Рішення

від 07.09.2020 по справі 420/4370/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4370/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

за участю секретаря - Ляшенко Ю.В.,

за участю сторін: представника позивача - Фатєєвої І.В.,

представника позивача - Чорного О.В.,

представника відповідача - Яківець М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом Державного підприємства "Куліндорівський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України (21-й км Старокиївської дороги, 20, м. Одеса, 65025, код ЄДРПОУ 05519327) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства "Куліндорівський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України до Головного управління ДПС в Одеській області за результатом якого позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 12.02.2020 року № 0005370506 про донарахування частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону на суму 7 491 284, 00 грн. - за податковими зобов`язаннями;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 12.02.2020 року № 0005330506 про донарахування податку на додану вартість на суму 938 608, 00 грн. - за податковими зобов`язаннями та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 234 652,00 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 12.02.2020 року № 0005320506 про донарахування податку на додану вартість в результаті встановлення завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 19 855, 00 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 12.02.2020 року № 0005340506 про донарахування податку на прибуток на суму 2 383 396, 00 грн. - за податковими зобов`язаннями та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 595 849, 00 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 12.02.2020 року № 0006343307 про донарахування військового збору на суму 1 472, 57 грн. - за податковими зобов`язаннями та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1066, 23 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 12.02.2020 року № 0006313307 про донарахування податку з доходів фізичних осіб на суму 21 549,85 грн. - за податковими зобов`язаннями та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 15 603, 32 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 12.02.2020 року № 0006333307 про нарахування суми штрафних санкцій (штрафу) у розмірі 510,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 28.11.2019 р. по 11.12.2019 р. фахівцями Головного управління Державної податкової служби в Одеській області була проведена документальна планова виїзна перевірка Державного підприємства Куліндорівський комбінат хлібопродуктів Державного агентства резерву України.

За результатами перевірки було складено акт № 000126/15-32-05-06/05519327 від 24.12.2019 року Про результати документальної планової виїзної перевірки Державного підприємства Куліндорівський комбінат хлібопродуктів , код ЄДРПОУ 05519327, податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2019, валютного - за період з 01.01.2017 по 30.09.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2017 по 30.09.2019.

На підставі наведеного акту перевірки, з урахуванням розглянутих заперечень Позивача на акт перевірки, Відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення:

від 12.02.2020 року № 0005370506 про донарахування частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону на суму 7 491 284,00 грн. - за податковими зобов`язаннями;

від 12.02.2020 року №0005330506 про донарахування податку на додану вартість на суму - 938 608, 00 грн. - за податковими зобов`язаннями та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 234 652, 00 грн.;

від 12.02.2020 року № 0005320506 про донарахування податку на додану вартість в результаті встановлення завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 19 855,00 грн.;

від 12.02.2020 року № 0005340506 про донарахування податку на прибуток на суму 2 383 396, 00 грн. - за податковими зобов`язаннями та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 595 849,00 грн.;

від 12.02.2020 року № 0006343307 про донарахування військового збору на суму 1 472, 57 грн. - за податковими зобов`язаннями та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1066, 23 грн.;

від 12.02.2020 року № 0006313307 про донарахування податку з доходів фізичних осіб на суму 21 549, 85 грн. - за податковими зобов`язаннями та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 15 603, 32 грн.;

від 12:02.2020 року № 0006333307 про нарахування суми штрафних санкцій (штрафу) у розмірі 510,00 грн.

Позивачем було оскаржено зазначені податкові повідомлення-рішення, проте скарга була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін..

З оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями позивач не згоден, вважає їх необґрунтованим та такими, що не відповідають нормам діючого законодавства України у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 27.05.2020 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку загального провадження.

24.06.2020 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі, зазначивши, що в ході проведення документальної перевірки за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 було суцільним порядком помісячно ретельно проаналізовано та деталізовано по статтям доходів та елементам витрат у складі сформованої собівартості по кожному окремому виду господарської діяльності ДП КУЛІНДОРІВСЬКИЙ КХП , направленої на отримання доходу, та, встановлено, що собівартість певних видів діяльності перевищує дохід, отриманий від надання таких робіт (послуг).

У Додатку № 11 Собівартість до акту планової виїзної документальної перевірки наведено перелік, певних видів діяльності, за якими ДП КУЛІНДОРІВСЬКИЙ КХП отримувало дохід, із зазначенням, помісячних сум отриманих доходів по кожному окремому виду діяльності, з окремим виділенням помісячних сум понесених витрат у складі собівартості по кожному окремому виду діяльності, та наведено їх помісячний порівняльний аналіз із встановленими щомісячними та щоквартальними (з наростаючим підсумком з початку року) розбіжностями.

Документальною перевіркою встановлено, що собівартість наступних видів діяльності ДГГ КУЛІНДОРІВСЬКИЙ КХП у період з 01.01.2017 по 30.09.2019 перевищує дохід, отриманий від надання таких робіт (послуг), а саме:

ДП КУЛІНДОРІВСЬКИЙ КХП у період з 01.01.2017 по 30.09.2019 надавало послуги комбікормового заводу, по яким було перевищено собівартість (з наростаючим підсумком з початку року) за рахунком 9014 Собівартість реалізації комбікорму над отриманими доходами за рахунком 7014 Дохід від/ реалізації комбікорму на загальну суму 7 063 грн.

ДП КУЛІНДОРІВСЬКИЙ КХП у період з 01.01.2017 по 30.09.2019 надавало послуги переробку, (мука з власного зерна та на давальницьких умовах), по яким було перевищено собівартість (з наростаючим підсумком з початку року) за рахунком 9031 Собівартість реалізації послуг переробки над отриманими доходами за рахунком 7031 Дохід від реалізації послуг переробки на загальну суму 8 271 108 грн.,

ДП КУЛІНДОРІВСЬКИЙ КХП у період з 01.01.2017 по 30.09.2019 надавало інші послуги, по яким було перевищено собівартість (з наростаючим підсумком з початку року) за рахунком 9032 Собівартість реалізації інших послуг над отриманими доходами за рахунком 7032 Дохід від реалізації інших послуг на загальну суму 0 грн.

