Рішення

від 23.07.2020 по справі 444/696/18

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/696/18

Провадження № 2/444/39/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2020 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Зеліско Р. Й.

секретар судового засідання Мамедова Г. І.

з участю представника позивача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського національного аграрного університету про стягнення плати за користування земельною ділянкою ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідача Львівського національного аграрного університету про стягнення плати за користування земельною ділянкою, які в подальшому позивач збільшив . Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 12.03.2014 по справі № 446/1477/13-ц за мною - ОСОБА_2 було визнано право власності на земельну ділянку площею 2,32 га розташовану на території Вирівської сільської ради в порядку спадкування по смерті мого батька - ОСОБА_3 . Вказане рішення набрало законної сили та було звернуто до виконання - рішенням державного реєстратора за мною було зареєстровано право власності на дві земельних ділянки, зокрема на ділянку площею 1,3511 га з кадастровим № 4622182000:09:000:0078 (саме з приводу неї виник даний спір) видано відповідне Свідоцтво про право власності від 11.11.2015 та витяг з ДРРП за №47420961 від 11.11.2015 (документи додаються), з цього часу було виконано усі формальності для належного оформлення права власності на дане майно. Проте згідно п.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. У відповідності до ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця . Відтак зазначена ділянка належить йому з 07.02.2001 - часу смерті мого батька.

За віком - позивач народився у 1935 році та станом здоров`я у нього не має можливості самостійно господарювати на належній йому землі, від так передаю це право іншим особам. Належна йому ділянка площею 1,3511га з кадастровим № 4622182000:09:000:0078 виділена в натурі, адже знаходиться в користуванні відповідача, які розпайовані між іншими землевласниками. З 2010 року зазначена ділянка використовується відповідачем для вирощування с/г продукції, при цьому такі дії відповідач проводить без жодного документального оформлення відносин зі мною, як власником землі. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами укласти договір оренди вказаної земельної ділянки та оплатити йому кошти за її використання, проте до часу оформлення документів на землю відповідач взагалі ігнорував його вимоги, а після оформлення документів продовжив уникати свого обов`язку врегулювати відносини зі мною, як власником землі.

З метою вирішення справи у позасудовому порядку протягом 2015 - 2017 років позивач неодноразово приїжджав до відповідача, намагався вирішити спір шляхом особистого звернення - безрезультатно, у відповідь на лист-претензію від 09.10.2017 адресовану відповідачу, у якому позивач категорично і однозначно вимагав укласти з ним договір оренди земельної ділянки площею 1,3511га. та погасити заборгованість за користування вказаною ділянкою за попередні роки за докладним розрахунком, останній листом від 16.11.2017 надав відповідь, яка фактично проігнорував його вимоги, отже заходи досудового врегулювання даного спору не дали позитивного результату.

Від так для захисту своїх порушених прав позивач вимушений звертатися до суду щодо стягнення з відповідача коштів за користування належною йому на праві власності земельною ділянкою площею 1,3511га за період з 2014 до 2018 року включно.

В даному конкретному випадку відповідачу достеменно відомо про незаконність його дій із зайняття та використання належної позивачу на праві власності земельної ділянки - доведення до його відома інформації про належність йому землі та відсутність між ними договору на її використання за визначеної чинним законодавством обов`язкової передумови використання такої виключно на підставі договору, отже відповідач заволодів належним позивачу майном недобросовісно.

Від так відповідач самовільно зайняв належну позивачу на праві власності земельну ділянку площею 1,3511га. з кадастровим № 4622182000:09:000:0078, яка виділена в натурі, яку з 2010 року обробляє її та збирає врожай, отже так само безпідставно отримує прибуток з цього безпідставно набутого майна, чим унеможливлює позивача одержати аналогічний прибуток, відмовляється у добровільному порядку відшкодувати збитки.

Зазначає, що таким чином відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу всі доходи, які він одержав або міг одержати від користування належною позивачу на праві власності земельною ділянкою площею 1,3511 га. з часу, коли дізнався або міг дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави - з 2014 до 2018 року включно.

