Рішення

від 07.09.2020 по справі 640/23393/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2020 року м. Київ №640/23393/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Тетра до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Тетра звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення №0045771404 форми Р від 09 серпня 2019 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту №881/26-15-14-04-03/39555056 від 18 липня 2019 року, складеного відповідачем за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Тетра з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Трансремонтбут за липень, серпень, вересень 2017 року та березень 2018 року, на підставі якого відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0045771404 від 09 серпня 2019 року, зроблені поспіхом, без об`єктивного аналізу усіх обставин та документів, виключно на підставі припущень та суб`єктивного інтерпретування деяких документів, які не мають відношення до господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Трансремонтбут .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2019 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, а саме наголосив на тому, що за документами, наданими до перевірки не можливо встановити реальність проведення господарських операцій.

Представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій представник позивача наголосив на тому, що відповідачем у відзиві на позовну заяву не спростовано доводів позивача, викладених у позовній заяві.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів відповідачем на підставі направлення від 08 липня 2019 року №1259/26-15-14-04-05, виданого Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 05 липня 2019 року №9589, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Тетра з метою дотримання вимог податкового законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю Тетра при визначенні по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Трансремонтбут за липень, серпень, вересень 2017 року та березень 2018 року показників декларації з податку на додану вартість..

Вказаною перевіркою, результати якої оформлені актом №752/26-15-14-04-05/21567596 від 18 липня 2019 року, встановлено порушення:

- пункту 44.1 статті. 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого, встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, в загальній сумі 70317 гривні, у тому числі за липень 2017 року у сумі 14267 гривень, за серпень 2017 року у сумі 24150 гривень, за вересень 2017 року у сумі 13700 гривень та за березень 2018 року у сумі 18200 гривень.

Позивачем 29 липня 2019 року подано заперечення на акт документальної позапланової виїзної перевірки №752/26-15-14-04-05/21567596 від 18 липня 2019 року.

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві листом від 08 серпня 2019 року за №149483/10/26-15-14-04-05 повідомило позивача, що за результатами розгляду заперечень останні залишенні без задоволення, а акт перевірки без змін.

На підставі акту №752/26-15-14-04-05/21567596 від 18 липня 2019 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві прийняте податкове повідомлення-рішення №0045771404 від 09 серпня 2019 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Тетра нараховані податкові зобов`язання.

Позивач, не погоджуючись з винесеним оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням №0045771404 від 09 серпня 2019 року, звернувся до Державної фіскальної служби України з скаргою на останнє.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 12 вересня 2019 року №152/6/99-00-08-05-02 продовжено строк розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення.

В свою чергу, рішенням Державної фіскальної служби України від 22 жовтня 2019 року №6469/6/99-00-08-05-02 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Позивач, вважаючи власні права та законні інтереси порушеними, звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

Відповідно до визначень, наведених у статті 14 Податкового кодексу України та у статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV (тут і надалі - нормативно-правові акти в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період; бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу; основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік); розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, наведені у статті 44 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 44.1 вказаної статті, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, згідно наведеного, до обов`язків платників податків відноситься ведення обліку тих показників податкової звітності, що пов`язані з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі документів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, забороняється формування таких показників на підставі даних, не підтверджених відповідними документами.

Первинні документи, які підтверджують дані податкового обліку платника податків, повинні бути достовірними, тобто відображати дійсний зміст господарських операцій, які впливають на визначення об`єкта оподаткування.

В свою чергу, фактичне здійснення господарської операції повинно викликати зміни в структурі активів, зобов`язань та власному капіталі підприємства, а отже може слугувати її підтвердженням.

У листі від 21 листопада 2016 року № 20011/5/99-99-10-01-16 ДФС України зазначає, що висновок про реальність господарської операції для цілей податкового обліку, тобто про відповідність даних, зазначених у первинних документах, об`єктивним обставинам вчинення господарської операції, повинен бути результатом належного аналізу зібраних у справі доказів.

