Постанова

від 01.09.2020 по справі 910/5425/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2020 р. Справа№ 910/5425/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Алданової С.О.

Мартюк А.І.

секретар судового засідання : Пастернак О.С.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 01.09.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Фізичної особи-підприємця Алі Ахмеда Таха Алі

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 01.06.2020

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

у справі №910/5425/20 (суддя - Трофименко Т.Ю.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Алі Ахмеда Таха Алі

до Акціонерного товариства

"Державний експортно-імпортний банк України"

про відшкодування вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт

проведених в орендованих приміщеннях, визнання строку дії

договорів оренди поновленими, визнання переважних прав

орендаря

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 у справі №910/5425/20 у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Алі Ахмеда Таха Алі про забезпечення позову - відмовлено.

Мотивуючи ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову не призведе до істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та можливості позивача захистити свої права в межах цього одного судового провадження без нових звернень до суду.

При цьому суд першої інстанції звернув увагу на те, що заходи забезпечення позову у цій справі спрямовані на усунення порушення прав позивача як орендаря спірних приміщень станом на час звернення до суду, а не уникнення майбутнього ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду та ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Фізична особа-підприємець Алі Ахмед Таха Алі (надалі - позивач, скаржник) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 у справі №910/5425/20 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вказану заяву.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала прийнята при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими. Відтак, оскаржуване судове рішення у цій справі ухвалене із порушенням норм процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивачем обрані заходи забезпечення позову, які спрямовані на уникнення ускладнення чи унеможливлення майбутнього виконання рішення суду та такі, що в порядку ч. 11 ст. 137 ГПК України за змістом не є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог.

Не застосування заходів забезпечення позову призводить до подальшого продовжуваного порушення прав позивача, завдання позивачу додаткових збитків та істотного ускладнення ефективного захисту і поновлення порушених та оспорюваних прав позивача.

Також на думку скаржника, не застосування заходів забезпечення позову призводить до порушення прав третіх осіб - суборендарів, з якими позивач згідно з умовами договору оренди та положень діючого законодавства законно уклав відповідні договори суборенди.

Окрім того, в тексті апеляційної скарги скаржником викладено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції з обгрунтуванням причин такого пропуску.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2020 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Алі Ахмеда Таха Алі передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя (суддя - доповідач) Зубець Л.П., судді: Калатай Н.Ф., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2020 клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку задоволено, поновлено фізичній особі-підприємцю Алі Ахмеду Таха Алі пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 01.06.2020, відкрито апеляційне провадження у справі №910/5425/20 за вказаною апеляційною скаргою та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11.08.2020.

Роз`яснено учасникам справи право та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, заяв та клопотань до суду апеляційної інстанції.

10.08.2020 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (відповідач у справі) надійшли пояснення, в яких зазначено про те, що заходи забезпечення позову у цій справі є необґрунтованими, оскільки не підтверджені відповідними доказами, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення.

У зв`язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2020, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя - доповідач), судді: Алданова С.О., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2020 прийнято справу №910/5425/20 за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Алі Ахмеда Таха Алі на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 до провадження у зазначеному вище складі колегії суддів, призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 01.09.2020.

У судове засідання 01.09.2020 з`явилися представники сторін, які надали пояснення по суті спору. Представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити у повному обсязі. Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив суд оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У судовому засіданні 01.09.2020 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У квітні 2020 року фізична особа-підприємець Алі Ахмед Таха Алі звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про відшкодування вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт проведених в орендованих приміщеннях, визнання строку дії договорів оренди поновленими, визнання переважних прав орендаря.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 відкрито провадження у справі №910/5425/20 за зазначеним вище позовом Фізичної особи-підприємця Алі Ахмеда Таха Алі.