Розмір належного мені відшкодування слід визначити з врахуванням положень пп.9.1.10 п. 9.1 ст. 9 ПК України та пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 зазначеного Кодексу, яким встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:для земельсільськогосподарського призначення-розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII ПК; для інших категорій земель-трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 відсотків нормативної грошової оцінки (пп. 288.5.2 зазначеного "д листу).

В даному випадку позивач вважає за необхідне застосувати максимальний розмір плати за землю - 12 відсотків нормативної грошової оцінки та з огляду на надані відділом Держгеокадастру Кам`янка-Бузького району Л/о довідкою від 28.02.2017 відомості про таку оцінку за період з 2014 до 2017 роки, розмір відшкодування становить: за 2014 - 4 216.2 грн., за 2015 - 5 266 грн., за 2016 - 6 319.44 грн., за 2017 - 6 319.44 грн., за 2018- 6319.44 грн. а всього 28 440 грн.

Три відсотки річних за період 2014 - 2017 роки(чотири роки) обраховується, як 3x4=12, а сума відшкодування від загального розміру заборгованості - 22 121 грн., дорівнює 2 654.5 грн.

Відповідно до даних Державного комітету статистики України інфляція за 2014 рік склала 124.9 %, за 2015 рік - 143,3 %, за 2016 рік - 112.4%, а за 2017 рік - 113.9 %, отже відшкодування за індексом інфляції становитиме: за 2014 рік - 3 984 грн., за 2015 рік - 3 665 грн., за 2016 рік - 1 662 грн., за 2017 рік - 878 грн., за 11 місяців 2018- 315.68 грн.,а всього становитиме 10 505 грн.

Окрім того, також протиправна поведінка відповідача щодо захоплення позивача власності завдала йому моральної шкоди, що полягала в душевних переживаннях з приводу:

Протиправного захоплення відповідачем майна;

Порушення відповідачем конституційних прав позивача;

Зухвалої поведінки відповідача, який унеможливлює для нього одержати прибуток від належного йому на праві власності майна, відмовляється у добровільному порядку відшкодувати збитки;

Триваючого порушення прав позивача.

У зв`язку з вище переліченим позивач переживає, погано спить ночами, оскільки дані події порушили його звичайний спосіб життя.

Втрата звичайного способу життя полягає в тому, що для вирішення цих спірних питань позивач став виконувати дії, які невластиві вичайному способу життя, а саме: витрачати час на визначення розміру завданої шкоди, багато разів звертатися до відповідача із законними вимогами, звертатися до адвоката для консультацій по справі, подавати документи до суду, нести додаткові судові витрати пов`язані з розглядом справи.

На виконання цих дій витрачається дуже багато часу, який я раніше проводив зі своєю сім`єю та головне вказані дії не властиві моєму звичайному способу життя позивача. Зміна звичайного способу життя пригнічує позивача, постійно виникають думки: чому я повинен се робити? , що у подальшому народжує в мене почуття пригніченого стану, породжує моральні страждання. Уся ця нервова ситуація призвела до інсульту, який він переніс наприкінці 2017 року і це було безпосередньо пов`язано із неправомірною поведінкою відповідача.

Завдану моральну шкоду позивач оцінює у 50 000 гривень. Вважає, що ця сума лише частково компенсує ті переживання та страждання які він переніс та продовжує нести.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс на даний час і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи -2500 грн. витрат по сплаті судового збору та 2500 грн. витрат на правову допомогу.

Дана справа поступила на адресу суду 16.03.2018 року та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана для розгляду по суті головуючому судді Мартинишину Я.М.

29.03.2018 року ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі . Справу призначено у підготовче судове засідання.

19.07.2018 року судом постановлено ухвалу про закінчення підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду.

На підставі розпорядження керівника апарату Жовківського районного суду Львівської області від 01.10.2018 року проведено повторний автоматизований розподіл даної справи у зв`язку із неможливістю продовжувати розгляд справи суддею Мартинишин Я.М. у зв`язку із закінченням у нього повноважень судді (відставкою).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана для розгляду по суті головуючому судді Зеліско Р.Й.

04.04.2020 року за клопотанням представника відповідача вирішено повернутися на стадію підготовчого судового засідання по даній справі.

