Рішення

від 01.09.2020 по справі 915/2484/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2020 року Справа № 915/2484/19

м.Миколаїв

За позовом : Очаківської міської ради

(57508, Миколаївська обл., м.Очаків, вул. Соборна, 7-А)

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю Оздоровчий комплекс санаторного

типу Ольвія для дітей, підлітків та молоді

(57508, Миколаївська обл., м.Очаків, вул. Будівельників,7)

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

від позивача: Кучма О.В., за довіреністю,

від відповідача: від відповідача: Сорочан В.В., за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ : припинення права постійного користування земельною ділянкою та скасування державного акту на право постійного користування землею, -

26.12.2019р. Очаківська міська рада Миколаївської області звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №1629/02-02/07 від 10.12.2019р. про припинення права постійного користування земельною ділянкою та скасування державного акту на право постійного користування землею.

Ухвалою суду від 02.01.2020р. вказану позовну заяву було залишено без розгляду, надано позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків.

20.01.2020р. до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 24.01.2020р. було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.02.2020р.

11.02.2020р. від позивача до суду надійшло клопотання про залучення третьої особи, в якому позивач зазначає, що у відділі у Очаківському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області зберігається оригінал державного акту серії МК №116 від 04.01.2000р. на право постійного користування для розташування та обслуговування Міжгосподарського оздоровчого комплексу санаторного типу Ольвія площею 11,1975 га, та у разі задоволення позову Очаківської міської ради, вказане рішення вплине на права та обов`язки Держгеокадастру.

25.02.2020р. від відповідача до суду надійшла заява про врегулювання спору за участю судді.

Ухвалою суду від 25.02.2020 підготовче засідання було відкладено на 24 березня 2020 року о 14:00.

02.03.2020р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти вимог позивача заперечує, зазначаючи, що доводи позивача з приводу того, що державний акт на право постійного користування земельною ділянкою виданий Міжгосподарському оздоровчому комплексу санаторного типу Ольвія для дітей, підлітків і молоді, а наразі землею та нерухомим майно на ній володіє та користується ТОВ ОКСТ Ольвія , тому на думку позивача новоствореній юридичній особі слід було звернутись до очаківської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою і подальшого оформлення права користування спірною земельною ділянкою, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки відповідач є правонаступником усіх прав та обов`язків МОКСТ Ольвія , ідентифікаційний номер юридичної особи не змінився, а фактично відбулась зміна організаційно-правової форми юридичної особи, що свідчить про те, що зміни землекористувача не відбулось, а тому відсутні підстави для припинення права постійного користування відповідача земельною ділянкою.

23.03.2020р. від позивача до суду надійшла заява про відмову у здійсненні врегулювання спору за участю судді та про розгляд справи у загальному порядку.

У зв`язку із вжиттям карантинних заходів та перебуванням суддів Господарського суду Миколаївській області у період з 17.03.2020 по 27.03.2020 у відпустках підготовче засідання, призначене на 24.03.2020 не відбулось.

З огляду на впровадження постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (в редакції постанови від 04.05.2020р. №343) на період з 12.03.2020р. по 22.05.2020р. на всій території України карантину, а також на запровадження з 16.03.2020р. на території адміністративної будівлі Миколаївської обласної ради обмежувальних та профілактичних заходів (розпорядження голови Миколаївської обласної ради Про заходи щодо недопущення поширення випадків захворювань, спричинених новим коронавірусом №35-р від 13.03.2020р.), з 16.03.2020р. був обмежений доступ громадян та учасників судового процесу до Господарського суду Миколаївської області.

Постановою Кабінету Міністрів України Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України від 04 травня 2020 року № 343, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , зокрема уряд продовжив карантин до 22 травня 2020 року на усій території України та послабив деякі карантинні обмеження, у зв`язку з чим ухвалою суду від 21.05.2020р. підготовче засідання було призначено на 09.06.2020р.

09.06.2020р. від позивача до суду надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Від відповідача того ж дня до суду надійшла заява про проведення підготовчого засіданні без участі представника відповідача.

Ухвалою суду від 09.06.2020р.було відмовлено у залученні до участі у справі в якості третьої особи без самостійних позовних вимог на стороні позивача Відділу в Очаківському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.08.2020р.

