Рішення

від 27.08.2020 по справі 280/2464/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 серпня 2020 року (о 12 год. 03 хв.)Справа № 280/2464/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Артоуз О.О.,

за участю секретаря Поліщука Я.В.,

позивача: ОСОБА_1

представника позивача Пругло М.С.

представника відповідача: Салякіна А.О., Величка О.В.

представника третьої особи: Мітасова М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Вільнянської районної ради Запорізької області

треті особи, що не заявляють вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Вільнянської районної ради Запорізької області (далі - відповідач), відповідно до якого позивач просить суд визнати нечинним та скасувати рішення тридцять п`ятої позачергової сесії сьомого скликання Вільнянської районної ради Запорізької області від 29.11.2019 №1 Про присвоєння звання Почесний громадянин Вільнянського району .

Позовна заява обґрунтована тим, що оскаржуваним рішенням присвоєні звання Почесний громадянин Вільнянського району з врученням посвідчення і нагрудного знака ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , що є порушенням п.3 Положення про звання Почесний громадянин Вільнянського району , затвердженого рішенням районної ради від 13.05.2011 №8. Згідно вказаної норми суб`єкт права подання має право подавати не більше однієї кандидатури на рік, кількість щорічних присвоєнь звання Почесний громадянин Вільнянського району не повинна перевищувати двох осіб. В порушення вказаної норми голова Вільнянської районної ради ОСОБА_5 підписав два подання на три кандидатури для присвоєння звання. Оскаржуване рішення є індивідуальним актом Вільнянської районної ради та є таким, що винесене з грубим порушенням норм чинного законодавства України та Положення про звання Почесний громадянин Вільнянського району . Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Додаткові пояснення щодо предмету позову позивач надав у відповіді на відзив (вх. №23076 від 19.05.2020). 25.06.2020 позивачем подано заяву про зміну підстав позову.

Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив на позовну заяву (вх. №22404 від 14.05.2020), відповідно до якого зазначає, що головою Вільнянської районної ради було вирішено підготувати подання на трьох кандидатів на присвоєння звання Почесний громадянин Вільнянського району , враховуючи святкову ювілейну дату річниці Вільнянського району, враховуючи не подання кандидатів до звання Почесний громадянин Вільнянського району напротязі 9 років, а також беручи до уваги проведення на території України адміністративно-територіальної реформи щодо об`єднання територіальних громад та невизначеності щодо подальшого існування Вільнянського району, як адміністративно-територіальної одиниці в цілому. Крім цього, зазначає, що на законодавчому рівні, таке питання як присвоєння звання Почесний громадянин окремої адміністративно-територіальної одиниці, не закріплено та не врегульовано. Законодавцем не передбачено жодних обмежень, уніфікованих рекомендацій чи типових інструкцій, щодо порядку присвоєння та/або нагородження званням Почесний громадянин для адміністративно-територіальних одиниць. Беручи до уваги викладене у відзиві, Вільнянська районна рада жодним чином не порушила норми законодавства України приймаючи рішення Вільнянської районної ради від 29.11.2019 №1 Про присвоєння звання Почесний громадянин Вільнянського району . Відповідач вважає, що рішення тридцять п`ятої позачергової сесії сьомого скликання Вільнянської районної ради Запорізької області від 29.11.2019 року №1 Про присвоєння звання Почесний громадянин Вільнянського району , прийнято на законних підстав, жодним чином не порушуючи права чи законні інтереси позивача, не змінюючи його правового становища та з метою визнання вдячності та досягнень осіб, яким присвоєно звання Почесний громадянин Вільнянського району . Просить у задоволенні позову відмовити. Додаткові пояснення щодо предмету позову відповідач надав у запереченнях (вх. №24014 від 25.05.2020).

Ухвалою суду від 15.04.2020 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/2464/20, призначено підготовче судове засідання на 14.05.2020.

Протокольною ухвалою суду від 14.05.2020 підготовче засідання відкладено на 09.06.2020.

Протокольною ухвалою суду від 09.06.2020 до участі у справі залучено у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , підготовче засідання відкладено на 25.06.2020.

