Ухвала

від 07.09.2020 по справі 903/191/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

07 вересня 2020 року справа № 903/191/19 Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Сердюкової Аліни Олегівни

та за відсутності ліквідатора, представників боржника, кредиторів та заявника у зв`язку з їх неявкою в судове засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області

заяву ОСОБА_1 , м. Луцьк

про визнання грошових вимог на суму 6 126 431,43 грн., як таких, що забезпечені заставою майна боржника

по справі за заявою ОСОБА_2 , с. Федорівка Володимир-Волинського району

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньагрохолдинг", с.Княгининок Луцького району

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 08.04.2019р. було відкрито провадження у справі про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньагрохолдинг" (45630, Волинська область, Луцький район, с. Княгининок, вул. Бригадний двір, 19, код ЄДРПОУ 34557127).

Ухвалою суду від 30.05.2019р. було затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Волиньагрохолдинг".

Постановою господарського суду від 30.09.2019р. процедуру розпорядження майном у справі про банкрутство ТОВ "Волиньагрохолдинг" та повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна) Новосельцева В.П. було припинено, Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньагрохолдинг" визнано банкрутом та відкрито його ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором товариства призначено арбітражного керуючого Новосельцева Володимира Петровича.

13 серпня 2020 року за вх. №01-78/30/20 на адресу Господарського суду Волинської області від ОСОБА_1 надійшла заява від 30.07.2020р. про визнання грошових вимог до боржника на суму 6 126 431,43 грн., як таких, що забезпечені заставою майна ТОВ "Волиньагрохолдинг".

Ухвалою суду від 14.08.2020р. заяву кредитора було призначено до розгляду в судовому засіданні на 07.09.2020р.

04 вересня 2020 року відділом документального забезпечення та контролю Господарського суду Волинської області було зареєстровано клопотання арбітражного керуючого (ліквідатора) Новосельцева В.П. від 03.09.2020р. №02-34/2337 про розгляд справи за його відсутності, визнання вимог ОСОБА_1 на суму 6 126 431,43 грн., як таких, що забезпечені заставою майна боржника. До матеріалів клопотання ліквідатором долучено реєстр вимог кредиторів станом на 03.09.2020р. та повідомлення від 20.08.2020р. №02-34/2324 про розгляд грошових вимог до боржника.

У визначений судом день та час кредитори, боржник та ліквідатор в судове засідання не з`явились, своїх представників в засідання суду не направили, хоча про день та час розгляду справи в суді були повідомлені належним чином.

За наслідками дослідження в судовому засіданні матеріалів справи і додатково долучених арбітражним керуючим до неї документів, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання грошових вимог ОСОБА_1 , з врахуванням наступного:

Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства "конкурсні кредитори" - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; "поточні кредитори" - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство; "забезпечені кредитори" - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.

Частиною п. 14 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі.

Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 на загальну суму 6 130 635,43 грн., з врахуванням 4204,00 грн. понесених судових витрат, суд встановив, що заборгованість підтверджена належними та допустимими доказами.

Кредиторські вимоги визнаються судом у визначеному розмірі із наступною черговістю їх задоволення:

- 4204,00 грн. понесених судових витрат - вимоги першої черги;

- 6 126 431,43 грн. - вимоги забезпечені заставою майна боржника.

Судом встановлено, що 14 квітня 2014 року між ОСОБА_1 (Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньагрохолдинг" (Одержувач) було укладено договір №2 про надання поворотної фінансової допомоги відповідно до якого поворотна фінансова допомого надається частинами в національній валюті України в межах суми 6 500 000,00 грн. шляхом внесення грошових коштів до каси підприємства або перерахування грошових коштів на поточний рахунок одержувача, на строк до 01.01.2016р.

Як було встановлено рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.11.2017р. по справі №161/15018/16-ц станом на 12.10.2015р. ОСОБА_1 в касу боржника було внесено 6 276 381,43 грн., а повернуто лише 149 950,00 грн. Станом на 01.01.2016р. залишилась заборгованість в розмірі 6 126 431,43 грн.

04 січня 2016 року між ОСОБА_1 (Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньагрохолдинг" (Одержувач) укладена додаткова угода до договору про надання поворотної фінансової допомоги №2 від 14.04.2014р. про зміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням (новація).

Згідно п. 2.3 додаткової угоди первісне зобов`язання припиняється, а зміст та умови нового зобов`язання сторін викладені в договорі про надання поворотної фінансової допомоги від 04.01.2016р.

Відповідно до п. 3.1 договору про надання поворотної фінансової допомоги від 04.01.2016р. поворотна допомога підлягає поверненню 27.10.2016р.

