Постанова

від 24.11.2020 по справі 640/14421/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/14421/20 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Аліменка В.О.

суддів: Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деус-Тренд" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними рішення та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕУС-ТРЕНД" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м.Києві, в якому, просило:

1) визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 07.02.2020 №26280;

2) визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.03.2020 №38827;

3) визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 27.03.2020 №44941;

4) зобов`язати ГУ ДПС у м.Києві виключити ТОВ "ДЕУС-ТРЕНД" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини справи.

Зокрема, апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що зважаючи на володіння контролюючим органом відповідною податковою інформацією, що визначає ризиковість платника податку, оскаржуване рішення прийнято правомірно. Також, апелянт посилається на правові висновки Верховного Суду у справі № 240/3665/19 та наголошує на тому, що рішення про віднесення платника податків до переліку ризикових не порушує його права та інтереси.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю сторін у відкритому судовому засіданні.

Відповідно до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕУС-ТРЕНД" (код ЄДРПОУ 42694487) зареєстровано як юридична особа 11 грудня 2018 року, номер запису про державну реєстрацію: 1 073 102 0000 039223. Основний вид економічної діяльності - КВЕД 46.32 оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами.

Як вказує позивач, йому 07.02.2020 з електронного кабінету платника податків стало відомо, що відповідно до рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 07.02.2020 №426280, позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості на підставі пункту 8 "Критеріїв ризиковості платника податків".

З оскаржуваного рішення вбачається, що використовуючи бази даних ДПС України, отримано податкову інформацію про те, що реалізовані товари: курятина (код УКТЗЕД 207) зареєстровані на суб`єкті господарювання, які здійснюють ризикову діяльність та підміну номенклатури товару, а саме ТОВ "РОЯЛ ОУК ТРАНС" (код ЄДРПОУ 43159714) та ТОВ "КЕРВЕСТ ГРУП" (код ЄДРПОУ 43155835).

25.02.2020 позивач листом за вих.№ 1902-2020 подав до відповідача письмові пояснення та копії первинних документів для розгляду питання щодо виключення позивача з переліку "ризикових" платників податку.

Відповідно до Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.03.2020 №38827, позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості на підставі пункту 8 "Критеріїв ризиковості платника податків".

З оскаржуваного рішення вбачається, що використовуючи бази даних ДПС України, встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕУС-ТРЕНД" частково реалізує товари (курятину) на суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ "КЕРВЕСТ ГРУП" (код ЄДРПОУ 41490344), ТОВ "ЮКОН ПАРТНЕР ТРЕНД" (код ЄДРПОУ 41653594), ТОВ "МИТ ТОРГ" (код ЄДРПОУ 42749308).

Відповідно до Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 27.03.2020 №44941, позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості на підставі пункту 8 "Критеріїв ризиковості платника податків".

З оскаржуваного рішення вбачається, що використовуючи бази даних ДПС України, проведено аналіз діяльності ТОВ "ДЕУС-ТРЕНД", в процесі якого встановлено, що підприємство частково реалізує товари (курятину) на суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ "КЕРВЕСТ ГРУП" (код ЄДРПОУ 41490344), ТОВ "ЮКОН ПАРТНЕР ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 41653594), ТОВ "МИТ ТОРГ" (код ЄДРПОУ 42749308).

Вважаючи рішення відповідача про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ст. 201 ПК України).

Так, колегія суддів наголошує, що Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 і Порядок №1165, який набрав чинності з 01 лютого 2020 року, передбачають різні механізми зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів; механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, відповідно до п. 6 Порядку зупинення №1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Також, додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено типову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка містить наступний припис: "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.".

Відтак, з з аналізу вищенаведених норм вбачається, що, на відміну від Порядку №117, положення Порядку №1165 встановлюють можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку.

Відтак, суд першої інстанції вірно визначив, що надання оцінки правомірності такому рішенню у межах судового оскарження на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, відповідає завданням адміністративного судочинства.

Так, рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві № 34971 від 24 лютого 2020 року є індивідуальним актом у відношенні до ТОВ "Таргет Промоушн" у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, тому може бути оскаржено у судовому порядку.

При цьому, в даному випадку безпідставним є посилання апелянта на правові позиції Верховного Суду щодо відсутності правових наслідків у діях Комісії по віднесенню платників податків до ризикових, оскільки останні стосуються правовідносин, в яких застосуванню підлягав Порядок № 117. В той же час, як було вказано вище, Порядок № 1165, на відміну від положень Порядку № 117, закріплює право суб`єкта господарювання на адміністративне та судове оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податків критеріям ризиковості.

Відповідно до п. 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку № 1175, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:

" 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування."

