Рішення

від 20.08.2020 по справі 540/1208/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1208/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Мельник О.О.,

за участю представників -

позивача - Мороз А.І.

відповідача - Фокіна А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Астра" до Херсонської міської ради про визнання протиправними та нечинними частин положення,

встановив:

І. Зміст позовних вимог

12 травня 2020 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Астра" (далі - позивач, ОСББ "Астра"), від імені якого діє адвокат Мороз А.І. (далі - представник позивача) звернулося до суду з позовом до Херсонської міської ради (далі - відповідач), у якому з урахуванням заяви від 14.05.2020 р., просить визнати протиправними та нечинними частини 7, 8, 9, 10, 11 Положення про порядок передачі в оренду об`єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади, затверджене рішенням Херсонської міської ради від 28.01.2011 року № 95 із змінами та доповненнями, внесеними рішеннями Херсонської міської ради № 1222 від 22.11.2013 року та № 92 від 25.03.2016 року.

ІІ. Позиція позивача та заперечення відповідача

Вказані вимоги представник позивача обґрунтовує обставинами, викладеними в редакції позову від 14.05.2020 р. та відповіді на відзив, які полягають у тому, що Херсонська міська рада будучи власником нежилих приміщень на першому поверсі будинку пр. Текстильників, 14-а , не належними чином виконує свої обов`язки, як співвласник багатоквартирного будинку, про що відповідача було повідомлено листом у березні 2018 р., а саме, про тривале не використання вказаними приміщеннями, що негативно відображається на умовах проживання мешканців будинку. Крім того, з листа 05.09.2019 року Управління комунальної власності Херсонської міської ради позивачу стало відомо, що вказані нежитлові приміщення належать територіальній громаді міста Херсона та передані в оренду відповідно до Положення про порядок передачі в оренду об`єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади, затвердженого рішенням міської ради 28.01.2011 № 95 зі змінами ( надалі - Положення), і орендарі відповідно до договорів оренди самостійно здійснюють господарську діяльність в наданих приміщеннях тощо. 13.09.2019 р. позивач звернувся до Херсонського міського голови та начальника Управління комунальної власності Херсонської міської ради із проханням виділити на умовах оренди частину нежитлових приміщень першого поверху будинку по пр. Текстильників, 14-а для потреб об`єднання, яке залишено без відповіді по суті. З огляду на вказані обставини, позивач дійшов висновку, що наведене Положення є нормативно-правовим актом, носить ознаки регуляторного, проте прийнято без урахування положень Законів України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та "Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності", чим порушує права ОСББ " Астра " в частині розпорядження приміщеннями, розташованими у багатоквартирному житловому будинку, передбачені ст. 26 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині не дотримання відповідачем процедури прийняття вказаного Положення, як нормативно-правового акту, який носить характер регуляторного акту, то представник позивача вказує на те, що в порушення вимог статей 8, 9, 13, 34 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", відповідач не застосував до нього встановлених цим законом процедур, що підтверджується відомостями Херсонської міської ради розміщених на офіційному сайті відносно регуляторної діяльності про відсутність оскаржуваного акту. Представник позивача вказує, що вирішення даного спору для об`єднання є нагальним зважаючи на те, що приміщення будинку передані у користування без урахування прав й гарантій ОСББ і останнє не має можливості в інший законний спосіб підтвердити відношення ОСББ до оскаржуваного Положення відповідача, як протиправного.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов.

16.06.2020 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, яким заперечує проти його задоволення, вказуючи на те, що Положення про порядок передачі в оренду об`єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади прийнято Херсонською міською радою відповідно до норм законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про оренду державного та комунального майна", а тому є внутрішнім документом, який визначає порядок дій структурних підрозділів Херсонської міської ради під час виконання повноважень власника по розпорядженню комунальним майном. З огляду на вказане, Херсонська міська рада, приймаючи частини оспорюваного Положення, діяла не як регуляторний орган, а як власник комунального майна. Крім того, вважає, що вказане Положення жодним чином не порушує права фізичних та юридичних осіб, у тому числі - права позивача, не містить жодних дискримінаційних норм, а тому вимоги позивача є необґрунтованим.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вказані заперечення та просив суд відмови у задоволенні позову.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 18.05.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 25.06.2020 року.

25.06.2020 року судом без виходу до нарадчої кімнати, шляхом занесення секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання до 03.07.2020 року.

Ухвалою суду від 03.07.2020 р. закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 28.07.2020 р.