17.04.2019 року судом постановлено ухвалу про зупинення провадження у справі до залучення до участі в справі правонаступника позивача ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на шість місяців з дня відкриття спадщини після його смерті , тобто до 05.10.2019 року .

10.10.2019 року поновлено провадження у справі та витребувано інформацію із нотаріальної контори про те чи була зареєстрована спадкова справа після смерті позивача ОСОБА_2

24.01.2020 року ухвалою суду залучено ОСОБА_1 до участі в справі як правонаступника позивача по справі. Також судом 24.01.2020 року постановлено ухвалу про закриття підготовчого судового засідання та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні збільшені позовні вимоги підтримавв повному обсязі, просить такі задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, однак на адресу суду подав письмову заяву в якій просив суд розгляд справи здійснювати без участі представник відповідача. Також представник відповідача підтвердив свої заперечення щодо позовних вимог позивача , оскільки вважає позов безпідставним . Окрім того представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач звертався до ЛНАУ відносно укладення договору оренди земельної частки (паю) площею 2,32 га з приводу чого ЛНАУ . Зокрема позивачем була подана копія сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛВ №0125222, виданого 16.06.2014 року, згідно якого позивачеві належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності СВСГ Світанок розміром 2,32 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Позивачу було повідомлено наступне, а саме , як вбачається з п.17 Перехідних положень Земельного кодексму України, сертифікат на право на земельну частку (пай) не встановлює право власності фізичної особи на земельну ділянку, а є правовстановлюючим документом, який надає його власнику право вимоги на відведення земельного паю в натурі (на місцевості).

Поряд з цим позивачем були подані копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 та копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №47420961 від 11.11.2011, згідно яких підтверджується право власності позивача на земельну ділянку площею 1,3511 га. з ціловим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Таким чином, ЛНАУ зазначив, що готовий позитивно розглянути питання укладення з позивачем договору оренди, однак просив конкретизувати предмет оренди для можливості оформлення відповідного договору у відповідності до чинного в Україні законодавства.

Однак позивач свої вимоги не конкретизував, а віддіак жодних договірних правовідносин між ЛНАУ та позивачем не виникло.Твердження позивача щодо відмови ЛНАУ в укладенні договору оренди не відповідають дійсності .

Окрім того в судовому засіданні від 23.07.2020 в якості свідка було допитано ОСОБА_4 який повідомив, що він знав покійного позивача ОСОБА_2 . Ствердив що позивач та його мати мають земельні паї . Зазначив, що з 2014 року по 2019 рік ЛНАУ обробляв їх паї будь-яких коштів за користування землею ніхто не компенсовував.

Заслухавши думку сторін по справі, свідка, оглянувши відзив відповідача на позовну заяву та дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статей 11, 13, 14 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Цивільні права і обов`язки особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Судом, належними доказами по справі встановлено, що рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 12.03.2014 позов ОСОБА_2 задоволено, визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування право власності на земельну ділянку площею 2,32 га розташованої на території Вирівської сільської ради, яка залишилася після смерті його батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .Рішення суду набрало законної сили 25.03.2014 року.

Із копії сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛВ №0125222, виданого 16.06.2014 року, згідно якого вбачається що ОСОБА_2 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності СВСГ Світанок розміром 2,32 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Із копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.11.2015 року вбачається, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки , кадастровий № 4622182000:09:000:0078 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 1,3511 га.

Із копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень номер витягу 47420961 від 11.11.2015 року вбачається, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки , кадастровий № 4622182000:09:000:0078 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 1,3511 га.

09.10.2017 року позивач ОСОБА_2 із письмовою претензією звертався до відповідача ЛНАУ про укладення договору оренди земельної частки (паю) та оплатити заборгованість за попередні роки користування земельною ділянкою (паєм).

Як вбачається із листа ЛНАУ, який надав відповідь позивачу ОСОБА_2 про те, що договір оренди земельної ділянки повинен укладатися відповідно до Закону України Про оренду землі та Типовго договору оренди землі, затвердженого постановою КМУ від 03.03.2004 №220 .

