Рішення

від 27.08.2020 по справі 640/139/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2020 року м. Київ № 640/139/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання: Бень Я.О . ,

за участю представників сторін:

представника позивача: Цуркана М.М.,

представника відповідача: Зайкіної К.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЯРОСЛАВНА П

до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві правонаступником якого є Головне управління Державної податкової служби у м.Києві

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЯРОСЛАВНА П (далі по тексту - позивач, ТОВ ЯРОСЛАВНА П ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві правонаступником якого є Головне управління Державної податкової служби у м.Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28 серпня 2019 року №0004434001, №0004444001, №0004454001, №0004464001, №0004474001.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про відсутність обставин порушення ним вимог законодавства, які були встановлені відповідачем, у зв`язку з чим було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Так, відповідач, провівши фактичну перевірку діяльності кафетерію Веселий Бобер та склавши податкові повідомлення-рішення на позивача, не вірно визначив суб`єкта, який порушив норми податкового законодавства України та фактично притягнув позивача до відповідальності за діяння, які були вчинені іншим суб`єктом. Крім того, відповідачем не зафіксовано належним чином факт здійснення саме позивачем роздрібної торгівлі, оскільки сам акт про перевірку без будь-яких додатків не є належним та допустимим доказом. Крім того, відповідачем було порушено порядок проведення відповідної перевірки. Отже, на думку позивача, усі вищевикладені обставини свідчать про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 січня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали для надання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.

12 лютого 2020 року (вхідний № 03-14/17349/20) представником ГУ ДПС у м. Києві надано до суду відзив, в якому відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні. Відзив обґрунтовано тим, що перевіркою встановлено, що у кафетерії Веселий Бобер здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями, представниками ТОВ ЯРОСЛАВНА П не надано документів щодо узгодження статусу громадського харчування, продаж алкогольних напоїв за цінами, нижчими від встановлених мінімальних оптово - відпускних або роздрібних цін, факт зберігання ТОВ "ЯРОСЛАВНА П" алкогольних напоїв без наявності довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру, відтак податкові повідомлення - рішення прийнято у відповідності до вимог податкового законодавства.

Представником позивача 23 січня 2020 року (вх.№03-14/9174/20) до Окружного адміністративного суду міста Києва подано заяву про зміну предмету позову, яку останній обґрунтував помилкою у прохальній частині адміністративного позову, в якій він помилково зазначив органом, який прийняв спірні рішення - Головне управління Державної податкової служби України у м.Києві замість Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2020 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю ЯРОСЛАВНА П про зміну предмету позову прийнято до розгляду.

05 березня 2020 року (вхідний № 03-14/30989/20) представником позивача надано до суду відповідь на відзив, в якому позивач вказує, що ним було додано до позовної заяви по справі № 640/139/20 відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.10.2019, яке доводить, що об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Закревського, 47, літера А та належить територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради. Враховуючи, що жодного доступу до приміщення за вказаною вище адресою у ТОВ ЯРОСЛАВНА П немає, а позивач жодної господарської діяльності за вказаною вище адресою не здійснює, податкові повідомлення-рішення є протиправними.

Згідно ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2020 року розгляд адміністративної справи № 640/139/20 здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд в задоволенні позову відмовити.

19.05.2020 судом ухвалено рішення про виклик у судове засідання свідків: представника головного державного ревізора-експерта управління контролю за обігом підакцизних товарів та адміністрування акцизного податку ГУ ДПС у м. Києві Святецького А.О., представника головного державного ревізора-експерта управління контролю за обігом підакцизних товарів та адміністрування акцизного податку ГУ ДПС у м. Києві Коломійця Є.С., представника Начальника управління контролю за обігом підакцизних товарів та адміністрування акцизного податку ГУ ДПС у м. Києві Короля Анатолія.