27.05.2020 на електронну пошту місцевого господарського суду від фізичної особи-підприємця Алі Ахмеда Таха Алі надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просив вжити заходи забезпечення позову у справі №910/5425/20, а саме: зобов`язати відповідача відновити постачання електроенергії в приміщення загальною площею 185,1 кв.м, а саме: нежилі приміщення з №3 по №9 площею - 98,00 кв.м, нежитлові приміщення №1, 2, 10, 11 площею - 56,00 кв.м, частина приміщення №111 площею 19,2 кв.м, частина приміщення №111 площею 11,9 кв.м першого поверху будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Софіївська, 6, що орендуються ФОП Алі Ахмед Taxa Алі за Договором оренди №185- 03/1/211116 та Договором оренди №216-00/4/040917; заборонити відповідачу здійснювати припинення постачання електроенергії в приміщення загальною площею 185,1 кв.м, а саме: нежилі приміщення з №3 по №9 площею - 98,00 кв.м, нежитлові приміщення №1, 2, 10, 11 площею - 56,00 кв.м, частина приміщення №111 площею 19,2 кв.м, частина приміщення №111 площею 11,9 кв.м першого поверху будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Софіївська, 6, що орендуються ФОП Алі Ахмед Taxa Алі за Договором оренди №185-03/1/211116 та Договором оренди №216-00/4/040917; заборонити відповідачу здійснювати обмеження доступу ФОП Алі Ахмед Taxa Алі до приміщень загальною площею 185,1 кв.м, а саме: нежилі приміщення з №3 по №9 площею - 98,00 кв.м, нежитлові приміщення №1, 2, 10, 11 площею - 56,00 кв.м, частина приміщення №111 площею 19,2 кв.м, частина приміщення №ІІІ площею 11,9 кв.м першого поверху будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Софіївська, 6, що орендуються ФОП Алі Ахмед Taxa Алі за Договором оренди №185-03/1/211116 та Договором оренди №216- 00/4/040917, шляхом опломбування входу до приміщень; заборонити відповідачу укладати з третіми особами договори оренди та/або договори купівлі-продажу, об`єктом яких є приміщення загальною площею 185,1 кв.м, а саме: нежилі приміщення з №3 по №9 площею - 98,00 кв.м, нежитлові приміщення №1, 2, 10, 11 площею - 56,00 кв.м, частина приміщення №111 площею 19,2 кв.м, частина приміщення №111 площею 11,9 кв.м першого поверху будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Софіївська, 6; заборонити відповідачу здійснювати передачу приміщень загальною площею 185,1 кв.м, а саме: нежилі приміщення з №3 по №9 площею - 98,00 кв.м, нежитлові приміщення №1, 2, 10, 11 площею - 56,00 кв.м, частина приміщення №111 площею 19,2 кв.м, частина приміщення №111 площею 11,9 кв.м першого поверху будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 у строкове платне користування з використанням електронної торгової системи ProZorro.

Обґрунтовуючи подану заяву, позивач зазначає, що станом на дату подання даної заяви ФОП Алі Ахмед Taxa Алі здійснюється господарська діяльність у орендованих приміщеннях, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Софіївська, 6.

При цьому, представниками відповідача вчиняються дії, які спрямовані на унеможливлення подальшого здійснення позивачем господарської діяльності та унеможливлення подальшого використання останнім орендованих ним приміщень, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Софіївська, 6.

Тобто, за твердженням позивача, представниками відповідача вчиняються дії, спрямовані на односторонню відмову від Договору оренди №185-03/1/211116 та Договору оренди №216-00/4/040917 у порядку та спосіб, що не передбачені законом та призводять до подальшого порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, що в свою чергу призводить до ускладнення ефективного захисту і поновлення порушених та оспорюваних прав позивача, в тому числі:

- обмеження Орендодавцем доступу Орендаря в орендовані приміщення, призводять до подальшого порушення прав ФОП Алі Ахмед Taxa Алі , як орендаря за Договором оренди №185-03/1/211116 та Договором оренди №216-00/4/040917, а саме: порушення прав Орендаря на користування орендованими приміщеннями до закінчення строку оренди (приміщення передані в оренду терміном до 20.11.2020);

- припинення Орендодавцем постачання електроенергії в орендовані приміщення призводять до подальшого порушення прав ФОП Алі Ахмед Taxa Алі , як орендаря за Договором оренди №185-03/1/211116 та Договором оренди №216-00/4/040917, а саме унеможливлює використання приміщень відповідно до мети оренди (здійснення господарської діяльності), у зв`язку з чим ФОП Алі Ахмед Taxa Алі зазнає значних матеріальних збитків;

- припинення Орендодавцем постачання електроенергії в орендовані приміщення ставить під загрозу збереження дорого вартісного обладнання, що зберігається в орендованих приміщеннях та використовується орендарем під час здійснення господарської діяльності, оскільки за відсутності електроенергії неможливе належне функціонування охоронної системи;

- припинення Орендодавцем постачання електроенергії в орендовані приміщення та Обмеження Орендодавцем доступу в орендовані приміщення призводить до порушення прав третіх осіб - суборендарів;

- здійснення AT "Державний експортно-імпортний банк України" подальшої передачі нерухомого майна, загальною площею 185,1 кв.м, а саме: нежилі приміщення з №3 по №9 площею - 98,00 кв.м, нежитлові приміщення №1, 2, 10, 11 площею - 56,00 кв.м, частина приміщення №111 площею 19,2 кв.м, частина приміщення №111 площею 11,9 кв.м першого поверху будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 у строкове платне користування з використанням електронної торгової системи ProZorro до закінчення строку оренди (20.11.2020), призведе до порушення прав Орендаря та фактично унеможливить їх відновлення в судовому порядку;

