Постанова

від 03.09.2020 по справі 578/494/20

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2020 року

м.Суми

Справа №578/494/20

Номер провадження 22-ц/816/1940/20

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Хвостика С. Г. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 представника відповідача Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради Медичний клінічний центр інфекційних хвороб та дерматології імені З.Й. Красовицького Солодовника Сергія Миколайовича,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради Медичний клінічний центр інфекційних хвороб та дерматології імені З.Й. Красовицького на рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 07 липня 2020 року в складі судді Басової В. І., ухваленого у смт Краснопілля, повний текст якого складений 17 липня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради Медичний клінічний центр інфекційних хвороб та дерматології імені З.Й. Красовицького , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову Директор КНП СОР Медичного клінічного центру інфекційних хвороб та дерматології імені З.Й. Красовицького Будніков Юрій В`ячеславович про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Рішенням Краснопільського районного суду Сумської області від 07 липня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано наказ директора Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради Сумський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер від 20 березня 2020 року № 36-к в частині звільнення сестри медичної стаціонару стаціонарного відділення ОСОБА_1 із займаної посади з 23 березня 2020 року у зв`язку зі скороченням численності та штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП України).

Поновлено ОСОБА_1 на посаді сестри медичної стаціонару стаціонарного відділення Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради Медичний клінічний центр інфекційних хвороб та дерматології імені З.Й. Красовицького .

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради Медичний клінічний центр інфекційних хвороб та дерматології імені З.Й. Красовицького на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 22482 грн. 25 коп.

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради Медичний клінічний центр інфекційних хвороб та дерматології імені З.Й. Красовицького в дохід держави 1681 грн 60 коп. судових витрат.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді сестри медичної стаціонарну стаціонарного відділення Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради Медичний клінічний центр інфекційних хвороб та дерматології імені З.Й. Красовицького .

