Постанова

від 07.09.2020 по справі 918/1071/15(918/24/20)

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2020 року Справа № 918/1071/15(918/24/20)

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Дужич С.П. , суддя Миханюк М.В.

секретар судового засідання Романець Х.В.

за участю представників сторін:

позивача - Коновал Р.О. - адвокат (в режимі відеоконференції);

відповідача-1 - арбітражний керуючий Сокотун В.А.;

відповідача-2,3, третьої особи - не з`явились;

кредитора - ТОВ "Фелікс-Агро" - Скоковський А.М. - адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Господарського суду Рівненської області від 30 червня 2020 року (повний текст складено 03.07.2020) у справі №918/1071/15(918/24/20) (суддя Войтюк В.Р.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Хол"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Банерс"

до Рівненської товарної біржі

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання недійсними результатів аукціону, що відбулися 14 листопада 2019 року та 20 грудня 2019 року

у справі №918/1071/15(918/24/20)

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Хол"

про визнання банкрутом

Розпорядженням керівника апарату від 04 вересня 2020 року у справі №918/1071/15(918/24/20) в зв`язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Савченка Г.І. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи. Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі №902/858/15 визначено склад колегії суддів: головуюча суддя Коломис В.В., суддя суддя Дужич С.П., суддя Миханюк М.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 30 червня 2020 року у справі №918/1071/15 (918/24/20) в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Хол", Товариства з обмеженою відповідальністю "Банерс", Рівненської товарної біржі, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Град Хол", що перебуває в заставі Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (лот № 1 та лот № 2), проведеного 14 листопада 2019 року та результати аукціону з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Хол", що перебуває в заставі Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (лот № 1), проведеного 20 грудня 2019 року на Рівненській товарній біржі - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, ПАТ "Дельта Банк" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити; внести до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Гранд Хол" витрати на оплату судового збору, понесені АТ "Дельта Банк" при поданні позовної заяви від 26.12.2019 вих. № 23.1/2592 про визнання недійсними результатів аукціонів, що відбулися 14.11.2019 та 20.12.2019 (7 684, 00 грн), заяви про забезпечення позову (960,50 грн) та апеляційної скарги скаргу на рішення Господарського суду Рівненської області від 30.06.2020 (5 763,00 грн) на суму 14 407,50 грн - до першої черги.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Рівненської області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи.

Ліквідатор у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання представники відповідачів 2,3 та третьої особи не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів 2,3 та третьої особи, оскільки останні були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Крім того, ухвалою апеляційного суду від 28 липня 2020 року явка представників сторін обов`язковою не визнавалась.

Безпосередньо в судовому засіданні представник апелянта та ліквідатор повністю підтримали вимоги та доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Представник кредитора - ТОВ "Фелікс-Агро" безпосередньо в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши пояснення ліквідатора, представників апелянта та кредитора, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господасрького суду Рівненської області від 28.03.2017 у справі №918/1071/15, серед іншого, ТОВ "Гранд Хол" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором ТОВ "Гранд Хол" арбітражного керуючого Сокотуна В.А.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11 березня 2019 року у справі №918/1071/15 замінено кредитора - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (код ЄДРПОУ - 34047020) на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фелікс-Агро" (код ЄДРПОУ - 42217811) в частині наступних вимог, а саме: 1 030 075 799 грн 54 коп. - вимоги, що забезпечені заставою; 131 337 953 грн 30 коп. - вимоги четвертої черги; 24 810 740 грн 88 коп. - вимоги шостої черги.

Отже, вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" становлять вимоги за кредитними договорами: № BКЛ-3722827 від 24 січня 2011 року на суму 599 991 051 грн. 75 коп. та № HЛК-2005438 від 16 вересня 2011 року на суму 15 422 882 грн. 73 коп., як такі, що забезпечені майном боржника (договір застави № HKJI-2005438/S-13 від 17 січня 2012 року; договір застави № HKЛ-2005438/S-8 від 29 грудня 2011 року; договір застави № HKJI-2005438/S-10 від 29 грудня 2011 року; договір застави № HKJI-3722827/S-3 від 23 березня 2011 року).