В судовому засіданні 04.08.2020р. представник позивача підтримав позовні вимоги та зазначив, що на його думку право постійного користування відповідача підлягає припиненню на підставі норм п. е ст. 141 Земельного кодексу України, оскільки фактично іншими фізичними особами було набуто право власності на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці, відведеній у постійне користування міжгосподарського оздоровчого комплексу санаторного типу "Ольвія", правонаступником якого є ТОВ Оздоровчий комплекс санаторного типу Ольвія для дітей, підлітків та молоді .

Представник відповідача в судовому засіданні 04.08.2020р. зауважив, що таких підстав позивачем у позові не зазначалось, натомість підставою позову було визначено, що ТОВ Оздоровчий комплекс санаторного типу Ольвія для дітей, підлітків та молоді є іншою юридичною особою, ніж та, якій відводилась земельна ділянка у постійне користування, та у зв`язку з тим, що відповідач набув право власності на оздоровчий комплекс Ольвія , право постійного користування земельною ділянкою МОКСГ Ольвія підлягає припиненню та переоформленню на ТОВ "Оздоровчий комплекс санаторного типу Ольвія для дітей, підлітків та молоді .

Представник позивача зазначив, що така підстава теж ним зазначалась у позові, однак основною підставою своїх вимог він вважає саме набуття іншими фізичними особами нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці та неможливість оформлення за ними особами права користування/власності земельних ділянок, на яких це нерухоме майно розташоване. Також представник позивача зобов`язався в наступне судове засідання надати відомості, які підтверджують вказані ним обставини.

У зв`язку з цим, ухвалою суду від 04.08.2020р. судове засідання було відкладено, запропоновано позивачу у строк до 28.08.2020р. надати суду усі наявні документи та пояснення на підтвердження позовних вимог, із зазначенням підстав їх вчасного неподання до суду під час підготовчого провадження та запропоновано відповідачу у строк до 28.08.2020р. надати суду у письмовому вигляду усі наявні заперечення на позовні вимоги з урахуванням обставин та підстав, зазначених позивачем.

27.08.2020р. від відповідача до суду надійшли заперечення щодо додаткових підстав позову, в яких відповідач заперечує проти заявленої позивачем підстави припинення права постійного користування - набуття іншими фізичними та юридичними особами нерухомого майна на спірній земельній ділянці на праві власності, оскільки матеріали справи не містять відомостей щодо відчуження такого майна відповідачем на користь будь-яких інших фізичних та юридичних осіб. Відповідач зазначає, що наявна в матеріалах справи копія рішення Очаківської міської ради від 23.12.2011р. за №26 свідчить, що саме позивач припинив відповідачу право постійного користування земельною ділянкою орієнтовною площею 0,1480 га і передав вказану частину землі для розташування і обслуговування будинків двом фізичним особам (гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) та одній юридичній особі - ТОВ Постачелектромех , тобто знаходження на спірній земельній ділянці майна інших осіб є результатом дій не ТОВ ОКСТ Ольвія , а саме позивача - Очаківської міської ради. Також відповідач зазначив суду, що з дати створення у 2012 році ТОВ ОКСТ Ольвія не укладала жодних цивільно-правових угод (договорів купівлі-продажу, міни, дарування, передачі в іпотеку тощо) відносно свого нерухомого майна на користь третіх осіб.