25.06.2020 третьою особою ОСОБА_4 подано пояснення (вх. №29506), відповідно до яких зазначає що оскаржуване рішення було підтримане більшістю депутатського корпусу районної ради, відтак, вважає процедуру прийняття рішення дотриманою та законною. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Відповідно до заяви (вх. №29507 від 25.06.2020) просить розглянути справу без його участі.

25.06.2020 третьою особою ОСОБА_3 подано пояснення (вх.. №29508), відповідно до яких зазначає, що оскаржуване рішення було підтримане більшістю депутатського корпусу районної ради, відтак, вважає процедуру прийняття рішення дотриманою та законною. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Відповідно до заяви (вх. №29509 від 25.06.2020) просить справу розглянути без її участі.

Представник третьої особи ОСОБА_2 у судовому засіданні надав пояснення, відповідно до яких просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Протокольною ухвалою суду від 25.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 25.06.2020.

Протокольною ухвалою суду від 25.06.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 27.08.2020.

27.08.2020 у судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити. Представники відповідача у судовому засіданні проти поданого позову заперечили, просили у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Представник третьої особи ОСОБА_2. проти позову заперечив, у задоволенні позову просив відмовити.

27.08.2020 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

29.11.2019 на позачерговій тридцять п`ятій сесії сьомого скликання Вільнянської районної ради Запорізької області прийнято рішення №1 Про присвоєння почесного звання Почесний громадянин Вільнянського району , відповідно до якого з метою відзначення громадян, які здійснили видатний особистий внесок у розвиток Вільнянського краю та з нагоди 95-річниці заснування Вільнянського району Вільнянська районна рада вирішила присвоїти звання Почесний громадянин Вільнянського району з врученням посвідчення і нагрудного знаку: ОСОБА_2 - народному депутату України VІІІ скликання; ОСОБА_4 - головному лікарю комунального некомерційного підприємства Вільнянська районна багатопрофільна лікарня Вільнянської районної ради; ОСОБА_3 - вчителю історії Вільнянської гімназії Світоч Вільнянської районної ради Запорізької області, депутату Запорізької обласної ради сьомого скликання.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до відповідача з поданням від 20.12.2019 №101 про скасування рішення №1 від 29.11.2019.

Відповідно до листа від 20.08.2020 за вих. №855/02-03 головою ради повідомлено, що за резолюцією голови Вільнянської районної ради, подання від 20.12.2019 №101 про скасування рішення №1 від 29.11.2019 тридцять п`ятої позачергової сесії сьомого скликання Вільнянської районної ради Запорізької області, направлено для розгляду постійною комісією районної ради з питань законності, боротьби з корупцією, регламенту, депутатської діяльності та депутатської етики, інформації та свободи слова, повноваження секретаря якої він виконує.

За результатами розгляду, виконавчим апаратом районної ради було підготовлено та направлено лист до позивача від 31.03.2020 №855/02-03. В листі зазначалося, що подання від 20.12.2019 №1010 про скасування рішення №1 від 29.11.2019 було розглянуто за особистої участі позивача під час проведення спільного засідання постійних депутатських комісій Вільнянської районної ради з питань законності, боротьби з корупцією, регламенту, депутатської діяльності та депутатської етики, інформації та свободи слова, та з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, екології та раціонального природокористування, яке відбулося 20.03.2020.

Так, комісією з питань законності, боротьби з корупцією, регламенту, депутатської діяльності та депутатської етики, інформації та свободи слова було проведено розгляд та обговорення подання, за участі голови Вільнянської районної ради, в результаті якого подання від 20.12.2019 №101 про скасування рішення №1 від 29.11.2019 тридцять п`ятої позачергової сесії сьомого скликання Вільнянської районної ради Запорізької області, було прийнято до відома. Крім цього, голова постійної комісії з питань законності, боротьби з корупцією, регламенту, депутатської діяльності та депутатської етики, інформації та свободи слова ОСОБА_6 рекомендував голові Вільнянської районної ради, в подальшому при ініціюванні проектів рішення районної ради та додатків до них, чітко керуватися нормами законодавства України та внутрішніми нормативними документами районної ради. Розгляд вищезазначеного питання оформлений та закріплений в протоколі спільного засідання постійних комісій від 20.03.2020 №2.