11.06.2019 (номер публікації 60187) на сайті ВГСУ та Мін`юсту розміщено оголошення про аукціон з продажу майна Банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу за початковою вартістю 1 863 994 632,72 гривень.

21.06.2019 (номер публікації 60509) на сайті ВГСУ та Мін`юсту розміщено повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна ТОВ "Гранд Хол", призначеного на 12.07.2019, згідно до якого аукціон, визнано таким що не відбувся у зв`язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні.

09.08.2019 на сайті ВГСУ та 10.08.2019 на сайті Мін`юсту (номер публікації 61690) розміщено оголошення про проведення аукціону з продажу майна ТОВ "Гранд Хол", призначеного на 13.09.2019. Статус аукціону - аукціон проводиться вперше.

16.09.2019 на сайті ВГСУ та 13.09.2019 на сайті Мін`юсту (номер публікації 62419) розміщено повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна ТОВ "Гранд Хол", призначеного на 13.09.2019, згідно до якого:

1) аукціон з продажу майна боржника - ТОВ "Гранд Хол" (м. Рівне, вул. Курчатова, 62а, код ЄДРПОУ 33510732, ліквідатор - Сокотун В.А.), по ЛОТУ №3, ЛОТУ №4, ЛОТУ №5, ЛОТУ №6, ЛОТУ №7, ЛОТУ №8, визначений таким, що не відбувся у зв`язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні (кінцевий термін прийняття заявок - 20.08.2019);

2) переможцем аукціону по ЛОТУ №1 нерухоме майно визначено ТОВ "КЛУБ ДОМ ЗАХІД", яке за ЛОТ №1 запропонувало найбільшу ціну в розмірі 2 980 500,00 грн. (майно за Лотом 1 не перебуває в заставі АТ "Дельта Банк");

3) переможцем аукціону по ЛОТУ № 2 нерухоме майно визначено ТОВ "КЛУБ ДОМ ЗАХІД", яке за ЛОТ № 2 запропонувало найбільшу ціну в розмірі 5 589 936,00 грн. (майно за Лотом 2 не перебуває в заставі АТ "Дельта Банк").

16.09.2019 (номер публікації 62427) на сайті ВГСУ та Мін`юсту розміщено оголошення про проведення аукціону з продажу майна ТОВ "Гранд Хол", призначеного на 16.10.2019. Статус аукціону - повторний.

26.09.2019 (номер публікації 62742) на сайті ВГСУ та Мін`юсту розміщено повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна ТОВ "Гранд Хол", призначеного на 16.10.2019, згідно до якого аукціон з продажу майна боржника - ТОВ "Гранд Хол" (м. Рівне, вул. Курчатова, 62а, код ЄДРПОУ 33510732, ліквідатор - Сокотун В.А.) визначений таким, що не відбувся у зв`язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні (кінцевий термін прийняття заявок - 24.09.2019).

15.10.2019 (номер публікації 63403) на' сайті ВГСУ та Мін`юсту розміщено оголошення про проведення аукціону з продажу майна ТОВ "Гранд Хол", призначеного на 14.11.2019. Статус - другий повторний.

14.11.2019 (номер публікації 64096) на сайті ВГСУ та Мін`юсту розміщено повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна ТОВ "Гранд Хол", призначеного на 14.11.2019, згідно до якого аукціон з продажу майна боржника - ТОВ "Гранд Хол" (м. Рівне, вул. Курчатова, 62а, код ЄДРПОУ 33510732, ліквідатор - Сокотун В.А.), який призначений на 14 листопада 2019 року, визнано таким, що відбувся.

Переможцями аукціону з придбання майна визначено:

- по ЛОТУ №1 ТОВ "БАНЕРС", яке за ЛОТ №1 (в тому числі реалізовано заставне майно АТ "Дельта Банк") запропонувало ціну в розмірі 490 452,80 грн;

- по ЛОТУ №2 (в тому числі реалізовано заставне майно АТ "Дельта Банк") ТОВ "БАНЕРС", яке за ЛОТ №2 запропонувало ціну в розмірі 673 242,43 грн;

- по ЛОТУ №3 ТОВ "РУЖИН-АГРО", яке за ЛОТ №3 запропонувало ціну в розмірі 760 037, грн. (майно за Лотом 3 не перебуває в заставі АТ "Дельта Банк");

- по ЛОТУ №4 ТОВ "РУЖИН-АГРО", яке за ЛОТ № 4 запропонувало ціну в розмірі 185 093,89 грн (майно за Лотом 4 не перебуває в заставі АТ "Дельта Банк").