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі КНП СОР Медичний клінічний центр інфекційних хвороб та дерматології імені З.Й. Красовицького , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому, комунальне підприємство вважає, що суд першої інстанції не врахував, що позивача було звільнено з займаної посади на підставі наказу від 20 березня 2020 року № 36-К за п. 1 ст. 40 КЗпП України з дотриманням трудового законодавства. Зокрема, як зазначив відповідач, 30 грудня 2020 року він повідомляв профспілку про можливе скорочення штату згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із запланованим реформуванням системи охорони здоров`я, а на засіданні тарифікаційної комісії від 03 січня 2020 року було ухвалено рішення про необхідність проведення скорочення штатних посад, тому наказом від 06 січня 2020 року за № 5-осн Про скорочення штату працівників було передбачено внесення змін до штатного розпису з 24 березня 2020 року. У той же час, як зазначив заявник апеляційної скарги, 08 січня 2020 року наказом за № 11-осн було створено комісію для визначення осіб, які мають переважне право на залишення на роботі серед медичних сестер стаціонару. При цьому, позивачка не мала переважного права на залишення на роботі, тому її кандидатуру було рекомендовано на звільнення з роботи. У подальшому, 22 січня 2020 року на дотримання вимог ст. 49-2 КЗпП України позивачка отримала попередження про подальше звільнення з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України, а також була повідомлена про відсутність на підприємстві вакантних посад. Крім того, відповідач звернув увагу на ту обставину, що ОСОБА_1 з 01 лютого 2020 року вийшла з членів профспілкової організації, тому згода від профспілкового комітету на її звільнення не отримувалась. До того ж, заявник апеляційної скарги вказав на ті обставини, що статутом підприємства не було визначено конкретного порядку погодження рішення директора про скорочення штату з уповноваженим органом, а лише у п. 8.3 статуту зазначено, що директор визначає штатну чисельність за погодженням з уповноваженим органом. Тоді, як вказав відповідач, організаційна структура, кількість працівників, посади, які вони займатимуть, а також оклади визначаються штатним розписом підприємства. У той же час, відповідач вказав, що наказом директора КНП СОР Медичний клінічний центр інфекційних хвороб та дерматології імені З.Й. Красовицького від 06 січня 2020 року за № 5-осн передбачалось внесення змін у штатний розпис з 24 березня 2020 року, а не затвердження нової штатної чисельності підприємства, так як статутом не визначено обов`язку директора погоджувати з уповноваженим органом питання про внесення змін у штатний розпис. Також відповідач послався на штатний розпис підприємства станом на 24 березня 2020 року, який, на його думку, суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги. Щодо висновків суду про порушення обов`язку відповідача на працевлаштування позивача, то доводи апеляційної скарги в зазначеній частині зводяться до того, що позивачка не збиралася продовжувати трудові відносини з відповідачем, так як їй було відомо, що заклад, в якому вона працювала, був визначений опорним для надання медичної допомоги хворим на СОVID-19, а тому і не зверталася із заявою про прийом на роботу. При цьому, в апеляційній скарзі йдеться і про те, що позивачка в усній формі була повідомлена про можливі вакантні посади в стаціонарі у зв`язку з майбутнім звільненням працівників.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача КНП СОР Медичний клінічний центр інфекційних хвороб та дерматології імені З.Й. Красовицького Солодовника С.М. про задоволення апеляційної скарги, позивача ОСОБА_1 і її представника ОСОБА_2 про залишення рішення суду без змін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції визнав поважною причину пропуску строку звернення до суду з позовом та поновив його, оскільки вважав, що ОСОБА_1 була позбавлена можливості своєчасно звернутися до суду та надати відповідні докази через перебування кадрового працівника відповідача у відпустці та проведенням у країні протиепідемічних заходів - карантином на СOVID-19. Крім того, на думку суду, звільнення позивача з посади медичної сестри відбулось з порушенням норм трудового законодавства, оскільки наказ директора КНП СОР Сумський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер від 06 січня 2020 року № 5-осн Про скорочення штату працівників , яким внесено зміни до штатного розпису підприємства з 24 березня 2020 року, був виданий без погодження з Уповноваженим органом, як це передбачено Статутом підприємства. Також суд взяв до уваги відсутність доказів у даній справі про надання згоди уповноваженого органу на скорочення штату підприємства, тому, як вказав суд, рішення про скорочення штату підприємства було прийнято з порушенням встановленого законом порядку. До того ж, суд зазначив про порушення трудових прав позивачки з боку відповідача, що стосується обов`язку останнього працевлаштувати працівника, приймаючи до уваги те, що медичні сестри ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які були визнані такими, що мають переважне право залишитись на роботі, відмовились від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці, внаслідок чого вони 06 квітня 2020 року були звільнені наказом директора від 23 березня 2020 року. Проте посади звільнених працівників так і не були запропоновані ОСОБА_1 . У той же час, суд вказав на порушення відповідачем строків звернення до профспілки, членом якої позивачка була на момент повідомлення їй про звільнення, оскільки заплановане звільнення ОСОБА_1 відбулося 23 березня 2020 року, а повідомлення профспілці роботодавець направив 30 грудня 2020 року, тобто з порушенням вимог ч. 3 ст. 22 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності . Ураховуючи викладене, суд вважав, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню із скасуванням спірного наказу від 20 березня 2020 року за № 36-к в частині звільнення позивачки у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників, із поновлення останньої на посаді та виплатою їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перебувала у трудових відносинах з КЗ СОР Сумський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер , працюючи на посаді сестри медичної стаціонару стаціонарного відділення, що підтверджується даними трудової книжки позивачки та наказом про прийняття на роботу від 25 березня 2019 року за № 18-к ( т. 1 а.с. 10 - 11, 47).

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 01 квітня 2019 року з її заробітної плати щомісяця перераховувались належні профспілкові внески на рахунок профкому КЗСОР Сумський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер , тобто з часу працевлаштування позивачка була членом профспілки (т. 1 а.с. 189).

