Постанова

від 02.09.2020 по справі 309/531/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 309/531/20

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02 вересня 2020 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів СОБОСЛОЯ Г.Г., ГОТРИ Т.Ю.

при секретарі МИКУЛЯК Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на ухвалу судді Хустського районного суду Савицького С.А. від 5 березня 2020 року, повний текст якої складено 5 березня 2020 року, про відмову у відкритті провадження в справі № 309/531/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Боронявської сільської ради Хустського району Закарпатської області і Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна , про визнання незаконними та скасування рішень, державних актів на право власності на землю, акта державної приймальної комісії, визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав, визнання права власності на нерухоме майно та визначення часток у праві власності, -

встановив:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 оскаржили ухвалу судді Хустського районного суду від 05.03.2020, якою відмовлено у відкритті провадження в справі за вищезазначеним позовом. На думку апелянтів, ухвалу постановлено з порушенням норм процесуального права.

Так, відмовляючи у відкритті провадження в справі на підставі ст. 186 ч. 1 п. 2 ЦПК України, суддя суду першої інстанції виходив із того, що є таке, що набрало законної сили, рішення суду у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, оскільки рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 27.07.2017 у справі № 309/4954/14-ц позивачам було відмовлено в задоволенні вимог про:

визнання недійсним і скасування розпорядження голови Хустської райдержадміністрації від 24.12.2007 № 563 про затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1 ;

визнання недійсним Свідоцтва від 27.12.2007 про право власності на будинок АДРЕСА_1 , виданого на ім`я ОСОБА_4 ;

припинення права власності ОСОБА_4 на 3/4 частини будинку АДРЕСА_1 ;

визнання за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , права власності на будинок АДРЕСА_1 по 1/4 частині за кожним;

визнання недійсним і скасування рішення 5-ї сесії 23-го скликання Боронявської сільської ради від 23.04.1999 у частині про безоплатну передачу у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки по АДРЕСА_1 ;

визнання недійсним Державного акта серії Р4 № 062612 на право приватної власності на землю від 29.12.2002, виданого на ім`я ОСОБА_4 , у 3/4 частинах земельної ділянки по АДРЕСА_1 ;

припинення права власності ОСОБА_4 на 3/4 частини земельної ділянки по АДРЕСА_1 ;

визнання за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 по 1/4 частині за кожним.

Однак, суддею не було взято до уваги, що новий позов був поданий 27.02.2020 з інших підстав, аніж позов, що був предметом розгляду в справі № 309/4954/14-ц, в якій апеляційний суд постановив вищезгадане рішення. Зокрема, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, розпочатому на підставі постановленої апеляційним судом 27.02.2017 окремої ухвали щодо виявлених порушень закону, було встановлено, що документи, які слугували підставами для оформлення права власності на предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_1 одноосібно за ОСОБА_4 , були підроблені, право власності на будинок було оформлене за ОСОБА_4 без її відома та волі, шляхом обману її з боку ОСОБА_6 , експертним шляхом було також з`ясовано, що будинок був збудований у 1978-1980 рр., його перебудова проводилася фактично у 80-х - 90-х роках минулого століття, а не у 2007 році, знесення раніше збудованого будинку та побудова нового будинку у період з 23.10.2007 по 13.12.2007 фактично були неможливими, у 2007 році ніяких змін у плануванні будинку не було, його знесення, будівництво нового та реконструкція старого не проводилися.

Крім того, виявилося, що на житловий будинок фактично є два свідоцтва про право власності, оформлені в різний спосіб, реєстрація державного акта на право власності на землю також проведена за двома різними номерами. Ці обставини зумовили й формулювання вимог про визнання недійсними та скасування вказаних державних актів і свідоцтв в усіх наявних варіантах. Іншою є також вимога про визначення часток у праві власності на нерухоме майно.

Отже, як підстави, так і вимоги позовів, про які йдеться, є відмінними між собою, такі позови не є тотожними, що виключає можливість застосування положень ст. 186 ч. 1 п. 2 ЦПК України.

Апелянти просять оскаржену ухвалу скасувати, справу для продовження розгляду направити до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, розглянувши справу за правилами ст. 372 ч. 2 ЦПК України у відсутність учасників процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи учасників процесу, суд приходить до такого.