ДП КУЛІНДОРІВСЬКИЙ КХП у період з 01.01.2017 по 30.09.2019 надавало послуги СОК (спортивний оздоровчий комплекс), по яким було перевищено собівартість (з наростаючим підсумком з початку року) за рахунком 9033 Собівартість реалізації послуг СОК над отриманими доходами за рахунком 7033 Дохід від реалізації послуг СОК на загальну суму 269 878 грн.

Таким чином, перевіркою встановлено, що у порушення п.п. 14.1.36, п. 14.1. ст.. 14, п.п. 134.1.1 п 134 1. ст. 134 Податкового Кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями), п.6., п.7. та п. 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 Витрати , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 та Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 року за № 27/4248, ДП Куліндорівський КХП сформовано витрати певних періодів спрямованих на отримання доходу, але, без одночасного визнання доходу, для отримання якого вони здійснені.

Щодо нереальності господарських операцій з ТОВ ПАВЕР БАН , ПП ОЛІВДЕ .

Перевіркою встановлено, що між підприємством ДП "КУЛІНДОРІВСЬКИЙ КХП" (код за ЄДРПОУ 5519327) та ТОВ "ПАВЕР БАН" (код за ЄДРПОУ 40033089) у період з 01.01.2017 по 30.09.2019 було укладено договір поставки №1405/1 від 14 травня 2018 року, договір підставки №1405/1/2 від 16 травну 2019 року. Перевіркою встановлено, що між підприємством ДП "КУЛІНДОРІВСЬКИЙ КХП" та ПП "Олівде" у період з 01.01.2017 по 30.09.2019 було укладено договір: від 10.05.2017 № 125 щодо знезараження млина.

Відповідно до перевірки, за результатами аналізу даних податкової звітності неможливо встановити наявність складських приміщень, будівель, споруд, майданчиків для зберігання ТМЦ, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, машин, механізмів та обладнання завантажувально-розвантажувальних робіт, транспорту, будь-яких матеріалів (сировини) та Товарних запасів, необхідних для ведення господарської діяльності, також встановлено відсутність трудових ресурсів у підприємств, яка була б достатньою для самостійного виконання робіт (надання послуг) та постачання ТМЦ, що свідчить про нереальність здійснення документально оформлених господарських операцій вказаними суб`єктами, а операції мали одноразовий характер.

Таким чином, у податковому обліку понесені витрати на придбання товарів\послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення.

До первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, які за змістом відповідають вимогам закону та які відображають реальні господарські, операції.

На порушення п.2 ст.3, п.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 №996-ХIV (із змінами та доповненнями), п.44.1, 44.2, 44.3 ст.44, п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), п.п.5, 6, 7, пп.9.4 п.9 п.10 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 N318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 за 27/4248 (із змінами та доповненнями), ДП "КУЛІНДОРІВСЬКИЙ КХП" за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 року встановлено завищення показники у рядку 2050 Форми 2 Фінансового звіту Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) у сумі у сумі 4 693 038 грн., в тому числі періодам:

- 2017 рік в сумі 49 275 грн.;

- півріччя 2018 рік в сумі 4 593 763 грн.

- 3 квартали 2018 року в сумі 4 643 763 грн.

- 2018 рік в сумі 4 643 763 грн.

Щодо нереальності господарських операцій з ТОВ ПАВЕР БАН , ПП ОЛІВДЕ (податок на додану вартість).

Враховуючи наявну податкову інформацію використану під час перевірки встановлено факт того, що ТОВ "ПАВЕР БАН", ПП Олівде не є фактичними постачальниками послуг та ТМЦ, що свідчить про нереальність здійсненних господарських операцій на загальну суму ПДВ 938 608 грн., в тому числі:

- травень 2017 року в сумі 9855 грн.;

- травень 2018 року в сумі 918 753 грн.;

- липень 2018 в сумі 10 000 грн.

Щодо донарахувань з ПДФО та військового збору.

Перевіркою первинних документів по рахунку № 31 Рахунки у банках , 371.1. Розрахунки за послуги та первинних документів аналітичного обліку з метою виявлення, надання працівникам та стороннім громадянам матеріальних та соціальних благ за рахунок ДП КУЛІНДОРІВСЬКИЙ КХП встановлено, що на протязі перевіряємого періоду, згідно щомісячних роздруківок рахунків та актів виконаних послуг мобільного оператора МТС (vodafone), підприємство сплачує за послуги мобільного зв`язку згідно договору з ПрАТ МТС УКРАЇНА , тепер ПрАТ ВФ УКРАЇНА , код ЄДРПОУ 14333937.

Підприємством не надано до перевірки наказу про облікову політику підприємства, де було б визначено, що мобільні телефони відноситься до складу основних засобів або малоцінних необоротних матеріальних активів. Також не установлено ліміт на мобільний зв`язок. Наказом по підприємству не затверджено перелік номерів - контрагентів: організацій, інших осіб, якщо це зумовлене потребами підприємства (перелік номерів телефонів, розмови за якими ведуться працівниками підприємства та безпосередньо стосуються господарської діяльності), на які можливо здійснювати дзвінки у виробничих цілях. На підприємстві відсутні журнал обліку дзвінків та деталізація рахунків. Не розроблено правил користування мобільного зв`язку, де було б зазначена заборона на користування мобільним зв`язком для особистих та інших невиробничих потреб. Відсутня інформація які мобільні телефони використовуються працівниками підприємства (на балансі підприємства телефонні трубки відсутні).

