Ухвала

від 08.09.2020 по справі 915/1158/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

08 вересня 2020 року м. ОдесаСправа № 915/1158/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЧАКІВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ» , с. Нове Білгород-Дністровського району Одеської області

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 11.06.2020 року про залишення клопотання без розгляду, м. Миколаїв, суддя Коваль С.М., повний текст ухвали складено 11.06.2020 року

у справі № 915/1158/18

за позовом Малого приватного підприємства Фірма «ЕРІДОН» , с. Княжичі Києво-Святошинського району Київської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЧАКІВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ» , с. Нове Білгород-Дністровського району Одеської області

про стягнення грошових коштів у сумі 2 610 627 грн. 04 коп., -

В С Т А Н О В И В:

19.06.2020 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЧАКІВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ» , с. Нове Білгород-Дністровського району Одеської області на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 11.06.2020 року про залишення клопотання без розгляду у справі № 915/1158/18.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЧАКІВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ» , с. Нове Білгород-Дністровського району Одеської області на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 11.06.2020 року про залишення клопотання без розгляду у справі № 915/1158/18 залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а саме через відсутність доказів сплати судового збору та належних доказів направлення копії апеляційної скарги з додатками на юридичну адресу позивача, а також роз`яснено, що у випадку не усунення скаржником вказаних в ухвалі недоліків у строк до 13.07.2020 року, апеляційну скаргу буде повернуто.

24.06.2020 року вищезазначену ухвалу суду апеляційної інстанції було направлено на юридичну адресу скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЧАКІВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ» , с. Нове Білгород-Дністровського району Одеської області, а саме: вул.Нова, 31, с. Нове, Білгород-Дністровський район, Одеська область, 67751, а також на адресу адвоката скаржника, яка була зазначена в апеляційній скарзі: вул. Кірова, 222, кв. 95, м.Миколаїв, 54000.

Як вбачається з роздруківки з сайту Укрпошти щодо відстеження поштового відправлення, в якому вищезазначена ухвала направлялась на юридичну адресу скаржника (вул. Нова, 31, с. Нове, Білгород-Дністровський район, Одеська область, 67751) 27.06.2020 року відправлення надійшло до точки видачі, 24.07.2020 року відправлення було повернуто за зворотною адресою, при цьому з поштового конверту, в якому воно повернулось до суду, вбачається, що «ОЧАКІВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ» , с. Нове Білгород-Дністровського району Одеської області за вказаною адресою не знаходиться.

27.07.2020 року поштове відправлення повернулось на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не врученим.

Як вбачається з роздруківки з сайту Укрпошти щодо відстеження поштового відправлення, в якому вищезазначена ухвала направлялась адресу адвоката скаржника (вул. Кірова, 222, кв. 95, м. Миколаїв, 54000) 27.06.2020 року відправлення надійшло до точки видачі, 03.07.2020 року відправлення не було вручено під час доставки з невідомих причин, 06.07.2020 року - відправлення було повернуто за зворотною адресою.

10.07.2020 року поштове відправлення повернулось на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не врученим.

Разом з тим, в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху скаржнику було встановлено строк усунення недоліків апеляційної скарги до 13.07.2020 року.

При цьому, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 зі змінами та доповненнями встановлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин, який неодноразово продовжувався та продовжує діяти наразі.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020 року Розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України було доповнено п. 4, яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Тобто, визначений судом апеляційної інстанції в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху строк на усунення недоліків такої апеляційної скарги автоматично було продовжено.

Разом з тим, за приписами п. 2 розділу ІІ Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Наведений Закон набув чинності 17 липня 2020 року, у зв`язку з чим, зважаючи на відсутність заяви про продовження процесуальних строків, останнім днем строку для усунення недоліків апеляційної скарги було 06 серпня 2020 року.

Водночас, станом на 08.09.2020 року, тобто більше ніж два з половиною місяці з моменту винесення відповідної ухвали та більше ніж місяць з моменту закінчення процесуальних строків на усунення недоліків апеляційної скарги, від скаржника до суду не надійшло жодних заяв чи клопотань про усунення недоліків.

Відповідно до ч. 2-4 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Тобто, відповідно до зазначених приписів чинного процесуального кодексу, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, про що повідомляє відповідну особу і надає строк для виправлення недоліків. Якщо особа, яка подала скаргу у встановлений строк, виправить недоліки, скарга вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо ж особа, яка подала апеляційну скаргу, в установлений судом апеляційної інстанції строк, не виконає вимоги ухвали про усунення недоліків, така апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику без розгляду.

