Ухвала

від 07.09.2020 по справі 200/1096/20-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 200/1096/20-а

адміністративне провадження № К/9901/20657/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А.В.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях

на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року

та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року

у справі №200/1096/20-а

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях у якому просив:

- визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 2015 року по 21 червня 2019 року;

- зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 2015 року по 21 червня 2019 року;

- визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 21 червня 2019 року;

- зобов`язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 21 червня 2019 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року, позов задоволено .

17 серпня 2020 року до Верховного Суду надійшли матеріали касаційної скарги Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, серед основних засад судочинства, закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів .

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно пункту 20 частини першої статті 4 КАС України встановлено, що адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

З оскаржуваних судових рішень та зі змісту касаційної скарги слідує, що предметом розгляду у даній адміністративній справі є ненарахування та невиплата індексації грошового забезпечення та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, тобто дана справа пов`язана з проходженням позивачем публічної служби.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 проходив службу в Управлінні Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях на посаді, яка не відноситься до посад, які у значенні Закону України Про запобігання корупції передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища.

З урахуванням предмету спору, складу учасників справи та характеру спірних правовідносин, з огляду на приписи статті 12, частин 1, 2 статті 257 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що зазначена справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів констатує, що скаржником не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та такі обставини не встановлені судом з поданих матеріалів касаційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції врахував правову правову Верховного Суду, яка була висловлена в постанові від 12 грудня 2018 року у справі №825/874/17.

Разом з тим, Суд також враховує позицію висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 9 жовтня 2018 року щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява №26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі п. 3 (а) ст. 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до п. 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій п. 1 ст. 6 Конвенції.

Також суд звертає увагу скаржника, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року у справі №200/1096/20-а.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

...................................

...................................

...................................

А.В. Жук

А.Г. Загороднюк

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду