Рішення

від 04.09.2020 по справі 201/14134/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/14134/19

Провадження № 2/201/129/2020

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

04 вересня 2020 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Наумової О.С., за участю секретаря судового засідання Кисельової В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_3 ) про припинення права власності на частку у спільному майні , визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

24.12.2019р. ОСОБА_1 звернувся із позовною заявою до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні, визнання права власності, визначивши третьою особою без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 (а.с. 1-7) .

Ухвалою судді Наумової О.С. від 26.12.2019р. позовну заяву залишено без руху (а.с. 65).

Після усунення позивачем недоліків ухвалою судді Наумової О.С. від 17.01.2020р. відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 69-70).

Ухвалою суду від 17.02.2020р. за клопотанням позивача витребувано докази - витребувано від КП Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради належним чином завірені копії матеріалів реєстраційної справи та матеріалів технічної інвентаризації на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 103- 105), які надійшли до сулу 15.05.2020р. (а.с. 114 - 139).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ОСОБА_2 є співвласниками домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до технічного паспорта домоволодіння, воно складається з: літ. A-1-житловий будинок, житловою площею 142,7 кв.м., загальною площею 234,8 кв.м.; літ. Б-1 - житловий будинок, житловою площею 27,0 кв.м., загальною площею 57,1 кв.м.; літ. М - погріб під А-1; 1-11- споруди; I, II, ІІІ, IV - замощення (вважається площа, яку узаконено: по літ. А-1: загальна - 234,8 кв.м., житлова - 142,7 кв.м.; по літ. Б-1: загальна - 46,3 кв.м., житлова 27,0 кв.м.).

Позивач, має частку домоволодіння у розмірі 13/20 на підставі нотаріально посвідченого договору дарування 13/20 частини домоволодіння від 11.10.2019р.

ОСОБА_3 (третя особа) є співвласником домоволодіння підставі нотаріально посвідченого договору дарування 5/20 частини домоволодіння від 30.05.2019р.

Під нерухомим майном знаходься земельна ділянка (також за адресою: АДРЕСА_1 ), кадастровий номер земельної ділянки № 120100000:03:263:0054, загальною площею 0,0401 га, що належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки від 30.05.2019р.

Частина домоволодіння позивача частково знаходиться на земельній ділянці, що належить йому на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки від 02.09.2019р., розташованій за адресою АДРЕСА_2 , яка сумісна ділянці під будинком по АДРЕСА_1 .

Земельні ділянки мають спільне цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), і можуть бути поєднані у одну земельну ділянку.

Позивач бажає приватизувати всю земельну ділянку за адресою домоволодіння, звернувся щодо отримання проекту виділення земельної ділянки. Уклав договір №1910021 від 17.10.2019р. з ТОВ Центр Землеустрою та технічної інвентаризації на виконання робіт з виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_1 .

ТОВ Центр Землеустрою та технічної інвентаризації надана відповідь про те, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 мають право власності на 18/20 частки домоволодіння за вищезазначеною адресою, тому зазначені підстави унеможливлюють виконання робіт за договором, до моменту надання права власності на 2/20 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час складення проекту виділення земельної ділянки встановлено, що на земельній ділянці має бути розташований тамбур, щодо якого відповідачка повинна вирішити питання про отримання права власності.

Однак тамбур фактично втрачений у зв`язку із неналежним доглядом, не проведенням ремонту. Фактично нерухоме майно на земельній ділянці відсутнє. З цих підстав неможливо провести інвентаризацію і виділити земельну ділянку з метою приватизації.

Позивач звернувся до КП Дніпропетровське МБТІ ДОР з метою підтвердження фактичної відсутності тамбуру та проведення подальшої приватизації. На його звернення надано відповідь про те, що домоволодіння складається з: літ. А-1-житловий будинок, житловою площею 142,7 кв.м., загальною площею 234,8 кв.м.; літ. Б-1 - житловий будинок, житловою площею 27,0 кв.м., загальною площею 57,1 кв.м.; літ. М - погріб під А-1; 1-11 - поруди; I, II, III, IV - замощення, (вважати площу, яку узаконено: по літ. А-1: загальна - 234,8 кв.м., житлова - 142,7 кв.м. Встановлено, що літ Б-1: загальна - 46,3 кв.м., житлова 27,0 кв.м. фактично відсутня та втрачено, як об`єкт, а на її місці руїни.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_2 не зареєструвала право власності, на цей час право не оформлене.