За змістом наведених норм закону повернення заяви (в тому числі й апеляційної скарги) з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали суду про усунення недоліків, можливо лише в тому випадку, коли особа отримала копію відповідної ухвали суду, але ухилилась від виконання вимог, зазначених у ній.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо ухвалу направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії, а судове рішення врученим.

Так, як вже зазначалось, 24.06.2020 року ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЧАКІВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ» , с. Нове Білгород-Дністровського району Одеської області без руху було направлено як на юридичну адресу скаржника, так і на адресу адвоката скаржника, наявну в матеріалах справи, 27.06.2020 року обидва відправлення надійшли до точки видачі, при цьому, 03.07.2020 року та 24.07.2020 року обидва відправлення було повернуто за зворотною адресою у зв`язку з відсутністю Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЧАКІВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ» , с. Нове Білгород-Дністровського району Одеської області та його адвоката за вказаними адресами.

Судова колегія зазначає, що відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

В даному випадку, скаржником в апеляційній скарзі самостійно було вказано як юридичну адресу, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, так і адресу адвоката скаржника, та на які було направлено вищезазначену ухвалу суду, будь-яких заяв про зміну його юридичної адреси скаржником не подавалось.

З огляду на викладене, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає, що суд апеляційної інстанції вжив всіх необхідних заходів щодо повідомлення скаржника про залишення його апеляційної скарги без руху, при цьому сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою скаржника щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу та свідчить про його недобросовісне відношення до своїх процесуальних прав та обов`язків,

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень, ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України «Про доступ до судових рішень» , у відповідності до ч. 1, 3 ст. 4 якого судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Тобто, скаржник, проявивши належну обачність, оскільки є апелянтом по даній справі, міг дізнатись з Єдиного державного реєстру судових рішень, інформація якого є загальнодоступною, про рух справи, ініціатором перегляду якої в апеляційному порядку він є.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями ст. 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див. рішення у справі «Делкурт проти Бельгії» , від 17 січня 1970 року, п. 25, Серія А № 11; п. 27 рішення Суду у справі «Пелевін проти України» , no. 24402/02, від 20.05.2010 року).

Суд зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. п. 22 - 23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, пункти 37-38 рішення у справі «Мушта проти України» від 18.11.2010 року).

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд апеляційної інстанції також враховує висновки Європейського суду з прав людини, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України» ).

За приписом ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, апелянт повинен проявляти зацікавленість щодо поданої ним апеляційної скарги.

Крім того, відповідно до загальних норм процесуального Кодексу права та обов`язки сторін є рівними і сторони спору мають право на справедливий суд, а й обов`язок сприяти суду у справедливому розгляді справи шляхом добросовісної поведінки та надання доказів.

Добросовісність учасників судового процесу зокрема полягає у тому щоб при обізнаності з судовими процедурами, правами та обов`язками, правилами поведінки виконувати усі правила та приймати заходи до обізнаності про хід судового процесу при дотриманні судовими органами обов`язку проінформувати про такі процедури та процедурні рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, сформульованої в рішенні від 8 листопада 2018 року, у справі «Созонов та інші проти України» , в якій ЄСПЛ зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов до висновку, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов`язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.

За таких умов, поведінка Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЧАКІВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ» , с. Нове Білгород-Дністровського району Одеської області не може бути розцінена як добросовісна, а його право на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції таким, що підлягає захисту.

З урахуванням зазначеного, беручи до уваги, що у встановлений судом термін та в розумний строк, відповідно до чинного законодавства Украйни, недоліки апеляційної скарги не були усунені, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків, тобто, добросовісна сторона за умови виконання ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху не позбавлена можливості подати повторно апеляційну скаргу на захист своїх прав. Інша поведінка за певних обставин може свідчити про зловживання особою своїми правами.

Керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Повернути без розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЧАКІВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ» , с. Нове Білгород-Дністровського району Одеської області на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 11.06.2020 року про залишення клопотання без розгляду у справі № 915/1158/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга з додатками на 6 аркушах.

Головуючий суддя Г.І. Діброва Судді Н.М. Принцевська А.І. Ярош