16.10.2019 (номер публікації 63490) на сайті ВГСУ та Мін`юсту розміщено оголошення про проведення аукціону з продажу майна ТОВ "Гранд Хол", призначеного на 20.12.2019. Статус - другий повторний.

20.12.2019 (номер публікації 64381) на сайті ВГСУ та Мін`юсту розміщено повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна ТОВ "Гранд Хол", призначеного на 20.12.2019, згідно до якого аукціон з продажу майна боржника - ТОВ "Гранд Хол" (м. Рівне, вул. Курчатова, 62а, код ЄДРПОУ 33510732, ліквідатор - Сокотун В.А.), який призначений на 20 грудня 2019 року, визнано таким, що відбувся.

Переможцем аукціону з придбання майна визначено:

- по ЛОТУ №1 ТОВ "БАНЕРС", яке за ЛОТ №1 (в тому числі реалізовано заставне майно АТ "Дельта Банк") запропонувало ціну в розмірі за 858 533,44 грн.

АТ "Дельта Банк" не погоджуючись з результатами акуціонів, які відбулися 14.11.2019 в частині Лотів №1 та Лот №2 та 20.12.2019 (Лот№1) з реалізації майна ТОВ "Гранд Хол", звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою від 26.12.2019 вих. № 23.1/2592 про визнання недійсними результатів вказаних аукціонів.

Вказана позовна заява обгрунтована наступним:

- ліквідатором неправомірно включено заставне майно до складу ліквідаційної маси та, відповідно, до складу трьох лотів разом із незаставним майном (14.11.2019 - ЛОТ №1, ЛОТ №2; 20.12.2019 - ЛОТ №1), що є порушенням вимог ч.4 ст.42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство);

- ліквідатором не залучено комітет кредиторів до вирішення питання про склад майна, яке продається окремими лотами в ліквідаційній процедурі, що є порушенням вимог ст.26 Закону про банкрутство;

- оголошення про проведення аукціону (номер публікації 64096) не відповідає вимогам ч.6 ст.59 Закону про банкрутство;

- продаж майна боржника на аукціоні відбувся не за найвищою ціною, а за ціною нижчою, ніж реальна ринкова вартість майна;

- в порушення вимог ст.69 Закону про банкрутство в протоколах проведення аукціону не відображені дані про учасників аукціону та про зниження початкової вартості лота на крок аукціону під час його проведення, тобто протокол не відображає реальну та повну процедуру проведення аукціону.

Місцевий господарський суд, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються дані вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Так, 21.10.2019 набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу визнаються такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Реалізація майна боржника здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу, крім майна боржника, оголошення про продаж якого опубліковане до дня введення в дію цього Кодексу. У разі не продажу такого майна його подальша реалізація здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс), спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Тобто, з моменту введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, результатом розгляду заяв, стороною яких є боржник, визначено ухвалення рішення за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, визначення складу учасників спору (сторони - позивач; відповідач; треті особи).

Відповідно до ст.73 Кодексу, правочин щодо продажу майна, вчинений на аукціоні, проведеному з порушенням встановленого порядку його підготовки або проведення, що перешкодило або могло перешкодити продажу майна за найвищою ціною, може бути визнаний недійсним господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою боржника, арбітражного керуючого, кредитора або особи, інтереси якої були при цьому порушені.

При вирішенні спорів про визнання прилюдних торгів або аукціону недійсними, необхідно встановити такі факти:

- чи мало місце порушення вимог законодавства при проведенні прилюдних торгів або аукціону;

- чи вплинули ці порушення на результати торгів та аукціону;

- чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати торгів або аукціону.