Згідно п. 2.6 договору про надання поворотної фінансової допомоги від 04.01.2016р., ТОВ "Волиньагрохолдинг" зобов`язувався надати в заставу чи іпотеку майно, що належить йому на праві власності.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 04.01.2016р. між ОСОБА_1 (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньагрохолдинг" (Іпотекодавець) було укладено:

- іпотечний договір від 29.09.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Гловацькою А.В., згідно з яким передано в іпотеку належний боржнику єдиний майновий комплекс ТОВ "Волиньагрохолдинг", що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається із: А-1 будівлі карантинника загальною площею 1683,9 кв. м; А-1 будівлі телятника N 4 загальною площею 1468,8 кв. м; А-1 будівлі корівника з молочним блоком загальною площею 646 кв. м; земельну ділянку площею 0,2718 га, кадастровий номер 0722883700:01:001:6311, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною вартістю 4 260 492,00 грн.;

- іпотечний договір від 30.09.2016р., посвідчений приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Гловацькою А.В., згідно з яким передано в іпотеку належну ТОВ "Волиньагрохолдинг" земельну ділянку площею 1,5874 га, кадастровий номер 0722883700:01:001:6312, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною вартістю 555908,00 грн.;

- договір застави від 03.10.2016р. посвідчений приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Гловацькою А.В., згідно з яким передано в заставу наступне майно: Агрометр -62 (NAV-62G), Бетонозмішувач, Вага, Вага 15 т, Вага автомобільна тензометрична, Відеокамера Tecsar AHDD-1M20F-eco, Відеокамера Tecsar AHDW 1M-60V, Відеореєстратор Tecsar Modermist, ОСОБА_5, Зернодробилка КДУ-2, Зернопогрузчик ЗПС-100, Зерносушилка СЗ-16 в комплекті зплощад.обс. норії., Компресор Союз 50, Котел твердопаливний, Культиватор ЛК -4, Лінія технологічна для виготовлення кормів, Мішалка магнітна, Мотопомпа 6,5 HP GE, Навігаційний прилад CLAAS GPS COPILOT S7, Навігаційний прилад CLAAS, Оприскувач ОПШ-3024 ТЕТИС-24, Паливно роздаточна колонка, Перфоратор BOSCH 22-250, Підбирач соломи GLAAS ROLAND R66, Прикотуючий каток 6,3, Рубильна машина типу RM 51,3, Сівалка С3 5,4 А-06 мод. З/ТП зібр., Термостат портативний, Трансформатор зварювальний Патона СТШ 400, Фуражир ФН 1,4, Фуражир ФН 1,4, Фуражир ФН 1,4, Агрометр А 62, ОСОБА_6 зварювальний Форте, Баня водяна, ОСОБА_5 зерна, Зварювальний напівавтомат ПДГ 216, Каршер АВД без підігріву, Мотопомпа 6,5 HP GE загальною вартістю 902265,12 грн.

Загальна вартість заставного та іпотечного майна становить 5 718 665,12 грн.

Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.11.2017р. по справі №161/15018/16-ц, залишеним без змін Апеляційним судом Волинської області постановою від 23 січня 2018 року, позов задоволено, постановлено звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 29 вересня 2016 року, посвідченим приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Гловацькою А.В., , зареєстрованим в реєстрі під N 2258, а саме: нерухоме майно єдиний майновий комплекс ТОВ "Волиньагрохолдинг", що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається із: А-1 будівлі карантинника загальною площею 1683,9 кв. м; А-1 будівлі телятника N 4 загальною площею 1468,8 кв. м; А-1 будівлі корівника з молочним блоком загальною площею 646 кв. м; земельну ділянку площею 0,2718 га, кадастровий номер 0722883700:01:001:6311, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною вартістю 4 260 492,00 грн., шляхом визнання права власності на них за ОСОБА_1 , звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 30 вересня 2016 року, посвідченим приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Гловацькою А.В., зареєстрованим в реєстрі під N 2263, а саме: нерухоме майно земельну ділянку площею 1,5874 га, кадастровий номер 0722883700:01:001:6312, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною вартістю 555 908,00 грн. шляхом визнання права власності на неї за ОСОБА_1 , звернути стягнення на предмет застави за договором застави від 03 жовтня 2016 року, посвідченим приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Гловацькою А.В., зареєстрованим в реєстрі під N 2291, а саме: рухоме майно Агрометр -62 (NAV-62G), Бетонозмішувач, Вага, Вага 15 т, Вага автомобільна тензометрична, Відеокамера Tecsar AHDD-1M20F-eco, Відеокамера Tecsar AHDW 1M-60V, Відеореєстратор Tecsar Modermist, ОСОБА_5, Зернодробилка КДУ-2, Зернопогрузчик ЗПС-100, Зерносушилка СЗ-16 в комплекті зплощад.обс. норії., Компресор Союз 50, Котел твердопаливний, Культиватор ЛК -4, Лінія технологічна для виготовлення кормів, Мішалка магнітна, Мотопомпа 6,5 HP GE, Навігаційний прилад CLAAS GPS COPILOT S7, Навігаційний прилад CLAAS, Оприскувач ОПШ-3024 ТЕТИС-24, Паливно роздаточна колонка, Перфоратор BOSCH 22-250, Підбирач соломи GLAAS ROLAND R66, Прикотуючий каток 6,3, Рубильна машина типу RM 51,3, Сівалка С3 5,4 А-06 мод. З/ТП зібр., Термостат портативний, Трансформатор зварювальний Патона СТШ 400, Фуражир ФН 1,4, Фуражир ФН 1,4, Фуражир ФН 1,4, Агрометр А 62, ОСОБА_4 зварювальний Форте, Баня водяна, ОСОБА_5 зерна, Зварювальний напівавтомат ПДГ 216, Каршер АВД без підігріву, Мотопомпа 6,5 HP GE загальною вартістю 902 265,12 грн. шляхом визнання права власності на дане майно за ОСОБА_1 та постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньагрохолдинг" (код ЄДРПОУ 34557127) на користь ОСОБА_1 6890,00 грн. судового збору.