У перевіряємому періоді співробітниками не складались звіти про використання службового телефону. Таким чином відсутня інформація, що використання співробітниками мобільного зв`язку та роумінгу пов`язано з веденням господарської діяльності.

Таким чином, перевіркою встановлено, що за рахунок коштів підприємства у періоді з 01.01.2017 по 30.09.2019 сплачено у вигляді додаткового блага за отримані послуги мобільного зв`язку співробітникам ДП КУЛІНДОРІВСЬКИЙ КХП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 загальну суму 98 171,54 грн.

Враховуючи вищевикладене, за дане правопорушення, відповідно пп. 14.1.180, пп. 14.1.54 п. 14.1 ст.14, пп. 162.1.1., пп.162.1.3, п.162.1, ст. 162, пп. 163.1.1, пп. 163.1.2., п.163.1, пп. 163.2.1., пп. 163.2.2. п. 163.2. ст.163, пп. 164.1.1., пп. 164.1.2 п. 164.1, пп. 164.2.1 п. 164.2, п. 164.5 ст.164, п. 167.1 ст.167, пп. 168.1.1 пп.168.1.4 п. 168.1, п. 168.3., пп. 168.4.1, пп. 168.4.2, пп.168.4.7. п. 168.4 ст.168, п.171.1, абз. а п.171.2 ст.171, абз. а п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями підприємство не утримало та не перерахувало податок на доходи фізичних осіб у періоді з 01.01.2017 по 30.09.2019 на загальну суму 21 549,85 грн., у т.ч.: В результаті порушень, зазначених у п. 3.1.4.2. Акту перевірки, в порушення пп.1.2 п.16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX Інші перехідні положення , пп. 162.1.1., пп. 162. 1.2., пп. 162.1.3, п.162.1, ст. 162, пп. 163.1.1, пп. 163.1.2., п.163.1, пп. 163.2.1., пп. 163.2.2. п. 163.2. ст. 163, ст. 168, п. 171.1, ст.. 171, п. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, ДП КУЛІНДОРІВСЬКИЙ КХП не сплачено військовий збір за період з 01.01.2017 по 30.09.2019р. на загальну суму 1 472,57 грн.

23.07.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що в акті перевірки повинно бути зазначено систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень із посиланням на первинні документи. Окрім того, факти виявлених порушень викладаються чітко та об`єктивно.

На думку позивача, відзив на адміністративний позов не містить уточненого систематизованого викладення виявлених під час перевірки фактів порушень із посиланням на первинні документи. Факти виявлених порушень не викладені взагалі.

Тобто, ні в акті перевірки, ні у відзиві на позовну заяву взагалі не міститься жодного описання суті виявленого, на думку перевіряючих, порушення, відсутні будь - які посилання на первинні документи або на інші документи та регістри бухгалтерського або податкового обліку, повністю відсутні будь-які розшифрування, з якої суми та відповідно до чого (до яких порушень) розраховується нове значення величини чистого прибутку (доходу), який за висновками перевіряючих підлягає донарахуванню для сплати до державного бюджету.

Таким чином, відповідачем порушено вимоги п. 5 Порядку, в частині того, що факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

На думку позивача, відповідачем самостійно, на свій розсуд, без врахування норм діючого законодавства. що регламентує бухгалтерський облік, без посилань на хоч якісь первинні документи, що підтверджують попущення, без проведення аналізу фактичної діяльності підприємства, збільшується розрахункова величина чистого прибутку ДП Куліндопівський КХП .

Враховуючи наведене, акт перевірки за спірними податковими повідомленнями-рішеннями не може бути доказом порушень вимог податкового законодавства позивачем, у зв`язку із їх відсутністю, а отже, прийняті за результатом перевірки податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та безпідставними, та не може мати наслідком для позивача донарахування грошових зобов`язань

З огляду на зазначене, ДП КХП категорично не погоджується з висновками планової виїзної перевірки та вважає прийняті податкові повідомлення рішення незаконними та такими, що підлягають скасуванню в повному обсязі.

Ухвалою суду від 29.07.2020 року, занесеною до протоколу судового засідання було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні 26.08.2020 року представники позивача підтримали адміністративний позов у повному обсязі та просили задовольнити його з підстав, викладених в тексті позовної заяви та відповіді на відзив.

В судовому засіданні 26.08.2020 року представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, підтримуючи доводи викладені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов та заперечення на нього, судом встановлено наступне.

У період з 28.11.2019 р. по 11.12.2019 р. фахівцями Головного управління Державної податкової служби в Одеській області була проведена документальна планова виїзна перевірка Державного підприємства Куліндорівський комбінат хлібопродуктів Державного агентства резерву України.

За результатами перевірки було складено акт № 000126/15-32-05-06/05519327 від 24.12.2019 року Про результати документальної планової виїзної перевірки Державного підприємства Куліндорівський комбінат хлібопродуктів , код ЄДРПОУ 05519327, тел.: 0487504583, електронна пошта: vera@bogumyla.odessa.ua., податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2019, валютного - за період з 01.01.2017 по 30.09.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2017 по 30.09.2019.

Актом перевірки було встановлено порушення:

1. п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 2 646 464 грн., у тому числі по періодах:

- 1 квартал 2017 року - 22 962 грн.;

- Півріччя 2017 року - 24 167 грн.;

- III квартал 2017 року - 31 394 грн.;

- 2017 рік - 307192 грн.;

- І квартал 2018 року -125 751 грн.;

- Півріччя 2018 року - 1 042 319 грн.;

- III квартал 2018року- 1 396 166 грн.;

- 2018 рік -1 766 798 грн.;

- 1 квартал 2019 року - 55 555 грн.;

- Півріччя 2019 року - 24 797 грн.;

- III квартал 2019 року - 572 474 грн.