Отже підставою для визнання недійсним правочину щодо продажу майна, вчиненому на аукціоні, є порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, які визначають процедуру підготовки, проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону.

Виходячи з викладеного процедура проведення аукціону у справі про банкрутство складається з чотирьох етапів її організації: 1) передпідготовка проведення аукціону (призначення ліквідатора, отримання згоди заставного кредитора на реалізацію заставного майна, вибір організатора аукціону, оформлення проекту договору на проведення аукціону); 2) підготовка до проведення аукціону (укладення договору з організатором аукціону, публікація оголошення, прийняття заяв на участь в аукціоні, внесення гарантійних внесків учасників аукціону); 3) проведення аукціону та 4) оформлення його результатів.

Порушення порядку організації будь-якого з цих етапів є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому. Отже, вирішуючи спір щодо визнання недійними результатів аукціону з продажу майна банкрута, суд має встановити факт дотримання порядку його проведення на кожному з етапів.

Як вже зазначалося вище, оголошення про проведення аукціонів було оприлюднено на сайтах ВГСУ та Мінюсту 15.10.2019 та 16.10.2019, тобто до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, отже реалізація майна боржника здійснювалась відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а відтак до даних правовідносин застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, суд розглядає та встановлює факт дотримання/недотримання порядку проведення спірних аукціонів на кожному з етапів, з урахуванням норм зазначеного Закону.

Так, в позовній заяві АТ "Дельта Банк" зазначає, що 20 червня 2019 року на адресу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Хол" надіслано претензію-вимогу, згідно якої повідомлено ліквідатора, що: 1) Банк заперечує щодо продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Хол", що перебуває у заставі Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", до моменту отримання відповіді на запит № 23.1/2941 про надання інформації та документів на виконання вимог ухвали господарського суду Рівненської області від 13 травня 2019 року по справі № 918/1071/15 та встановлення дійсного складу заставного майна Банку, його місцезнаходження, причин відсутності невиявленого заставного майна Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"; 2) Банк заперечує щодо продажу заставного майна Банку на повторному та другому повторному аукціоні, у складі цілісного майнового комплексу; 3) Банк вимагає скликати збори та комітет кредиторів для визначення питання реалізації майна окремими лотами.

При цьому, позивач стверджує, що такого роду вимога банку є обґрунтованою, оскільки реалізація майна у ліквідаційній процедурі справи про банкрутство має відбутися у повному обсязі, а кількість виявленого майна впливає на формування складу лоту (лотів), загальну ціну лоту, а відтак на розмір гарантійного внеску для потенційних учасників аукціону, скорочує витратну частину на проведення аукціону (винагорода торгуючої), скорочує строки самої ліквідаційної процедури.

Позивач зазначає, що вимога АТ "Дельта Банк" про скликання зборів кредиторів направлялась ліквідатору 20 червня 2019 року, тобто до оприлюднення оголошення про проведення першого аукціону з продажу майна боржника частинами 09 серпня 2019 року.

Крім того, на думку позивача, незалучення комітету кредиторів до вирішення питання про склад майна, яке продається окремими лотами в ліквідаційній процедурі, в порушення вимог частини 8 статті 26 Закону про банкрутство, свідчить про недотримання ліквідатором процедури продажу майна боржника, порушення балансу інтересів кредиторів та боржника.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо безпідставності даних доводів позивача з огляду на таке.

Відповідно до ч.8 ст.26 Закону про банкрутство, одним із повноважень комітету кредиторів є прийняття рішення про визначення складу майна в разі продажу частини майна у процедурі санації боржника або ліквідації банкрута.

Разом з тим, провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Хол" здійснюється на підставі ст.95 Закону про банкрутство, що не визначає обов`язку проведення засідань представницьких органів кредиторів банкрута.

Крім того, визнання боржника банкрутом та здійснення процедури на підставі ст.95 Закону про банкрутство учасниками не оскаржувалось.

Отже, позивачем в заявлених вимогах не враховується той факт, що провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Хол" здійснюється на підставі ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", положення якої є спеціальними (що визначають особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником) та не містять імперативної норми щодо формування та проведення засідань представницьких органів кредиторів банкрута.

