Рішення

від 04.09.2020 по справі 640/14421/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2020 року м. Київ № 640/14421/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕУС-ТРЕНД

до Головного управління ДПС у м.Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання

вчинити дії,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДЕУС-ТРЕНД (далі по тексту - позивач, ТОВ ДЕУС-ТРЕНД ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м.Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у м.Києві), в якому, згідно уточнених позовних вимог, просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 07.02.2020 №26280;

2) визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.03.2020 №38827;

3) визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 27.03.2020 №44941;

4) зобов`язати ГУ ДПС у м.Києві виключити ТОВ ДЕУС-ТРЕНД з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю ДЕУС-ТРЕНД безпідставно включено до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, оскільки позивач не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків. У зв`язку з цим, оскаржувані рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 07.02.2020 №26280, від 04.03.2020 №38827, від 27.03.2020 №44941 є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали для надання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.

21 серпня 2020 року (вх.№ 03-14/120565/20) представник відповідача надав до суду відзив, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що з 01 лютого 2020 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою змінено порядок фіксації контролюючим органом відповідності підприємств критеріям ризиковості. Звернув увагу суду, що позивач відповідає визначеним цією постановою критеріям ризиковості, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають. Також, наголошував на тому, що за наявної у відповідача інформації встановлено, що, використовуючи бази даних ДПС України, проведено аналіз діяльності ТОВ ДЕУС-ТРЕНД , в процесі якого встановлено, що підприємство частково реалізує товари (курятину) на суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ КЕРВЕСТ ГРУП (код ЄДРПОУ 41490344), ТОВ ЮКОН ПАРТНЕР ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 41653594), ТОВ МИТ ТОРГ (код ЄДРПОУ 42749308); реалізовані товари: курятина (код УКТЗЕД 207) зареєстровані на суб`єкті господарювання, які здійснюють ризикову діяльність та підміну номенклатури товару, а саме ТОВ РОЯЛ ОУК ТРАНС (код ЄДРПОУ 43159714) та ТОВ КЕРВЕСТ ГРУП (код ЄДРПОУ 43155835);

25 серпня 2020 року (вх.№ 03-14/121238/20) від позивача надійшла відповідь на відзив згідно якої позивач не погоджується з позицією, викладеною у відзиві та вказує на те, що у відзиві на позов податковим органом жодним чином не згадується про будь-яке документальне підтвердження існування податкової інформації, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення відповідача. Крім того, наголошує на тому, що внесення ТОВ ДЕУС-ТРЕНД до переліку ризикових платників податків внаслідок ризикової діяльності його контрагентів-покупців є незаконними діями посадових осіб ГУ ДПС у м. Києві, що перешкоджають здійсненню позивачем законної господарської діяльності.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДЕУС-ТРЕНД (код ЄДРПОУ 42694487) зареєстровано як юридична особа 11 грудня 2018 року, номер запису про державну реєстрацію: 1 073 102 0000 039223. Основний вид економічної діяльності - КВЕД 46.32 оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами.

Як вказує позивач, йому 07.02.2020 з електронного кабінету платника податків стало відомо, що відповідно до рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 07.02.2020 №426280, позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків .

З оскаржуваного рішення вбачається, що використовуючи бази даних ДПС України, отримано податкову інформацію про те, що реалізовані товари: курятина (код УКТЗЕД 207) зареєстровані на суб`єкті господарювання, які здійснюють ризикову діяльність та підміну номенклатури товару, а саме ТОВ РОЯЛ ОУК ТРАНС (код ЄДРПОУ 43159714) та ТОВ КЕРВЕСТ ГРУП (код ЄДРПОУ 43155835).

25.02.2020 позивач листом за вих.№ 1902-2020 подав до відповідача письмові пояснення та копії первинних документів для розгляду питання щодо виключення позивача з переліку ризикових платників податку.

Відповідно до Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.03.2020 №38827, позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків .

З оскаржуваного рішення вбачається, що використовуючи бази даних ДПС України, встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ДЕУС-ТРЕНД частково реалізує товари (курятину) на суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ КЕРВЕСТ ГРУП (код ЄДРПОУ 41490344), ТОВ ЮКОН ПАРТНЕР ТРЕНД (код ЄДРПОУ 41653594), ТОВ МИТ ТОРГ (код ЄДРПОУ 42749308).