2. п.1, п. 2, п. 3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011р. №138, встановлено заниження частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями на суму 8 390 104 грн., у тому числі по періодам:

- 1 квартал 2017 року - 78 455 грн.;

- Півріччя 2017 року - 82 572 грн.;

- III квартал 2017 року - 107 264 грн.;

- 2017 рік - 1049 573 грн.;

- 1 квартал 2018 року - 429 649 грн.;

- Півріччя 2018 року - 3 561 260 грн.;

- III квартал 2018 року - 4 770 233 грн.;

- 2018 рік - 6 036 562 грн.;

- 1 квартал 2019 року - 189 814 грн.;

- Півріччя 2019 poкy - 56 481 грн.;

- III квартал 2019 року - 1 303 969 грн.

3. п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у податковій декларації з ПДВ у сумі 193 868 грн., в тому числі травень 2017 - жовтень 2017 в сумі 9 855 грн., листопада 2017 в сумі 29 855 грн., грудень 2017 в сумі 144158 грн., липень 2018 у сумі 10000 грн.

Та заниження податку на додану вартість у сумі 1 230 907 грн., у тому числі по періодам: грудень 2017 в сумі 157 996 грн., січень 2018 в сумі 144 158 грн., травень 2018 в сумі 918 753 грн., серпень 2018 в сумі 10 000 грн.

4. п. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 та п. 119.2 ст. 119, п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України та порядку заповнення Розділу 1 та Розділу 11 Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ), затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 13.01.2015 р. № 4.

5. пп. 14.1.180, пп. 14.1.54. п. 14.1. ст. 14, пп. 162.1.1, пп. 162.1.3. п. 162.1. ст. 162, пп.

пп. 163.1.2., п. 163.1., пп. 163.2.1., пп. 163.2.2. п. 163.2. ст. 163, пп. 164.1.1., пп. 164.1., п. 164.2.1. п. 164.2., п. 164.5. ст. 164, п. 167.1. ст. 167, пп. 168.1.4. п. 168.1., п. 168.3., пп. 168.4.1., пп. 168.4.2., пп. 168.4.7., п. 168,7. п. 168.4. ст. 168, п. 171.1., абз. а п. 171.2 ст. 171, абз: а п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України, не утримано та не перераховано податок на доходи фізичних осіб у період з 01.01.2017 по 30.09.2019 на загальну суму - 21 549, 85 грн., у т.ч.:

- з 01.01.2017 по 31.12.2017 - 8 815,45 грн.;

- з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 6 475,51 грн.;

- з 01.01.2019 по 30.09.2019 - 6 258,90 грн.

6. пп. 1.2. п.16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX Інші перехідні положення , п.162.1.1, пп. 162.1.2., пп. 162.1.3. п. 162.1. ст. 162, пп. 163.1.1., пп. 163.1.2., п. 163.1., пп. 163.2.1.; пп. 163.2.2,, п. 163.2. ст. 163, ст. 168, п. 171.1. ст. 171, ст. 176 Податкового кодексу України, не сплачено військовий збір за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 на загальну суму - 1472,57 грн., у т.ч.:

- з 01.01.2017 по 31.12.2017 - 602,39 грн.;

- з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 442,49 грн.;

- з 01.01.2019 по 30.09.2019 - 427,69 грн.

29.01.2020р. позивачем були надані заперечення № 29 до акту перевірки.

Відповідачем було надано відповідь на заперечення Про розгляд заперечення до акту перевірки ДП Куліндорівський КХП , код ЄДРПОУ 05519327 від 07.02.2020р. № 1824/10/15-32-05-06-10, за висновками якої було встановлено, що відповідач часткового погодився з доводами, викладеними у запереченнях до акту перевірки, у зв`язку з чим, пункти 1-6 акту перевірки відповідачем було викладено у наступній редакції:

1. п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 2 383 395 грн., у тому числі по періодах:

- 1 квартал 2017 року - 22 962 грн.;

- півріччя 2017 року - 24 167 грн.;

- III квартал 2017 року - 31 394 грн.;

- 2017 рік - 44 123 грн.;

- 1 квартал 2018 року - 125 751 грн.;

- Півріччя 2018 року - 1 042 319 грн.;

- III квартал 2018року- 1 396 166 грн.;

- 2018 рік - 1 766 798 грн.;

- 1 квартал 2019 року - 55 555 грн.;

- Півріччя 2019 року - 24 797 грн.;

- III квартал 2019 року - 572 474 грн.

2. п. 1, п. 2, п. 3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.32.2011 р. № 138, встановлено заниження частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями на суму 7 491 284 грн., у тому числі по періодам:

- 1 квартал 2017 року - 78 455 грн.;

- Півріччя 2017 року - 82 572 грн.;

- III квартал 2017року - 107 264 грн.;

- 2017 рік - 150 753 грн.;

- І квартал 2018 року - 429 649 грн.;

- Півріччя 2018 року - 3 561 260 грн.;

- III квартал 2018 року - 4 770 233 грн.;

- 2018 рік - 6 036 562 грн.;

- І квартал 2019 року - 126 543 грн.;

- Півріччя 2019 року - 56 481 грн.;

- III квартал 2019 року - 1 303 969 грн.

3. п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у податковій декларації з ПДВ у сумі 19 985 грн., в тому числі грудень 2017 в сумі 9 855 грн., липень 2018 у сумі 10 000 грн.

Та заниження податку на додану вартість у сумі 938 608 грн., у тому числі по періодам: січень 2018 в сумі 9 855 грн., травень 2018 в сумі 918 753 грн., серпень 2018 в сумі 10 000 грн.

4. п. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 та п. 119.2 ст. 119, п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України та порядку заповнення Розділу 1 та Розділу ІІ Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № і ДФ), затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 13.01.2015 р. № 4.