Ухвалою суду від 14.08.2020 р. зобов`язано відповідача надати суду належним чином завірені копії доказів прийняття Положення про порядок передачі в оренду об`єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади, затвердженого рішенням Херсонської міської ради від 28.01.2011 року № 95, з додержанням процедур, визначених законодавством про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.

28.07.2020 року судом без виходу до нарадчої кімнати, шляхом занесення секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні до 20.08.2020 року.

В судовому засіданні 20.08.2020 року проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку " Астра " ( далі - ОСББ "Астра") є юридичною особою та створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку розташованого у м. Херсоні по пр. Текстильників, 14-а, з первинною датою реєстрації 20.01.2007 р., що підтверджується довідкою ГУ статистики у Херсонській області від 20.07.2012 р.

Рішенням Херсонської міської ради від 28.01.2011 № 95 затверджено Положення про порядок передачі в оренду об`єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади (далі - Положення).

Рішеннями Херсонської міської ради від 22.11.2013 №1222 та від 25.03.2016 № 92 до вказаного Положення вносилися зміни.

Дане Положення регулює відносини щодо оренди об`єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади (п.п.1.1 п.1 Положення), визначає основні принципи, порядок та правила передачі в оренду об`єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади, обов`язкові для виконання всіма підприємствами, установами та організаціями комунальної форми власності (п.п. 1.2 п. 1).

Положення містить наступні норми, які є предметом оскарження, зокрема,

- розділ 7 регулює порядок прийняття рішення про передачу об`єкта комунальної власності міської територіальної громади в оренду, зокрема визначено, що така передача відбувається на конкурентних засадах або за цільовим призначенням.

- розділ 8, з урахуванням змін, внесених рішенням міської ради від 22.11.2013 № 1222, регулює питання передачі в оренду нерухомого майна.

- розділ 9, в редакції рішення міської ради від 22.11.2013 № 1222 передбачає перелік випадків в яких в оренді об`єктів комунальної власності може бути відмовлено.

- розділ 10, в редакції рішення міської ради 25.03.2016 року № 92, встановлює порядок укладення договору оренди, оцінки об`єкта оренди, а також врегульовані питання орендної плати.

- розділ 11 встановлює обов`язки орендаря.

Вважаючи протиправним та нечинним розділи 7-11 Положення про порядок передачі в оренду об`єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади, затверджене Рішенням Херсонської міської ради № 95 від 28.01.2011 року із змінами та доповненнями, внесеними Рішеннями Херсонської міської ради № 1222 від 22.11.2013 року та № 92 від 25.03.2016 року, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Згідно з частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначає Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 № 2866-III, ( надалі - Закон № 2866-ІІІ) в редакції від 03.11.2005 р., чинній на момент виникнення спірних правовідносин, тобто 28.01.2011 р.

Згідно із ст. 4 цього Закону об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Права власника - члена об`єднання визначені статтею 14 Закону № 2866-ІІІ, якою серед іншого передбачено, що порядок здійснення прав власників визначається законом. Здійснення прав власника не може порушувати права інших власників. Спори щодо здійснення прав власників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.

Обов`язки власника - члена об`єднання перелічені у статі 15 Закону № 2866-ІІІ, зокрема, власник - член об`єднання зобов`язаний: виконувати вимоги статуту об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх ремонту; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших власників; додержуватися вимог правил утримання жилого будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні платежі; відшкодовувати за власний рахунок і у повному обсязі збитки, заподіяні майну інших власників особисто або іншою особою, що займає чи використовує приміщення на законних підставах або з відома власника; виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням; попереджувати псування неподільного та загального майна, інформувати органи управління об`єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання; додержувати чистоти в місцях загального користування та тиші в нічний час (з 23 до 7 години). Статутом об`єднання можуть бути встановлені й інші обов`язки власників - членів об`єднання відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 16 вказаного Закону об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема захищати права, представляти інтереси співвласників у судах.

Частиною третьою статті 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно із п. 31 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Відповідно до статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ч.5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно із ч. 6 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.

Приписами статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

VI. Оцінка суду

Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що згідно Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України.

З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.

Разом з тим, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

За змістом статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Формами захисту, зокрема, є визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Таким чином, кожна особа має право подати позов до будь-якого суб`єкта владних повноважень за єдиного обмеження, якщо це не суперечить закону, та при наявності мети, а саме забезпечення захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин.