На підставі рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.11.2017р. по справі №161/15018/16-ц, залишеним без змін Апеляційним судом Волинської області постановою від 23 січня 2018 року, ОСОБА_1 проведена реєстрація в Єдиному державному реєстрі нерухомого майна об`єктів нерухомості а саме від 01 березня 2017 року згідно з:

- Витягу з ДРРП на нерухоме майно про реєстрацію ПВ №81568724;

- Витягу з ДРРП на нерухоме майно про реєстрацію ПВ №81570251;

- Витягу з ДРРП на нерухоме майно про реєстрацію ПВ №81571144.

Суд засвідчує, що реєстрація права власності на єдиний майновий комплекс ТОВ "Волиньагрохолдинг", що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається із: А-1 будівлі карантинника загальною площею 1683,9 кв. мі А-1 будівлі телятника № 4 загальною площею 1468,8 кв. м5 А-1 будівлі корівника з молочним блоком загальною площею 646 кв. м; та земельну ділянку площею 0, 2718 га, цільове призначення якої - обслуговування виробничо-складських приміщень, кадастровий номер: 0722883700:01:001:6311, та земельну ділянку, площею 1,5874 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення якої - обслуговування виробничо-складських приміщень, кадастровий номер: 0722883700-01:001-6312 відбулася ще до відкриття провадження у справі про банкрутство (Ухвалою Господарського суду Волинської області від 08.04.2019р. було відкрито провадження у справі про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньагрохолдинг" (45630, Волинська область, Луцький район, с. Княгининок, вул. Бригадний двір, 19, код ЄДРПОУ 34557127).

При цьому суд зазначає, що постановою Верховного суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 червня 2020 року скасовано рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Волинської області від 23 січня 2018 року у справі №161/15018/16-ц.

На підставі вище викладеного, враховуючи скасування рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 листопада 2017 року та постанови Апеляційного суду Волинської області від 23 січня 2018 року у справі №161/15018/16-ц, всі правовідносини між ОСОБА_1 та ТОВ "Волиньагрохолдинг" повернулись в первісний стан, суд вважає, що дія іпотеки та застави підлягає відновленню, а зобов`язання по поверненню позики залишається невиконаним. Сума невиконаного зобов`язання, що забезпечене іпотекою та заставою становить 6 126 431,43 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушення зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). При цьому, ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із пунктом 14.1.257 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Укладений між сторонами договір про надання поворотної фінансової допомоги від 04.01.2016р. за своєю правовою природою є договором позики.

Згідно із статтею 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 572 та частиною 1 статті 575 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 3 Закону України "Про заставу" встановлено, що заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про заставу", за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно з ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Статтею 11 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов`язанням.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

Частиною 8 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.

Отже, грошові вимоги заставних кредиторів включаються в реєстр вимог кредиторів автоматично, незалежно від факту подання такими кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника. У зв`язку з цим на вимоги кредиторів, які забезпечені заставою, не розповсюджуються передбачені ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства наслідки пропуску тридцяти денного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство

Повідомлення про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньагрохолдинг" оприлюднене 08 квітня 2019 року за №58698 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України.

13 серпня 2020 року за вх. №01-78/30/20 на адресу Господарського суду Волинської області від ОСОБА_1 надійшла заява від 30.07.2020р. про визнання грошових вимог до боржника на суму 6 126 431,43 грн., як таких, що забезпечені заставою майна ТОВ "Волиньагрохолдинг".