5. пп. 14.1.180, пп. 14.1.54. п. 14.1. ст. 14, пп. 162.1.1, пп. 162.1.3. п. 162.1. ст. 162, пп. 163.1.1. пп. 163.1.2., п. 163.1., пп. 163.2.1., пп. 163.2.2. п. 163.2. ст. 163, пп. 164.1.1., пп.164.1.2. п. 164.1., пп. 164.2.1. п. 164.2., п. 164.5, ст. 164, п. 167.1. ст. 167, пп. 168.1.4. п. 168.1., п. 168.3., пп. 168.4.1., пп. 168.4.2., пп. 168.4.7., п. 168.7. п. 168.4. ст. 168, п. 171.1., абз. а п. 171.2 ст. 171, абз. а п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України, не утримано та не перераховано податок на доходи фізичних осіб у період з 01.01.2017 по 30.09.2019 на загальну суму - 21 549,85 грн., у т.ч.:

- з 01.01.2017 по 31.12.2017 - 8 815,45 грн.;

- з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 6 475,51 грн.;

- з 01.01.2019 по 30.09.2019 - 6 258,90 грн.

6. пп. 1.2. п.16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Інші перехідні положення , п. 162.1.1. пп. 162.1.2., пп. 162.1.3. п. 162.1. ст. 162, пп. 163.1.1., пп. 163.1.2., п. 163.1., пп. 163.2.1., пп. 163.2.2., п. 163.2. ст. 163, ст. 168, п. 171.1. ст. 171, ст. 176 Податкового кодексу України, не сплачено військовий збір за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 на загальну суму - 1 472,57 грн., у т.ч.:

- з 01.01.2017 по 31.12.2017 - 602, 39 грн.;

- з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 442, 49 грн.;

- з 01.01.2019 по 30.09.2019 - 427, 69 грн.

На підставі наведеного акту перевірки, з урахуванням розглянутих заперечень Позивача на акт перевірки, Відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення:

від 12.02.2020 року № 0005370506 про донарахування частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону на суму 7 491 284,00 грн. - за податковими зобов`язаннями;

від 12.02.2020 року №0005330506 про донарахування податку на додану вартість на суму - 938 608, 00 грн. - за податковими зобов`язаннями та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 234 652, 00 грн.;

від 12.02.2020 року № 0005320506 про донарахування податку на додану вартість в результаті встановлення завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 19 855,00 грн.;

від 12.02.2020 року № 0005340506 про донарахування податку на прибуток на суму 2 383 396, 00 грн. - за податковими зобов`язаннями та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 595 849,00 грн.;

від 12.02.2020 року № 0006343307 про донарахування військового збору на суму 1 472, 57 грн. - за податковими зобов`язаннями та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1066, 23 грн.;

від 12.02.2020 року № 0006313307 про донарахування податку з доходів фізичних осіб на суму 21 549, 85 грн. - за податковими зобов`язаннями та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 15 603, 32 грн.;

від 12:02.2020 року № 0006333307 про нарахування суми штрафних санкцій (штрафу) у розмірі 510,00 грн.

В рамках термінів, встановлених ст. 56 Податкового кодексу України, 10.03.2020р. ДП КХП було подано Скаргу № 55-ю на податкові повідомлення - рішення №0005330506 від 12.02.2020р.; №0005340506 від 12.02.2020р.; №0005370506 від 12.02.2020р.; №0006313307 від 12.02.2020р.; №0006343307 від 12.02.2020р.; №0006333307 від 12.02.2020р.; №0005320506 від 12.02.2020р.

ДПС України, Рішенням про результати розгляду скарги від 12.05.2020р. № 15762/6/99-00-08-05-01-06 податкові повідомлення - рішення №0005330506 від 12.02.220р.; №0005340506 від 12.02.2020р.; №0005370506 від 12.02.2020р.; №0006313307 від 12.02.2020р.; №0006343307 від 12.02.2020р.; №0006333307 від 22.02.2020р., №0005320506 від 12.02.2020р. залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Суд не погоджується з висновками акту перевірки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, та досліджуючи фактичність вищевказаних господарських операцій позивача та його контрагентів-покупців, та їх зв`язок з господарською діяльністю позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно п. 2 розділу І акт документальної перевірки Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 N2 727, акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Як встановлено судом, відповідач в пункті 3.1.1.3. акту перевірки та в п. 2 висновків акту перевірки зазначено, що В порушення п.1, п.2, п.3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, що вилучаються до державного бюджету відповідно до закону затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138 (зі змінами та доповненнями), встановлено заниження частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями на суму 8 390104 грн .

Після розгляду заперечення ДП КХП до акту перевірки, ГУ ДПС Одеської області було зменшено суму частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) до 7 491 284, 00 грн.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Тобто, зазначені операції визначаються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно з п. 5,6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. N 318 Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань. Витратами звітного періоду визначаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені

Таким чином, фактично понесені витрати підприємства визнаються в повному обсязі, не залежно від того, був підприємством отриманий прибуток чи збиток при отриманні доходу, для якого вони були понесені.

Відповідно до пункту 11 розділу Склад витрат Положення № 318 собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду,- нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці;

інші прямі витрати;

змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт,послуг) установлюються підприємством.

У пункті 11 розділу Склад витрат цього Положення № 318 передбачено, що до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.

Виходячи з положень ст. і та ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Аналіз вказаних норм законів свідчить, що показники обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, визначаються на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що передбачено у пункті 44.2-статті 44 Податкового кодексу України.

Фактично понесені витрати підприємства визнаються в повному обсязі, не залежно від того, був підприємством отриманий прибуток чи збиток при отриманні доходу, для якого вони були понесені.

З огляду на зазначене, суд не погоджується з висновками планової виїзної перевірки щодо донарахування частини чистого прибутку(доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) що вилучаються до державного бюджету на суму 7 491 284,00грн. та вважає прийняте податкове повідомлення рішення № 0005370506 від 12.02.2020р. незаконним та таким, що підлягає скасуванню в повному обсязі.

