Ухвала

від 04.09.2020 по справі 320/6044/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 вересня 2020 року № 320/6044/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в м. Києві в порядку письмового провадження питання про відстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Сквирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. Ольшевського Сквирської районної ради Київської області про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи,

в с т а н о в и в:

В провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Сквирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. Ольшевського Сквирської районної ради Київської області про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) двоповерхової будівлі навчального корпусу з цокольним поверхом Сквирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. Ольшевського Сквирської районної ради Київської області (код ЄДРПОУ 25303285) за адресою: Київська область, м. Сквира, пров. Громова, 4, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 19.09.2019 №196.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 адміністративний позов задоволено.

Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) двоповерхової будівлі навчального корпусу з цокольним поверхом Сквирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. Ольшевського Сквирської районної ради Київської області (код ЄДРПОУ 25303285) за адресою: Київська область, м. Сквира, пров. Громова, 4, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 19.09.2019 №196.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020 апеляційну скаргу Сквирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. Ольшевського Сквирської районної ради Київської області залишено без задоволення, рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 - без змін.

Таким чином вказане судове рішення набрало законної сили 02.03.2020.

На адресу суду від Сквирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. Ольшевського Сквирської районної ради Київської області надійшла заява про відстрочення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 до 01.09.2020.

В обґрунтування поданої заяви заявник зазначив, що у зв`язку з тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 на всій території України установлено карантин діяльність відповідача зупинена, а термін закінчення карантину є невизначеним.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 призначено до розгляду в судовому засіданні заяву Сквирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. Ольшевського Сквирської районної ради Київської області про відстрочення виконання судового рішення.

У судове засідання учасники справи та заявник не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно.

Згідно з частиною 2 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути заяву про відстрочення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 у порядку письмового провадження.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відстрочення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Питання відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення регулюється ст. 378 КАС України.

Зокрема, частиною першою вказаної статті передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частинами 3, 4 ст. 378 КАС України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

- ступінь вини відповідача у виникненні спору;

- щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сімї, її матеріальне становище;

- стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З аналізу вищезазначеної норми вбачається, що задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання судового рішення (відсутність присудженого майна в натурі, відсутність коштів на рахунку, стихійне лихо тощо). Аналогічна позиція викладена у п. 10 постанови Пленуму ВСУ № 14 "Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб ДВС та звернення учасників виконавчого провадження".

Разом з тим, перелік підстав, що ускладнюють виконання судового рішення та є підставою для відстрочення його виконання не є вичерпним. Підставою для відстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому ці обставини повинні бути доведеними заявником.

Відповідно до частини 5 ст. 378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Отже, підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк, при цьому зазначений строк не може перевищувати один рік.

Вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.

Разом з тим, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність виключних обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто, такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду, зазначення настання обставин, що дозволяють виконати рішення суду протягом визначеного терміну. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

У заяві про відстрочення виконання судового рішення заявником зазначено, що у зв`язку із запровадженням на всій території України карантину він позбавлений можливості виконати рішення суду.

Разом з тим, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частини першої статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати суду докази в підтвердження того, що ускладнює виконання рішення у встановлений строк або робить його неможливим.

Суд зазначає, що заявником не надано до заяви про відстрочення виконання судового рішення належних та достатніх доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про неможливість виконання рішення суду чи суттєве ускладнення його виконання.

При цьому, суд критично ставиться до посилання заявника на запровадження на усій території України карантину.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях по справах Іммобільяре Саффі проти Італії , Горнсбі проти Греції , Жовнер проти України , Бурдов проти Росії , Ясіун`єне проти Литви , Руйану проти Румунії наголошує на тому, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.

У контексті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".

Отже, механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури виконання рішень суду.

Відповідно до ч.ч. 2,4 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Крім того, суд зазначає, що заявник, не надав документів, які б підтверджували зміни роботи Сквирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. Ольшевського Сквирської районної ради Київської області в умовах обмежувальних карантинних заходів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення виконання судового рішення, а отже заява Сквирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. Ольшевського Сквирської районної ради Київської області задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 72, 76, 77, 90, 241, 243, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.