Відповідно до матеріалів справи, стосовно встановлених уповноваженими особами відповідача порушень законодавства, що призвели до нарахування податкових зобов`язань у відношенні позивача, вбачається, що висновок про дані порушення зроблено на підставі перевірки повноти і своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по розрахунках Товариства з обмеженою відповідальністю Тетра з Товариством з обмеженою відповідальністю Трансремонтбуд , а саме у зв`язку з неможливістю здійснення господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю Тетра з вище зазначеними контрагентами з ідентифікованими послугами (роботами, товаром) за відсутності реального надання таких послуг та використанням даних контрагентів виключно з метою отримання коштів у значних розмірах та податкової вигоди.

На думку відповідача, недійсність господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю Тетра (покупець, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Трансремонтбуд (постачальник, виконавець) за договорами від 05 липня 2017 року №АТ-05/07/17, від 02 серпня 2017 року №АП-02/08/17, від 09 вересня 2017 року №АП-03/09/17, та від 22 січня 2018 року №АП-22/01/18 полягає в тому, що стосовно останнього наявна інформація про ознаки фіктивності даного контрагента та/або його відношення до такого контрагента, відсутність технічної можливості для здійснення задекларованих господарських операцій, а також належного підтвердження таких операцій.

Предмет договору від 05 липня 2017 року №АТ-05/07/17 - постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Товар по даному договору постачається партіями, згідно видаткових накладних.

Відповідно до пункту 3.1 поставка товару, за згодою Сторін, здійснюється транспортними засобами продавця.

Згідно з пунктом 8.1 Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2017 року.

В межах даного договору, сторонами підписані наступні документи (видані документи):

- видаткові накладні №б/н від 31 липня 2017 року та від 30 серпня 2017 року;

- податкові накладні №6 від 30 серпня 2017 року та №40 від 31 липня 2017 року;

- рахунки на оплату №8-08 від 08 серпня 2017 року та №5-07 від 05 липня 2017 року;

- платіжні доручення №152 від 17 серпня 2017 року та №164 від 30 серпня 2017 року;

- довіреності №03-07 від 31 липня 2017 року та №03-08 від 30 серпня 2017 року.

Предмет договору від 02 серпня 2017 року №АП-02/08/17 - виконавець зобов`язується, за завданням замовника, в порядку та на умовах, визначених даним Договором, виконати роботи по демонтажу та монтажу рекламних конструкцій, з використанням інформаційних матеріалів, наданих замовником.

Відповідно до пункту 2.1.1, 2.1.2 виконавець зобов`язується виконати роботи в рамках цього Договору протягом серпня 2017 року, протягом 15 днів після повного виконання передбачених даним Договором робіт, скласти і пред`явити Замовнику Акт прийому та здачі робіт.

Згідно з пунктом 5.2 строком закінчення дії Договору є дата підписання Акту здачі-прийняття виконаних робіт.

В межах даного договору сторонами підписані наступні документи (видані документи):

- рахунок фактура №15-08 від 15 серпня 2017 року;

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31 серпня 2017 року №б/н;

- податкова накладна від 31 серпня 2017 року №12;

- платіжне доручення №178 від 18 вересня 2017 року.

Предмет договору від 03 вересня 2017 року №АП-03/09/17 - виконавець зобов`язується, за завданням замовника, в порядку та на умовах, визначених даним Договором, виконати роботи по демонтажу та монтажу рекламних конструкцій, з використанням інформаційних матеріалів наданих замовником.

Відповідно до пункту 2.1.1, 2.1.2 виконавець зобов`язується виконати роботи в рамках цього Договору протягом вересня 2017 року, протягом 15 днів після повного виконання передбачених даним Договором робіт, скласти і пред`явити Замовнику Акт прийому та здачі робіт.

Згідно з пунктом 5.2 строком закінчення дії Договору є дата підписання Акту здачі-прийняття виконаних робіт.

