Рішення

від 10.08.2020 по справі 428/3247/20

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 428/3247/20

Провадження № 2/428/1620/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Шубочкіної Т.В.,

за участю секретаря судового засідання: Погребної Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради Луганський обласний медичний центр соціально небезпечних інфекційних хвороб , Департамент охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Сєвєродонецького міського суду із зазначеною позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради Луганський обласний медичний центр соціально небезпечних інфекційних хвороб (далі - відповідач 1), Департамент охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації (далі - відповідач 2) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що з 04.01.2016 по 14.01.2020 перебувала у трудових відносинах з Луганським обласним центром з профілактики та боротьби зі СНІД. 14.01.2020 позивач була звільнена з Луганського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІД на підставі п. 3 ст. 36 КЗпПУ, але в день звільнення з позивачем не було проведено розрахунок.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 7222,24 гривень у зв`язку із затримкою її виплати при звільненні.

Ухвалою суду від 21.04.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 27.07.2020 закрито підготовче провадження у справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10.08.2020 року.

В судове засідання позивач не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду невідомі.

Представник відповідача 1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі, правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з`явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі, правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

10.08.2020 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з Луганським обласним центром профілактики та боротьби зі СНІД Департаменту охорони здоров`я Луганської обласної військово-цивільної адміністрації у період з 04.01.2016 по 14.01.2020 року, що підтверджується копією її трудової книжки серії НОМЕР_1 .

Наказом Луганського обласного центру профілактики та боротьби зі СНІД Департаменту охорони здоров`я Луганської обласної військово-цивільної адміністрації №2-к від 14.01.2020, ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади з 14.01.2020 року відповідно до п. 6 статті 36 КЗпП України - відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.

Остаточний розрахунок з ОСОБА_1 при звільненні було проведено 31.01.2020 року, що підтверджується випискою по картці позивача.

Також судом встановлено, що розпорядженням голови обласної державної адміністрації-керівника обласної військово-цивільної адміністрації №945 від 22.11.2019 року, припинено з 10.02.2020 року юридичну особу - Луганський обласний центр з профілактики та боротьби з СНІД у результаті реорганізації (приєднання) до Луганського обласного протитуберкульозного диспансеру та визначено, що останній є правонаступником усіх майнових та немайнових прав і зобов`язань Луганського обласного центру з профілактики та боротьби з СНІД.

Розпорядженням голови обласної державної адміністрації-керівника обласної військово-цивільної адміністрації №1099 від 27.12.2019, припинено з 30.03.2020 року юридичну особу - Луганський обласний протитуберкульозний диспансер в результаті реорганізації (перетворення) у Комунальне некомерційне підприємство Луганської обласної ради Луганський обласний протитуберкульозний диспансер . Також визначено, що Комунальне некомерційне підприємство Луганської обласної ради Луганський обласний протитуберкульозний диспансер є правонаступником усіх майнових та немайнових прав і зобов`язань юридичної особи Луганський обласний протитуберкульозний диспансер.

Отже, враховуючи наведене, Комунальне некомерційне підприємство Луганської обласної ради Луганський обласний протитуберкульозний диспансер є належним відповідачем в даній справі.

Позивач вважаючи, що відповідачами було порушено строк розрахунку з нею при звільненні звернулась до суду з даним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України Про оплату праці працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Частиною 1 ст. 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24.12.1999 року № 13, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Як встановлено судом відповідачем 1 проведено з позивачем остаточний розрахунок при звільненні 31.01.2020 року, а не в день звільнення - 14.01.2020 року.

З наведеного вище суд доходить висновку, що в даному випадку наявна вина підприємства у не проведенні розрахунку з позивачем в день звільнення, оскільки доказів відсутності вини підприємства або існування будь-яких поважних причин, які б виключали відповідальність підприємства за порушення трудового законодавства, відповідачем суду не надано.

Таким чином, відповідач 1 зобов`язаний виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Визначаючи розмір середнього заробітку за весь час затримки, суд враховує, що позивач була звільнена 14.01.2020 року, у зв`язку із чим розмір середнього заробітку за весь час затримки має обчислюватися з дня, наступного за днем звільнення позивача, що відповідає положенням ст. 116 КЗпП України. Такий висновок суду обґрунтовується тим, що затримка розрахунку при звільненні починається не в день звільнення, а в день, наступний за днем звільнення, адже день звільнення є робочим днем і оплачується в загальному порядку.