Із листа Дергеокадастру у Львівській області від 28.02.2017 року наданого ОСОБА_2 видно, що відповідно до матеріалів грошової оцінки, проіндексованої з 1996 року , грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів станом на 01.01.2017 року становить : за 2017,2016 роки - 52662,220 грн., за 2015 рік - 43885,17 грн., 2014 рік - 35136,25 грн.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В даному випадку аналогічними існуючим є правовідносини щодо оренди землі. Положення ст.ст. 1-4 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

За змістом ст.ст. 21-22 Закону України "Про оренду землі" за користування земельною ділянкою справляється орендна плата за землю у грошовій формі.

Окрім того відповідно до ч. 1 ст. 1214 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Законодавець визначає одним із видів зобов`язань із безпідставного збагачення зобов`язання із безпідставного набуття майна.

Змістом даного зобов`язання є право потерпілого вимагати повернення безпідставного збагачення від боржника та обов`язок останнього повернути безпідставно набуте або збережене потерпілому. Набувач зобов`язаний відшкодувати всі доходи, які він одержав або міг одержати від цього майна з часу, коли дізнався або міг дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави, і з цього часу він відповідає також за допущене погіршення майна.

Такими доходами, наприклад, можуть бути: реальний (або) можливий прибуток від передачі цього майна в оренду. Потерпілому повинні повертатися або відшкодовуватися лише ті прибутки, які він сам, за умови нормального ділового обігу і при визначених обставинах, реально міг би отримати шляхом використання такої ж кількості речей цього ж роду.

Недобросовісними можуть вважатися особи, які одержали майно за рахунок інших осіб без достатньої підстави, встановленої законом або договором, якщо їм було відомо або згодом стало відомо про безпідставність володіння таким майном.

В даному конкретному випадку відповідачу достеменно відомо про незаконність своїх дій із зайняття та використання належної позивачу на праві власності земельної ділянки - доведення до його відома інформації про належність мені землі та відсутність між ними договору на її використання за визначеної чинним законодавством обов`язкової передумови використання такої виключно на підставі договору, отже він заволодів належним позивачу майном недобросовісно.

Від так відповідач самовільно зайняв належну позивачу на праві власності земельну ділянку площею 1,3511га з кадастровим № 4622182000:09:000:0078, яку з 2010 року обробляє її та збирає врожай, отже так само безпідставно отримує прибуток з цього безпідставно набутого майна, чим унеможливлює для мене одержати аналогічний прибуток, відмовляється у добровільному порядку відшкодувати збитки.

Відповідно до довідки №338 від 22.02.2018 року виданої Жовтанецькою сільською радою Кам`янка-Бузького району Львівської області, яка видана виконавчим комітетом Жовтанецької сільської ради про те, що поле під НОМЕР_5, яке знаходиться за межами населеного пункту с.Вирів і в якому розташована земельна ділянка (№ НОМЕР_2 ) площею 1,3511 га., яка належить гр. ОСОБА_2 станом на 2018 рік використовується Львівсьтким аграрним університетом м.Дубляни.

Стаття 15 ЦК України визначає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання

Згідно із ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 321 ЦК України передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Таким чином відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу всі доходи, які він одержав або ніг одержати від користування належною мені на праві власності земельною ділянкою площею 1.3511га з часу, коли дізнався або міг дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави - з 2014 до 2018 року включно.

Розмір належного відшкодування слід визначити з врахуванням положень пп.9.1.10 п. 9.1 ст. 9 ПК України та пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 зазначеного Кодексу, яким встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:для земельсільськогосподарського призначення-розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII ПК; для інших категорій земель-трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 відсотків нормативної грошової оцінки (пп. 288.5.2 зазначеного "д листу).

В даному випадку позивач вважає за необхідне застосувати максимальний розмір плати за землю - 12 відсотків нормативної грошової оцінки та з огляду на надані відділом Держгеокадастру довідкою від 28.02.2017 відомості про таку оцінку за період з 2014 до 2017 роки, розмір відшкодування становить: за 2014 - 4 216.2 грн., за 2015 - 5 266 грн., за 2016 - 6 319.44 грн., за 2017 - 6 319.44 грн., за 2018- 6319.44 грн. а всього 28 440 грн.

Три відсотки річних за період 2014 - 2017 роки(чотири роки) обраховується, як 3x4=12, а сума відшкодування від загального розміру заборгованості - 22 121 грн., дорівнює 2 654.5 грн.