В межах даного договору сторонами підписані наступні документи (видані документи):

- рахунок-фактура №07-09 від 07 вересня 2017 року;

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №б/н від 28 вересня 2017 року;

- податкова накладна від 28 вересня 2017 року №12;

- платіжне доручення №194 від 28 вересня 2017 року.

Предмет договору від 22 січня 2018 року №АП-22/01/18 - замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання в порядку та на умовах визначених даним Договором, виконати роботи по виготовленню та встановленню рекламних конструкцій за цінами і в строки, узгодженні сторонами. Замовник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, прийняти і оплатити виконані виконавцем роботи.

Згідно з пунктами 2.1.2, 2.2.4 виконавець зобов`язується Виконати роботи по виготовленню та встановленню рекламних конструкцій в рамках цього Договору протягом першого кварталу 2018 року. Протягом 15 днів після повного виконання передбачених даним Договором робіт, скласти і пред`явити Замовнику Акт прийому та здачі робіт.

Відповідно до пункту 9.1 цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і дії до 31 грудня 2018 року.

В межах даного договору сторонами підписано наступні документи (видані документи):

- рахунок-фактура №08-02 від 08 лютого 2018 року;

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №б/н від 07 березня 2018 року;

- податкова накладна від 07 березня 2018 року №8.

В акті перевірки контролюючим органом зроблено висновок про нереальність господарських операцій по вищенаведеним договорам, виходячи з наступного:

- відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції;

- відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій

- відсутній кваліфікований персонал;

- неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару та надання послуг у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо;

- відсутність реального ланцюга постачання реалізованих товарно-матеріальних цінностей;

- відсутність будь-якої інформації про необхідні засоби та обладнання для забезпечення умов зберігання продукції у відповідності до діючих норм і правил, необхідних умов і засобів для виконання вантажно-розвантажувальних робіт, наявність холодильного обладнання, та відсутність за даними ЄРПН операцій щодо оренди обладнання для зберігання придбаних товарів;

- відсутність інформації про транспортування товарів (відсутність інформації щодо наявності власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантаж отримувача, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні);

- відсутність інформації відповідно до даних ЄРПН придбання допоміжних послуг, таких як: транспортування, здійснення навантаження/розвантаження, зберігання товарів, операцій щодо орендування транспорту, оренди холодильного обладнання для зберігання придбаних товарів

- наявність інформації Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області:

про складання узагальненої податкової інформації від 20 березня 2018 року №1461 /10-36-52-01-22 щодо TOB ФАВОРИТ 2017 (код ЄДРПОУ 40367658), постачальник TOB Трансремонтбуд , за період з 01 липня 2016 року по 19 березня 2018 року, згідно якої встановлено неправомірне визначення сум податкових зобов`язань при продажу товарів на загальну суму 90399,99 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, а саме інформації по контрагенту постачальнику Товариству з обмеженою відповідальністю Трансремонтбут (код 41387455):

Товариство з обмеженою відповідальністю Трансремонтбут перебуває на обліку в Головному управлінні Державної фіскальної служби у Луганській області (м. Сєвєродонецьк).

Вид діяльності за КВЕД 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля.

Керівник, головний бухгалтер та засновник - ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) за період з 08 липня 2017 року по дату акту.

Перебуває на загальній системі оподаткування.

Згідно звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4):

- за вересень 2017 року - працюючих 1 особа.

Згідно фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 2017 рік балансова вартість основних засобів - 350,0 тис. грн.

Остання звітність з податку на додану вартість подана за грудень 2018 року.

Свідоцтво платника ПДВ №200344735 від 01 липня 2017 року діюче.

Протягом періоду, за який TOB Трансремонтбут документально оформлено поставку товарів для ТОВ Тетра , TOB Трансремонтбут звітувало про наявність 1 працюючого на підприємстві; не звітувало про наявність виробничих потужностей, орендованих чи власних приміщень, а також не встановлено залучення підприємством стороннього трудового ресурсу та основних засобів.

