Постанова

від 25.08.2020 по справі 202/1254/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6233/20 Справа № 202/1254/19 Суддя у 1-й інстанції - Слюсар Л. П. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Куценко Т.Р.,

суддів: Деркач Н.М., Макаров М.О.,

за участю секретаря - Синенко Є.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою

Дніпровської міської ради,

ОСОБА_1 ,

на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2020 року у справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Оренда-Дніпро , Товариства з обмеженою відповідальністю Орендабуд , треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Батова Людмила Григорівна, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення будівлі, визнання недійсним правочинів та скасування записів про державну реєстрацію права власності,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2019 року Дніпровська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Оренда-Дніпро , Товариства з обмеженою відповідальністю Орендабуд , треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Батова Людмила Григорівна, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення будівлі, визнання недійсним правочинів та скасування записів про державну реєстрацію права власності (а.с. 1-11).

В обгрунтування позову позивач зазначає, що Дніпровська міська рада є представницьким органом місцевого самоврядування. Земельна ділянка, на якій розташовано нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , належить територіальній громаді, в особі Дніпровської міської ради та віднесена до земель комунальної власності силу ст.ст.80,83 Земельного Кодексу України. У квітні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, а ОСОБА_1 в цьому ж провадженні звернувся із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на магазин непродовольчих товарів, літ. А-1, загальною площею 262,6 кв.м., основною площею - 260,7 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.04.2014 року по справі № 200/5233/14-ц у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів відмовлено. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені та визнано за ним право власності на приміщення магазину непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 262,6 кв.м., основною площею 260,7 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . У 2015 році Прокуратурою Дніпропетровської області в інтересах держави в Особі Дніпропетровської міської ради було подано апеляційну скаргу на зазначене вище рішення Бабушкінського районного суду. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07.07.2015 року апеляційну скаргу прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради задоволено, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.04.2014 року в оскаржуваній частині скасовано та відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про визнання права власності. На підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.04.2014 року по справі № 200/5233/14-ц державним реєстратором Дніпропетровського міського управління юстиції Анненковим М.І. було здійснено первинну реєстрацію права власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 номер запису про право власності: 6003597, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 384327912101. ОСОБА_1 на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ОРЕНДА-ДНІПРО запропонував внести в статутний капітал товариства нерухоме майно: магазин непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 262,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить йому на праві власності згідно з рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.04.2014 року. Учасниками товариства одноголосно було прийнято таке рішення та згідно з актом приймання-передачі непродовольчих товарів літ. А-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вказане майно було прийнято до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю ОРЕНДА-ДНІПРО . 10.09.2014 року державним реєстратором Дніпропетровського міського управління юстиції Коноваленко А.В. було здійснено реєстрацію права власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна за Товариством з обмеженою відповідальністю ОРЕНДА-ДНІПРО номер запису про право власності: 6950282. В подальшому 15.09.2014 року та 16.09.2014 року приміщення магазину непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 262,6 кв.м., основною площею 260,7 кв.м., що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договорів купівлі продажу було продано ТОВ ОРЕНДАБУД . Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 04.12.2018 року право власності на вказаний об`єкт самочинного будівництва зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю ОРЕНДАБУД , форма власності - приватна, вид спільної власності - спільна часткова (номера записів про право власності 7009284, 6995525). Вказали, що нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 - розташоване на земельній ділянці не відведеній для вказаної мети та за відсутності декларації про початок будівельних робіт та декларації про готовність об`єкту до експлуатації, що свідчить про відсутність підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності на самочинно збудоване майно. Зазначена земельна ділянка ніколи не передавалась ОСОБА_1 під будівництво, право власності чи користування за ним не оформлювалося. Враховуючи те, що рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.04.2014 року по цивільній справі № 200/5233/14-ц, на підставі якого за ОСОБА_1 було визнано право власності на нерухоме майно, а саме: магазин непродовольчих товарів, загальною площею 262,6 кв.м., основною площею 260,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 - скасоване рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 07.07.2015 року, зазначене свідчить про відсутність правових підстав вважати, що ОСОБА_1 набув право власності на вищевказане нерухоме майно, а наступне передання його в статутний капітал ТОВ ОРЕНДА-ДНІПРО та подальше відчуження ТОВ ОРЕНДАБУД є незаконними, а правочини - недійсними. Власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 є територіальна громада міста Дніпро в особі Дніпровської міської ради. Зазначена земельна ділянка ніколи не передавалась ОСОБА_1 під будівництво, право власності чи користування за нею не оформлялось.