ОСОБА_2 є співвласником домоволодіння у розмірі 1/10 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом за спадковою справою № 1128/83 від 17.09.1985р., відкритою державним нотаріусом в Ленінградські області РСФСР.

Згідно реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 є власником 1/10 частки на: тамбур літ Б-1, однак реєстрацію права власності не здійснила.

Це не було відомо позивачеві при укладенні договору купівлі-продажу від 13.05.2019р. земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 . Договором було передбачено, що відсутні інші власники або обтяження, які могли би створювати перепони у користуванні для нового власника, що було перевірено нотаріусом і викладено у п. 5.2. договору.

З метою вирішення питання щодо спільного розпорядження майном позивач подавав оголошення в газету Вісті Придніпров`я , але відповідачка не відреагувала.

Відповідачка не здійснює користування майном, не утримує його, позивач несе самостійно тягар щодо належного утримання домоволодіння та сплати комунальних послуг, проведення ремонтних робіт.

На підставі викладеного, просив припинити право власності ОСОБА_2 на 1/10 частку у спільному майні, скасувати відповідний запис в реєстрі речових прав на нерухоме майно, визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/10 частки в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача - адвокат Хохленко А.О. (діє на підставі ордеру від 23.12.2019р. - а.с. 49) надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував, на фіксуванні судового процесу технічними засобами не наполягав, а також не наполягав на компенсації судових витрат. (а.с. 143, 175).

Відповідача - ОСОБА_2 в судові засідання, призначені на 17.02.2020р., 18.08.2020р. і на 04.09.2020р. не з`явилася, про дату, час та місце слухання повідомлявся шляхом направлення доручення суду про вручення судових документів на території Російської Федерації у відповідності до вимог Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993р., а також шляхом розміщення оголошень двічі в газеті Вісті Придніпров`я (а.с. 110 - 112, 144 - 146, 173 - 174).

Представник третьої особи - ОСОБА_3 в судове засідання не прибув, у поясненнях підтримав позовні вимоги ОСОБА_1 (а.с. 79). Окрім того, третя особа ОСОБА_3 видав 28.01.2020р. позивачеві Уріху А.О. нотаріально посвідчену довіреність, якою уповноважив останнього представляти його інтереси Жовтневому районному суд м. Дніпропетровська (а.с. 82).

Отже, належним чином повідомлений про розгляд справи судом, відповідач в судові засідання повторно не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, а також не скористався правом надання заперечень проти позову.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що відповідач, виходячи з положень ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України, вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, згідно зі ст. 280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами встановленими ст. 89 ЦПК України, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 є власником частки домоволодіння у розмірі 13/20 на підставі договору дарування 13/20 частини домоволодіння від 11.10.2019р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО, реєстраційний номер 1781 (а.с. 11 - 14).

ОСОБА_3 (третій особі) належить 5/20 часток цього ж домоволодіння на підставі договору дарування 5/20 частини домоволодіння від 30.05.2019р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО Іванютіним-Саидомирським Л. О., реєстровий номер 827 (а.с. 30 - 33).

Право власності ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на домоволодіння зареєстроване у встановленому законом порядку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджено відповідними витягами (а.с. 15-16, 34 - 35)

Під нерухомим майном знаходиться земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки № 120100000:03:263:0054, загальною площею 0,0401 га, що належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки від 30.05.2019р., зареєстрованого в реєстрі за №828, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського МНО Іванютіним - Сандомирським Л.О. (а.с. 24 - 27).

Право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджено відповідним витягам (а.с. 28 - 29).

Таким чином ОСОБА_1 і ОСОБА_3 є співвласниками домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційного номеру об`єкта нерухомого майна №1817978212101.