З приводу зазначення податковим органом про нереальність господарських операцій з ТОВ ПАВЕР БАН , ПП ОЛІВДЕ слід зазначити наступне.

Відповідачем встановлено, що позивачем не правомірно включено до складу податкового кредиту суму у розмірі 938 608,00 грн., за правовідносинами з ТОВ ПАВЕР БАН на суму 918 752,5 грн. та з ПП ОЛІВДЕ на суму 19 855,00 грн.

Судом встановлено, що між ПП ПАВЕР БАН та позивачем були укладені наступні договори:

договір поставки № 1405/1 від 14.05.2018р., відповідно до якого ТОВ ПАВЕР БАН з ДП Хлібна база № 77 зобов`язався поставити товар - зерно пшениці врожаю 2011 року, 3 клас - 1000 тонн + (-) 5%;

договір поставки № 1405/1/2 від 16.05.2018р., відповідно до якого ТОВ ПАВЕР БАН з ДП Хлібна база № 77 зобов`язався поставити товар - зерно пшениці врожаю 2011 року, 3 клас - 750 тонн + (-) 5%.

ТОВ ПАВЕР БАН на адресу ДП КХП виписано податкових накладних на загальну суму 5 512 515 грн., в т.ч. ПДВ 918 752,5 грн., які були зареєстровані.

Відповідачем в акті перевірки було зазначено, що: до перевірки ДП КУЛІНДОРІВСЬКИЙ КХП надано ТТН, але не надано відомості про проведені навантажувально - розвантажувальні операції, первинні та інші документи щодо руху активів всередині підприємства та супровідні документи на вантаж .

Судом встановлено, що за умовами договорів зерно закуповувалось на умовах Франко-склад ДП Куліндорівський КХП , з поставкою на склад ДП КХП за рахунок продавця. Крім того ТТН містять відмітки з показниками якості, ваги, номерів силосів, куди вивантажувалась пшениця, фіксацію часу виїзду транспортного засобу з території підприємства.

Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є первинним документом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг. Наявність дефектів, допущених при оформленні товарно-транспортної накладної, не може свідчити про нереальність господарської операції з придбання товару в цілому за умови її підтвердження іншими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

З огляду на що, посилання в акті перевірки на відсутність будь-якої інформації у товарно - транспортних накладних не можуть слугувати підставою для визнання операцій як безтоварні.

Щодо посилання податкового органу на аналіз інформації, наявної у Єдиному державному реєстрі судових рішень, згідно якою встановлено, що є підстави вважати, що операції з перерахування коштів за пшеницю на розрахунковий рахунок підприємства з ознаками ризиковості ТОВ ПАВЕР БАН (код 40033089), у сумі 5 512 515,00 гри. (ПДВ 918 725,50 грн.), можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом .

Суд вважає, що не може бути підставою для донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість оскільки обґрунтовуючи нереальність операцій з поставки пшениці ТОВ ПАВЕР БАН податковий орган посилається на інформацію з Єдиного державного реєстру судових рішень, що не може вважатися належним доказом в розумінні діючого законодавства.

Пунктом 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Крім того, ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Документу, що підтверджує існування обвинувального вироку суду, що набрав законної сили відповідачем до суду не надано.

Відносно висновку відповідача стосовно постачання зерна пшениці 3 класу 2011 року врожаю від ТОВ Павер Бан в кількості 1000 т. на ДП Куліндорівський КХП , а саме: ...є підстави вважати, що операції з перерахування коштів за пшеницю на розрахунковий рахунок підприємства з ознаками ризиковості ТОВ Павер Бан (код ЄДРПОУ 40033089) у сумі 5512515,00грн (ПДВ 918725,50грн), можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом , суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до матеріалів справи, зерно пшениці 3 класу 2011 року врожаю в кількості 1000 т. закуповував ДП Куліндорівський КХП у ТОВ ПАВЕР БАН , який був визначений переможцем одного з аукціонів Держрезерву України,

Грошові кошти за це зерно надійшли від ТОВ ПАВЕР БАН на бюджетні рахунки, відкриті Держрезервом України

Отримання грошових коштів на бюджетні рахунки до дати виписки Розпорядження (наряду) також підтверджують податкові накладні, виписані Держрезервом України на ТОВ ПАВЕР БАН .

Крім того, також позивачем з ПП ОЛІВДЕ був укладений договір № 125 від 10.05.2017р., відповідно до якого ПП ОЛІВДЕ проводить обробку об`єкту ДП КХП - знезараження млина в строк до 01 липня 2017 року, а саме: комісійне обстеження об`єкту на предмет його готовності до дезінсенкції; проведення комплексних робіт пов`язаних із знезараженням та провітрюванням приміщень об`єкта; надання рекомендації по підтриманню санітарного становища об`єкта.

ПП ОЛІВДЕ на адресу ДП КХП виписані податкові накладні на загальну суму 119 130,00 грн., в т.ч. ПДВ 19 855,00 грн.

Відповідачем зазначено в акті перевірки ... Згідно описової частини зазначених податкових інформацій було проведено аналіз фінансово-господарської діяльності та показників податкової звітності вище перелічених підприємств у період вчинення правочинів з документального оформлення операцій з постачання товарів (робіт, послуг) для замовників, та встановлено наступне:

Підприємства не є фактичними виконавцями робіт (послуг);

Підприємства не є фактичними товаровиробниками та/або імпортерами матеріальних цінностей, що поставлялись;

Встановлено відсутність на балансі підприємств основних засобів 3 групи (складських приміщень, будівель, споруд, майданчиків для зберігання ТМЦ тощо), встановлено відсутність на балансі підприємств основних засобів 4-5 групи (машин, механізмів, обладнання транспорту для транспортування, завантажувально-розвантажувальних робіт тощо), у зв 'язку із чим відсутня амортизація основних засобів та нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення, що підтверджується показниками Активів Балансів (або їх відсутністю) по всіх підприємствах за формою № 1-м, а саме: необоротні активи - 0 грн., основні засоби - 0 грн., запаси (у тому числі готова продукція) - 0 грн., необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття - 0 грн.