Просила суд визнати недійсним протокол загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ОРЕНДА-ДНІПРО (ЄДРПОУ 39065070) від 01.08.2014 року в частині прийняття рішення про внесення в статутний капітал товариства нерухомого майна: магазин непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 262,6 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 ; визнати недійсним акт № 7 приймання-передачі магазину непродовольчих товарів літ А-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , від 01.08.2014 року про передачу та приймання до статутного капіталу ТОВ ОРЕНДА-ДНІПРО (ЄДРПОУ 39065070) магазину непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 262,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним свідоцтво про право власності від 10.09.2014 № НОМЕР_2, видане Реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю ОРЕНДА-ДНІПРО (ЄДРПОУ 39065070) на магазин непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 262,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частки нерухомого майна від 15.09.2014, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ОРЕНДА-ДНІПРО (ЄДРПОУ 39065070) та Товариством з обмеженою відповідальністю ОРЕНДАБУД (ЄДРПОУ 39258051), посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Е. та зареєстрований в реєстрі за № 3761; визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частки нерухомого майна від 16.09.2014, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ОРЕНДА-ДНІПРО (ЄДРПОУ 39065070) та Товариством з обмеженою відповідальністю ОРЕНДАБУД (ЄДРПОУ 39258051), посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Е., зареєстрований в реєстрі за № 3773; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності на об`єкт нерухомого майна: магазин непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 262,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 384327912101): номер запису: 6003597 від 16.09.2014, внесений державним реєстратором: приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Людмилою Григорівною, про право власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); номер запису 6950282 від 11.08.2014, внесений державним реєстратором Дніпропетровського міського управління юстиції Коноваленко Анатолієм Володимировичем, про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю ОРЕНДА-ДНІПРО (ЄДРПОУ 39065070); номер запису про право власності 6995525 від 15.09.2014, внесений державним реєстратором: приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Людмилою Григорівною, про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю ОРЕНДАБУД ( ЄДРПОУ 39258051); номер запису про право власності 7009284 від 16.09.2014, внесений державним реєстратором: приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Людмилою Григорівною, про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю ОРЕНДАБУД (ЄДРПОУ 39258051); зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно побудованого нерухомого майна: магазину непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 262,6 кв.м.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2020 року позовні вимоги Дніпровської міської ради (49000, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю Оренда-Дніпро (49101, м.Дніпро, вул.Ворошилова, 17, код ЄДРПОУ 39065070), Товариства з обмеженою відповідальністю Орендабуд (49000, м.Дніпро, вул.Ворошилова, 17, код ЄДРПОУ 39258051), треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (49000, м.Дніпро, пр.Д.Яворницького, 75), Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Батова Людмила Григорівна (49000, м.Дніпро, вул.М.Грушевського, 15/25), про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення будівлі, визнання недійсним правочинів та скасування записів про державну реєстрацію права власності задоволено частково.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності від 10.09.2014 № НОМЕР_2, видане Реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю ОРЕНДА-ДНІПРО (ЄДРПОУ 39065070) на магазин непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 262,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частки нерухомого майна від 15.09.2014, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ОРЕНДА-ДНІПРО (ЄДРПОУ 39065070) та Товариством з обмеженою відповідальністю ОРЕНДАБУД (ЄДРПОУ 39258051), посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Е. та зареєстрований в реєстрі за № 3761.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частки нерухомого майна від 16.09.2014, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ОРЕНДА-ДНІПРО (ЄДРПОУ 39065070) та Товариством з обмеженою відповідальністю ОРЕНДАБУД (ЄДРПОУ 39258051), посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Е., зареєстрований в реєстрі за № 3773.

Скасувано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності на об`єкт нерухомого майна: магазин непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 262,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 384327912101):

номер запису: 6003597 від 16.09.2014, внесений державним реєстратором: приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Людмилою Григорівною, про право власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

номер запису 6950282 від 11.08.2014, внесений державним реєстратором Дніпропетровського міського управління юстиції Коноваленко Анатолієм Володимировичем, про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю ОРЕНДА-ДНІПРО (ЄДРПОУ 39065070);

номер запису про право власності 6995525 від 15.09.2014, внесений державним реєстратором: приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Людмилою Григорівною, про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю ОРЕНДАБУД і ЄДРПОУ 39258051);

номер запису про право власності 7009284 від 16.09.2014, внесений державним реєстратором: приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Людмилою Григорівною, про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю ОРЕНДАБУД (ЄДРПОУ 39258051).

В іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат (а.с. 178-191).