До того ж, частина друга статті 46 КАС України деталізує, що позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Зазначене також підтверджується положеннями пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, яка передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб з суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Як встановлено судом предметом оскарження у даній справі є окремі розділи Положення про порядок передачі в оренду об`єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади, затвердженого рішенням Херсонської міської ради від 28.01.2011 № 95 зі змінами та доповненнями внесеними рішеннями Херсонської міської ради від 22.11.2013 №1222 та від 25.03.2016 № 92 ( далі - Положення).

При цьому, суд зазначає, що питання наявності в оспорюваній частині Положення норм регуляторного характеру було предметом розгляду в адміністративній справі №540/1105/19, зокрема у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2019 р. зроблено висновок, що рішення Херсонської міської ради від 28.01.2011 року № 95 " Про затвердження Положення про порядок передачі в оренду об`єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади" містить норми регуляторного характеру, які фактично змінюють існуючі норми права, можуть застосовуватися неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і які спрямовані на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторними органами та суб`єктами господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

З огляду на викладене, довід відповідача що спірне Положення є внутрішнім документом, який визначає порядок дій структурних підрозділів Херсонської міської ради під час виконання повноважень власника по розпорядженню комунальним майном спростовується судовим рішенням, яке набрало законної сили, та є обов`язковим до виконання.

Частиною другою статті 264 КАС України встановлено, що право оскаржити нормативно - правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Відповідно до частини третьої статті 264 КАС України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом усього строку їх чинності.

Зі змісту положень цієї статті Кодексу вбачається, що оскаржувати можна чинні, активні нормативно-правові акти, а тому не підлягають оскарженню нормативно-правові акти, які втратили чинність.

Таким чином, виходячи з норми даної статті, інші особи не можуть оскаржити чинний нормативно-правовий акт.

Як встановлено судом підставою звернення до суду з вказаним позовом представник позивача пов`язує з тим, що Херсонська міська рада є власником нежитлових приміщень площею 130, 9 кв. м. та 71, 8 кв. м., розташованих на першому поверсі будинку пр. Текстильників, 14-а , а саме в під`їздах 5 та 6, які раніше використовувались для розміщення закладу забезпечення дітей раннього віку спеціально приготовленими харчовими, і з огляду на положення статті 1 Закону України " Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", набула прав співвласника багатоквартирного будинку. Проте, за позицією представника позивача, Херсонська міська рада маючи вищевказаний статус та не використовуючи тривалий час вказані нежитлові приміщення, неналежним чином виконує обов`язки власника - члена об`єднання, передбачені ст. 15 Закону № 2866-ІІІ №, що негативно відображається на умовах проживання мешканців квартир під`їздів 5 та 6 багатоквартирного будинку, про що повідомлялось відповідача листом ОСББ " Астра " від 10.03.2018 р. Крім того, на запит позивача від 07.08.2019 р., щодо статусу нежитлових приміщень першого поверху будинку по пр. Текстильників, 14-а , Управління комунальної власності Херсонської міської ради листом від 05.09.2019 року повідомило ОСББ " Астра ", що нежитлові приміщення належать територіальній громаді міста Херсона та передані в строкове платне користування суб`єктам господарської діяльності відповідно до Положення про порядок передачі в оренду об`єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади, затвердженого рішенням міської ради 28.01.2011 № 95 зі змінами. В подальшому, через занедбаність стану вказаних приміщень будинку та враховуючи, що приміщення будинку продовжували бути вільними, ОСББ " Астра " 13.09.2019 року повторно звернулось на ім`я Херсонського міського голови та начальника Управління комунальної власності Херсонської міської ради із проханням виділити на умовах оренди частину нежитлових приміщень першого поверху будинку по пр. Текстильників, 14-а для потреб об`єднання, проте лист залишено без відповіді по суті.

Відтак, за позицією позивача, вказані обставини підтверджують факт використання виконавчими органами ради оскаржуваних розділів Положення при передачі вбудованих нежитлових приміщень будинку в оренду без дотримання прав і врахування інтересів об`єднання, перед бачених ст. 26 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", чим порушуються права об`єднання співвласників в сфері розпорядженнями приміщеннями розташованими у багатоквартирному житловому будинку.

