Рішення

від 01.09.2020 по справі 611/273/20

БАРВІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №611/273/20

Провадження №2/611/144/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2020 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Коптєва Ю.А.,

за участю секретаря - Сторчай С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Барвінкове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Подолівська , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Гусарівська сільська рада Барвінківського району Харківської області, про стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів,

в с т а н о в и в:

У березні 2020 року ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ Агрофірма Подолівська про стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів за період з 2012 року по 2019 рік у розмірі 50 679,12 грн.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_2 отримала у спадок від ОСОБА_3 , який помер14 вересня 2000 року, право на земельну частку (пай ) у порядку спадкування за законом, яку згодом було виділено в натурі (на місцевості) та 12 березня 2020 року за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 3,9146 га, кад. №6320482500:07:000:0547. Вказав, що у грудні 2012 року ОСОБА_4 , працівник ТОВ Агрофірма Подолівська , повідомив ОСОБА_2 , що земельною часткою (паєм) померлого ОСОБА_3 в подальшому буде користуватися ТОВ Агрофірма Подолівська і що підприємство, в рахунок орендної плати, допоможуть їй оформити спадщину. ОСОБА_2 погодилася на пропозицію останнього, після чого ОСОБА_4 відібрав від неї письмову заяву, забрав копії її паспорта, кода та сертифіката на ім`я ОСОБА_3 .

Протягом 2012-2019 років ТОВ Агрофірма Подолівська не виконало вищезазначеної усної домовленості та без достатньої правової підстави користувалося земельною ділянкою, чим завдало спадкоємцю збитки у вигляді неодержаного доходу внаслідок користування відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Представник позивача стверджує, що відповідач умисно не оформив спадщину після смерті ОСОБА_3 та не зареєстрував право оренди земельної ділянки й не сплатив власнику орендну плату, чим порушив права власника земельної ділянки.

Крім того, ОСОБА_2 дізналася, що рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 12 листопада 2012 року спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_3 , було визнано відумерлою, а 18 січня 2016 року між Гусарівською сільською радою Барвінківського району Харківської області та ТОВ Агрофірма Подолівська було укладено договір емфітевзису, який відповідно до вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зареєстровано не було.

Посилаючись на викладене представник позивача, на підставі ст.ст. 1212, 1214 ЦК України, просив стягнути з ТОВ Агрофірма Подолівська безпідставно збережені кошти орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою ОСОБА_3 .

Ухвалою судді Барвінківського районного суду Харківської області від 30 вересня 2020 року справу прийнято до провадження та відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представник позивача ОСОБА_1 позовну заяву підтримав, посилаючись на обставини викладені в ній.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував. У встановлений законом строк надав відзив на позов, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю. Вказав, що з ОСОБА_3 відповідач не укладав жодних договорів оренди чи іншого користування належними йому земельними ділянками та/або земельними частками (паями). Крім того, зазначив, що 18 січня 2016 року між Гусарівською сільською радою Барвінківського району Харківської області, як власником, та ТОВ Агрофірма Подолівська , як землекористувачем, було підписано договір емфітевзису на право користування земельною ділянкою, загальною площею 3,9100 га, розташованої на території Гусарівської сільської ради, на строк до 31 грудня 2016 року. Проте, ТОВ Агрофірма Подолівська до використання земельної ділянки не приступало, оскільки державну реєстрацію відповідного договору не було проведено, відповідно до вимог ст.ст. 3,4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а зворотного позивачем не доведено відповідними належними та допустимими доказами. Представник відповідача також вважає, що оскільки земельна ділянка, як об`єкт цивільних прав виникла 03 лютого 2020 року, а право власності позивача - лише 12 березня 2020 року, позовні вимоги про стягнення орендної плати за 2012-2019 року є безпідставними, адже у вказаний період земельної ділянки з кад. №6320482500:07:000:0547, взагалі не існувало. В зв`язку з зазначеним, представник відповідача просив у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Суд, заслухавши пояснення позивача та її представника, представника відповідача, покази свідка, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається з копії свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , виданого повторно 30 жовтня 2019 року Виконавчим комітетом Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області (а.с.32).

Рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 12 листопада 2012 року, яке набрало законної сили 23 листопада 2012 року, визнано відумерлою спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка складається з права на земельну частку (пай), площею 3, 91 га, розташованої на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, яка належала ОСОБА_3 на підставі сертифікату на земельну частку (пай), (Серія ХР № 090230). Крім того, передано відумерлу спадщину, яка складається з права на земельну частку (пай) площею 3, 91 га, розташованої на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, яка належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі сертифікату на земельну частку (пай), (Серія ХР № 090230), територіальній громаді Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області (а. с. 35).

В матеріалах справи міститься фотокопія договору емфітевзису від 18 січня 2016 року, укладеного між Гусарівською сільською радою Барвінківського району Харківської області, як власником, та ТОВ Агрофірма Подолівська , як землекористувачем, об`єктом якого є земельна ділянка, загальною площею 3,9100 га, розташована на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, належна на підставі рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 12 листопада 2012 року. (а.с.36).

Зазначений договір не був зареєстрований відповідно до чинного законодавства, що вбачається з відповідей на адвокатський запит, наданих Гусарівською сільською радою Барвінківського району Харківської області та ТОФ Агрофірма Подолівська , що не заперечується сторонами (а.с.85,86,98).

Рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 26 вересня 2019 року встановлено факт спільного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Василівка Барвінківського району Харківської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1973 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Зі свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 листопада 2019 року, виданого приватним нотаріусом Барвінківського районного нотаріального округу Харківської області, вбачається, що ОСОБА_2 отримала віл ОСОБА_3 спадщину, яка складається із права на земельну частку (пай), розміром 6,17 умовних кадастрових гектари, належного спадкодавцю на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), зареєстрованого 25 листопада 1996 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №598 (а. с. 71).

Рішенням ХХХV сесії Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області VII скликання від 20 лютого 2020 року №442-VII Про затвердження Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області (ділянка № НОМЕР_3 ) з метою оформлення права власності вирішено: затвердити технічну документацію; передати ОСОБА_2 безоплатно у власність земельну ділянку, кад. № 6320482500:07:000:0547, розташовану на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, площею 3,9146 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.97).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №204686897 від 19 березня 2020 року, за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 3,9146 га, кад. №6320482500:07:000:0547 (а. с. 101).

Судом встановлено, що предметом позову в цій справі є стягнення з ТОВ Агрофірма Подолівська збитків у вигляді неодержаного доходу (неотриманої орендної плати за користування земельної ділянки) внаслідок користування земельною ділянкою, яку у спадщину отримала ОСОБА_2 , без правовстановлюючих документів за період з 2012 року по 2019 рік у розмірі 50 679,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ Агрофірма Подолівська фактично користувалася земельною ділянкою належної ОСОБА_3 без належних на не правових підстав, з 2012 року по 2019 рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Як передбачено ч.ч.1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

У відповідності до правового висновку Верховного Суду у постанові від 30.08.2018 по справі № 334/2517/16-ц зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов:

а) набуття або збереження майна;

б) набуття або збереження за рахунок іншої особи;

в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала. Верховний Суд дійшов висновку, що для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося. Суд касаційної інстанції зазначив, що у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі.

Вирішуючи справу по суті позовних вимог, суд виходив з положень ст.ст. 76-81 Цивільно-процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК.

Положеннями ч.3 ст.12, ст. ст. 76-81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Засобами доказування у цивільній справі є показання свідків, письмові докази, речові і електроні докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.ч.1,4 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Отже, суд приходить до висновку про те, що сторони за час розгляду справи в суді розпорядилися своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Оцінюючи твердження представника позивача щодо фактичного використання ТОВ Агрофірма Подолівська земельної ділянки, належної ОСОБА_2 , для ведення сільськогосподарського виробництва, суд прийшов до висновку, що вони не підтверджуються належним, допустимим, достовірними та достатніми, в розумінні ст. ст. 77-80 ЦПК України, у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 , який працює у ТОВ Агрофірма Подолівська на посаді спеціаліста по земельно - правовим питанням, пояснив, що оформленням спадщини не займається, будь-яких оригіналів документів у ОСОБА_2 ніколи не брав. Заперечив, що мав будь-яку усну домовленість з ОСОБА_2 , щодо переоформлення спадщини ОСОБА_3 . Вказав, що договори оренди землі укладаються між генеральним директором ТОВ Агрофірма Подолівська та власником земельної ділянки.