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині задоволених позовних вимог Дніпровської міської ради скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вказаних позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права /а.с. 193-203/.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Дніпровська міська рада, подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким вказані позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи /а.с. 213-219/.

Дніпровська міська рада скористався своїм правом передбаченим ст. 360 ЦПК України та подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 (а.с. 243-247).

Інші учасники справи не скористались своїм правом передбаченим ст. 360 ЦПК України щодо подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Дніпровської міської ради.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно з положенням частини 2 статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного Кодексу України).

Стаття 20 ЦК України встановлює, що право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.04.2014 року по цивільній справі №200/5233/14-ц за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання права власності було задоволено зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнано право власності ОСОБА_1 на приміщення магазину непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 262,6 кв.м., основною площею 260,7 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано право ОСОБА_1 на приміщення магазину непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 262,6 кв.м., основною площею 260,7 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , таким, що підлягає державній реєстрації уповноваженим на те органом без додаткових актів введення об`єкта в експлуатацію (а.с.16-18).

На підставі зазначеного рішення 06.06.2014 року державним реєстратором Дніпропетровського міського управління юстиції Анненковим М.І. за ОСОБА_1 було здійснено первинну реєстрацію права власності на приміщення магазину непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 262,6 кв.м., основною площею 260,7 кв.м., що розташований за адресою АДРЕСА_1 , номер запису про право власності: 6003597, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 384327912101, що підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно № 156065218 від 13.02.2019 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.13-15,79).

Згідно з протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ОРЕНДА-ДНІПРО № 13 від 01.08.2014 року, ОСОБА_1 на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ОРЕНДА-ДНІПРО запропонував внести в статутний капітал товариства нерухоме майно: магазин непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 262,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить йому на праві власності згідно з рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.04.2014 року. Учасниками товариства одноголосно було прийнято таке рішення та згідно з актом приймання-передачі магазину непродовольчих товарів літ. А-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вказане майно було прийнято до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю ОРЕНДА-ДНІПРО .

Відповідно до Акту приймання передачі магазину непродовольчих товарів літ. А-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 від 01 серпня 2014 року № 7, ОСОБА_1 передав, а ТОВ ОРЕНДА-ДНІПРО прийняв до статутного капіталу ТОВ ОРЕНДА-ДНІПРО магазин непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 262,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Сторони погодили, що балансова вартість вищезазначеного об`єкту тотожна ринковій вартості на момент укладання акту і дорівнює 315000 грн. (а.с.93).

Державним реєстратором Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Коноваленко А.В., в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна: магазин непродовольчих товарів, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 262,0 кв.м. за Товариством з обмеженою відповідальністю ОРЕНДА-ДНІПРО на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 , номер запису про право власності 6950282, що видане 10.09.2014 року Реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області.

Відповідно до Договору купівлі-продажу від 15 вересня 2014 року, укладеного між ТОВ ОРЕНДА-ДНІПРО (продавець) та ТОВ ОРЕНДАБУД (покупець), посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г., зареєстрованого в реєстрі за № 3761, продавець передає, а покупець приймає у приватну власність, 1/2 частку об`єкту нерухомого майна, який згідно з правовстановлюючим документом як - магазин непродовольчих товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За взаємною домовленістю сторін продаж вчиняється на суму 170000 грн. (а.с.85-86).

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власності індексний номер 26797639, запис про право власності за № 6995525 (а.с. 88).

Відповідно до Договору купівлі-продажу від 16 вересня 2014 року, укладеного між ТОВ ОРЕНДА-ДНІПРО (продавець) та ТОВ ОРЕНДАБУД (покупець), посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г., зареєстрованого в реєстрі за № 3773, продавець передає, а покупець приймає у приватну власність, 1/2 частку об`єкту нерухомого майна, який згідно з правовстановлюючим документом як - магазин непродовольчих товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За взаємною домовленістю сторін продаж вчиняється на суму 170383 грн. (а.с.89-90).

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власності індексний номер 26851921, запис про право власності за № 7009284 (а.с. 92).

