Постанова

від 01.09.2020 по справі 826/17429/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/17429/16 Суддя (судді) першої інстанції: Клочкова Н.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г. В.

суддів Мєзєнцева Є. І., Файдюка В. В.

за участю секретаря Скидан С. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2020 року

у справі № 826/17429/16 (розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи)

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (надалі - відповідач), в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення 5-ої сесії ХХIV скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 19 грудня 2002 року №73 "Про переведення лісів 1 категорії в категорію зелених насаджень";

- визнати протиправним та скасувати рішення 7-ої сесії VІІ скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 05 травня 2016 року №91 "Про розгляд та затвердження проекту землеустрою ТОВ "Житлоінбуд-2" щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1 ";

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області скасувати в поземельній книзі запис, внесений на підставі рішення 7-ої сесії VII скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 05 травня 2016 року №91, про зміну цільового призначення земельної ділянки площею 1,8 га, кадастровий номер 3222485901:01:049:0048, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом внесення до державного земельного кадастру відомостей про його скасування.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішенням 5-ої сесії ХХIV скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 19 грудня 2002 року №73 "Про переведення лісів 1 категорії в категорію зелених насаджень", змінено цільове призначення розташованих в межах села Петропавлівська Борщагівка земельних ділянок під лісами, класифіковано їх як зелені насадження в межах населеного пункту, які не віднесені до категорії лісів, площею 37,2 га. На думку позивача, вказане рішення є протиправним, оскільки прийнято з порушенням земельного, лісового, містобудівного та іншого законодавства, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Крім того, позивач зазначає, що відповідачем порушено порядок зміни цільового призначення земельної ділянки, оскільки земельні ділянки, зазначені в оскаржуваному рішенні, були віднесені до лісів першої групи та, як зазначає позивач, є лісовим фондом, а відповідачем протиправно змінено їх цільове призначення. Також, позивач послалась й на те, що оскаржуване рішення прийнято за відсутності згоди державного органу лісового господарства області щодо переведення лісових земель до іншої категорії за відсутності підстав для зміни їх цільового призначення, передбачених статтею 20 Земельного кодексу України, а також за відсутності відповідного проекту землеустрою та затверджених генерального плану цього населеного пункту, місцевих правил забудови та схеми планування територій. Позивач наголошує на тому, що вона, як мешканка села Петропавлівська Борщагівка, заінтересована у збереженні зелених насаджень цього населеного пункту, недопущені проведення незаконної забудови та у забезпеченні сталого розвитку його територій і екологічної безпеки, який повинен здійснюватись з обов`язковим урахуванням громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано рішення 5-тої сесії XXIV скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 19.12.2002 р. № 73 "Про переведення лісів 1 категорії в категорію зелених насаджень".

Визнано протиправним та скасовано п. 3 рішення 33-ої сесії VІ скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 24.09.2015 р. № 6 "Про припинення договорів оренди та суборенди земельної ділянки, укладених між Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою, ТОВ "Житлоінбуд", ТОВ "Житлоінбуд-2" та укладення договору оренди земельної ділянки з ТОВ "Житлоінбуд-2".

Визнано протиправним та скасовано рішення 7-ої сесії VІІ скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 05.05.2016 р. № 91 "Про розгляд та затвердження проекту землеустрою ТОВ "Житлоінбуд-2" щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, яка знаходиться в селі Петропавлівська Борщагівка по вул. Велика Кільцева, 11".

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Київській області скасувати в Поземельній книзі запис, внесений на підставі рішення 7-ої сесії VІІ скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 05.05.2016 р. № 91 "Про розгляд та затвердження проекту землеустрою ТОВ "Житлоінбуд-2" щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, яка знаходиться в селі Петропавлівська Борщагівка по вул. Велика Кільцева, 11", про зміну цільового призначення земельної ділянки, площею 1,8 га, кадастровий номер 3222485901:01:049:0048, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування.