28.08.2020р. від позивача до суду надійшло клопотання від 26.08.2020р. №1060/02-02/07, в якому позивач повідомив суду, що рішенням Очаківської міської ради від 25.12.2007р. Про надання поштової адреси будівлям житлового та нежитлового сектору в м.Очаків було, зокрема, вирішено надати поштову адресу дачним будиночкам, які належать приватному підприємству багатогалузевій фірмі Енергокомплект і знаходяться в міжгосподарському ОКСТ Ольвія . Позивач зазначив, що вказані дачні будинки ППБФ Енергокомплект передав в статутний фонд ТОВ БФ Постачелектромех . Також рішенням виконавчого комітету Очаківської міської ради від 30.03.2011р. за №67 були присвоєно нові поштові адреси об`єктам нерухомості (будинкам для відпочинку), розташованим по АДРЕСА_1, які належать громадянам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Окрім цього, позивач зазначив, що згідно з листом Головного управління ДПС у Миколаївській області від 02.06.2020р. товариство з обмеженою відповідальністю Оздоровчий комплекс санаторного типу Ольвія декларує площу земельної ділянки без наявності правовстановлюючих документів лише 1,1515 га, однак Міжгосподарському оздоровчому комплексу санаторного типу Ольвія на підставі державного акту про право постійного користування земельною ділянкою було відведено 11,1975 га. Вказані обставини, на думку позивача свідчать про те, що відповідач продав частину майна МОКСТ Ольвія іншим власникам та не сплачує земельний податок та орендну плату. Тому на думку позивача існують дві підстави для скасування державного акту на постійне користування земельною ділянкою - систематична несплата земельного податку або орендної плати (п. Д статті 141 Земельного кодексу України) та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці (п. Е ст. 141 Земельного кодексу України). До вказаного клопотання позивачем додані копії рішень виконавчого комітету Очаківської міської ради від 25.12.2007р. №343, від 30.03.2011р. №67, від 31.05.2011р. №123, від 27.10.2009р. №321, якими присвоєні нові поштові адреси; листа Очаківського управління ГУ ДПС у Миколаївській області від 02.06.2020р. №952/10/14-29-53-04-14; рішення виконавчого комітету Очаківської міської ради від 25.11.2008р. №355 Про визнання права власності нерухомого майна ТОВ Постачелектромех з додатками.

Розглянувши подане клопотання, заслухавши присутній в судовому засіданні представників сторін, господарський суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Положеннями ч.3 ст. 46 ГПК України передбачено право позивача до закінчення підготовчого засідання змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з ч.2 ст. 80 ГПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Подане позивачем суду клопотання за вих. №1060/02-02/07 від 26.08.2020р. фактично містить зміну підстав позову та зазначає про обставини, яких не було заявлено позивачем у первісному позові, а також до вказаного клопотання додані докази, яких не було подано суду разом із позовною заявою.

При цьому, позивачем у клопотанні та у судовому засіданні не зазначено про наявність об`єктивних причин, з яких він не зміг подати вказані докази до суду разом із позовною заявою.

Також судом враховано, що фактично зміна підстав позову була здійснена позивачем при розгляді справи по суті.

З огляду на викладене, у суду відсутні правові підстави для прийняття поданого позивачем клопотання №1060/02-02/07 від 26.08.2020р. та доданих до нього доказів.

За таких обставин, суд здійснюватиме розгляд справи за наявними у ній матеріалами без урахування поданого позивачем клопотання №1060/02-02/07 від 26.08.2020р.

В судовому засіданні представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначає, що підставою припинення права постійного користування відповідача земельною ділянкою є в тому числі набуття іншими фізичними та юридичними особами права власності на нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці, наданій у постійне користування юридичній особі-правопопереднику відповідача, та неможливість оформлення вказаними фізичними та юридичними особами права користування земельними ділянками під своїм нерухомими майном.

Представник відповідача проти позову заперечує, зазначаючи, що відповідач по-перше є повним правонаступником Міжгосподарського оздоровчого комплексу санаторного типу Ольвія , а тому є належним користувачем спірної земельної ділянки, по-друге, вказану земельну ділянку відповідач обліковує належним чином та сплачує за неї усі податки, та по-третє, відповідач не здійснював відчуження будь-яким іншим фізичним та юридичним особам свого майна, розташованого на спірній земельній ділянці, тому відповідачу невідомі підстави набуття іншими особами.

За наслідками проведеного судового засідання 01.09.2020р., судом у відповідності до приписів ст.240 Господарського процесуального кодексу України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

29 вересня 1998 року за №247 Виконавчим комітетом Очаківської міської ради народних депутатів було прийнято рішення Про затвердження справ по встановленню меж землекористування підприємств, установ та громадян , яким затверджено матеріали по встановленню меж землекористування підприємств, установ та громадян, виконані Миколаївським відділом інституту Укргеоінформ, а саме, МОК Ольвія відповідно до матеріалів інвентаризації залишено у постійному користуванні земельну ділянку загальною площею 11,8077 га для обслуговування МОК Ольвія , у тому числі ділянку №1 - територія МОК Ольвія - 10,9542 га; ділянку №2 - територія спільного користування МОК Ольвія та санаторію Золотий колос - 0,1334 га; ділянку №3 - територія кінотеатру МОК Ольвія - 0,1766 га; ділянку №4 - територія складу 0,1673 га у тимчасове користування.