З системного аналізу наведених вище норм вбачається, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

07.02.2020 Комісією ГУ ДПС у м. Києві №26280 прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №26280, з якого вбачається вбачається, що у якості підстави для відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку, відповідачем вказано наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної у поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

У якості причини внесення позивача до категорії "ризикових" платників податків у Рішенні від 07.02.2020 №26280 вказано наступне: "В ході аналізу баз даних ДПС України, отримано податкову інформацію про те, що реалізовані товари: курятина (код УКТЗЕД 207) зареєстровані на суб`єкті господарювання, які здійснюють ризикову діяльність та підміну номенклатури товару, а саме ТОВ "РОЯЛ ОУК ТРАНС" (код ЄДРПОУ 43159714) та ТОВ "КЕРВЕСТ ГРУП" (код ЄДРПОУ 43155835)."

У подальшому, 04.03.2020 комісією ГУ ДПС у м. Києві з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копії відповідних документів від 25.02.2020 №1902-2020 прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку №38827.

У якості причини внесення позивача до категорії "ризикових" платників податків у Рішенні від 04.03.2020 №38827 вказано наступне: "Використовуючи бази даних ДПС України, проведено аналіз діяльності ТОВ "ДЕУС-ТРЕНД" (код ЄДРПОУ 42694487), в процесі якого встановлено, що підприємство частково реалізує товари (курятину) на суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ "КЕРВЕСТ ГРУП" (код ЄДРПОУ 41490344), ТОВ "ЮКОН ПАРТНЕР ТРЕНД" (код ЄДРПОУ 41653594), ТОВ "МИТ ТОРГ" (код ЄДРПОУ 42749308)."

27.03.2020 комісією ГУ ДПС у м. Києві з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копії відповідних документів від 19.03.2020 №1203-2020 прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку №44941.

У якості причини внесення позивача до категорії "ризикових" платників податків у Рішенні від 27.03.2020 №44941 вказано наступне: "Використовуючи бази даних ДПС України, проведено аналіз діяльності ТОВ "ДЕУС-ТРЕНД" (код ЄДРПОУ 42694487), в процесі якого встановлено, що підприємство частково реалізує товари (курятину) на суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ "КЕРВЕСТ ГРУП" (код ЄДРПОУ 41490344), ТОВ "ЮКОН ПАРТНЕР ТРЕНД" (код ЄДРПОУ 41653594), ТОВ "МИТ ТОРГ" (код ЄДРПОУ 42749308)."

Судом встановлено, що ТОВ "ДЕУС-ТРЕНД" (код ЄДРПОУ 42694487) для здійснення вказаної фінансово-господарської діяльності:

- Утримує штат найманих кваліфікованих працівників, що підтверджується наказом від 17.10.2019 №2, штатним розписом від 17.10.2019 згідно наказу № 2, наказом від 31.10.2019 №3 та штатним розписом від 31.10.2019, податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 1-й квартал 2020 року та 4-й квартал 2020 року з квитанціями про їх прийняття відповідачем, платіжними дорученнями на підтвердження сплати до державного бюджету військового збору, ЄСВ та ПДФО щодо найманих працівників, а саме: платіжне доручення №553 від 10.03.2020; №593 від 10.04.2020, №685 від 15.05.2020, №373 від 17.01.2020; № 510 від 25.02.2020, №439 від 31.01.2020, №552 від 10.03.2020, №587 від 10.04.2020, №684 від 15.05.2020, №372 від 17.01.2020,№509 від 25.02.2020, №438 від 31.01.2020, №551 від 10.03.2020, №590 від 10.04.2020, №686 від 15.05.2020, №371 від 17.01.2020, №508 від 25.02.2020, №437 від 31.01.2020, задекларувало використання у власній господарській діяльності наявні складські приміщення шляхом подання до відповідача повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність від 16.08.2019 (форма 20-ОПП, що підтверджується квитанцією відповідача про прийняття такого повідомлення), отримало акти ветеринарно-санітарного обстеження від 22.08.2019, 21.01.2020 Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів;

- орендує складське приміщення для забезпечення умов по складському зберіганню товарно-матеріальних цінностей за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32 по договору надання послуг із забезпечення умовами по зберіганню ТМЦ №83 від 15.08.2019 з ТОВ "СВІТ ПЛЮС", платіжними дорученнями №721 від 01.06.2020, №728 від 02.06.2020, №700 від 20.05.2020, №658 від 24.04.2020, №707 від 26.05.2020, № 715 від 29.05.2020, №664 від 30.04.2020, актом надання послуг №112 від 14.02.2020, актом надання послуг №256 від 14.03.2020, актом надання послуг №285 від 31.03.2020, актом надання послуг №334 від 14.04.2020, актом надання послуг №482 від 31.05.2020;