27.02.2020 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 пред`явили до ОСОБА_4 , Боронявської сільської ради Хустського району і Хустської райдержадміністрації позов про визнання незаконними та скасування рішень, державних актів на право власності на землю, акта державної приймальної комісії, визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав, визнання права власності на нерухоме майно та визначення часток у праві власності (а.с. 2-30). Позивачі просили:

визнати незаконними і скасувати:

рішення Виконкому Боронявської сільської ради від 09.12.1997 Про передачу безкоштовно у приватну власність земельних ділянок громадянам, які за ними зареєстровані і знаходяться у їхньому користуванні у частині передачі безкоштовно у приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_4 ;

рішення 5-ї сесії 23-го скликання Боронявської сільської ради народних депутатів від 23.04.1999 Про затвердження рішень виконкому сільської ради Про передачу безкоштовно у приватну власність земельних ділянок громадянам, які за ними зареєстровані і знаходяться у їхньому користуванні про передачу безкоштовно у приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_4 ;

Державний акт на право приватної власності на землю серії Р4 № 062612 від 29.12.2002, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 11576, виданий на ім`я ОСОБА_4 ;

Державний акт на право приватної власності на землю серії Р4 № 062612 від 29.12.2002, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 14522, виданий на ім`я ОСОБА_4 ;

рішення Виконавчого комітету Боронявської сільської ради від 23.10.2007 № 59 Про надання дозволу на перебудову житлових будинків ;

акт Державної приймальної комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації від 13.12.2007 № 353, згідно якого прийнято рішення про готовність до введення в експлуатацію індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 ;

розпорядження голови Хустської райдержадміністрації від 24.12.2007 № 563 Про затвердження актів державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом індивідуальних житлових будинків у частині затвердження акту Державної приймальної комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації від 13.12.2007 № 353 про готовність до експлуатації індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 , загальною площею 98,4 кв. м, житловою площею 32,2 кв. м;

визнати недійсними та скасувати:

свідоцтво про право власності від __.12.2007 (27.12.2007) за № 422 на жилий будинок АДРЕСА_1 , видане на підставі розпорядження голови Хустської районної державної адміністрації від 24.12.2007 № 563 на ім`я ОСОБА_4 ;

свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 27.12.2007, видане Хустською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження голови від 24.12.2007 № 563 та виготовлене на бланку серії САВ № 114961;

скасувати рішення про державну реєстрацію від 27.12.2007 та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис і відомості про право власності та відомості про об`єкт нерухомого майна: дата внесення запису: 27.12.2007, ПІБ: ОСОБА_4 , форма власності: приватна, частка власності: 1/1, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності, НОМЕР_1 , 27.12.2007, видане Хустською райдержадміністрацією на підставі розпорядження від 24.12.2007 № 563, реєстраційний номер майна: 21613958, тип майна: будинок, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 , загальна площа (кв. м): 98,4, житлова площа (кв. м): 32,2, загальна вартість нерухомого майна (грн): 38763, технічний опис майна: житловий будинок на дві жилі кімнати, номер запису: 426 в книзі: 5;

визнати майно колишнього колгоспного двору - житловий будинок АДРЕСА_1 об`єктом права спільної сумісної власності членів колгоспного двору - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , як членів колишнього колгоспного двору;

визначити, що ідеальні частки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , як членів колишнього колгоспного двору в праві спільної сумісної власності на майно колишнього колгоспного двору - житловий будинок АДРЕСА_1 становить 1/5 (за кожним) та

визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 право власності на 1/5 ідеальну частину житлового будинку АДРЕСА_1 за кожним.

Судові витрати позивачі просили покласти на відповідачів.

Позов був умотивований обставинами, частина з яких існувала на час вирішення справи № 309/4954/14-ц за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_8 до ОСОБА_4 , Боронявської сільської ради Хустського району і Хустської райдержадміністрації про визнання недійсними рішень, документів, припинення та визнання права власності на будинок і земельну ділянку та слугувала підставами для того позову, а частина виникла після ухвалення 27.07.2017 Апеляційним судом Закарпатської області рішення в справі № 309/4954/14-ц.