Відповідно до технічного паспорта, виготовленому на замовлення ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , домоволодіння складається з: літ. A-1-житловий будинок, житловою площею 142,7 кв.м., загальною площею 234,8 кв.м.; літ. Б-1 - житловий будинок, житловою площею 27,0 кв.м., загальною площею 57,1 кв.м.; літ. М - погріб під А-1; 1-11- споруди; I, II, ІІІ, IV - замощення, (вважати площу, яку узаконено: по літ. А-1: загальна - 234,8 кв.м., житлова - 142,7 кв.м.; по літ. Б-1: загальна - 46,3 кв.м., житлова 27,0 кв.м.) (а.с. 17 - 21).

У технічному паспорті вказано, що житловий будинок, погріб під будинком знаходяться в стаді руйнування (а.с. 2).

Домоволодіння позивача частково також знаходиться і на земельній ділянці, яка належить йому ( ОСОБА_1 ) на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки від 02.09.2019р., кадастровий номер 1210100000:03:263:0097, загальною площею 0,100 га, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 580694412101, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 167-170).

Земельні ділянки є сумісними, мають спільне цільове призначення: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), можуть бути поєднані в одну земельну ділянку, що підтверджується експлікацією земельних угідь, де наявний опис меж: від А до Б АДРЕСА_1 (гр. ОСОБА_3 ), кадастровий номер №1210100000:03:263:0054; від Б до В вул. Обручева 10 (гр. ОСОБА_1 ), кадастровий номер №1210100000:03:263:0097; від В до Г вул. Сімферопольська 15 (Інститут геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова Національної академії наук) кадастровий номер №1210100000:03:263:0046; від Г до А вул. Сімферопольська (а.с. 41).

З метою приватизації земельної ділянки за адресою домоволодіння, ОСОБА_1 уклав договір № 1910021 від 17.10.2019р. з ТОВ Центр Землеустрою та технічної інвентаризації на виконання робіт з виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 36 - 39).

Листом від 01.11.2019р. ТОВ Центр Землеустрою та технічної інвентаризації ОСОБА_1 повідомлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 мають право власності на 18/20 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що унеможливлює виконання робіт за договором до моменту надання документів, які підтверджують право власності на 2/20 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 40).

Як видно розгорнутої Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 23.12.2019р. ОСОБА_1 належить 13/20 часто, ОСОБА_3 належить 5/20 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , а щодо співвласника ОСОБА_2 - вказано, що земельна ділянка площею 1114,0 кв.м. з них: 477 кв.м. передано у приватну власність ОСОБА_4 на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської Ради народних депутатів від 21.05.1998р. №898, решта - по фактичному користуванню, вирішити питання оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, а саме: тамбур літ. б 2 - 1, (загальною площею 10,8 кв.м.) - гр. ОСОБА_2 Співвласник: ОСОБА_2 (1/10) (а.с. 50 - 52).

Отже, на земельній ділянці має бути розташований тамбур, щодо якого відповідач ОСОБА_2 має вирішити питання стосовно отримання права власності.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_2 була видана посвідчена нотаріусом Гатчинського нотаріального округу Ленінградської області Озерним А.О. довіреність за реєстраційним номером № 2880 від 09.07.2007р., якою ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_5 на розпорядження земельною ділянкою та домоволодінням у розмірі 1/10 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 44).

Державним нотаріусом Гатчинського нотаріального округу Ленінградської області 17.11.1985р. Попковій Н.К. було видане свідоцтво про право на спадщину - на 1/10 частину домоволодіння у АДРЕСА_1 (а.с. 43).

До цього часу ОСОБА_2 не зареєструвала право власності на тамбур.

На підтвердження того, що тамбур фізично зруйнований, як і весь будинок позивачем надані фотографії земельної ділянки, на яких зображені залишки зруйнованого будинку (а.с. 86 - 97).

Актом інженера з інвентаризації нерухомого майна КП Дніпропетровське МБТІ від 06.12.2019р. також підтверджено, що на місці житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , фактично знаходяться руїни, споруди всі зруйновані (а.с. 42).

Отже, як установлено, тамбур літ. Б (2), фактично знищено (зруйновано). Відповідно до відомостей з реєстру права власності відповідачка мала вирішити питання щодо набуття права власності на майно, однак цього не зробила.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).