Крім цього, позивач направив до виконавчого апарату Вільнянської районної ради, лист від 25.03.2020 №19-с, щодо внесення на розгляд сесії порушеного позивачем питання, яке було висвітлене в подані від 20.12.2019 №101 про скасування рішення №1 від 29.11.2019 тридцять п`ятої позачергової сесії сьомого скликання Вільнянської районної ради Запорізької області.

Виконавчим апаратом районної ради було направлено лист від 06.04.2020 №234/02-03, в якому зазначалося, що подання позивача від 20.12.2019 №101 було розглянуто на спільному засідання постійних депутатських комісій Вільнянської районної ради з питань законності, боротьби з корупцією, регламенту, депутатської діяльності та депутатської етики, інформації та свободи слова, та з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, екології та раціонального природокористування, яке відбулося 20.03.2020 за його особистої участі, а також те, що виконавчим апаратом було направлено лист до позивача від 31.03.2020 №855/02-03 стосовно розгляду подання по суті. Крім цього, було зазначено, що враховуючи відсутність конкретних рекомендацій та висновків постійної комісії щодо підготовки та включення до порядку денного пленарного засідання районної ради порушеного в поданні питання, розгляд подання про скасування рішення №1 від 29.11.2019 тридцять п`ятої позачергової сесії сьомого скликання Вільнянської районної ради Запорізької області не включено до порядку денного тридцять сьомої сесії районної ради сьомого скликання, враховуючи положення ст.46.4. Регламенту.

Не погоджуючись з рішенням №1 від 29.11.2019, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи спір по суті суд зазначає наступне.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені також у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують, крім передбачених в Основному Законі України, й інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України Про місцеве самоврядування в України від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон №280/97).

Статтею 43 Закону №280/97 визначено питання, які вирішуються районними і обласними радами виключно на їх пленарних засіданнях.

Згідно частини другої вказаної статті районні і обласні ради можуть розглядати і вирішувати на пленарних засіданнях й інші питання, віднесені до їх відання цим та іншими законами.

Присвоєння звання Почесний громадянин Вільнянського району здійснюється відповідно до рішення Вільнянської районної ради від 13.05.2011 №8 Про звання Почесний громадянин Вільнянського району , яким затверджено Положення про звання Почесний громадянин Вільнянського району (далі - Положення).

Так, відповідно до п.1 та п.2 Положення, звання Почесний громадянин Вільнянського району є вищим знаком визнання громадою Вільнянського району, який присвоюється довічно особам, що здійснили видатний внесок у соціально-економічний розвиток Вільнянського району, сприяли зростанню його іміджу, наукової та мистецької сфери, духовному та моральному розвитку суспільства, укріпленню демократії та захисту прав людини.

Відповідно до п.6 та п.7 Положення, звання Почесний громадянин Вільнянського району присвоюється шляхом прийняття рішення Вільнянської районної ради напередодні святкування річниці утворення району та присвоюється на урочистій церемонії, яка відбувається щорічно в день святкування річниці утворення району.

Крім цього, відповідно до п.12 Положення, проект рішення районної ради про присвоєння звання Почесний громадянин Вільнянського району , готується виконавчим апаратом Вільнянської районної ради.

Головою Вільнянської районної ради 26.06.2019 за №390/02-40 підготовлено подання до виконавчого апарату Вільнянської районної ради щодо присвоєння звання Почесний громадянин Вільнянського району ОСОБА_2 , народному депутату України VIII скликання, за значний та видатний особистий внесок у соціально-економічний розвиток Вільнянського району, укріплення демократії та захисту прав людини. До подання додані біографічна довідка та обґрунтування особистого вкладу кандидата в розвиток Вільнянського району, які відповідно до п.4 Положення є обов`язковою складовою подання на кандидата щодо присвоєння почесного звання.