З даних трудової книжки позивачки також вбачається, що КЗ СОР Сумський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер з 02 серпня 2019 року було реорганізовано на Комунальне некомерційне підприємство Сумської обласної ради Сумський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер на підставі рішення Сумської обласної ради сьомого скликання двадцять шостої сесії від 22 лютого 2019 року.

Рішенням Сумської обласної ради від 20 грудня 2019 року Про реорганізацію комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради Сумська обласна інфекційна клінічна лікарня імені З.Й.Красовицького припинено юридичну особу Комунальне некомерційне підприємство Сумської обласної ради Сумська обласна інфекційна клінічна лікарня імені З.Й.Красовицького шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради Сумський обласний шкірно-венерологічний диспансер (т. 1 а.с. 27 -28).

Рішенням Сумської обласної ради від 20 грудня 2019 року Про зміну найменування комунальних підприємств та закладів Комунальне некомерційне підприємство Сумської обласної ради Сумський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер змінило назву на Комунальне некомерційне підприємство Сумської обласної ради Медичний клінічний центр інфекційних хвороб та дерматології імені З.Й.Красовицького (т. 1 а.с. 26).

Директор КНП СОР Сумський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер 30 грудня 2019 року повідомив Голову первинної організації профспілки Сумського обласного шкірно - венерологічного диспансеру - комунального закладу Сумської обласної ради ОСОБА_5 про скорочення чисельності та штату працівників в КНП СОР Сумський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер , яке планується провести в кінці березня на початку квітня 2020 року (т. а.с. 192).

Директором КНП СОР Медичний клінічний центр інфекційних хвороб та дерматології імені З.Й.Красовицького є третя особа по справі ОСОБА_6 , що підтверджується наказом некомерційного підприємства від 07 квітня 2020 року за № 44-к (т. 1 а.с. 110).

Відповідно до п. 1.4 Статуту КНП СОР Сумський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер , в редакціях, затверджених заступником начальника Управління майном Сумської обласної ради І.В.Козачок 02 квітня 2020 року та 07 квітня 2020 року, засновником, власником підприємства є територіальні громади сіл, селищ, міст Сумської області в особі Сумської обласної ради, управління яким здійснюється через уповноважений орган - Управління майном Сумської обласної ради (т. 1 а.с. 81, 96).

Як передбачено Розділами VІІІ Організаційна структура підприємства вищевказаних статутів структура підприємства, порядок внутрішньої організації та сфери діяльності структурних підрозділів підприємства затверджуються його директором. Функціональні обов`язки та посадові інструкції працівників підприємства затверджуються директором. Штатну чисельність підприємства директор визначає за погодженням Уповноваженого органу на підставі фінансового плану підприємства, погодженого в установленому законодавством та статутом порядку, з урахуванням необхідності створення відповідних умов для забезпечення належної доступності та якості медичної допомоги (т. 1 а.с. 91, 106).

Штатним розписом КНП СОР Сумський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер на 2020 рік від 02 січня 2020 року, погодженим заступником начальника управління майном Сумської обласної ради, в стаціонарному відділенні диспансеру було передбачено шість посад сестер медичного стаціонару (т. 1 а.с. 72 - 79).

Засіданням тарифікаційної комісії КНП СОР Сумський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер від 03 січня 2020 року було ухвалено перелік вакантних посад, що пропонуються до скорочення, серед яких було зазначено 3 посади сестер медичних стаціонару (т. 1 а.с. 48 - 50).

Відповідно до наказу директора КНП СОР Сумський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер від 06 січня 2020 року № 5-осн Про скорочення штату працівників з 24 березня 2020 року були внесені зміни до штатного розпису підприємства і скорочено вакантні і зайняті посади згідно додатків до наказу. При цьому, в додатку 2 до вказаного наказу Перелік зайнятих посад, що підлягають скороченню з 24.03.2020 року зазначено 3 одиниці посад сестер медичних стаціонару, що підлягають скороченню (а.с.51 - 52).