Як встановлено судами обох інстанцій, ліквідатору станом на момент реалізації майна банкрута вимоги щодо скликання та проведення засідань загальних зборів кредиторів, комітету кредиторів боржника від кредиторів та позивача не надходили.

Доказів отримання поданої позивачем в якості вимоги скликати загальні збори з включенням до порядку денного питання звіту ліквідатора та визначення кількісного та якісного складу комітету кредиторів ліквідатором суду не надано.

При цьому, позивач, вказуючи на порушення ліквідатором вимог ст.26 Закону про банкрутство, жодним чином не зазначає, які саме права та інтереси порушені, як і не обґрунтовує існування причинно-наслідкового зв`язку.

З матеріалів справи вбачається, що ліквідатор боржника в грудні 2017 року звертався за дозволом на продаж майна боржника до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк".

Оскільки відповіді та погодження/заперечення щодо продажу заставного майна боржника від АТ "Дельта Банк" ліквідатором отриано не було, останній звернувся до Господарського суду Рівненського області з клопотанням про надання згоди на продаж майна боржника.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27 грудня 2018 року у справі №918/1071/15, серед іншого, надано згоду на продаж майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Хол", яке забезпечує вимоги АТ "Дельта Банк", в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом". Дана ухвала набрала законної сили та є чинною.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем не надано господарському суду належних та допустимих доказів та аргументів, яким чином вимога ліквідатору про скликання загальних зборів та визначення комітету кредиторів вплинула на дотримання прав позивача, як і не зазначено, які наслідки мала б дана вимога з огляду на наявність у позивача права дорадчого голосу та висловлення комітетом кредиторів банкрута позиції щодо правомірності дій ліквідатора.

З огляду на вказане та враховуючи відсутність покупців під час проведення аукціону з продажу майна в складі ЦМК, залученою ліквідатором торгуючою організацією вчинялись дії з реалізації майна банкрута окремими лотами.

Доводи апелянта щодо нескликання комітету кредиторів колегією суддів до уваги не беруться, оскільки положення ст.95 Закону про банкрутство, яка встановлює та регулює порядок здійснення процедури банкрутства за особливою процедурою, не зобов`язують ліквідатора скликати та проводити збори кредиторів (комітету кредиторів). Порядок, визначений в ст.95 Закону про банкрутство, не передбачає процедури розпорядження майном. При цьому, ст.26 Закону про банкрутство, яка встановлює порядок скликання зборів кредиторів, регламентує процедуру банкрутства в ході розпорядження майном. Зокрема, зазначена норма вказує, що розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів. Жодних обов`язків для ліквідатора банкрута вказана норма не встановлює (постанова Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №915/210/15).

Крім того суд зазначає, що повноваженнями комітету кредиторів можуть регулюватися лише правовідносини щодо ліквідаційної маси, до якої заставне майно не входить, а позивач не наводить обґрунтуваних доводів порушення його прав щодо реалізації саме майна ліквідаційної маси.

Також безпідставними є посилання скаржника щодо неправомірності включення до лотів з продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, іншого майна, з огляду на висновки, викладені Верховним Суд в постанові від 10 травня 2018 року у справі № 903/1160/14.

Крім того, слід зазначити, що при здійсненні провадження у справі про банкрутство підприємства - боржника, що ліквідується власником, суд застосовує загальні норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з урахуванням вимог ст.95 Закону.

Так, відповідно до ч.3 ст.26 Закону про банкрутство, збори кредиторів у провадженні у справі про банкрутство скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою, за ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких становить не менше ніж третину всіх вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів. Збори кредиторів на вимогу комітету кредиторів або окремих кредиторів скликаються арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) та проводяться протягом двох тижнів з дня надходження письмової вимоги про їх скликання. Збори кредиторів проводяться за місцезнаходженням боржника.

Отже, за наявності обґрунтованого клопотання кредитора або кредиторів, сума вимог яких становить не менше ніж третину всіх вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, арбітражний керуючий забезпечує скликання та проведення зборів кредиторів.