Надаючи правову оцінку вказаним доводам представника позивача на предмет наявності порушеного права в частині оскаржуваного нормативно-правового акту, суд враховує таке.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 щодо "порушеного права", за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в тому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що "поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Праву на позов повинно відповідати певне конкретне порушене право чи охоронюваний законом інтерес.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Згідно статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах, зокрема, забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Натомість, приймаючи до уваги вищевказані обставини, які за позицією представника позивача обумовили дійти висновку, що оскаржувані розділи Положення свідчать про порушення ОСББ " Астра ", суд вважає, що спірність питання фактично полягає у неналежному виконанні Херсонською міською радою своїх обов`язків, як власника нежитлових приміщень та співвласника багатоквартирного будинку, а не як суб`єкта владних повноважень внаслідок реалізації ним владних повноважень, у даному випадку прийняття нормативно-правового акту з питань передачі в оренду об`єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади.

Дана позиція суду підтверджується доводом представника позивача, який полягає в тому, що наслідком тривалого та неналежного користування Херсонською міською радою нежитлових приміщень є не отримання ОСББ " Астра " внесків ані від міської ради, ані від орендарів вбудованих приміщень в покриття витрат на утримання будинку, обслуговування внутрішньо будинкових мереж та прибудинкової території, вбудовані приміщення будинку не використовуються і не опалюються, мають занедбаний стан, тощо.

Стаття 26 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлює, що власник приміщення у багатоквартирному будинку, в якому створене об`єднання, може здати його в оренду для проживання фізичній особі або для здійснення господарської, підприємницької та іншої не забороненої законом діяльності фізичній або юридичній особі, якщо така діяльність не суперечить встановленим нормам використання приміщень у жилих будинках та не завдає шкоди інтересам власників (користувачів) і навколишньому середовищу. За необхідності може бути здійснене переведення приміщення у нежиле на термін дії договору оренди або постійно у порядку, встановленому законодавством. Об`єкти, що належать до спільного майна багатоквартирного будинку, можуть за рішенням загальних зборів об`єднання передаватися в користування, у тому числі на умовах оренди, фізичним та юридичним особам за умови, що не будуть погіршені умови експлуатації багатоквартирного будинку. У разі необхідності проведення будівельних робіт заінтересована сторона отримує відповідні дозволи згідно з законодавством. Не допускається передача в оренду квартири або нежитлового приміщення для ведення господарської, підприємницької та іншої діяльності, якщо це буде суперечити інтересам або обмежувати права інших власників (користувачів) приміщень.

Отже, приписи вказаної статі Закону регулюють питання надання власниками житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку в оренду.

В судовому засіданні представник позивача висловила позицію, що оскаржувані розділи Положення, зокрема, розділ 7 "Порядок прийняття рішення про передачу об`єкта в оренду", розділ 8 "Передача в оренду за конкурсом", розділ 9 "Передача в оренду поза конкурсом", розділ 10 "Порядок укладення договору оренди", розділ 11 "Основні обов`язки орендаря", не містять умов за якими передбачається, зокрема, врахування норм використання приміщень розташованих у багатоквартирних жилих будинках та інтересів співвласників будинку; окремих умов договору оренди відносно дотриманням орендарем державних будівельних, протипожежних, санітарно-гігієнічних та інших норм, встановлених законодавством, в разі якщо предметом такого договору є приміщення розташовані у багатоквартирних жилих будинках; визначення обов`язкових складових в договорах оренди приміщень розташованих у багатоквартирних жилих будинках, таких як мета їх використання орендарем, відповідальність за заподіяні збитки; встановлення обов`язку орендаря бути ознайомленим із статутом об`єднання, правами та обов`язками співвласників; відсутнє обмеження передачі в оренду нежитлового приміщення для ведення господарської, підприємницької та іншої діяльності, якщо це буде суперечити інтересам або обмежувати права інших власників (користувачів) приміщень розташованих у багатоквартирному будинку тощо, як це передбачено ст. 26 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". Зокрема, вказує на відсутність в цьому Положенні

З огляду на викладене, представник позивача пов`язує протиправність та нечинність оскаржуваних розділів Положення з відсутністю вказаних приписів Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" розділу 7 "Порядок прийняття рішення про передачу об`єкта в оренду", розділу 8 "Передача в оренду за конкурсом", розділу 9 "Передача в оренду поза конкурсом", розділу 10 "Порядок укладення договору оренди", розділу 11 "Основні обов`язки орендаря" Положення.

Проте, суд зауважує, що ознаками протиправності оскаржуваного нормативно-правового акту є його не відповідність або суперечність Конституції України, закону України, а не відсутність певних приписів Закону, як це вказує представник позивача.