Окрім цього, враховуючи те, що за період роботи районної ради з 2010 по 2019 рік, Вільнянською районною радою не приймалося рішень про присвоєння звання Почесний громадянин Вільнянського району , не надходило відповідних подань від голови Вільнянської районної державної адміністрації та відповідних ініціатив від трудових колективів районних осередків громадських організацій, а також з нагоди 95-річниці заснування Вільнянського району, головою Вільнянської районної ради було підготовлено подання від 07.11.2019 року за №719/02-40 до виконавчого апарату Вільнянської районної ради щодо присвоєння звання Почесний громадянин Вільнянського району :

ОСОБА_4 , головному лікарю комунального некомерційного підприємства Вільнянська районна багатопрофільна лікарня Вільнянської районної ради;

ОСОБА_3 , вчителю історії Вільнянської гімназії Світоч Вільнянської районної ради Запорізької області, депутату Запорізької обласної ради сьомого скликання.

До подання від 07.11.2019 за №719/02-40 додані біографічні довідки та обґрунтування особистого вкладу кандидатів в розвиток Вільнянського району.

Згідно з частиною першою статті 46 Закону №280/97 міська рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 59 Закону №280/97 рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Як установлено судом та підтверджено матеріалами справи, згідно витягу зі стенограми звіту тридцять п`ятої позачергової сесії сьомого скликання від 29.11.2019, відповідно до якого на розгляд пленарного засідання винесено проект рішення Про присвоєння звання Почесний громадянин Вільнянського району , який погоджено на засідання постійної комісії, зауваження та пропозиції до якого не надходили. Депутат районної ради ОСОБА_1 під час виступу заперечував щодо підтримання кандидатури ОСОБА_2 та надав пропозицію щодо виключення вказаної кандидатури, яка голосуванням депутатів не прийнята.

Згідно результатів голосування за проект рішення Про присвоєння звання Почесний громадянин Вільнянського району (за основу) за проголосувало 20 депутатів, проти - 1 депутат, утрималися -1, не голосували - 0.

Згідно результатів голосування за проект рішення Про присвоєння звання Почесний громадянин Вільнянського району (в цілому) за проголосувало 20 депутатів, проти - 1 депутат, утрималися -1, не голосували - 1.

Відповідно до п.46.3 статті 46 Регламенту роботи Вільнянської районної ради сьомого скликання, затвердженого рішенням районної ради від 12.01.2016 №1, районна рада не може скасувати свої рішення ненормативного характеру, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 4 КАС України нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який установлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який (яке) стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

За владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні. Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних.

У вітчизняній теорії права загальновизнано, що нормативно-правовий акт - це письмовий документ компетентного органу держави, уповноваженого нею органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта, у якому закріплено забезпечуване нею формально обов`язкове правило поведінки загального характеру. Такий акт приймається як шляхом безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це суб`єктом за встановленою процедурою, розрахований на невизначене коло осіб і на багаторазове застосування.

Натомість індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, у яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

Отже, нормативно-правовий акт містить загальнообов`язкові правила поведінки (норми права), тоді як акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акту стосуються всіх суб`єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, натомість акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акту закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.

Виходячи з наведеного оскаржуване рішення є актом індивідуальної дії, оскільки: не містить загальнообов`язкових правил поведінки, а передбачає індивідуалізовані приписи щодо присвоєння почесного звання Почесний громадянин Вільнянського району ; не регулює певний вид суспільних відносин; адресований виключно ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 15.04.2020 по справі № 9901/580/19 (№ в ЄДРСР 88979680).

При цьому суд звертає увагу, що Положенням про звання Почесний громадянин Вільнянського району не передбачено порядку скасування такого звання.

Крім того, суд звертає увагу, що статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття порушене право , за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес . Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Під час розгляду справи, позивачем не надано обґрунтованих доказів порушення саме його прав, свобод та законних інтересів.

Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при прийнятті рішень керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неякісності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, а тому адміністративний позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Вільнянської районної ради Запорізької області (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 12, код ЄДРПОУ 20514445), треті особи, що не заявляють вимог на предмет спору: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ) про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписано 07 вересня 2020 року

Суддя О.О. Артоуз