Із зазначеним наказом від 06 січня 2020 року позивачка ОСОБА_1 була ознайомлена 22 січня 2020 року, що підтверджується її особистим підписом (т. 1 а.с. 53).

Крім того, наказом директора КНП СОР Сумський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер № 11-осн від 08.01.2020 року Про створення комісії про визначення переважного права для залишення на роботі було створено комісію щодо визначення осіб, які мають переважне право для залишення на роботі при скороченні штату працівників (т. 1 а.с. 54).

Актом комісії від 14 січня 2020 року № 1 щодо визначення працівників, які мають переважне право на залишенні на роботі серед сестер медичних стаціонару стаціонарного відділення встановлено, що сестра медична стаціонару ОСОБА_1 має другу кваліфікаційну категорію, сестри медичні стаціонару ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 мають першу кваліфікаційну категорію, а сестра медична стаціонару ОСОБА_3 має вищу кваліфікаційну категорію. Оскільки переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, тому, як зазначено в акті, ОСОБА_1 не має переважного права на залишення на роботі. При цьому, комісія прийшла до висновку про те, що переважне право на залишення на роботі мають дві медичні сестри: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 55 - 61).

Листом некомерційного підприємства від 22 січня 2020 року за № 01-12/1/59 ОСОБА_1 було повідомлено, що у зв`язку з реформуванням системи охорони здоров`я України та як наслідок, зміною порядку та розміру фінансування медичної допомоги, а також необхідності оптимізації штату працівників та витрат на утримання диспансеру для забезпечення подальшого фінансування підприємства директором прийнято рішення про скорочення штату працівників КНП СОР СОКШВД , тому позивачку було попереджено про наступне звільнення з посади сестри медичної стаціонару стаціонарного відділення на підставі п 1 ст. 40 КЗпП України, яке відбудеться 23 березня 2020 року з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку. Також ОСОБА_1 було повідомлено, що на момент звернення на підприємстві відсутні вакантні посади, які б могли бути запропоновані їй для подальшого працевлаштування. При цьому, у листі йшлося і про те, що у разі виникнення підходящої за кваліфікацією вакансії до закінчення двохмісячного терміну попередження вона буде запропонована позивачці у відповідності до чинного законодавства (т. 1 а.с. 62).

23 січня 2020 року ОСОБА_1 подала заяву на ім`я голови профспілкового комітету про виключення її з членів профспілки (т. 1 а.с. 190) і того ж дня відбулось засідання профспілкового комітету первинної організації профспілки Сумського обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру, на якому було вирішено виключити медичну сестру ОСОБА_1 з членів профспілки з 01 лютого 2020 року згідно поданої заяви (т. 1 а.с. 191).

Згідно заяв ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 20 березня 2020 року останні відмовились від продовження роботи у відповідача у зв`язку із зміною істотних умов праці, тому на підставі наказу директора від 23 березня 2020 року їх було звільнено із займаних посад сестер медичних персоналу 03 квітня 2020 року за п. 6 ст. 36 КЗпП України (т. 1 а.с. 193 - 195).

Із штатного розпису на 2020 рік станом на 24 березня 2020 року, погодженого заступником начальника управління майном Сумської обласної ради, вбачається, що в стаціонарному відділенні у відповідача передбачено дві штатних одиниці медичних сестер (т. 1 а.с. 77 - 79).

Наказом КНП СОР Сумський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер від 20 березня 2020 року за №36 - К ОСОБА_1 була звільнена із займаної посади 23 березня 2020 року у зв`язку з скороченням чисельності та штату працівників за п.1 ст. 40 КЗпП України. Підстава: наказ від 06 січня 2020 року за № 5-осн Про скорочення штату працівників , повідомлення про звільнення від 22 січня 2020 року за № 01-12/29 (т. 1 а.с. 63 - 68).