Отже, взаємовідносини між TOB Тетра та TOB Трансремонтбут спричиняють нереальність господарської операції та відповідно неправомірність (безпідставність) документального оформлення нереальної господарської операції при складанні первинних документів їх відображенні в регістрах бухгалтерського обліку і фінансовій звітності.

З даними висновками контролюючого органу суд погоджується, оскільки позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факт реальної зміни матеріального та грошового стану, а первинні документи, які надані до суду, свідчать лише про факт оформлення господарської операції для заниження бази оподаткування позивача.

Суд враховує практику Верховного Суду, що наявність первинних документів, які мають обов`язкові реквізити, визначені у законі, не є безумовною підставою для визнання правомірності формування витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту за умови якщо такі первинні документи складені від імені суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), створеного з метою фіктивного підприємництва. Такий висновок зумовлений тим, що статус нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках надавати передбачені законом податкові вигоди (Постанова ВС від 11 грудня 2018 року у справі № 2а-13519/11/2670).

Крім цього, суд звертає увагу, що при наданні пояснень позивач наголосив на тому, що жодних інших первинних документів, окрім тих, що наданні до перевірки та до суду, позивачем надано не може бути, оскільки інше не передбачено укладеним договорами.

В обґрунтування власної позиції посилався лише на численні постанови Верховного Суду.

В той же час, суд наголошує на тому, що згідно з пунктом 1.1 договорів від 02 серпня 2017 року №АП-02/08/17, від 03 вересня 2017 року №АП-03/09/17 виконавець зобов`язується, за завданням Замовника, в порядку та на умовах визначених даним Договором, виконати роботи по демонтажу та монтажу рекламних конструкцій. з використанням інформаційних матеріалів наданих замовником.

Як вірно визначено контролюючим органом, не можливо встановити об`єм проведених робіт, місце проведення таких робіт, кількість витрачених матеріалів, які замовник повинен був надати виконавцяю, як це передбачено предметом договору. Крім цього, ані до перевірки, ані до суду не надано журнали обліку виконаних робіт (КБ - 6), який є підставою для складання звітності з виконання будівельно-ремонтних робіт, використання основних матеріалів, здійснення контролю за обсягами робіт тощо.

Також, суд погоджується з висновками контролюючого органу щодо невідповідності виконаних робіт кількості наявних робітників у контрагента позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Трансремонтбут , а саме згідно інформації з АІС Податковий блок , наявний лише один працівник - ОСОБА_1 , яка виконує функції директора та головного бухгалтера, жодних інших працівників на підприємстві не зареєстровано.

В той же час суд враховує посилання позивача на те, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податку від інших осіб, зокрема від його господарських та виробничих можливостей, проте, враховуючи обсяг виконаних робіт, визначених в актах здачі-прийняття робіт- суд погоджується із відповідачем, що Товариство з обмеженою відповідальністю Трансремонтбут не мало об`єктивної можливості виконати останні.

Також, суд звертає увагу учасників справи, на те, що договором поставки від 05 липня 2017 року передбачено, згідно пунктів 3.1, 3.8, поставку товару, за згодою Сторін, яка здійснюється транспортними засобами Продавця, Передача Товару здійснюється за всіма документами на нього, передбаченими чинним законодавством. В разі відсутності у покупця вказаних документів з будь-яких причин він (покупець) має невідкладно повідомити постачальника про необхідність їх повторного надання.

В той же час, позивач наголошує на тому, що згідно умов договору від 05 липня 2017 року, вартість, специфікація та кількість всього поставленого Товару за Договором встановлюється згідно видаткових накладних, що засвідчують кожну операцію, які підписуються сторонами, а тому жодних інших документів до перевірки не надавалось.

При цьому до перевірки не надано товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання/переміщення ТМЦ та інші супровідні документи, передбачені пунктом 3 Договору, що не дає можливості встановити факт навантаження - розвантаження, транспортування, зберігання товару.

Тобто, встановити як саме здійснювалась доставка товару, на яку адресу та яким видом транспорту неможливо.

Пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 (надалі - Правила №363) визначено, що товарно-транспортна накладна (надалі - ТТН) є основним документом на перевезення вантажів.

Згідно з розділом 1 Правил № 363 ТТН - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, тобто відповідно до пунктів 11.1 Правил №363 основним документом на перевезення вантажів є ТТН.

Таким чином ТТН відноситься до первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, за умови їх належного оформлення при здійсненні транспортних перевезень та наданні такого виду послуг.

Згідно з розділом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14 жовтня 1997 року №363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з пунктом 8.26 Правил №363 вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж.

Відповідно до пункту 11.1 Правил №363 основним документом на перевезення вантажів є ТТН.

Зважаючи на умови договору позивачем не надано товарно-транспортних накладних від ТОВ Трансремонтбут .

Відповідні норми визначені в Инструкции о порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству, утверждена постановлением Государственного арбитража при Совете Министров СССР от 15 июня 1965 г. N П-6 та Инструкция о порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству, Утверждена постановлением Госарбитража при Совете Министров СССР от 25 апреля 1966 г. N П-7 , а саме визначено, що поставка товару повинна супроводжуватись належним чином оформленими документами: четкое и правильное оформление документов, удостоверяющих качество и комплектность поставляемой продукции (технический паспорт, сертификат, удостоверение о качестве и т. п.), отгрузочных и расчетных документов, соответствие указанных в них данных о качестве и комплектности продукции фактическому качеству и комплектности ее .

З даними висновками контролюючого органу суд погоджується, оскільки позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факт реальної зміни матеріального та грошового стану, а первинні документи, які надані до суду, свідчать лише про факт оформлення господарської операції для заниження бази оподаткування позивача.

Інші доводи позивача та відповідача, що реальності вчинення господарської операції між позивачем та ТОВ Трансремонтбут жодним чином не спростовують висновків суду, викладених вище.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про правильність та правомірність висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки №752/26-15-14-04-05/21567596 від 18 липня 2019 року.

Згідно частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На думку колегії суддів Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 27.03.2012 р. №21-737во10, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку. Предмет доказування у таких справах становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Позивачем надано копії договорів, видаткові накладні, рахунки фактури та банківські виписки в підтвердження реальності здійснення господарських операцій між ним та вищевказаним контрагентом.

Відповідачем згаданий висновок про наявність порушень законодавства, що призвели до нарахування податкових зобов`язань у відношенні позивача, зроблено на підставі аналізу відомостей з Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН), Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно контрагентів позивача та/або їх відношенні до певних контрагентів.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 22 вересня 2015 року №21-1359а15 договори, видаткові накладні, податкові накладні та рахунки-фактури не є достатніми доказами фактичного виконання розглядуваних поставок; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими ДПІ фактами щодо фіктивної діяльності спірних постачальників свідчить про безтоварність розглядуваних операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства.

Дана позиція, в свою чергу, також знайшла відображення в постанові Верховного Суду України від 22 листопада 2016 року №826/11397/14, яка у тому числі містить висновки про те, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Аналізуючи наведене в сукупності, враховуючи правову позицію Верховного Суду суд дійшов висновку про те, що надані позивачем матеріали не є беззаперечним доказом реальності його господарських операцій у відношенні з відповідними контрагентами, оскільки їх підтвердженням, а отже і правомірністю складання первинних документів за результатами такої діяльності, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Останнє, в свою чергу, було надано відповідачем, а саме наведені вище факти щодо неможливості здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами, у зв`язку з відсутністю матеріально-технічних можливостей, основних засобів, транспорту, працівників та факту (джерела) законного введення ним в обіг відповідних товарів (послуг) та їх використанням виключно з метою отримання готівкових коштів у значних розмірах.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, а відтак відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач виконав покладений на нього обов`язок.

Керуючись статтями 2, 77, 242-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Тетра до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0045771404 форми Р від 09 серпня 2019 року відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко