісним орендарем та за відсутності попереднього повідомлення останнього щодо наміру укладення нового договору оренди з новим орендарем, право особи на реалізацію свого переважного права, що передбачено статтею 777 ЦК України та статтею 33 Закону України Про оренду землі , буде порушено, а така поведінка орендодавця відносно попереднього орендаря буде недобросовісною.

Про це йдеться і в правових позиціях Верховного Суду України, викладених у постановах від 15.04.2015 року по справі № 6-55цс15, від18.03.2015 по справі № 6-4цс15, від 18.03.2015 року по справі № 6-3цс15, від 25.02.2015 року по справі № 6-10цс15, від 25.02.2015 року по справі № 6-219 цс14, від 10.06.2015 року по справі № 6-70цс15.

Водночас, судом встановлено, що орендодавець мав заперечення щодо подальшого використання земельної ділянки орендарем, а тому і виник спір з даного приводу. Суду також не надано і доказів, що Відповідач вчинив конклюдентні дії спрямовані на пролонгацію дії спірного договору, тоді як матеріали справи свідчать про зворотнє.

У зв`язку з вказаним в задоволені позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 206 - 210, 631, 638 - 642, 654, 777, 792, 1212 ЦК України, ст. 93 ЗК України, ст.ст. 1, 18, 20, 31 Закону України Про оренду землі ,-

вирішив:

В задоволенні позову Дочірнього сільськогосподарського підприємства Агрокомплекс (код ЄРПОУ 31007137, вул. Химичів, 1а, с. Березняки Смілянського району Черкаської області) до ОСОБА_1 (прож. по АДРЕСА_1 ) про визнання договору оренди землі поновленим, визнання додаткової угоди укладеною - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Кам`янський районний суд Черкаської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. (п.15.5 Перехідних положень ЦПК України). Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В.В.Шкреба