Згідно довідки КНП СОР Сумський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер заробітна плата позивачки у січні та лютому 2020 року становила 6027,22 грн та 6775,17 грн, відповідно (т. 1 а.с. 71).

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

У ч.ч. 1 та 3 ст. 49-2 цього Кодексу йдеться про те, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Відповідно до частини першої статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

З роз`яснень, наданих у п. 19 постанови пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.92 Про практику розгляду судами трудових спорів , вбачається, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Із встановлених у справі обставин вбачається, що у відповідача відбулись зміни в організації виробництва і праці, а саме: скорочення чисельності штату працівників. При цьому, позивачка попереджалася про наступне вивільнення за два місяці з дати її попередження.

У той же час, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не дотримався порядку визначення нової штатної чисельності сестер медичних у стаціонарному відділенні. Зокрема, директор підприємства своїм наказом від 06 січня 2020 року за № 5-осн прийняв рішення про скорочення штату працівників, у тому числі і про скорочення трьох штатних одиниць сестер медичних стаціонару, серед яких була і посада, яку займала позивач. Разом з тим, як зазначено у статуті відповідача, штатну чисельність підприємства директор визначає за погодженням з Уповноваженим органом на підставі фінансового плану підприємства, погодженого в установленому законодавством та статутом порядку, з урахуванням необхідності створення відповідних умов для забезпечення належної доступності та якості медичної допомоги. При цьому, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що на час прийняття рішення про скорочення штату працівників, тобто станом на 06 січня 2020 року, штатну чисельність медичних сестер стаціонарного відділення було погоджено з Управлінням майна Сумської обласної ради, як уповноваженого органу.

Таким чином, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що наказом директора від 06 січня 2020 року за № 5-осн не затверджувалась нова штатна чисельність підприємства, а лише передбачалось внесення змін у штатний розпис з 24 березня 2020 року. При цьому, з нового штатного розпису підприємства, підписаного директором 24 березня 2020 року, не вбачається, що його було погоджено у січні 2020 року, тобто станом на той період, коли керівник КНП СОР Сумський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер прийняв рішення про внесення змін до штатного розпису підприємства з 24 березня 2020 року, коли також передбачалось скорочення посад, в тому числі і посади позивачки.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення трудових прав позивачки і з тих підстав, що її було звільнено з посади з 23 березня 2020 року на підставі наказу від 20 березня 2020 року, при цьому, їй не було запропоновано посади медичної сестри стаціонару, яка звільнялась на підставі наказу відповідача від 23 березня 2020 року, ураховуючи, зокрема, і те, що медичні сестри ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які були визнані такими, що мають переважне право на залишенні на роботі, повідомили директора підприємства про свою відмову від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці ще 20 березня 2020, тобто в день винесення спірного наказу про звільнення позивачки (20 березня 2020 року), коли відповідачу було відомо про відмову вказаних працівників продовжувати роботу на підприємстві.

Інші доводи апеляційної скарги, у тому числі і щодо того, що відповідач 30 грудня 2020 року повідомляв профспілку про можливе скорочення штату працівників згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із запланованим реформуванням системи охорони здоров`я, а на засіданні тарифікаційної комісії від 03 січня 2020 року було ухвалено рішення про необхідність проведення скорочення штатних посад, також не спростовують висновків суду першої інстанції про задоволення позову і не містять посилань на такі порушення, які б могли бути підставою для задоволення апеляційної скарги.

За таких обставин, коли суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду, відповідно, без змін.

Керуючись ст. 374 ч. 1 п. 1; ст. 375; 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради Медичний клінічний центр інфекційних хвороб та дерматології імені З.Й. Красовицького відхилити, а рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 07 липня 2020 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 вересня 2020 року.

Головуючий: С.Г. Хвостик (суддя - доповідач)

Судді: О.Ю. Кононенко

С.С. Ткачук