Відповідно до Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 27.03.2020 №44941, позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків .

З оскаржуваного рішення вбачається, що використовуючи бази даних ДПС України, проведено аналіз діяльності ТОВ ДЕУС-ТРЕНД , в процесі якого встановлено, що підприємство частково реалізує товари (курятину) на суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ КЕРВЕСТ ГРУП (код ЄДРПОУ 41490344), ТОВ ЮКОН ПАРТНЕР ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 41653594), ТОВ МИТ ТОРГ (код ЄДРПОУ 42749308).

Вважаючи такі рішення протиправним та таким, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341) (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі також - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом дванадцятим цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до приписів пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України затверджено Порядок зупинення реєстрації ПН/РК.

Відповідно до пункту 5 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктами 6 та 7 вказаного Порядку зупинення реєстрації ПН/РК визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено ПН/РК, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі пункту восьмого Критеріїв ризиковості платника податку фактично є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.

Так, пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

07.02.2020 Комісією ГУ ДПС у м. Києві №26280 прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №26280, з якого вбачається вбачається, що у якості підстави для відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку, відповідачем вказано наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної у поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

У якості причини внесення позивача до категорії ризикових платників податків у Рішенні від 07.02.2020 №26280 вказано наступне: В ході аналізу баз даних ДПС України, отримано податкову інформацію про те, що реалізовані товари: курятина (код УКТЗЕД 207) зареєстровані на суб`єкті господарювання, які здійснюють ризикову діяльність та підміну номенклатури товару, а саме ТОВ РОЯЛ ОУК ТРАНС (код ЄДРПОУ 43159714) та ТОВ КЕРВЕСТ ГРУП (код ЄДРПОУ 43155835).

У подальшому, 04.03.2020 комісією ГУ ДПС у м. Києві з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копії відповідних документів від 25.02.2020 №1902-2020 прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку №38827.

У якості причини внесення позивача до категорії ризикових платників податків у Рішенні від 04.03.2020 №38827 вказано наступне: Використовуючи бази даних ДПС України, проведено аналіз діяльності ТОВ ДЕУС-ТРЕНД (код ЄДРПОУ 42694487), в процесі якого встановлено, що підприємство частково реалізує товари (курятину) на суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ КЕРВЕСТ ГРУП (код ЄДРПОУ 41490344), ТОВ ЮКОН ПАРТНЕР ТРЕНД (код ЄДРПОУ 41653594), ТОВ МИТ ТОРГ (код ЄДРПОУ 42749308).

27.03.2020 комісією ГУ ДПС у м. Києві з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копії відповідних документів від 19.03.2020 №1203-2020 прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку №44941.

У якості причини внесення позивача до категорії ризикових платників податків у Рішенні від 27.03.2020 №44941 вказано наступне: Використовуючи бази даних ДПС України, проведено аналіз діяльності ТОВ ДЕУС-ТРЕНД (код ЄДРПОУ 42694487), в процесі якого встановлено, що підприємство частково реалізує товари (курятину) на суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ КЕРВЕСТ ГРУП (код ЄДРПОУ 41490344), ТОВ ЮКОН ПАРТНЕР ТРЕНД (код ЄДРПОУ 41653594), ТОВ МИТ ТОРГ (код ЄДРПОУ 42749308).

Судом встановлено, що ТОВ ДЕУС-ТРЕНД (код ЄДРПОУ 42694487) для здійснення вказаної фінансово-господарської діяльності:

- Утримує штат найманих кваліфікованих працівників, що підтверджується наказом від 17.10.2019 №2, штатним розписом від 17.10.2019 згідно наказу № 2, наказом від 31.10.2019 №3 та штатним розписом від 31.10.2019, податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 1-й квартал 2020 року та 4-й квартал 2020 року з квитанціями про їх прийняття відповідачем, платіжними дорученнями на підтвердження сплати до державного бюджету військового збору, ЄСВ та ПДФО щодо найманих працівників, а саме: платіжне доручення №553 від 10.03.2020; №593 від 10.04.2020, №685 від 15.05.2020, №373 від 17.01.2020; № 510 від 25.02.2020, №439 від 31.01.2020, №552 від 10.03.2020, №587 від 10.04.2020, №684 від 15.05.2020, №372 від 17.01.2020,№509 від 25.02.2020, №438 від 31.01.2020, №551 від 10.03.2020, №590 від 10.04.2020, №686 від 15.05.2020, №371 від 17.01.2020, №508 від 25.02.2020, №437 від 31.01.2020, задекларувало використання у власній господарській діяльності наявні складські приміщення шляхом подання до відповідача повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність від 16.08.2019 (форма 20-ОПП, що підтверджується квитанцією відповідача про прийняття такого повідомлення), отримало акти ветеринарно-санітарного обстеження від 22.08.2019, 21.01.2020 Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів;