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07.07.2015 року апеляційну скаргу прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради задоволено, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.04.2014 року в оскаржуваній частині скасовано та відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про визнання права власності.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод /1950р./ ратифікованою Законом від 17 липня 1997 року № 475/97ВР, зокрема, ст. 1 Першого протоколу до неї /1952р./ передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватись своїм майно, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користування майно відповідно до загальних інтересів.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачена лише у статтях 335 та 376 ЦК України. В інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема з правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з частиною ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 236 ЦК України правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачались лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що оскільки рішення суду, на підставі якого за ОСОБА_1 було визнано право власності на магазин непродовольчих товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 скасовано, то у ОСОБА_1 не виникло на нього право власності. Тобто, ОСОБА_1 не мав права на передачу ТОВ ОРЕНДА-ДНІПРО та в подальшому ТОВ ОРЕНДА -ДНІПРО не мав права на укладання договорів купівлі-продажу об`єкту нерухомості. Отже, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, яке підтверджується наявність такого права у ТОВ ОРЕНДА-ДНІПРО та вказані вище договори купівлі - продажу нерухомого майна підлягають визнанню недійсними та підлягають скасуванню в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності за ОСОБА_1 , ТОВ ОРЕНДАБУД , ТОВ ОРЕНДА-ДНІПРО .

Щодо визнання недійсними протоколу загальних зборів учасників ТОВ ОРЕНДА-ДНІПРО в частині прийняття рішення про внесення в статутний капітал товариства нерухомого майна та визнання недійсним акту № 7 приймання-передачі магазину непродовольчих товарів, суд першої інстанції вірно взяв до уваги доводи представника відповідача та дійшов обгрунтованого висновку, що оскільки протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не актом за змістом ст. 20 ГК України, та відповідно до Закону України Про господарські товариства та ГК України, в судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників товариства, а не протокол загальних зборів та акт, а тому, відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині позову і колегія суддів з цими висновками погоджується в повній мірі.

Позивачем заявлені вимоги про зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно побудованого нерухомого майна: магазин непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 262,6 кв.м.

Заперечуючи проти позову в цій частині представником відповідача зазначалося про передчасність заявлених позовних вимог в цій частині позову.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до інформації Департаменту по роботі з активами Головного архітектурно-планувального управління ДМР від 28 грудня 2018 року №3/15-448 відповідно до даних містобудівного кадастру та Адресного плану міста Дніпра офіційно адреса - АДРЕСА_1 жодного об`єкту нерухомості на території міста не присвоювалась, відповідний розпорядчий документ, на підставі якого була присвоєна або змінена ця адреса, відсутній.

Відповідно до листа Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 22.12.2018 року за вих. №4/11-2019 за наявною станом на 19.12.2018 року інформацією, за результатами пошуку за адресою земельної ділянки ( АДРЕСА_1 ) в Системі не виявлено реєстраційних записів щодо цивільно-правових угод, укладених між міською радою та фізичними або юридичними особами (а.с. 22).

Відповідно до листа Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 02.01.2019 року за вих. № 4/1-2, згідно з даними Єдиного Реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, ведення якого розпочато з 20.05.2011 року, станом на час надання відповіді, наявна наступна інформація щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт, реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації, про готовність об`єкта до експлуатації за адресою: АДРЕСА_1 . Декларація про готовність 142142480580, вид будівництва реконструкція магазину непродовольчих товарів, замовник фізична особа, інформація про земельну ділянку не зазначається. ДП 061182920694, реконструкція магазину непродовольчих товарів, замовник ТОВ ОРЕНДАБУД .

З ДП 061182920694 ТОВ ОРЕНДАБУД звернулося до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради з повідомленням про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом було встановлено, що рішень щодо передачі земельної ділянки відповідачам Дніпровською міською радою не приймалось.

Судом встановлена, що рішень щодо передачі земельної ділянки відповідачам Дніпровською міською радою не приймалось та зазначена земельна ділянка ніколи не передавалась ОСОБА_1 під будівництво, право власності чи користування за нею не оформлялось.

Як вбачається із Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2015 року, згідно з технічним паспортом на магазин непродовольчих товарів від 17.04.2014 р. приміщення магазину непродовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_1 збудовано самочинно, і даний об`єкт нерухомості підлягає введенню в експлуатацію і узаконенню.

Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2015 року, на яке посилається позивач як на підставу для задоволення її позовних вимог, набрало законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Згідно до статті 83 ЗК Україн и, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За загальним правилом, закріпленим у ст. 120 ЗК України та ст. 376 ЦК України основною умовою визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно є надання особі земельної ділянки в установленому порядку під вже самочинно збудоване нерухоме майно, або отримання від власника (користувача) земельної ділянки відповідної згоди.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно зі ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до вимог ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

З урахуванням змісту зазначених норм Закону право власності або право користування земельною ділянкою із земель державної або комунальної власності виникає лише за наявності рішення зазначених органів і тільки в межах, вказаних в цих рішеннях. Тобто, такі повноваження на території м. Дніпра є виключною компетенцією Дніпровської міської ради. Єдиною підставою набуття права власності чи права користування земельними ділянками комунальної власності в м. Дніпра для громадян та юридичних осіб є відповідне рішення Дніпровської міської ради.