На виконання вказаного рішення, Міжгосподарському оздоровчому комплексу санаторного типу Ольвія був виданий державний акт на право постійного користування землею на 11,1975 гектарів для розташування та обслуговування МОКС Ольвія , якій зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №116 від 04 січня 2000 року.

В подальшому, Очаківська міська рада Миколаївської області 6 скликання прийняла рішення від 23.12.2011р. за №26 Про припинення права користування земельною ділянкою та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду , відповідно до якого було вирішено: 1) у зв`язку із набуттям іншими особами права власності на будинки для відпочинку розташовані за адресами вул. 60 років СРСР, 1/1-А, 7/4-1, 7/4-6, 7/4-7, 7/4-3 в м.Очаків, припинити право користування земельною ділянкою міжгосподарському оздоровчому комплексу санаторного типу Ольвія орієнтовною площею 0,1480 га; 2) міжгосподарському оздоровчому комплексу санаторного типу Ольвія внести відповідні зміни до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою стосовно площі; 3) надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 для розташування та обслуговування будинку для відпочинку по АДРЕСА_2 орієнтовною площею 0,0173 га; гр. ОСОБА_2 для розташування та обслуговування будинку для відпочинку по АДРЕСА_3 орієнтовною площею 0,0263 га; юридичній особі товариству з обмеженою відповідальністю багатогалузевій фірмі Постачелектромех для розташування та обслуговування будинків для відпочинку по АДРЕСА_4 орієнтовною площею 0,0248 га, по АДРЕСА_7 орієнтовною площею 0,0423 га; по АДРЕСА_8 орієнтовною площею 0,0286 га.

Рішенням Очаківської міської ради від 17 квітня 2015 року за №22, за результатом розгляду протоколу засідання постійної депутатської комісії з питань охорони навколишнього середовища та регулювання земельних відносин, було визнано таким, що втратило чинність рішення Очаківської міської ради №26 від 23.12.2011р. Про припинення права користування земельною ділянкою та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду в цілому.

Рішенням Очаківської міської ради від 27 жовтня 2017 року №16 було вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передати земельну ділянку в оренду юридичній особі - товариству з обмеженою відповідальністю Оздоровчий комплекс санаторного типу Ольвія для дітей, підлітків та молоді для розташування оздоровчого комплексу, нерухомого майна та об`єктів благоустрою по АДРЕСА_5 , для розташування оздоровчого комплексу, нерухомого майна та об`єктів благоустрою по АДРЕСА_6 площею 10,7526 га кадастровий номер 4810300000:03:002:0003 терміном на 5 років; товариству з обмеженою відповідальністю Оздоровчий комплекс санаторного типу Ольвія для дітей, підлітків та молоді укласти договір оренди земельної ділянки та здійснити державну реєстрацію згідно чинного законодавства.

Позивач звернувся до господарського суду з даним позовом, в якому просить суд припинити право постійного користування земельною ділянкою площею 11,1975 га міжгосподарському оздоровчому комплексу санаторного типу Ольвія для розташування та обслуговування МОКС Ольвія та скасувати державний акт на право постійного користування землею серії МК зареєстрованого за №116 від 04.01.2000 в Книзі записів державних актів на право постійного користування та його реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що припинення діяльності підприємства здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника чи уповноваженого ним органу, за рішенням інших осіб - засновників суб`єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках передбачених Господарським кодексом України - за рішенням суду. також згідно зі статтею 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходить усе майно, ксі права та обов`язки попередньої юридичної особи.

Позивач зазначає, що на даний час згідно з установчими документами назва юридичної особи - Товариство з обмеженою відповідальністю Оздоровчий комплекс санаторного типу Ольвія для дітей, підлітків та молоді , що не відповідає назві юридичної особи - Міжгосподарський оздоровчий комплекс санаторного типу Ольвія , зазначеної у державному акті на право постійного користування землею.