- орендує складське приміщення для забезпечення умов по складському зберіганню товарно-матеріальних цінностей за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32 по договору надання послуг із забезпечення умовами по зберіганню ТМЦ №83 від 15.08.2019 з ТОВ СВІТ ПЛЮС , платіжними дорученнями №721 від 01.06.2020, №728 від 02.06.2020, №700 від 20.05.2020, №658 від 24.04.2020, №707 від 26.05.2020, № 715 від 29.05.2020, №664 від 30.04.2020, актом надання послуг №112 від 14.02.2020, актом надання послуг №256 від 14.03.2020, актом надання послуг №285 від 31.03.2020, актом надання послуг №334 від 14.04.2020, актом надання послуг №482 від 31.05.2020;

- наявні експертні висновки №004679 п/19 від 16.12.2019 Центральної випробувальної державної лабораторії Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, експертний висновок № 014912 з /19 від 29.11.2019 та № 000854 з/20 від 03.02,2020 Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи Держпродспоживслужби України, експертний висновок №000106 п/20 від 20.01.2020 Центральної випробувальної державної лабораторії Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, а також технічні умови ТУ У 10.1 -42694487-001:2019 Напівфабрикати. Субпродукти та жир-сирець птиці від 29.10.2019;

- для проведення постійного контролю якості та безпеки продовольчої сировини та харчової продукції укладено договір №64 про виконання лабораторних випробувань зразків підконтрольних Держпродспоживслужбі, що виробляються, реалізовуються, експортуються та імпортуються від 15.01.2020 року з Центральною випрорбувальною державною лабораторією Держпродспоживслужби в Київській області та м. Києві, для забезпечення комплексу ветеринарних послуг укладено договори №18 про надання ветеринарних послуг з Об`єднанням ветеринарної медицини України від 20.01.2020 та №1048 від 28.08.2019, а також № 372 від 03.09.2019 на виконання лабораторних випробувань зразків, підконтрольних Держпродспоживслужбі, що виробляються, реалізовуються та імпортуються.

Господарські операції, що здійснюються позивачем згідно укладених із замовниками договорів підтверджуються складеними та підписаними сторонами первинними та іншими супутніми документами, а саме актами виконаних робіт, рахунками на оплату, платіжними дорученнями, тощо.

На підтвердження належності позивача до платників податків з числа реально діючої економіки позивачем надано укладений договір №1-11/2019 від 14.11.2019 про надання послуг вантажного перевезення з ФОП ОСОБА_1 предметом якого є перевезення належного ТОВ ДЕУС-ТРЕНД товару, що підтверджується актом надання послуг №1 від 30.11.2019, №2 від 28.12.2019, платіжним дорученням №378 від 05.02.2020, №377 від 24.01.2020.

Як вбачається з матеріалів справи, товар, який було реалізовано на користь покупців придбано позивачем у інших суб`єктів господарювання, зокрема по договорах поставки у Фермерське господарство Улар , ТОВ АГРО-РОСЬ , ПАТ Птахокомбінат Бершадський , ТОВ Комплекс Агромарс , ПрАТ Чорнобайптиця , що підтверджується платіжними дорученнями на оплату за придбаний товар, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, а також податковими накладними й квитанціями на підтвердження реєстрації НП у ЄРПН від постачальників позивача, а реалізація товару підтвердженими копіями договорів, видаткових накладних, зареєстрованих ДПС України у ЄРНП податкових накладних, платіжними дорученнями, актами приймання-передачі, банківськими виписками про рух грошових коштів.

Наведене в сукупності доводить постійний та реальний характер господарської діяльності ТОВ ДЕУС-ТРЕНД (код ЄДРПОУ 42694487) та його належність до реального сектору економіки.