27.05.2020, допитаний у якості свідка ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що під час проведеної перевірки за адресою м. Київ, вул. Закревського, 47 А , встановлено, що у кафетерії Веселий Бобер здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями, при цьому представниками ТОВ ЯРОСЛАВНА П не надано документів щодо узгодження статусу громадського харчування. Встановлено також продаж алкогольних напоїв за цінами, нижчими від встановлених мінімальних оптово - відпускних або роздрібних цін, факт зберігання ТОВ ЯРОСЛАВНА П алкогольних напоїв без наявності довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру, що свідчить про порушення суб`єктом господарювання вимог Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального .

27.05.2020, допитаний у якості свідка ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що фактична перевірка за адресою м. Київ, вул. Закревського, 47 А розпочата 11.07.2019, а акт за результатом її проведення складено 18.07.2019. Крім того, на запитання суду про обізнаність щодо листа позивача №22 від 01.08.2019 щодо встановлених фактів в акті перевірки, що, на думку позивача, не відповідають дійсності, повідомив про те що перевіряючим було відомо про даний лист.

27.05.2020, допитаний у якості свідка ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що про наявність листа під час перевірки було відомо перевіряючим, однак факт встановлених порушень за адресою м. Київ, вул. Закревського, 47 А свідчив про порушення позивачем реалізації алкогольних напоїв з порушенням закону.

Крім того, під час розгляду справи 27.05.2020, судом ухвалено рішення про виклик в якості свідків представника директора ТОВ РАЙДГРУП ОСОБА_4 та представника директора ТОВ НОРТ КОМПАНІ ОСОБА_6 .

16.06.2020, допитаний у якості свідка директор РАЙДГРУП ОСОБА_4 , в судовому засіданні пояснив, що ТОВ РАЙДГРУП було укладено договір суборенди нежитлового приміщення за адресою вул.Закревського, 47 з ТОВ ЯРОСЛАВНА П . У подальшому, дане приміщення ТОВ РАЙДГРУП передало в суборенду ТОВ НОРТ КОМПАНІ .

Викликаний у якості свідка ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 27.08.2020 на підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення сторін та свідків в судовому засіданні, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УСТАНОВИВ

Головним управлінням ДФС у місті Києві з метою перевірки обставин, викладених у листі Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації та на підставі підпунктів 80.2.2,80.2.5, пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, а також на виконання наказу ГУ ДФС у м. Києві від 05.07.2019№9472 та направлень на проведення перевірки від 09.07.2019 №6211/26-15-40-01, № 6212/26-15-40-01 ГДРІ відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв та тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проведено фактичну перевірку закладу Веселий бобер за адресою: м. Київ, вул. Миколи Закревського, 47, літера А , де здійснює свою господарську діяльність ТОВ ЯРОСЛАВНА П .

За результатами перевірки податковим органом було складено акт (довідка) фактичної перевірки від 18 липня 2019 року № 4622/26-15-40-01/19116432, згідно висновків якого було встановлено, що у кафетерії Веселий Бобер здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а саме: горілки на розлив у пластикову тару для споживання на місці за ціною 4,0 грн. за 0,05 л. з пляшок, на яких відсутні марки акцизного податку встановленого зразка, чим порушено вимоги статей 11-1, 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального (зі змінами та доповненнями). Також, перевіркою встановлено, що в ході проведення та до закінчення перевірки представниками ТОВ Ярославна П не надано документів щодо узгодження статусу громадського харчування, чим порушено вимоги статті 15-3 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального (зі змінами та доповненнями). В акті перевірки вчинено запис про реалізацію алкогольних напоїв за ціною нижчою за встановлені мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв, тобто: 4,00 грн. за 0,05 л., в той час як мінімальна роздрібна ціна на горілку та лікеро-горілчані вироби міцністю 40% об. місткістю 0,05 л. становить 8,94 грн. (447,00 грн. за 1 л. 100% спирту х 0,05 л. х 40% об. /100 =8,94 грн.), чим порушено Постанову Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв (зі змінами та доповненнями). Також, перевіркою встановлено факт зберігання ТОВ ЯРОСЛАВНА П алкогольних напоїв (дві пляшки пива оболонь світле) без наявності довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру, чим порушено статті 15-3 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального (зі змінами та доповненнями).