Таким чином, на думку позивача, новоствореній юридичній особі слід звернутись до Очаківської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для подальшого оформлення права користування земельною ділянкою, оскільки новостворена юридична особа не є державною або комунальною установою, тому набуває право на землю на умовах оренди.

Позивач зазначає, що відповідач ухиляється від переоформлення земельної ділянки та не здійснює плату за землю до місцевого бюджету.

З посиланням на приписи ст. 120 та п. е ст. 141 Земельного кодексу України, позивач зазначає, що оскільки на земельній ділянці розташований комплекс, нерухоме майно та об`єкти благоустрою, власником якого є юридична особа - товариство з обмеженою відповідальністю Оздоровчий комплекс санаторного типу Ольвія для дітей, підлітків та молоді , тому земельна ділянка підлягає вилученню та переоформленню на власника нерухомого майна згідно установчих документів.

Позивач зазначив, що ним неодноразово направлялись листи відповідачу щодо переоформлення земельної ділянки, але відповіді на них надано не було.

Також позивач зазначає, що на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, яке належить іншим юридичним та фізичним особам та на даний час такі особи не можуть переоформити належне ним право користування земельною ділянкою, на якій розташоване належне їх нерухоме майно та непереоформлення права користування земельною ділянкою відповідач порушує права фізичних та юридичних осіб щодо розпорядження належним їм нерухомим майном.

Суд вважає за доцільне зазначити, що позивачем не додані до матеріалів позову копії листів-звернень позивача до відповідача щодо переоформлення права користування спірною земельною ділянкою.

Предметом позову є припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 11,1975 га та скасування державного акту на право постійного користування землею.

Правовідносини, які виникли між сторонами стосовно користування майном регулюються положеннями земельного законодавства України.

Приписами статті 7 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року №561-XII, чинній на час надання спірної земельної ділянки у постійне користування, передбачено, що користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку.

Частиною 5 вказаної статті передбачено, що у постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям.

Приписами ч.1 ст. 10 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року №561-XII до відання міських Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, зокрема, передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу.

Таким чином, державний акт на право постійного користування землею, зареєстрований за №116 від 04.01.2000р., яким було надано у постійне користування міжгосподарському оздоровчому комплексу санаторного типу Ольвія земельної ділянки площею 11,1975 гектарів, виданий у відповідності до приписів законодавства, чинного на дату його видачі.

В подальшому, як вбачається з матеріалів справи, 19 грудня 2012 року міжгосподарський оздоровчий комплекс санаторного типу Ольвія для дітей, підлітків та молоді як юридичну особу було припинено шляхом її перетворення в нову юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю Оздоровчий комплекс санаторного типу Ольвія для дітей, підлітків та молоді .

З наданих відповідачем витягів із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань (а.с.54-58) вбачається, що ідентифікаційний номер юридичної особи Міжгосподарського оздоровчого комплексу санаторного типу Ольвія для дітей, підлітків та молоді - 05383371 не змінився та у товариства з обмеженою відповідальністю Оздоровчий комплекс санаторного типу Ольвія для дітей підлітків та молоді залишився самий код - 05383371.

25 жовтня 2001 року був прийнятий Земельний кодекс України №2768-ІІІ, відповідно до приписів ст. 92 якого визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до ч.2 ст. 92 Земельного кодексу України, права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"; ґ) заклади освіти незалежно від форми власності; д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку; е) оператор газотранспортної системи та оператор системи передачі.

Пунктом 6 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України (у редакції Закону від 25 жовтня 2001 року), який діяв з 01 січня 2002 року (момент набрання чинності названим Земельним кодексом України) до 22 вересня 2005 року, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01 січня 2002 року, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Проте Конституційний Суд України рішенням N 5-рп/2005 від 22 вересня 2005 року визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Звідси громадяни та юридичні особи, які до 01 січня 2002 року отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

У пункті 7.27 постанови від 05 листопада 2019 року у справі № 906/392/18 (провадження № 12-57гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у статті 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

Так, статтею 141 Земельного кодексу України (у редакції, що діяла на час припинення відповідача шляхом перетворення) передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників

З матеріалів справи вбачається та сторонами не оспорюється, що товариство з обмеженою відповідальністю Оздоровчий комплекс санаторного типу Ольвія для дітей, підлітків та молоді створений внаслідок перетворення та є правонаступником усіх прав та обов`язків Міжгосподарського оздоровчого комплексу санаторного типу Ольвія для дітей, підлітків та молоді.