Підприємства не подають податкові декларації з екологічного податку та розрахунки за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними та пересувним джерелами забруднення.

Підприємства не здійснюють плату за оренду земельних і майнових паїв;

Кількісний склад працівників складає від 1-ї до 5-й людей (або їх відсутністю) з мінімальним фондом оплати праці на кожну особу (тобто відсутні фахівці загальновиробничого, загальногосподарського, складського, транспортного процесу та процесу пов`язаного з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг) тощо), що підтверджується податковими розрахунками за формою № 1 ДФ (або їхньою відсутністю). Таким чином встановлено фактичну відсутність трудових ресурсів на підприємствах, яка була б достатньою для постачання товарно-матеріальних цінностей та виконання будь-яких робіт та послуг;

Підприємства відсутні за податковими адресами, у зв`язку із чим неможливо встановити фактичне місцезнаходження підприємств та місць виконання їхніх зобов`язань,

Податкові адреси вказаних підприємств згідно АІС Податковий блок зареєстровані Запоріжська області, Кировоградська області .

Також відповідачем зазначено: ... Таким чином, за результатами аналізу даних податкової звітності неможливо встановити наявність складських приміщень, будівель, споруд, майданчиків для зберігання ТМЦ виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, машин, механізмів та обладнання завантажувально-розвантажувальних робіт, транспорту, будь-яких матеріалів (сировини) та товарних запасів, необхідних для ведення господарської діяльності, також встановлено відсутність трудових ресурсів у підприємств, яка б була достатньою для самостійного виконання робіт (надання послуг) та постачання ТМЦ, що свідчить про нереальність здійснення документально оформлених господарських операцій вказаними суб`єктами, а операції мали одноразовий характер. Згідно висновків вище перелічених податкових інформації,і встановлено документальне не підтвердження реальності господарських операцій з питань придбання товарів (робіт, послуг) .

Однак, суд вважає необхідним зазначити, що за договірними відносинами з ТОВ ПАВЕР БАН та ПП ОЛІВДЕ було надано усі договірні та первинні документи, які підтверджують належне виконання договірних відносин тощо.

Також, наявність або відсутність у підприємства основних засобів та робітників жодним чином не може свідчити про неможливість останнім виконувати господарські операції, адже, підприємство транспортні засоби, складські приміщення та обладнання може орендувати, аналогічним чином і залучати працівників за цивільно-правовим договором або заключати договори в іншими підприємствами.

Аналогічна позиція міститься і у постанові Верховного суду від 19 червня 2018 року по справі № 826/7704/16 де судом було зазначено, що відсутність у спірного контрагента матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту встановлений статтею 198 ПК України.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товар і в/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності

платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Включені позивачем до складу податкового кредиту спірні суми податку на додану вартість на відповідну дату підтверджена наявними податковими накладними, що відповідно до вимог діючого законодавства зареєстровані, що були виписані ТОВ ПАВЕР БАН , ПП ОЛІВДЕ , згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, відповідно до якого платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пунктів 201.4, 201.8, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність це діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва підприємцями.

Позивачем або його контрагентами положень ст. 207 ГК України та положень цивільного законодавства щодо дійсності правочинів, та які могли б вказувати на відсутність фактичного виконання Позивачем за спірними правочинами, про відсутність витрат споживача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов`язаності Позивача з контрагентами, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності Позивача, про відсутність змін у складі та структурі активів осіб, що є сторонами спірних правочинів. Все це зумовлює необґрунтованість тверджень Відповідача про нереальність та фіктивність вчинених правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Відповідачем не прийнято до уваги, що укладені між Позивачем та його контрагентами договори не є недійсними в силу вказівки на це в законі, відсутні судові рішення про визнання їх недійсними, реальність господарських операцій за цими договорами та контрактами підтверджується всіма необхідними первинними документами.

Більш того, на момент укладення договорів з вищевказаними контрагентами, останні були належним чином зареєстровані та мали свідоцтва платника ПДВ. Зазначене підтверджується даними з офіційного сайту ДФС України. Дати анулювання реєстрації платника ПДВ:

ТОВ ПАВЕР БАН (код 40033089) - реєстрація - 01.11.2015р.; дата анулювання - 08.04. 2020р.

ПП ОЛІВДЕ (код 36654219) - реєстрація - 01.04.2012р.; є платником ПДВ.

Згідно практики Вищого адміністративного суду України, платник не може вважатися не сумлінним, якщо на момент укладення угоди його контрагент був зареєстрований як платник ПДВ (постанова ВАСУ від 09.12.2009р. в справі № К - 10075/07, ухвала ВАСУ від 29.05.2008р. в справі № К - 18083/07 та ін.), а отже факт порушення контрагентами може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому було відомо про порушення контрагентів, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов`язань.

Крім того, суд зазначає ДП КХП , як платник податків, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податків до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за можливі порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни. У разі якщо контрагентами були допущені порушення норм податкового чи норм іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Можливі порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку в Акті перевірки про порушення покупцем товару (робіт, послуг), яким є ДП КХП , вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому ДП КХП , як платник податків та покупець товарів (робіт, послуг), не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Зазначене відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 13 листопада 2018 року по справі №820/3279/13-а, та від 25 січня 2019 року по справі №808/3411/16.

З огляду на вищевикладене, суд не погоджується з висновками відповідача щодо нереальності здійснення документально оформлених господарських операцій з ТОВ ПАВЕР БАН з постачання зерна пшениці та з ПП ОЛІВДЕ з надання послуг знезараження млина.