Отже, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, повинен обчислюватись за період з 15.01.2020 по 31.01.2020.

Так, абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).

Аналогічна позиція щодо розрахунку розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку викладена у постанові Верховного Суду України від 21.01.2015 року по справі № 6-195цс134.

Відповідно до наданого розрахунку середнього заробітку заробітна плата позивача за період листопад-грудень 2019 року складала - 11424,99 грн за основним місцем роботи, та 6689,58 грн за роботою за внутрішнім сумісництвом.

Загальне число відпрацьованих позивачем годин за період листопад-грудень 2019 року становить 230,40 год за основним місцем роботи та 116,90 за роботою за внутрішнім сумісництвом.

Отже, середньогодинна заробітна плата позивача за основним видом роботи становить 49,59 грн. (11424,99 грн / 230,40 відпрацьованих годин), та за роботою за внутрішнім сумісництвом у розмірі 57,22 грн, що підтверджується розрахунком середнього заробітку.

Норма робочого час на січень 2020 року становить 151,2 год., яка складається з 21 робочих днів, а тому загальна кількість робочих годин за період з 15.01.2020 року по 31.01.2020 року, включно, становить 93,6 год. за основним місцем роботи (151,2 год. - 57,6 відпрацьованих годин = 93,6 год.), яка складається з 13 робочих днів затримки у січні 2020 року та 45,1 год. за роботою за внутрішнім сумісництвом на 0,5 ставки (норма робочого часу 75,1 год. - 30 відпрацьованих годин = 45,1 год.), що підтверджується розрахунком середнього заробітку.

Загальна сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 7222,24 грн., з них: 4641,62 грн. за основним видом роботи (визначається шляхом множення середньогодинної заробітної плати на кількість робочих годин затримки, тобто 49,59 грн. х 93,6 год.) та за роботою за сумісництвом у розмірі 2580,62 грн (57,22 грн х 45,1 год.).

Аналізуючи вищенаведений розрахунок, суд відзначає, що він зроблений відповідно до Порядку з урахуванням постанови Верховного Суду України від 21.01.2015 року по справі № 6-195цс134, а середній заробіток за час затримки розрахунку, визначений без утримання податків та інших обов`язкових платежів.

Таким чином, суд вважає можливим стягнути з відповідача 1 на користь позивача суму середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 15.01.2020 року по 31.01.2020 року, включно, визначену без утримання податків й інших обов`язкових платежів, в розмірі 7222,24 грн., про яку просить позивач, оскільки відповідно до приписів ст. 13 ЦПК України вихід за межі позовних вимог не допускається.

Що стосується позовних вимог про стягнення з Департаменту охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації витрат зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн, суд не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки як встановлено судом порушення прав позивача відбулось саме з боку Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради Луганський обласний медичний центр соціально небезпечних інфекційних хвороб як роботодавця, з вини якого з позивачем не проведено розрахунку в день звільнення.

Жодних доказів на підтвердження відсутності вини відповідача 1 або існування будь-яких поважних причин, які б виключали відповідальність останнього за порушення трудового законодавства, а також навності вини відповідача 2 у несвоєчасному проведенні з позивачем розрахунку при звільненні, сторонами до суду не надано.

Таким чином, враховуючи наведене, та те, що позовні вимоги до відповідача 1 задоволені в повному обсязі, у відповідності до положень статті 141 ЦПК України саме з відповідача 1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840,80 грн.

На підставі викладеного виходячи з системного аналізу наведених норм законодавства та обставин справи, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради Луганський обласний медичний центр соціально небезпечних інфекційних хвороб , Департамент охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради Луганський обласний медичний центр соціально небезпечних інфекційних хвороб (ідентифікаційний код 01983832, місцезнаходження: 93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, буд. 5) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.01.2020 по 31.01.2020, визначений без утримання податків й інших обов`язкових платежів, в сумі 7222 (сім тисяч двісті двадцять дві) грн. 24 коп.,

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради Луганський обласний медичний центр соціально небезпечних інфекційних хвороб (ідентифікаційний код 01983832, місцезнаходження: 93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, буд. 5) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т. В. Шубочкіна