Не погоджуючись з актом фактичної перевірки від 18 липня 2019 року № 4622/26-15-40-01/19116432, позивачем на адресу ГУ ДФС у м. Києві було направлено письмові заперечення від 01.08.2019 № 22, в яких позивач зазначив, що факти, наведені в акті перевірки, не відповідають дійсності, оскільки кафетерій Веселий бобер за адресою: м. Київ, вул. Миколи Закревського, 47, літера А не належить ТОВ ЯРОСЛАВНА П . ТОВ ЯРОСЛАВНА П , належить приміщення за адресою: м. Київ, вул. Миколи Закревського, 47, яке здається в оренду ТОВ РАЙДГРУП . Дані обставини підтверджуються копією договору оренди нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Миколи Закревського, 47 та копією листа ТОВ РАЙДГРУП від 01.07.2020 № 18.

Вищевказані заперечення на акт від 18 липня 2019 року № 4622/26-15-40-01/19116432 ГУ ДФС у м. Києві до уваги прийняті не були, у зв`язку з чим на підставі акта перевірки Головним управлінням ДФС у місті Києві прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 28 серпня 2019 року №0004444001 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17 000, 00 грн. за порушення позивачем частини 54 статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального ;

- від 28 серпня 2019 року №0004454001 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17 000, 00 грн. за порушення позивачем положень абзацу 6 частини 2 статті 17 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального ;

- від 28 серпня 2019 року №0004464001 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10 000, 00 грн. за порушення позивачем положень абзацу 17 частини 2 статті 17 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального ;

- від 28 серпня 2019 року №0004434001 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17 000, 00 грн. за порушення позивачем положень абзацу 19 частини 2 статті 17 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального ;

- від 28 серпня 2019 року №0004474001 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6 800, 00 грн. за порушення позивачем положень абзацу 13 частини 2 статті 17 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального .

Не погоджуючись із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач 02.10.2019 звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України.

29.11.2019 Державною податковою службою України винесено рішення № 11254/6/99-00-08-05-05, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення відповідача - без змін.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, заслухавши доводи учасників справи та пояснення свідків, суд прийшов до наступних висновків.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

При цьому, контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України (частина перша статті 16 Закону №481/95-ВР).

За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством (частина 1 статті 17 Закону №481/95-ВР).

Згідно з пунктом 80.2.2, пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (далі також -ПК України), фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно вимог пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки на підставі направлення на проведення такої перевірки та копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються, зокрема, найменування та реквізити суб`єкта, адреса об`єкта, перевірка якого проводяться, підстави для проведення перевірки.

Як вже зазначалось, фактична перевірка податковим органом була проведена за адресою: м. Київ, вул. Миколи Закревського, 47, літера А .

Проте, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.06.2019 вбачається, що позивач має право власності на об`єкт нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Миколи Закревського, 47.

З матеріалів справи вбачається, що 01.06.2019 між ТОВ ЯРОСЛАВНА П та ТОВ РАЙДГРУП було укладено договір оренди нежитлового приміщення. (Далі по тексту Договір 1 ).

Відповідно до п.1.1 Договору 1, орендодавець зобов`язався передати, а орендар прийняти у тимчасове оплатне користування нежитлове приміщення, надалі Об`єкт , на умовах, зазначених в даному договорі.

Пунктом 1.2 Договору 1 передбачено, що орендований Об`єкт , загальною площею 35,00 м.кв., розташований за адресою: м. Київ, вул. Миколи Закревського, 47.