Відповідно до даних Державного комітету статистики України інфляція за 2014 рік склала 124.9 %, за 2015 рік - 143,3 %, за 2016 рік - 112.4%, а за 2017 рік - 113.9 %, отже відшкодування за індексом інфляції становитиме: за 2014 рік - 3 984 грн., за 2015 рік - 3 665 грн., за 2016 рік - 1 662 грн., за 2017 рік - 878 грн., за 11 місяців 2018- 315.68 грн.,а всього становитиме 10 505 грн.

Вимога позивача про стягнення з відповідача відшкодування завданої моральної шкоди, також підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, а також в зв`язку з пошкодженням майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до роз`яснень, викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Судом встановлено, що внаслідок неправомірних дій відповідача, позивач та її сім`я, безумовно зазнала моральних страждань . Також протиправна поведінка відповідача щодо захоплення позивача власності завдала йому моральної шкоди, що полягала в душевних переживаннях з приводу:протиправного захоплення відповідачем майна;порушення відповідачем позивача конституційних прав;поведінки відповідача, який унеможливлює одержати прибуток від належногопозивачу на праві власності майна, відмовляється у добровільному порядку відшкодувати збитки;триваючого порушення прав позивача.

У зв`язку з вище переліченим позивач переживає, погано спить ночами, оскільки дані події порушили його звичайний спосіб життя.

Втрата звичайного способу життя полягає в тому, що для вирішення цих спірних питань позивач став виконувати дії, які невластиві його моєму звичайному способу життя, а саме: витрачати час на визначення розміру завданої мені шкоди, багато разів звертатися до відповідача із законними вимогами.

Вказані дії не властиві звичайному способу життя позивача. Зміна позивача звичайного способу його життя пригнічує , що у подальшому народжує почуття пригніченого стану, породжує моральні страждання.

Визначаючи розмір відшкодування завданої моральної шкоди, суд враховує характер і тривалість моральних страждань позивача, фінансове становище, суб`єктивне відношення до вчиненого відповідача, а також вищевказані обставини, досліджені в судовому засіданні, і встановлює його в сумі 1 000,00 грн.

Даний розмір відшкодування завданої моральної шкоди, на думку суду, враховує всі обставини, досліджені в судовому засіданні та відповідає вимогам розумності і справедливості та є співмірним і доцільним.

Крім того відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Та згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову на відповідача.

А тому, з відповідача в користь позивача слід стягнути судові витрати, які позивачем сплачено при подачі позову до суду відповідно до квитанції №199 за сплату судового збору від 14.03.2018 року в розмірі 2 466 (дві тисячі чотириста шістдесять шість) грн. 80 коп.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є підстави для часткового задоволення позовних вимог .

Керуючись статтею 23, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити частково .

Стягнути з Львівського національного аграрного університету (Львівська область Жовківський район м.Дубляни, вул.В.Великого, 1, Код ЄДРПОУ : 00493735) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 виданий 26.03.1999 року виданий Шевченківським РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області) грошові кошти у розмірі 43 211 (сорок три тисячі двісті одинадцять) грн. 00 коп. з яких : кошти за оплату за безпідставне користування земельною ділянкою в розмірі 28 440 грн. 00 коп., відшкодування за прострочення вказаного грошового зобов"язання 3 % річних за період 2014-2018 роки - 4 266 грн. 00 коп., відшкодування за індексом інфляції за період 2014-20'18 роки - 10 505 грн. 00 коп.

Стягнути з Львівського національного аграрного університету (Львівська область Жовківський район м.Дубляни, вул.В.Великого, 1, Код ЄДРПОУ : 00493735) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 виданий 26.03.1999 року виданий Шевченківським РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області) моральну шкоду завдану неправомірними діями відповідача в розмірі 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

Стягнути з Львівського національного аграрного університету (Львівська область Жовківський район м.Дубляни, вул.В.Великого, 1, Код ЄДРПОУ : 00493735) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 виданий 26.03.1999 року виданий Шевченківським РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області) сплачений при подачі судовий збір в розмірі 2 466 (дві тисячі чотириста шістдесять шість) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Зеліско Р. Й.