- наявні експертні висновки №004679 п/19 від 16.12.2019 Центральної випробувальної державної лабораторії Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, експертний висновок № 014912 з /19 від 29.11.2019 та № 000854 з/20 від 03.02,2020 Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи Держпродспоживслужби України, експертний висновок №000106 п/20 від 20.01.2020 Центральної випробувальної державної лабораторії Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, а також технічні умови ТУ У 10.1 -42694487-001:2019 "Напівфабрикати. Субпродукти та жир-сирець птиці" від 29.10.2019;

- для проведення постійного контролю якості та безпеки продовольчої сировини та харчової продукції укладено договір №64 про виконання лабораторних випробувань зразків підконтрольних Держпродспоживслужбі, що виробляються, реалізовуються, експортуються та імпортуються від 15.01.2020 року з Центральною випрорбувальною державною лабораторією Держпродспоживслужби в Київській області та м. Києві, для забезпечення комплексу ветеринарних послуг укладено договори №18 про надання ветеринарних послуг з Об`єднанням ветеринарної медицини України від 20.01.2020 та №1048 від 28.08.2019, а також № 372 від 03.09.2019 на виконання лабораторних випробувань зразків, підконтрольних Держпродспоживслужбі, що виробляються, реалізовуються та імпортуються.

Господарські операції, що здійснюються позивачем згідно укладених із замовниками договорів підтверджуються складеними та підписаними сторонами первинними та іншими супутніми документами, а саме актами виконаних робіт, рахунками на оплату, платіжними дорученнями, тощо.

На підтвердження належності позивача до платників податків з числа реально діючої економіки позивачем надано укладений договір №1-11/2019 від 14.11.2019 про надання послуг вантажного перевезення з ФОП ОСОБА_1 предметом якого є перевезення належного ТОВ "ДЕУС-ТРЕНД" товару, що підтверджується актом надання послуг №1 від 30.11.2019, №2 від 28.12.2019, платіжним дорученням №378 від 05.02.2020, №377 від 24.01.2020.

Як вбачається з матеріалів справи, товар, який було реалізовано на користь покупців придбано позивачем у інших суб`єктів господарювання, зокрема по договорах поставки у Фермерське господарство "Улар", ТОВ "АГРО-РОСЬ", ПАТ "Птахокомбінат "Бершадський", ТОВ "Комплекс Агромарс", ПрАТ "Чорнобайптиця", що підтверджується платіжними дорученнями на оплату за придбаний товар, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, а також податковими накладними й квитанціями на підтвердження реєстрації НП у ЄРПН від постачальників позивача, а реалізація товару підтвердженими копіями договорів, видаткових накладних, зареєстрованих ДПС України у ЄРНП податкових накладних, платіжними дорученнями, актами приймання-передачі, банківськими виписками про рух грошових коштів.

Наведене в сукупності доводить постійний та реальний характер господарської діяльності ТОВ "ДЕУС-ТРЕНД" (код ЄДРПОУ 42694487) та його належність до реального сектору економіки.

Отже, судом встановлено, що оскаржувані рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Крім іншого, суд першої інстанції вірно звернув увагу, що будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем надано не було. При цьому, в матеріалах справи наявні первинні документи, які оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення, та які складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов`язань.

У справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип "належного урядування" не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відтак, з врахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що оскаржувані рішення прийнято Головним управліннмя Державної податкової служби у місті Києві без наявних на те правових підстав та з порушенням передбачених Порядком №1165 і Додатку 1 до нього процедури і передумов його прийняття, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що останнє як індивідуальний акт підлягає скасуванню.

Щодо задоволення позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Деус-Тренд" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, колегія суддів зазначає наступне.

Так, як вже було зазначено вище, положеннями п. 6 Порядку зупинення №1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Проте, як у відзиві на позов, так і в апеляційній скарзі відповідач наголошує на тому, що оскаржуване рішення контролюючого органу не має жодного впливу на права та інтереси ТОВ " Деус-Тренд ".

Ввідповідно до пунктів 4, 10 частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з огляду на протиправність оскаржуваного рішення про віднесення до ризикових платників податків, належним і повним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві виключити ТОВ " Деус-Тренд " з переліку платникаів податку, що відповідають критеріям ризиковості.

Доводи апеляційної скарги не підтверджують порушення позивачем норм Податкового кодексу, жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2020 року.

До того ж, доводи апеляційної скарги є абсолютно ідентичними тим, що вже були викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву, та яким судом першої інстанції було надано вірну правову оцінку.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю " Деус-Тренд " до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення, а рішння Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2020 року - без змін

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Л.В. Бєлова

А.Ю. Кучма

Повний текст постанови складено 24 листопада 2020 року.