Позивачі посилалися, зокрема, на те, що під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, розпочатому на підставі постановленої апеляційним судом 27.02.2017 окремої ухвали щодо виявлених порушень закону, було встановлено, що документи, які слугували підставами для оформлення права власності на предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_1 одноосібно за ОСОБА_4 , були підроблені, право власності на будинок було оформлене за ОСОБА_4 без її відома та волі, шляхом обману її з боку ОСОБА_6 , експертним шляхом було також з`ясовано, що будинок був збудований у 1978-1980 рр., його перебудова проводилася фактично у 80-х - 90-х роках минулого століття, а не у 2007 році, знесення раніше збудованого будинку та побудова нового будинку у період з 23.10.2007 по 13.12.2007 фактично були неможливими, у 2007 році ніяких змін у плануванні будинку не було, його знесення, будівництво нового та реконструкція старого не проводилися.

Окрім цього, позивачі зазначали, що на житловий будинок фактично є два свідоцтва про право власності, оформлені в різний спосіб з різними реквізитами, реєстрація державного акта на право власності на землю також проведена за двома різними номерами.

Підставами позову слугували також рішення та окрема ухвала Апеляційного суду Закарпатської області від 27.02.2017 у справі № 309/4954/14-ц (а.с. 72-78, 79-80), ухвала Закарпатського апеляційного суду від 23.10.2019 про відмову в перегляді рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 27.02.2017 за нововиявленими обставинами (а.с. 81-84), позивачі посилалися на обставини, встановлені цими судовими рішеннями.

На підтвердження доводів позову до заяви додані письмові докази і документи, в тому числі, процесуальні документи кримінального провадження № 12017070050000317, експертні висновки (а.с. 93-116 та ін.)

Предмет позову, пред`явленого 27.02.2020, обумовлений його підставами і теж істотно відрізняється від предмета позову в справі № 309/4954/14-ц, оскільки позивачі поряд із аналогічними заклали цілком інші або суттєво відмінні від попередніх вимоги, в тому числі: визнання недійсними державних актів на землю, свідоцтв з різними реквізитами, визнання незаконним рішення виконкому сільради, визнання недійсним акту державної приймальної комісії, визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю, визначення ідеальних часток у праві власності на нерухоме майно по 1/5 за кожним із власників, скасування державної реєстрації права власності.

Суддя суду першої інстанції жодним чином наведеного не аналізував та пославшись формально лише на наявність рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 27.02.2017 у справі № 309/4954/14-ц зробив нічим по суті не обґрунтований висновок про тотожність рішення суду, яке набрало законної сили, до позову, який розглядається. Тим часом, про повний збіг предмета і підстав позовів не йдеться, підстави і предмети позовів вочевидь не є тотожними.

За таких умов суддя суду першої інстанції не мав передбачених цивільним процесуальним законом підстав для відмови у відкритті провадження в справі відповідно до положень ст. 186 ч. 1 п. 2 ЦПК України, коли суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення суду у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Поза тим, за результатом відповідного аналізу та з відповідним обґрунтуванням, якщо для того будуть встановлені підстави, суддя з урахуванням завдання цивільного судочинства не позбавлений права вирішувати питання щодо відкриття провадження в справі стосовно кожної окремої з пред`явлених вимог, суд за наявності для того підстав не позбавлений права вирішувати й питання про закриття провадження в справі щодо певних вимог. Наявність чинного судового рішення, ухваленого раніше, враховується на відповідній стадії процесу з дотриманням вимог ст. 82 ч.ч. 4, 5 та інших положень ЦПК України. Так само на відповідній стадії процесу вирішуються з дотриманням вимог ЦПК України, зокрема, щодо доказування, питання можливості врахування, оцінки доказів, якими оперують учасники процесу.

Відтак, оскільки розгляд справи, провадження в якій не відкрито, не може мати місця, а вирішення процесуальних питань, що випливають із факту пред`явлення позову, належить до компетенції суду першої інстанції (ст. 23 ч. 1, ст.ст. 184-187 ЦПК України), апеляцію позивачів на підставі ст. 379 ч. 1 п. 4 ЦПК України слід задовольнити частково, ухвалу судді суду першої про відмову у відкритті провадження в справі скасувати, справу в частині питання про відкриття провадження передати для продовження розгляду до того ж суду.

Керуючись ст. 374 ч. 1 п. 6, ст. 379 ч. 1 п. 4, ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 задовольнити частково, ухвалу судді Хустського районного суду від 5 березня 2020 року скасувати, справу в частині питання про відкриття провадження передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складене 3 вересня 2020 року.

Судді