З отриманої від ТОВ РАЙДГРУП інформації вбачається, що ТОВ РАЙДГРУП уклало з ТОВ НОРТ КОМПАНІ договір суборенди нежитлового приміщення №01-05-19 від 01.05.2019, згідно якого передало в суборенду приміщення площею 35,00 м.кв., що розташоване в будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Миколи Закревського, 47.

З вказаного вище вбачається, що саме - ТОВ НОРТ КОМПАНІ використовує нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Миколи Закревського, 47 для здійснення власної підприємницької діяльності.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.10.2019 приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Миколи Закревського, 47, літера А належить територіальній громаді м. Києва, в особі Київської міської ради.

В інтересах позивача було зроблено адвокатський запит від 12.11.2019 до Київської міської ради.

Відповідно до відповіді від Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації №102/04/28-9249 від 19.11.2019 на адвокатський запит, вбачається, що між територіальною громадою м. Києва та ТОВ ЯРОСЛАВНА П відсутні будь-які договірні відносини на предмет оренди або суборенди нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Миколи Закревського, 47, літера А .

З метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, а також з метою усунення суперечностей між наданими сторонами доказами, суд, ухвалою від 14 липня 2020 року витребував від Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації та Київської міської державної адміністрації інформацію відносно приміщень, розташованих по вулиці Миколи Закревського, 47, літера А у м. Києві , за ким обліковується (зареєстроване) таке приміщення та чи передавалось воно в оренду чи розпорядження.

На виконання ухвали суду від 14 липня 2020 року Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація проінформувала, що приміщення, розташовані по вулиці Миколи Закревського, 47, літера А у м. Києві не перебувають у сфері її управління.

Отже, враховуючи усе вищевикладене, суд вбачає за необхідне звернути увагу, що з матеріалів справи не вбачається, що приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Миколи Закревського, 47, літера А належить позивачу або таке приміщення передавалось в оренду чи розпорядження останньому.

Таким чином, враховуючи вимоги, наведені вище Податковим кодексом України, вбачається, що відповідач, провівши фактичну перевірку діяльності кафетерію Веселий Бобер та склавши податкові повідомлення-рішення відносно позивача, не вірно визначив суб`єкта, який порушив норми податкового законодавства України, не взяв до уваги заперечення останнього, та фактично притягнув позивача до відповідальності за діяння, які були вчинені іншим суб`єктом господарювання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що перевірка проведена з порушенням чинного законодавства, передбаченого для проведення фактичної перевірки, що являє собою самостійну підставу для визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами даної перевірки.

Необхідно зазначити, що правова позиція щодо необхідності визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, у разі встановлення в судовому порядку обставин проведення відповідної податкової перевірки, за результатами якої вони були прийняті, з порушенням вимог законодавства, неодноразово була підтверджена обов`язковою для врахування судовою практикою Верховного Суду, яка була відображена, зокрема, в його постанові від 13 червня 2018 року по справі №806/902/16 та постанові від 03 квітня 2018 року по справі №820/4482/17.

При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частини першої та другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Отже, вирішення даної справи залежить від доведеності відповідачем правомірності прийняття спірних рішень.

Також, суд враховує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36 від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі Гірвісаарі проти Фінляндії зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, враховуючи те, що відповідачем не доведено їх правомірність з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене на користь позивача підлягають стягненню сплачені при подачі позову судові витрати у розмірі 9 605, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

Керуючись статтями 6, 8, 9,72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЯРОСЛАВНА-П задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 серпня 2019 року №0004434001.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 серпня 2019 року №0004444001.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 серпня 2019 року №0004454001.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 серпня 2019 року №0004464001.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 серпня 2019 року №0004474001.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЯРОСЛАВНА-П витрати зі сплати судового збору у розмірі 9 605, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов

Повний текст судового рішення складено 04.09.2020.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ЯРОСЛАВНА-П (адреса: 02217, місто Київ, вул. Закревського, 47, код ЄДРПОУ 19116432)

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у м.Києві (04116, Київ, вул.Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267)