- здійснення AT "Державний експортно-імпортний банк України" подальшої передачі нерухомого майна, загальною площею 185,1 кв.м, а саме: нежилі приміщення з №3 по №9 площею - 98,00 кв.м, нежитлові приміщення №1, 2, 10, 11 площею - 56,00 кв.м, частина приміщення №111 площею 19,2 кв.м, частина приміщення №111 площею 11,9 кв.м першого поверху будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 у строкове платне користування з використанням електронної торгової системи ProZorro без належного повідомлення ФОП Алі Ахмед Taxa Алі призведе до порушення переважних прав орендаря гарантованих статтею 777 Цивільного кодексу України та фактично унеможливить їх відновлення в судовому порядку;

- здійснення AT "Державний експортно-імпортний банк України" подальшої передачі нерухомого майна, загальною площею 185,1 кв.м, а саме: нежилі приміщення з №3 по №9 площею - 98,00 кв.м, нежитлові приміщення №1, 2, 10, 11 площею - 56,00 кв.м, частина приміщення №111 площею 19,2 кв.м, частина приміщення №111 площею 11,9 кв.м першого поверху будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 у строкове платне користування з використанням електронної торгової системи ProZorro без належного повідомлення ФОП Алі Ахмед Taxa Алі може призвести до порушення прав третіх осіб - майбутніх потенційних орендарів, яким Відповідач, ігноруючи переважні права Орендаря, має намір передати у власність або у користування приміщення, що орендуються ФОП Алі Ахмед Taxa Алі.

Суд першої інстанції керуючись ст.ст. 136, 137 ГПК України дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаної заяви.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, з якими приписи ст.ст. 136, 137 ГПК України пов`язують можливість вжиття заходів забезпечення позову, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини (ст. 137 ГПК України).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Тобто забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, предметом спору є відшкодування вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт, проведених в орендованих приміщеннях, визнання строку дії договорів оренди поновленими, визнання переважних прав орендаря та зобов`язання вчинити дії, тобто майнові та немайнові вимоги.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що оскільки у даному випадку позивач звернувся до суду з позовними вимогами майнового та немайнового характеру, то в цьому випадку мають застосовуватися та досліджуватися такі підстави вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Такі заходи забезпечення позову як зобов`язання відповідача відновити постачання електроенергії в орендовані приміщення, заборона відповідачу здійснювати припинення постачання електроенергії в орендовані приміщення та заборона останньому здійснювати обмеження доступу ФОП Алі Ахмед Taxa Алі до орендованих приміщень шляхом опломбування входу до приміщень не є адекватними заявленим позовним вимогам та не пов`язані з предметом спору.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вказані заходи спрямовані на усунення порушення прав позивача як орендаря спірних приміщень станом на час розгляду справи в суді, а не уникнення майбутнього ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду та ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Невжиття вказаних заходів не призведе до істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та можливості позивача захистити свої права в межах цього одного судового провадження без нових звернень до суду. Доводів та доказів протилежного заявник не навів та до суду не подав.

Щодо решти наведених заявником заходів забезпечення позову, а саме, заборони відповідачу укладати з третіми особами договори оренди та/або договори купівлі-продажу, об`єктом яких є спірні приміщення, та здійснювати передачу цих приміщень у строкове платне користування з використанням електронної торгової системи ProZorro, то заявник не навів та не подав жодних доказів в порядку приписів статей 76 - 79 ГПК України, які б свідчили про те, що відповідач вчиняє чи має намір вчиняти будь-які дії щодо відчуження чи передачі у найм майна, про яке йдеться у позові, зокрема, через електронну торгову систему ProZorro.

Натомість, застосування вказаних заходів забезпечення позову, що ґрунтуються на потенційній можливості ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного доказового обґрунтування, порушить збалансованість інтересів сторін спору та може привезти до безпідставного обмеження права власності відповідача на належне йому майно.

Враховуючи все вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що подана позивачем заява ґрунтується на припущеннях щодо можливого ухилення відповідача від виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову, а відтак і щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання такого рішення. При цьому позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, із якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Позивачем не наведено достатніх підстав, які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача та правомірно відмовлено судом першої інстанції у задоволенні заяви про забезпечення позову.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що застосування місцевим господарським судом норм процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.

Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування судового рішення, а тому відхиляються судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 255, 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Алі Ахмеда Таха Алі на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 у справі №910/5425/20 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 у справі №910/5425/20 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Фізичною особою-підприємцем Алі Ахмед Таха Алі.

4. Матеріали оскарження у справі №910/5425/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 08.09.2020.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді С.О. Алданова

А.І. Мартюк