Суд приймає до уваги пояснення свідка, вважає їх достовірними, достатніми та такими, що об`єктивно підтверджуються і не спростовуються будь - якими іншими доказами.

Фотокопія договору емфітевзису від 18 січня 2016 року, укладеного між Гусарівською сільською радою Барвінківського району Харківської області, як власником, та ТОВ Агрофірма Подолівська , як землекористувачем, свідчить лише, про те що у ТОВ Агрофірма Подолівська право користування зазначеною земельною ділянкою так і не виникло, оскільки цей договір, у встановленому законом порядку не було зареєстровано.

Інших доказів, які б підтверджували, що ТОВ Агрофірма Подолівська фактично користувалося земельною ділянкою, площею 3,9146 га, кад. №6320482500:07:000:0547, розташованої на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, яка належить ОСОБА_2 матеріали справи не містять.

Отже, враховуючи наведене, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, що ТОВ Агрофірма Подолівська , була фактичним користувачем земельної ділянки, у період з 2012 по 2019 року, та без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегло у себе кошти, які мало заплатити за користування нею, а тому зобов`язано повернути ці кошти власнику земельної ділянки.

Також, варто зазначити, що відповідно до ст. 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Як передбачено п. г ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Проте, згідно ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону, що визначено ст. 5 Закону України Про оренду землі .

Відповідно до ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Суд критично ставиться до тверджень представника позивача, в тій частині що позивач мала реальну можливість її отримувати, за період з 2012 по 2019 рік, оскільки остання отримала свідоцтво про право на спадщину за законом у листопаді 2019 року, а право власності (право володіти, користуватися і розпоряджатися) на земельну ділянку виникло з моменту державної реєстрації самого права, тобто на початку 2020 року, й погоджується з запереченнями відповідача в цій частині.

Суд також приймає до уваги, що право на земельну частку (пай), розташовану на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, яка належала ОСОБА_3 на підставі сертифікату на земельну частку (пай), (Серія ХР № 090230), було передано територіальній громаді Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, у зв`язку з визнанням спадщини відумерлою, відповідно до ст. 1277 ЦК України. Суд не погоджується з поясненнями представника позивача, що зазначене рішення суду є недійсним, у зв`язку з наявністю помилки (описки) у зазначенні номеру і серії сертифікату, оскільки, по-перше, допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки, могли бути виправлені судом у порядку встановленому ЦПК України, по - друге, рішення набрало законної сили 23 листопада 2012 року, та у подальшому не змінювалось та не скасовувалось.

Також, відповідно до частин 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

З приписів наведеної норми права вбачається, що земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

З урахуванням зазначеного, суд приймає доводи представника відповідача в тій частині, що відсутність таких відомостей, виключає можливість використання цієї земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав та стягнення збитків та/або будь-яких інших платежів за її використання.

Позивачем не надано жодних відомостей про наявність у земельної ділянки, за користування якою позивач бажає стягнути грошові кошти, її меж, а також відомостей про внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру у період 2012-2019 років.

Враховуючи вищезазначені норми права, обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , про стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України (Pronina v. Ukraine), № 63566/00, § 23).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оскільки представником відповідача подано заяву про відшкодування понесених судових витрат та заявлено клопотання про подання підтверджуючих доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, суд вважає за доцільне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати та встановити строк для подання стороною доказів щодо розміру понесених судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

В позові ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Подолівська , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Гусарівська сільська рада Барвінківського району Харківської області, про стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, - відмовити повністю.

Визначити представнику Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Подолівська строк для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 04 вересня 2020 року об 14 годині 30 хвилин в приміщенні Барвінківського районного суду Харківської області за адресою: вул. Б.Хмельницького, 6, м. Барвінкове, Харківська область.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Барвінківський районний суд Харківської області до Харківського апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Представник позивача: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Подолівська , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 32414467, місцезнаходження: вул. Скрипника, 6, м. Барвінкове, Харківська область, 64701;

Представник відповідача: Гіль Євген Вікторович, місцезнаходження: вул. Сумська, 49, оф. 5-24, м.Харків, 61058, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 42478333;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Гусарівська сільська рада Барвінківського району Харківської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 04399602, місцезнаходження: вул. Донецька, 2-а, с. Нікополь, Барвінківський район, Харківська область, 64786.

Дата складення повного судового рішення 01 вересня 2020 року.

Суддя Ю.А. Коптєв