Ідентифікаційний код юридичної особи у обох вказаних юридичних осіб є незмінним.

Право власності на майновий комплекс нерухомого майна, об`єктів благоустрою загальною площею 11514,5 кв.м, розташований за адресою: Миколаївська обл., м.Очаків, вул. 60 років СРСР будинок 7 належить товариству з обмеженою відповідальністю Оздоровчий комплекс санаторного типу Ольвія для дітей, підлітків та молоді , що підтверджується наданою позивачем Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за №192262164 від 10.12.2019р. (а.с.14-19).

За таких обставин, у суду відсутні правові підстави вважати набуття товариством з обмеженою відповідальністю Оздоровчий комплекс санаторного типу Ольвія для дітей, підлітків та молоді права власності на нерухоме майно, розташоване на спірній земельній ділянці - набуттям іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, як це передбачено пунктом е статті 141 Земельного кодексу України.

Посилання позивача на те, що спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, яке належить іншим юридичним та фізичним особам та на даний час такі особи не можуть переоформити належне ним право користування земельною ділянкою, на якій розташоване належне їх нерухоме майно та непереоформлення права користування земельною ділянкою відповідач порушує права фізичних та юридичних осіб щодо розпорядження належним їм нерухомим майном, судом не приймаються з огляду на наступне.

Частинами 1,2 статті 120 Земельного кодексу України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України).

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України).

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України).

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним (ч. 3 ст. 334 Цивільного кодексу України).

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України).

До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) (ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України).

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків) (ч. 2 ст. 377 Цивільного кодексу України).

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення (ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України).

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України).

За змістом наведених норм законодавець встановив імперативний припис щодо переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду та передбачив відповідну підставу для припинення права користування земельною ділянкою у випадку набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці. Отже, законодавство встановлює правило, за яким перехід права на земельну ділянку до нового набувача жилого будинку, будівлі або споруди відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі попереднього власника земельної ділянки.

Отже, чинне земельне та цивільне законодавство передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства.

При цьому принцип спільної юридичної долі нерухомого майна та земельної ділянки, на якій це майно розміщене, закріплений наведеними законодавчими нормами, зумовлений невіддільністю нерухомого майна від земельної ділянки, на якій воно розміщене, та має на меті дотримання законних прав та інтересів власника нерухомого майна, а також забезпечення можливості реалізації ним відповідних правомочностей власника щодо володіння, користування та розпорядження цим майном.

Зазначені позивачем обставини щодо можливого порушення прав інших осіб (фізичних або юридичних) у оформленні ними права користування земельною ділянкою не може бути підставою для задоволення даного позову, поданого Очаківською міською радою, оскільки не свідчить про порушення прав саме позивача у даній справі.

У випадку, якщо особи, які набули права власності на нерухоме майно, розташоване на належній відповідачу земельній ділянці, вважатимуть про наявність порушення їх права на оформлення права користування земельною ділянкою, вони не позбавлені права звернутись до суду з відповідним позовом за захистом їх порушених прав.

Відповідно до ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Позивач не надав суду доказів наявності правових підстав для припинення права постійного користування відповідачем спірною земельною ділянкою.

Враховуючи вищенаведені норми та обставини справи, оцінивши відповідно до ст. 86 ГПК України надані докази, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

Керуючись ст.ст.73,74,76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Учасники процесу:

позивач: Очаківська міська рада (57508, Миколаївська обл., м.Очаків, вул. Соборна, 7-А, код ЄДРПОУ 26565627)

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Оздоровчий комплекс санаторного типу Ольвія для дітей, підлітків та молоді (57508, Миколаївська обл., м.Очаків, вул. Будівельників,7, код ЄДРПОУ 05383371).

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складений та підписаний 08 вересня 2020 року.

Суддя О.В. Ткаченко