Як встановлено судами обох інстанцій, в ході проведення процедури ліквідації боржника до ліквідатора із заявою про скликання загальних зборів з метою створення комітету кредиторів в порядку ст.26 Закону про банкрутство звернувся кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фелікс-Агро", який володіє більш як третиною всіх вимог внесених до реєстру Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Хол".

Ліквідатором банкрута на виконання вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом двох тижнів скликано загальні збори кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Хол".

17 жовтня 2019 року проведено загальні збори кредиторів, на яких обрано представницький орган у справі про банкрутство - комітет кредиторів боржника.

Тобто, представницький орган було утворено вже після проведення оскаржуваного аукціону, до цього часу жоден із кредиторів із вимогою про його створення не звертався.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що створення представницького органу у даній справі не є обов`язковим, підставою для скасування аукціону відсутність рішення комітету кредиторів щодо визначення складу майна в разі продажу частини майна у процедурі санації боржника або ліквідації банкрута бути не може.

Суд зазначає, що позивач як кредитор у справі про банкрутство володів достатньою кількістю часу для подання своїх пропозицій з приводу формування лотів для реалізації майна банкрута. Твердження позивача про те, що продаж транспортних засобів банкрута окремими лотами сприяв би ефективнішій реалізації майна банкрута належним чином не аргументовано та є суб`єктивним домислом останнього.

Також безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не врахував відсутність згоди АТ "Дельта Банк" на продаж майна на повторному та другому повторному аукціоні, з огляду на таке.

Відповідно до ст.42 Закону про банкрутство, продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Порядок проведення аукціону, повторного аукціону та аукціону з можливістю зниження початкової вартості щодо реалізації майна банкрута визначений приписами ст. ст. 64, 65, 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Особливості продажу майна на аукціоні врегульовані ст.49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а строки та час проведення аукціону закріплені в ст. 51 зазначеного Закону.

Системний аналіз вищеперерахованих норм Закону про банкрутство дає підстави зробити висновок, що після надання згоди кредитором, вимоги якого забезпечені майном боржника, на реалізацію такого майна, продаж майна яке є предметом забезпечення здійснюється відповідно до вимог Розділу IV Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Положення статей Розділу IV Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачають отримання повторної згоди від забезпеченого кредитора перед проведенням повторного аукціону та аукціону з можливістю зниження початкової вартості щодо реалізації майна банкрута, яке є предметом забезпечення, відтак реалізація майна боржника на другому повторному аукціоні відбувається відповідно до вимог чинного законодавства та ухвали суду від 27 грудня 2018 року за ціною, визначеною у відповідності до вимог ст.ст. 66, 67 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім того колегія суддів зазначає, що надання кредитором згоди на продаж заставного майна боржника не пов`язане з наданням заставному кредитору права обирати порядок та умови реалізації заставного майна, оскільки такий порядок та умови визначені законом.

Також безпідставними є посилання позивача/апелянта на те, що оголошення про проведення аукціону (номер публікації 64096) не відповідало вимогам ч.6 ст.59 Закону про банкрутство з огляду на таке.

Так, відповідно до абз.1 ч.1 ст.59 Закону про банкрутство, оголошення про проведення аукціону на веб-сайті повинно містити відомості про майно, що продається, його характеристику та місцезнаходження.

Якщо продажу підлягає транспортний засіб, то у характеристиці майна зазначаються марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо. (ч.6 ст.59 Закону про банкрутство).

Як вбачається з матеріалів справи, вся техніка, яка пропонувалася до продажу на аукціоні (номер публікації 63490) є вживаною (в матеріалах справи наявні також фото даної техніки). Щодо зазначення комплектації техніки, то дані вимоги є формальними та неконкретизованими, а фото відображають реальний стан автомобіля.

Як встановлено судами обох інстанцій, вся техніка перебувала в оренді, а відтак місцезнаходження техніки змінювалось, тому неможливо було точно зазначити місце її знаходження. При цьому, ліквідатором та торгуючою організацією забезпечено можливість надання техніки для огляду всім бажаючим її придбати на аукціоні. Крім того, в оголошенні з продажу майна банкрута зазначені відомості, що вся вказана позивачем техніка є вживаною та потребує ремонту. Також в оголошенні містяться фотографії техніки та зазначено телефон для зв`язку із ліквідатором.