Отже, судом встановлено, що оскаржувані рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Посилання контролюючого органу на наявну податкову інформацію про те, що реалізовані товари: курятина (код УКТЗЕД 207), зареєстровані на суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність підміну номенклатури товару, а саме: ТОВ РОЯЛ ОУК ТРАНС та ТОВ КЕРВЕСТ ГРУП відхиляються судом, оскільки вказані докази не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання саме позивачем своїх договірних зобов`язань.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Варто також зазначити, що поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Ознаки фіктивності мають бути доведені належними, допустимими і достовірними доказами, поняття, джерела і характеристики яких наведені у Главі 5 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України докази оцінюються та мають ґрунтуватися на безпосередньому, повному, всебічному та об`єктивному їх дослідженні.

Натомість, в досліджуваних господарських відносин між позивачем та контрагентами, позивач виступає саме постачальником товарів, однак, контролюючим органом не спростовано наявність у позивача належних первинних документів, фізичних і технічних можливостей для здійснення операцій з постачання товарів, та наявністю зв`язку між фактом придбання такого товару і подальшою господарською діяльністю, що, в свою чергу, є обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 27.10.2015 у справі №826/661/14 (№21-1539а15).

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення Головного управління ДПС у Київській області від 07.02.2020 №26280, від 04.03.2020 №38827, від 27.03.2020 №44941 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, ну думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Посилання контролюючого органу на правову позицію ВС висловлену у постанові від 03 березня 2020 року у справі №240/3665/19 та від 20 листопада 2019 року у справі №480/4006/18 суд, дослідивши, відхиляє з огляду на те, що останні викладені стосовно норм Порядку №117, який діяв до 31.01.2020 включно.

Наразі правовідносини сторін врегульовані проаналізованим вище Порядком № 1165, який істотно відрізняється від Порядку №117 в частині встановлення відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Зокрема, істотні відмінності полягають саме у тому, що за Порядком №1165 контролюючий орган приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку, про що безпосередньо зазначається у самому рішенні.

Відтак, висновок Верховного Суду про те, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків, - в даному випадку застосуватись не може, бо змінилося правове регулювання спірних правовідносин.

Стосовно посилань відповідача на те, що спірні рішення про визначення підприємства позивача таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків, суд зазначає наступне.

За правилами підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

Отже, в силу прямих приписів підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, пункт 56.1 статті 56 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржити до адміністративного суду будь-яке рішення, прийняте контролюючим органом, у тому числі рішення відповідної комісії головного управління ДПС в області, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС щодо встановлення ризиковості платника податків, позаяк жодним нормативно-правовим актом юрисдикція адміністративного суду на розгляд спорів між платниками та контролюючими органами щодо оскарження такого роду рішень не виключається.

При цьому, під час судового розгляду справи суд має встановити порушення прав платника внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та перевірити, чи прийняте таке рішення з дотримання критеріїв, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що приписами пункту 6 Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд вважає, що встановлення Комісією ГУ ДПС у Київській області відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні позивачем його господарської діяльності.

Включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

Крім того, суд звертає увагу, що внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.

При вирішенні цього спору суд також враховує, що пунктом 6 Порядку №1165 врегульовано процедуру прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема, визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податків з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків. Крім того, додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якою прямо передбачено, що таке рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку. Це означає, що Кабінет Міністрів України, який за нормами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України наділений делегованими повноваженнями встановлювати порядок та підстави зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, прямо визнав юрисдикцію адміністративного суду на розгляд по суті спорів між платниками податків та контролюючими органами щодо правомірності прийняття рішень про включення платників податків до переліку ризикових.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення щодо включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість не відповідають усім критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та порушує права позивача як платника податку, тому з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача, виходячи із наданих суду статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України повноважень, адміністративний позов слід задовольнити повністю.

У частині другій статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при подачі адміністративного позову судовий збір у розмірі 6306,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №768 від 06.07.2020.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕУС-ТРЕНД задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 07.02.2020 № 26280.

3. Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.03.2020 № 38827.

4. Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 27.03.2020 № 44941.

5. Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ДЕУС-ТРЕНД з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

5. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю ДЕУС-ТРЕНД понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 6306,00 грн. (шість тисяч триста шість гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ДЕУС-ТРЕНД (код ЄДРПОУ 42694487, адреса: 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 32)

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19)