Відповідно до приписів ч.1ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб, належить їм на праві спільної власності.

Поняття спільної часткової власності викладено у ч. 1 ст. 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробовому виразі.

У відповідності з ч. 1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Частиною 2 цієї статті передбачено, що співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їх спільною частковою власністю.

Згідно із ст. 155 ЖК України власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством.

Відповідно до ч.3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Положеннями частини першої ст.346 ЦК України наведено перелік випадків, за наявності яких право власності може бути припинено. Виходячи зі змісту ч. 2 цієї статті, даний перелік не є вичерпним та право власності може бути припиненим і в інших випадках, встановлених законом.

Один з таких випадків наведено в ст.365 ЦК України, яка регулює порядок, підстави та умови припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників. Зокрема, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Відповідно ч. 2 ст. 183 ЦК України неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Верховний Суд України під час розгляду справи № 6-37цс13 сформулював правову позицію від 15.05.2013 року, згідно з якою для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Під час розгляду справи № 6-68цс14, Верховний Суд України також сформулював правову позицію від 02.07.2014 року, якою роз`яснив, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.

Зі змісту практики Верховного Суду України випливає, що для ухвалення рішення про припинення права на частку в спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої з обставин, передбаченої п. 1-3 ч.1 ст.365 ЦК України, яка обов`язково повинна бути в сукупності з обставиною, передбаченою п. 4 ч. 1 цієї статті.

Оцінюючи подані докази та встановлені судом обставини, є всі підстави вважати, що в даних правовідносинах встановленими і доведеними є всі умови, передбачені ч.1 ст. 365 ЦК України.

Відповідно ч.1 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Відповідно абз. 3 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 р. № 7 Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок , розмір такої грошової компенсації визначається за угодою сторін, а за відсутності такої угоди - судом за дійсною вартістю будинку (квартири) на час розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, тамбур літ. Б (2)-1, щодо якого ставиться питання про припинення права власності (на 1/10 частки) фізично знищений як об`єкт нерухомого майна, що підтверджується технічним паспортом на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , актом інженера з інвентаризації нерухомого майна КП Дніпропетровське МБТІ від 06.12.2019р. про те, що на місці житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , фактично знаходяться руїни, фотографіями земельної ділянки, на яких зображені залишки зруйнованого будинку (а.с. 18, 42, 86 - 97, 161 - 163).

Згідно зі звітом про оцінку рухомого майна ТОВ Меркурій Партнерс від 27.08.2020р., виконаного на замовлення позивача, вартість частки відповідачки щодо якого ставиться питання про припинення права власності (на 1/10 частки) становить 7 427,76 грн. (а.с. 152 - 160).

Вказану суму позивач вніс на депозитний рахунок суду, що підтверджується відповідною квитанцією від 01.09.2020р. № 0.0.1821274055.1 на суму 7 427,76 грн. (а.с. 165).

Відповідачка не зареєструвала за собою право власності у відповідності до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004р., Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. № 1127. На цей час реєстрація права власності не можлива, адже майно щодо якого повинно бути вирішено питання про реєстрацію відсутнє. З цих же підстав частка у майні не може бути виділені в натурі.

Таким чином, судом встановлено, що частка відповідача у спільному будинку є незначною, будинок є неподільною річчю та не може використовуватись сторонами спільно, істотного порушення прав відповідача у разі припинення права власності на її частку не вбачається, тому позов підлягає до задоволення.

Представник позивач не наполягав на компенсації судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, ч. 2, 3 ст. 274, ч. 5 ст. 279, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_3 ) про припинення права власності на частку у спільному майні, визнання права власності - задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_2 на 2/20 частку (еквівалентна частці 1/10 у праві спільної власності) у спільному майні - домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 15005797 про державну реєстрацію щодо вирішення питання про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: тамбур літ. б 2 - 1, (загальною площею 10,8 кв.м.) - гр. ОСОБА_2 Співвласник: ОСОБА_2 (1/10) (еквівалентна частці 2/20 у праві спільної власності).

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), право власності на 2/20 частки (еквівалентна частці 1/10 у праві спільної власності) у домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме, заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Наумова О.С.