Підставою для задоволення позовних вимог суд першої інстанції вважав те, що оскаржуваним рішенням порушено права та інтереси позивача, оскільки позивач є мешканкою села Петропавлівська Борщагівка, а тому зацікавлена у збереженні зелених насаджень та недопущенні проведення незаконної забудови та у забезпеченні розвитку території села і екологічної безпеки.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада та третя особа ТОВ Житлоінбуд-2 подано апеляційні скарги, в яких просили скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити у справі нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоінбуд-2" та Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області задоволені, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2017 року скасована та ухвалена у справі нова постанова, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що обов`язковою умовою для звернення до адміністративного суду повинно бути порушення прав та інтересів фізичної особи відповідним рішенням суб`єкта владних повноважень. В свою чергу, позивач не надала доказів порушення її прав та охоронюваних законом інтересів внаслідок прийняття оскаржуваних рішень. Так, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що посилання позивача на порушену по факту кримінальну справу та існування позовів в судах як самого позивача, так й інших осіб щодо забудови у с. Петропавлівська Борщагівка, не може бути доказом порушення прав саме позивача, оскільки сам факт порушення кримінальної справи по факту без постановлення відповідного рішення у кримінальній справі не можна вважати належним доказом, як не можна вважати належним доказом численні звернення громадян до судів з позовами щодо незаконного будівництва на території с. Петропавлівська Борщагівка. Враховуючи, що позивачем до суду не надано доказів порушення оскаржуваними рішеннями її прав, свобод чи інтересів в публічно-правових відносинах, апеляційний суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням суду апеляційної інстанції позивачем подано касаційну скаргу до Верховного Суду.

Постановою Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року касаційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року та постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2017 року у даній справі скасовані. Провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення 7-ої сесії VІІ скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 05 травня 2016 року №91 "Про розгляд та затвердження проекту землеустрою ТОВ "Житлоінбуд-2" щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1 " та про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Київській області скасувати в поземельній книзі запис, внесений на підставі рішення 7-ої сесії VII скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 05 травня 2016 року №91, про зміну цільового призначення земельної ділянки площею 1,8 га, кадастровий номер 3222485901:01:049:0048, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом внесення до державного земельного кадастру відомостей про його скасування закрито. В частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення 5-ої сесії ХХIV скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 19 грудня 2002 року №73 "Про переведення лісів 1 категорії в категорію зелених насаджень" справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій Верховний Суд в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення 5-ої сесії ХХIV скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 19 грудня 2002 року №73 "Про переведення лісів 1 категорії в категорію зелених насаджень", вказав на те, що судами попередніх інстанцій не з?ясовано, "…яким чином оскаржуване рішення порушує права позивача, чи внаслідок його прийняття відбулось вирубування чи інше знищення зелених насаджень і чи порушуються права позивача в разі, якщо таке вирубування чи знищення не відбуваються. Крім того, із змісту оскаржуваного рішення від 19.12.2002р. №73 вбачається, що земельні ділянки площею 37,2 га, що класифікуються як ліси 1 групи знаходяться в межах населеного пункту відповідно до проекту формування території меж Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради за №ХХІІ-3/2-6 1995 року та згідно рішення 12-ої сесії ХХІV скликання від 26.12.1997р. Судами попередніх інстанцій такі рішення досліджені не були, факт віднесення земельних ділянок площею 37,2 га на території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради до категорії лісів на підставі відповідних доказів не перевірено, хоча відповідач у своїх запереченнях такі обставини заперечував як і сам факт наявності оскаржуваного рішення. Крім того, із змісту позовної заяви вбачається, що крім захисту безпосередньо прав позивачки її також подано і на захист прав територіальної громади села Петропавлівська-Борщагівка, однак судами не з?ясовано чи уповноважена позивач представляти інтереси територіальної громади села Петропавлівська-Борщагівка і якими документами такі повноваження підтверджено.".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2020року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивачем (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ`єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що на момент прийняття Рішення №73 земельні ділянки загальною площею 37,2 га належали до земель лісового фонду, є, зокрема, безпосередньо назва та зміст самого Рішення №73, де зазначено, що в межах населеного пункту знаходяться земельні ділянки площею 37,2 га, які класифікуються як ліси І групи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив її задовольнити у повному обсязі, зазначивши, що в матеріалах справи наявні докази того, що на спірній земельній ділянці розташовані ліси, а рішення №73 є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги у повному, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просиі суд апеляційної інстанції залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі статтями 315, 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, що рішенням 5-ї сесії ХХІУ скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради №73 від 19.12.2002р. змінено цільове призначення земельних ділянок під лісами, класифіковано їх як зелені насадження в межах населеного пункту, які не віднесені до категорії лісів, площею 37,2 га.

Зазначене рішення прийняте у зв`язку з введенням в дію Земельного Кодексу України в редакції від 25.10.2001р., статтею 55 ЗК України якого передбачено, що до земель лісового фонду не належать землі, зайняті, зокрема, зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів.

Також, судами встановлено, що у комунальній власності Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради перебуває земельна ділянка, загальною площею 1,8 га, кадастровий номер 3222485901:01:049:0048, що розташована за адресою: вул. Велика Кільцева, 11, цільове призначення "Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку".

Між Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою та ТОВ "Житлоінбуд" 26.08.2008р. укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,8 га, кадастровий номер 3222485901:01:049:0048.

Крім того, 15.05.2010р. між Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою, ТОВ "Житлоінбуд" та ТОВ "Житлоінбуд-2" укладено договір суборенди земельної ділянки площею 1,8 га, кадастровий номер 3222485901:01:049:0048.

Рішенням 23 сесії У скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 29.07.2010р. утворено паркову зону для організації відпочинку населення села Петропавлівська Борщагівка на землях запасу територіальної громади, земельна ділянка орієнтованою площею 1,5 - 2,0 га, яка знаходиться в районі Великої Кільцевої дороги на території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради.

Рішенням 33-ї сесії VІ скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 24.09.2015р. №6 припинено договір оренди земельної ділянки, укладений 26.09.2008р. між Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою та ТОВ "Житлоінбуд", припинено договір суборенди земельної ділянки від 15.05.2010р., між сільською радою, ТОВ "Житлоінбуд" та ТОВ "Житлоінбуд-2".

Пунктом 3 цього рішення вирішено укласти договір оренди земельної ділянки з ТОВ "Житлоінбуд-2".

Так, 05.05.2016р. на сьомій сесії VІІ скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, перше пленарне засідання, затверджено розроблений ТОВ "НВФ "Геопроект" проект землеустрою зміни цільового призначення земельної ділянки загальною площею 1,8000 га, що перебуває у користуванні на умовах оренди ТОВ "Житлоінбуд-2" із земель для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, під будівництво офісно-готельного розважального комплексу з об`єктами соціальної сфери та відпочинку на землі для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка знаходиться в вул. Велика Кільцева, 11 (кадастровий номер 3222485901:01:049:0048).

Крім того, змінено цільове призначення земельної ділянки, яка перебуває у користуванні на умовах оренди у ТОВ "Житлоінбуд-2", площею 1,8000 га із земель для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, під будівництво та обслуговування інших будівель громадської забудови, під будівництво офісно-готельного розважального комплексу з об`єктами соціальної сфери та відпочинку на землі для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Не погоджуючись рішенням 5-ї сесії ХХІУ скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради №73 від 19.12.2002р., позивач звернулась до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що згідно довідки з державного підприємства "Київське лісове господарство" від 18 січня 2018 року, за даним підприємством не обліковується земель лісогосподарського призначення на території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, а отже, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не виконано вимоги суду першої інстанції в частині надання доказів, яким чином спірне рішення порушує вимоги позивача.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 34, п. 42 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин, затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Зазначеній нормі кореспондують положення ст. 12 Закону України "Про основи містобудування", якими встановлено, що до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

Приписами ч. 3 ст. 8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них (ст. 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції: забезпечують реалізацію екологічної політики України, екологічних прав громадян; затверджують з урахуванням екологічних вимог проекти планіровки і забудови населених пунктів, їх генеральні плани та схеми промислових вузлів; тощо (ст. 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Згідно ст. 1 Лісового кодексу України (надалі - ЛК України), усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЛК України, у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. Сільські, селищні, міські ради у сфері лісових відносин на відповідній території беруть участь у здійсненні заходів щодо охорони і захисту лісів (п. 3 ч. 1 ст. 33 ЛК України).

Статтею 55 ЗК України встановлено, що до земель лісового фонду належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

До земель лісового фонду не належать землі, зайняті зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів.

Відповідно до статті 96 ЛК України (в редакції станом грудень 2002 року) державний облік лісів і державний лісовий кадастр ведуться державними органами лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування , інвентаризації, обстежень і первинного обліку лісів за єдиною для України системою на кошти державного бюджету.

Відповідно до зазначеної статті Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок ведення обліку лісів і державного лісового кадастру (постанова Кабінету Міністрів України від 27 вересня 1995 року №767, в редакції станом на 2002 рік).

Згідно пунктів 5, 6 Постанови №767 документація державного лісового кадастру ведеться на основі даних державного земельного кадастру, матеріалів лісовпорядкування, інвентаризації, обстежень і первинного обліку лісів та використання таких документів: рішень про надання в користування земель лісового фонду або їх вилучення, зміну категорій захисності і груп лісів; актів огляду місць рубок; актів технічного приймання лісових культур; актів переведення не вкритих лісовою рослинністю земель у вкриті лісовою рослинністю землі; актів натурного обстеження у разі зміни категорій земель в результаті господарської діяльності, стихійних явищ та інших факторів. Дані про розподіл земель лісового фонду між користувачами та кількісний склад цих земель погоджуються з місцевими землевпорядними органами.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що державним органом лісового господарства ведеться державний облік лісів.

Із оскаржуваного рішення №73 Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 19.12.2002 року вбачається, що земельні ділянки не за цільовим призначенням не використовуються (стор. 15 том І).

Згідно листа Київського обласного та по м. Києву Управління лісового та мисливського господарства від 13.10.2016 року №04-32/2224 земельна ділянка на якій зростають деревні та чагарникові породи та розташована в межах с. Петропавлівська Борщагівка площею 37,2 га не входить до підпорядкованих підприємств, що належать до сфери діяльності управління (стор. 25 том І).

Як вбачається з матеріалів справи, що Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року по справі №826/17429/16 зобов`язано ОСОБА_1 подати до Окружного адміністративного суду міста Києва письмові пояснення щодо того, яким саме чином оскаржуване рішення 5-ої сесії ХХIV скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 19 грудня 2002 року №73 "Про переведення лісів 1 категорії в категорію зелених насаджень" порушує її права, а також надати вмотивовані пояснення разом з належними та допустимими доказами, чи відбулось вирубування або інше знищення зелених насаджень внаслідок прийняття оскаржуваного рішення; зобов`язано ОСОБА_1 подати до Окружного адміністративного суду міста Києва належним чином засвідчені документи, які підтверджують її право представляти інтереси територіальної громади села Петропавлівська Борщагівка; зобов`язано Петропавлівсько-Борщагівської сільську раду Києво-Святошинського району Київської області подати до Окружного адміністративного суду міста Києва письмові пояснення щодо того, чи віднесено земельні ділянки площею 37,2 га на території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради до категорії лісів з наданням належних та допустимих доказів, які підтверджують або спростовують вказаний факт.

На виконання вимог суду першої інстанції відповідачем надано довідку з державного підприємства "Київське лісове господарство" від 18 січня 2018 року, в якій зазначено, що на території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради відсутні землі лісогосподарського призначення та за державним підприємством "Київське лісове господарство" не обліковується земель лісогосподарського призначення на території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (стор. 28 том ІІІ справи).

Колегія суддів не бере до уваги, наданні апелянтом фотографії земельної поверхні землі станом на 28.05.2005 року, оскільки з даних знімків не можливо встановити, що дані зелені насадженні віднесені до лісів та станом на 2002 рік були внесені до земельного кадастру та рахувались в Управлінні лісового та мисливського господарства.

З аналізу норм права та матеріалів справи колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції правомірно зроблено висновок, що в даному випадку позивачем не доведено тих обставин, що рішення 5-ї сесії ХХІУ скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради №73 від 19.12.2002 р. прийнято з порушенням вимог законодавства, оскільки спірна земельна ділянка не рахувалася, як лісові насадження.

Так, скеровуючи справу на новий розгляд Верховний Суд зазначив, що крім захисту безпосередньо прав позивачки її також подано і на захист прав територіальної громади села Петропавлівська-Борщагівка, однак судами не з`ясовано чи уповноважена позивач представляти інтереси територіальної громади села Петропавлівська-Борщагівка і якими документами такі повноваження підтверджено.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, що Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року зобов`язано ОСОБА_1 подати до Окружного адміністративного суду міста Києва письмові пояснення щодо того, яким саме чином оскаржуване рішення 5-ої сесії ХХIV скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 19 грудня 2002 року №73 Про переведення лісів 1 категорії в категорію зелених насаджень порушує її права, а також надати вмотивовані пояснення разом з належними та допустимими доказами, чи відбулось вирубування або інше знищення зелених насаджень внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та зобов`язано ОСОБА_1 подати до Окружного адміністративного суду міста Києва належним чином засвідчені документи, які підтверджують її право представляти інтереси територіальної громади села Петропавлівська Борщагівка.

Колегією суддів досліджено матеріали справи та встановлено, що позивачем не виконано вимогу суду першої інстанції та не надав жодних пояснень та доказів на підтвердження порушення своїх (територіальної громади) прав.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені права, свободи або інтереси.

Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 у справі N 18-рп/2004 термін "порушене право", який вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". При цьому з приводу останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що "поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв`язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб`єктом владних повноважень порушуються права позивача.

Проте право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у статті 5 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов`язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах.

Колегія суддів звертає увагу, що позивач зазначає в апеляційній скарзі, що вона не представляє територіальну громаду Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, а подано позов у власних інтересах, оскільки на її думку спірне рішення зачіпає її власні інтереси посилаючись виключно на норми права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що в даному випадку позивач не представляє інтереси територіальної громади та не надано суду першої та апеляційної інстанції доказів, яким чином спірне рішення №73 від 19 грудня 2002 року порушувало її права на протязі 14 років, оскільки з позовом позивач звернулася лише у листопаді 2016 року.

Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 1 ст. 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст. ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови буде складено протягом п`яти днів з моменту його проголошення.

Головуючий суддя Г.В. Земляна

Судді: Є. І. Мєзєнцев

В. В. Файдюк

Повний текст постанови складено 07 вересня 2020 року.