Заявлені вимоги на суму 6 126 431,43 грн. забезпечені заставою майна Боржника, відповідно до умов договору іпотеки від 29.09.2016р., договору іпотеки від 30.09.2016р., договору застави від 03.10.2016р.

Так, майновий поручитель за договором застави несе відповідальність перед заставодержателем за невиконання боржником (боржниками) основного зобов`язання як солідарний боржник, а заставодержатель має право вимагати виконання основного зобов`язання як від боржника і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (статті 553, 554 Цивільного кодексу України). У разі пред`явлення таких вимог до майнового поручителя останній відповідає перед заставодержателем в межах взятих на себе зобов`язань, тобто заставодержатель може задовольнити свої вимоги виключно за рахунок предмета застави. Таким чином, відповідальність боржника майнового поручителя за цим зобов`язанням обмежується вартістю предмета застави.

На етапі первісного формування реєстру вимог кредиторів боржника, суд має право включити до вимог, які забезпечені заставою, усі фактично існуючі вимоги на момент подання заяви з кредиторськими вимогами, на які поширюється забезпечення заставою, згідно договорів застави та незалежно від вартості предметів застави, яка визначена у таких договорах.

Законодавство про банкрутство не пов`язує включення до реєстру вимог, забезпечених заставою майна боржника, із встановленням договірної вартості предметів забезпечення, як єдиного критерію визначення розміру забезпечених заставою вимог. Розмір таких вимог встановлюється виходячи з розміру заборгованості за кредитом та розміру дійсних на момент подання заяви з кредиторськими вимогами зобов`язань майнової поруки по даному кредитному договору, незалежно від вартості предметів застави. Дійсна вартість заставного забезпечення визначається за наслідком продажу предмета застави. Включення до реєстру вимог кредиторів окремо, як таких що забезпечені майном боржника, з посиланням виключно на визначену в договорі іпотеки (застави) вартість предмету іпотеки (застави) не відповідають положенням статей 3, 19 Закону України "Про заставу", які не пов`язують обсяг заставного забезпечення з договірною вартістю предмету застави. Договірна вартість предмета застави має значення як істотна умова договору застави при оцінці судами самого договору застави на предмет його укладення та дійсності його умов.

Правомірність та обґрунтованість грошових вимог забезпеченого кредитора до боржника та наявність у боржника предмета забезпечення, перевіряє суд незалежно від того, чи визнані ці вимоги боржником разом з розпорядником майна, чи ні. При цьому, обов`язок заставного кредитора у випадку подання ним заяви з грошовими вимогами полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом належними доказами. Також, у розпорядника майна існує обов`язок включити до реєстру вимоги до боржника, забезпечені заставою його майна згідно з даними обліку боржника, які виражаються у грошовій формі та випливають із розміру цивільних зобов`язань, за якими боржник здійснив забезпечення, а також внести до реєстру окремо відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

З врахуванням положень ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 на суму 6 126 431,43 грн. є такими, що забезпечені майном боржника, відтак підлягають окремому внесенню до реєстру вимог кредиторів, як такі, що погашаються в позачерговому порядку за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення. При цьому до реєстру вимог кредиторів ліквідатором повинні бути внесеними відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

При цьому судом враховано, що кредиторські вимоги були розглянуті арбітражним керуючим Новосельцевим В.П., повністю визнаються останнім у вказаному розмірі, що підтверджується відповідним повідомленням від 20.08.2020р. №02-34/2324.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 45, 59, 60, 61, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про визнання грошових вимог до боржника задовольнити.

2. Визнати у встановленому порядку доведені грошові вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Луцьким МВ УМВС України у Волинській області 29.12.2000р., дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньагрохолдинг" (45630, Волинська область, Луцький район, с. Княгининок, вул. Бригадний двір, 19, код ЄДРПОУ 34557127) на загальну суму 6 130 635,43 грн., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості:

- 4204,00 грн. - вимоги першої черги;

- 6 126 431,43 грн. - як такі, що забезпечені заставою майна боржника та підлягають позачерговому погашенню.

3. Зобов`язати розпорядника майна Новосельцева В.П. згідно ухвали суду сформувати остаточний реєстр вимог кредиторів, окремо внести до реєстру вимоги кредитора ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Луцьким МВ УМВС України у Волинській області 29.12.2000р., дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на суму 6 126 431,43 грн. - як такі, що забезпечені заставою майна боржника, відомості про майно боржника, яке є предметом застави, згідно з державним реєстром застав.

Відповідно до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Відповідно до ст. ст. 253, 256, 257 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст ухвали складено 08.09.2020р.

Суддя В. А. Войціховський