Щодо відсутності в оголошенні інформації про пробіг, то ліквідатором надано пояснення, що оскільки техніка вживана, має досить значний вік, встановити фактичний пробіг є неможливим.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд вірно зазначив в оскаржуваному рішенні, що відсутність інформації щодо зазначення місцезнаходження майна, пробігу та комплектації майна, не є тим порушенням, яке впливає на ціну та можливості продажу майна.

Таким чином, позивачем не обґрунтовано належними та допустимими доказами, яким саме чином не зазначення в оголошенні про проведення аукціону відомостей про місцезнаходження майна, пробіг та комплектацію транспортних засобів порушило його права як заставного кредитора, з огляду на що посилання позивача на неналежний опис майна, як на підставу для скасування аукціону, є формальними та не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог.

Також безпідставними є посилання скаржника на те, що з оголошення про проведення аукціону не вбачається відомостей яким способом ліквідатор оцінював заставне майно боржника, а початкова ціна визначена ліквідатором боржника є заниженою з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що 01 липня 2019 року між ліквідатором боржника та ПП ЕКФ "Приватна справа" укладено договір про проведення експертної оцінки майна.

Згідно звіту про оцінку ринкова вартість активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Хол" становить 59 646 807 грн 00 коп., з них: вартість рухомого майна та транспортних засобів 31 597 323 грн 00 коп.; вартість дебіторської заборгованості 4 737 032 грн 00 коп.; вартість кам`яного вугілля 625 032 грн 00 коп.; вартість земельної ділянки площею 3410 кв.м. 1 693 920 грн 00 коп.; вартість земельної ділянки площею 2000 кв.м. 993 500 грн 00 коп.

Отже, судом встановлено яким способом ліквідатор визначав початкову ціну заставного майна боржника.

Крім того, судом не беруться до уваги посилання скаржника на те, що останнім проведено власний аналіз із ринковими цінами згідно публічних сайтів в мережі інтернет за порівняльним методом, відповідно до якого вбачається, що запропонована вартість транспортних засобів згідно оголошення є значно заниженою виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, при проведенні оціночної вартості суб`єктом оціночної діяльності ПП ЕКФ "Приватна Справа" використовувалася методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів затверджена наказом Міністерства юстиції України, фонду державного майна України від 24 липня 2009 року №1335/5/1159 згідно якої найефективніший метод визначення ринкової ціни порівняльний.

Відповідно до частини VII. Визначення вартості КТЗ основним підходом, який використовується для оцінки КТЗ, є порівняльний підхід. Згідно з ним визначення вартості КТЗ на території України проводиться на підставі їх цін продажу та поточних цін пропозиції до продажу, які зазначені у вітчизняних довідниках. Зазначені ціни є статистично усередненими ціновими даними КТЗ, які були відчужені в Україні згідно з умовами, що відповідають змісту і поняттю "ринкова вартість".

Отже, суд зазначає, що результат зазначеного звіту про незалежну оцінку майна боржника є чинним, ніким неоспорений, недійсним не визнаний, вартість майна не спростована іншими доказами, у тому числі й доводами заявника та інших учасників справи про банкрутство. Звіт зроблений суб`єктом оціночної діяльності, який здійснює професійну оціночну діяльність в сфері оцінки об`єктів нерухомого майна, звіт повністю відповідає вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність України", тобто має доказову силу. В разі незгоди з оцінкою майна банкрута, заявник не був позбавлений права оскаржити його в судовому порядку, як-то передбачено ст.33 вказаного Закону.

Згідно з ч.1 ст.57 Закону про банкрутство початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим.

Відповідно до вищезгаданої норми Закону, ліквідатором у справі визначено початкову вартість майна за допомогою суб`єкта оціночної діяльності, який надав звіт про оцінку та висновок про вартість майна.