При цьому, суд вказує, що ході розгляду справи представником позивача не було доведено факт невідповідності або суперечності договорів оренди комунального майна від 01.08.2018 № 1999 та № 2000, від 01.03.2019 № 2054, від 17.05.2019 № 2067, укладених між орендодавцем - Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради та орендарями - Херсонською міською громадською організацією " За народовладдя" та Херсонською обласною громадською організацією " Херсонське землячество - комітет по захисту землевласників і підприємництва" щодо нежитлових приміщень, розташованих на першому поверсі будинку пр. Текстильників, 14-а , оскаржуваним розділам Положення і як наслідок не надано доказів порушення прав ОСББ " Астра " за фактом їх укладання.

Суд також звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів реалізації прав ОСББ " Астра ", визначних ст. 17 Закону " Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", в редакції Закону України від 29.11.2001 № 2866-III, а саме для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право: робити співвласникам попередження про порушення ними статутних або інших законних вимог і вимагати їх дотримання; вимагати відшкодування збитків, заподіяних спільному майну об`єднання з вини власника або інших осіб, які користуються його власністю; вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Вказане на думку суду спростовує довід представника позивача стосовно того, в оскаржуваних частинах Положення відповідачем проігноровані його обов`язки, як співвласника нежилих приміщень багатоквартирного будинку, передбачені статтею 15 Закону про ОСББ, в редакції від 03.11.2005, оскільки вказана норма Закону, крім, обов`язку власника - члена об`єднання використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями, передбачає обов`язок власника - члена об`єднання відшкодувати за власний рахунок і у повному обсязі збитки, заподіяні майну інших власників особисто або іншою особою, що займає чи використовує приміщення на законних підставах або з відома власника.

Відповідно до частини 3 ст. 90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Крім того, суд звертає увагу на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 року по справі №363/3414/13-а, відповідно до яких під час розгляду справи позивач повинен довести, а суд встановити факти або обставини, які б свідчили про порушення індивідуально виражених прав чи інтересів позивача з боку відповідача, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення.

Водночас, аналіз матеріалів справи свідчить про те, що позивач не надав суду доказів того, що частинами 7, 8, 9, 10, 11 Положення про порядок передачі в оренду об`єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади, затвердженого рішенням Херсонської міської ради № 95 від 28.01.2011 року із змінами та доповненнями були порушені його права, свободи та інтереси в сфері публічно-правових відносин.

Суд вважає, що факт неналежного виконання відповідачем обов`язків співвласника багатоквартирного будинку, за умови відсутності в матеріалах справи інших доказів, які б свідчили про порушення індивідуальних прав позивача оскаржуваними частинами Положенням, не може свідчити про обґрунтовану ймовірність негативного впливу на позивача у майбутньому.

При цьому, суд наголошує, що у випадку звернення до відповідача з метою отримання в оренду об`єкту комунальної власності та отримання відмови з підстав, які позивач вважає протиправними, позивач має право звернутись до суду для захисту своїх прав.

Щодо доводів позивача про недотримання відповідачем процедури прийняття спірного Положення як регуляторного акту, то суд вказує про таке.

Згідно статей 1, 2 Європейської хартії місцевого самоврядування, місцеве самоврядування означає право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання і управління суттєвою часткою суспільних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення. Це право здійснюється радами або зборами, члени яких вільно обираються таємним голосуванням на основі прямого, рівного, загального виборчого права і які можуть мати підзвітні їм виконавчі органи.

В свою чергу, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у суду немає правових підстав для задоволення позову.

Даний висновок суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 15 квітня 2020 року справа №712/11800/17 провадження №К/9901/51450/18, який відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України підлягає застосуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Враховуючи, що в ході розгляду даної справи судом не встановлено факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів ОСББ " Астра", то вказаний довід позивача не впливає на вирішення справи по суті.

VII. Висновок суду

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, доводів сторін, системного аналізу положень чинного законодавства України, надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

VIII. Розподіл судових витрат.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судовий збір не підлягає розподілу.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90,143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

вирішив :

У задоволені позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Астра" (місце знаходження 73028, м. Херсон, пр. Текстильників, буд. 14-а, код ЄДРПОУ 34906106) до Херсонської міської ради (місце знаходження 73003, м. Херсон, пр. Ушакова, 37, код ЄДРПОУ 26347681) про визнання протиправними та нечинними пунктів положення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 30 серпня 2020 р.

Суддя В.А. Дубровна

кат. 108050000