Як орган місцевого самоврядування Дніпровська міська рада відповідно до статті 25 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні правомочна розглядати та вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до її відання.

У статті 30 згаданого Закону передбачено, зокрема, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Згідно зі статтею 7 Закону України Про основи містобудування державне регулювання у сфері містобудування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Крім того, відповідно до норм Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України Про місцеве самоврядування в Україні , Про основи місто будування , Про регулювання містобудівної діяльності , постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів , наказу Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно , постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 року № 559 Про містобудівний кадастр та з урахуванням матеріалів даної справи, в даному випадку саме на Дніпровську міську раду Законом покладено повноваження щодо виявлення самочинного будівництва та вжиття заходів з усунення порушень закону за таким самочинним будівництвом (притягнення до відповідальності забудовника за порушення у сфері містобудування та у сфері земельних відносин, приведення земельної ділянки до стану, в якому вона знаходилася до моменту забудови шляхом знесення цього будівництва, тощо).

А тому саме після вчинення всіх цих дій та інших дій, передбачених законом, у разі відмови особи (забудовника) знести самочинно побудовані споруди міська рада має право звернутися до суду за захистом свої прав, але в цьому разі спір набуде статусу публічно-правового, який підвідомчий розгляду в порядку КАС України.

Разом з цим, в даному випадку Дніпровська міська рада вказані вимоги закону не вчинила і не могла вчинити до вирішення питання про повернення сторін у первісний стан та визнання недійсними правочинів і скасування судом права власності на об`єкти самочинного будівництва, у зв`язку з чим ці позовні вимоги є передчасними, а тому виходячи із вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності законних підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно побудованого нерухомого майна: магазин непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 262,6 кв.м.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами, повно, всебічно і об`єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог Дніпровської міської ради. Рішення суду першої інстанції винесено з додержання вимог матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , що позивач обрав неефективний спосіб захисту, що є підставою скасування рішення суду та залишення позовних вимог без задоволення, оскільки в даній справі позивач звернувся з позовом про визнання недійсними свідоцтва про право власності, договору купівлі-продажу майна та їх реєстрації, при цьому, позовні вимоги щодо повернення земельної ділянки, були заявлені до первісного, а ні до кінцевого власника, колегія суддів не бере до уваги, враховуючи наступне.

По-перше, позивачем не заявлялись позовні вимоги щодо повернення земельної ділянки.

По-друге, стаття 20 ЦК України встановлює, що право на захист особа здійснює на свій розсуд.

По-третє, обрання позивачем неефективного способу захисту не є підставою для скасування рішення суду у відповідності до ст. 376 ЦПК України.

Крім того, дані доводи не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

Також, колегія суддів не бере до уваги наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 правові позиції Верховного суду викладені у своїх рішення, оскільки у вказаних справах були інші обставини та між сторонами склалися інші правовідносини, які відрізняються від вказаної справи.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи є безпідставними, не спростовують обґрунтованих висновків суду щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог, та зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, особистого тлумачення норм матеріального права, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянта, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції. Крім того, вказані доводи були предметом розгляду в суді першої інстанції та яким була надана оцінка, а тому додаткового правового аналізу не потребують.

Доводи апеляційної скарги Дніпровської міської ради, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи є безпідставними, не спростовують обґрунтованих висновків суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в яких судом було відмовлено, та зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, особистого тлумачення норм матеріального права, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянта, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції. Крім того, вказані доводи були предметом розгляду в суді першої інстанції та яким була надана оцінка, а тому додаткового правового аналізу не потребують.

Апелянти не скористались наданими їм правами, Дніпровська міська рада не обґрунтувала свої позовні вимоги у задоволенні яких судом було відмовлено та доводи своєї апеляційної скарги, не надала суду доказів на їх підтвердження, а ОСОБА_1 не обгрунтував доводи своєї апеляційної скарги, а також, не надав суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках, а відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно з ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи, приведені в апеляційних скаргах зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду 1 інстанції, яким у досить повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 263, 264 ЦПК України, і його слід залишити без змін.

Судові витрати понесені Дніпровською міською радою у зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26 травня 2020 року відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду на строк не більше як до ухвалення рішення за результати апеляційного розгляду.

Враховуючи, що у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 було відмовлено судові витрати понесені у зв`язку з переглядом судового рішення підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь держави Україна в сумі 14 407 грн. 50 коп.

керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Дніпровської міської ради, ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2020 року - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 14 407 грн. 50 коп. на користь держави Україна.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Т.Р. Куценко

Судді: Н.М. Деркач

М.О. Макаров