Згідно з ч.3 ст. 57 Закону про банкрутство у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначеної арбітражним керуючим початкової вартості майна комітет кредиторів або окремий кредитор чи власник майна боржника можуть звернутися до господарського суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки. Господарський суд своєю ухвалою може призначити незалежну оцінку майна боржника за рахунок зацікавлених кредиторів (кредитора), що здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Отже, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає порядок визначення початкової вартості майна, і, зокрема, порядок визначення вартості майна шляхом призначення судом незалежної оцінки майна боржника у разі сумнівів щодо визначення такої вартості майна арбітражним керуючим.

Враховуючи викладене, посилання скаржника на порушення ліквідатором ст.44 Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є безпідставними та необгруноованими.

Щодо доводів позивача про те, що в порушення вимог ст.69 Закону про банкрутство в протоколах проведення аукціону не відображені дані про учасників аукціону та про зниження початкової вартості лота на крок аукціону під час його проведення, тобто протокол не відображає реальну та повну процедуру проведення аукціону, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.69 Закону про банкрутство, протокол складається організатором аукціону негайно після оголошення переможця або закінчення аукціону без виявлення переможця.

У протоколі зазначаються: майно, що запропоноване для продажу; кількість учасників аукціону; початкова вартість; ціна, запропонована переможцем аукціону, або відомості про те, що аукціон закінчився без визначення переможця; ціна або частина ціни, сплачена переможцем; найменування і місцезнаходження (для юридичної особи), прізвище, ім`я, по батькові і місце проживання (для фізичної особи) переможця торгів; адреса сторінки веб-сайту, на якій розміщено відомості про проведення аукціону; номер банківського рахунку, на який мають бути перераховані кошти за придбане майно.

У разі якщо переможець аукціону відмовився від негайної сплати запропонованої ним ціни та аукціон було поновлено, про це зазначається у протоколі.

До протоколу додається засвідчений організатором текст договору, вказаний в оголошенні про проведення аукціону.

Протокол надається переможцю аукціону негайно після його складення та у той же день надсилається (вручається) замовнику аукціону. Один примірник протоколу залишається в організатора аукціону.

Кожен учасник аукціону може вимагати надання йому копії протоколу, засвідченої організатором аукціону. Така копія надається у день звернення.

Організатор аукціону зобов`язаний повідомити про запропоновану переможцем ціну або про закінчення аукціону без визначення переможця для розміщення цих відомостей на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України, на яких було розміщене оголошення про проведення аукціону, не пізніше, ніж через три дні після закінчення аукціону.

Суд зазначає, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить вимоги стосовно відображення відомостей про зниження початкової вартості на крок аукціону під час цього проведення, а відтак суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що протокол про результати аукціону складено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Стосовно твердження позивача щодо порушення ч.3 ст.98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.98 Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Отже, положеннями даної статті Закону встановлені права та обов`язки арбітражного керуючого при здійсненні останнім своїх повноважень у справі у якості розпорядника майна, керуючого санацією та ліквідатора.

При цьому суд зазначає, що оцінка щодо діяльності арбітражного керуючого Сокотуна В.А. як ліквідатора боржника у справі №918/1071/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальність "Гранд Хол" вже надавалась в ухвалі господарського суду Рівненської області від 10 грудня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про скасування аукціону та призначення експертизи, відмовлено у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на дії та бездіяльність ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Град Хол" Сокотуна В.А., його усунення від виконання обов`язків ліквідатора боржника та призначення нового ліквідатора.

При цьому, суд зазначає, що доводи наведені позивачем у позовній заяві та доводи останнього наведені у скарзі на дії та бездіяльність ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Град Хол" Сокотуна В.А., його усунення від виконання обов`язків ліквідатора боржника та призначення нового ліквідатора є тотожними.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.75 ГПК України та зважаючи на те, що оцінка дій ліквідатора боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Хол" арбітражного керуючого Сокотуна В.А. вже надавалась судом першої інстанції в ухвалі суду від 10 грудня 2019 року, яка набрала законної сили, місцевий господарський суд вірно не взяв до уваги доводи позивача щодо порушення арбітражним керуючим Сокотуном В.А. (відповідачем - 1) прав та обов`язків, передбачених статтею 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 30 червня 2020 року у справі №918/1071/15(918/24/20) залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

4. Справу №918/1071/15(918/24/20) повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "08" вересня 2020 р.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Миханюк М.В.