Таким чином суд вважає, що податкові повідомлення - рішення № 0005330506 від 12.02.2020 року та № 0005320506 від 12.02.2020 року є протиправним та таким, що підлягають скасуванню.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 12.02.2020 року № 0005340506, яким донараховано податок на прибуток на суму 2 383 396,00 грн. - за податковими зобов`язаннями та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 595 849,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідачем зроблено висновки стосовно нереальності здійснення документально оформлених господарських операцій з ТОВ ПАВЕР БАН та ПП ОЛІВДЕ , відповідно до яких, відповідач зменшує фактично понесені витрати позивача, та, відповідно, був донарахований податок на прибуток в розмірі 2 383 396,00грн.

Судом встановлено, що всі первинні документи, які були оформлені позивачем за правовідносинами з ТОВ ПАВЕР БАН та ПП ОЛІВДЕ були оформлені у відповідності до п. 2.6. Наказу Міністерства Фінансів України № 88 від 24.05.1995р. Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку та містять всі необхідні ознаки, які притаманні первинному документу згідно Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Позивачем у перевіряємому періоді оформлення первинних документів податкового та бухгалтерського обліку з контрагентами, здійснювалось відповідно до Податкового кодексу України та ін. нормативно - правових актів, зазначені документи були надані відповідачу в повному обсязі. Тобто були надані всі первинні та договірні документи, що підтверджують факт здійснення господарських операцій в рамках Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Податкового кодексу України та ін. При цьому, як вже було зазначено, суд не погоджується з висновками планової виїзної перевірки щодо донарахування частини чистого прибутку(доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) що вилучаються до державного бюджету на суму 7 491 284,00грн.

Таким чином суд дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення від 12.02.2020 року № 0005340506, яким донараховано податок на прибуток на суму 2 383 396,00 грн. - за податковими зобов`язаннями та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 595 849,00 грн., є протиправним та таким що підлягає скасуванню.

Щодо донарахування податку з доходів фізичних осіб на суму 21 549,85 грн. - за податковими зобов`язаннями та застосуванні штрафних (фінансових) санкції у розмірі 15603,32 грн. суд зазначає наступне.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що за рахунок коштів ДП КХП у періоді з 01.01.2017р. по 30.09.2019р. сплачено у вигляді додаткового блага за отримані послуги мобільного зв`язку співробітникам ДП КУЛІНДОРІВСЬКИЙ КХП ОСОБА_1 (матеріально-відповідальна особа підприємства), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 загальну суму 98 171,54 грн., а саме:

- з 01.07.2017р. по 31.12.2017р. - 40 159,26 грн.;

- з 01.07.2018р. по 31.12.2018р. - 29 499,53 грн.;

- з 01.01.2019р. по 30.09.2019р. - 28 512,75 грн.

Позивачем було прийнято рішення укласти з ПрАТ МТС УКРАЇНА , договір про надання телекомунікаційних послуг (послуг мобільного зв`язку) № 5.23548/763 від 31.12.2010 р., відповідно до яких ПрАТ МТС Україна зобов`язується надавати послуги мобільного зв`язку, а ДП КХП зобов`язується приймати та оплачувати отримані послуги мобільного зв`язку.

В рамках укладеного між ДП КХП та ПрАТ МТС УКРАЇНА , тепер ПрАТ ВФ УКРАЇНА , код ЄДРПОУ 14333937, договору про надання телекомунікаційних послуг, видавалися рахунки за телекомунікаційні послуги, виписки, що підтверджують оплату цих послуг, податкові накладні, згідно яких було включено до складу податкового кредиту суми ПДВ. Розрахунок між сторонами договору відбувався у безготівковій формі.

Відповідно до п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. N 318, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно до пп.14.1.36 гі.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За визначенням підпункту 14.1.47 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно- правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (підпункту 163.1.1 пункту 163.1 ст. 163 ПК України).

Аналіз положень пп. 164.2.17 п. 164.2 статті 164 Податкового кодексу України свідчить про те, що надання підприємством своїм працівникам послуг мобільного зв`язку (компенсація їх вартості), не є додатковим благом та вартість таких послуг не є об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та нарахування військового збору за умови, якщо надання таких послуг (компенсація їх вартості) зумовлено виконанням працівником трудової функції.

Відповідно до пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 цього ж Кодексу базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

З аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що до доходів взагалі та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі.

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені пунктом 164.2 статті 164 ПК.

Відповідно до абзацу "е" підпункту 164.2.17 цього пункту до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначена за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для визначення таких обов`язкових ознак господарської діяльності, як: провадження такої діяльності суб`єктами господарювання; здійснення її у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Діяльність ДП КХП повністю підпадає та відповідає всім зазначеним вище обставинам, саме тому витрати підприємства на мобільний зв`язок є саме витратами підприємства.

Згідно листа Державної податкової адміністрації України від 08.05.2001 року №3324/6/22-3216 послуги мобільного зв`язку та роумінгу можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише у разі, якщо вони використовуються ним виключно у цілях, що відповідають визначенню господарської діяльності, за наявності відповідних документів, які підтверджують ці витрати та використання мобільного зв`язку та роумінгу виключно у виробничих цілях. Зокрема, це рахунок, розшифровка рахунку за необхідний період часу, угода про надання послуг мобільного зв`язку та роумінгу тощо.

Також, у наведеному листі стосовно послуг мобільного зв`язку і роумінгу, якими користуються працівники за умови, що телефони належать юридичній особі, була висловлена думка, що перераховані за дані послуги суми не відносяться до додаткових матеріальних благ і тому не повинні включатися до сукупного оподатковуваного доходу зазначених громадян.

Вказане свідчить про неправомірність віднесення відповідачем вартості послуг мобільного зв`язку, який використовувався працівниками позивача, до додаткового блага, а отже і про відсутність обов`язку утримувати з таких виплат податок на доходи фізичних осіб.

Зазначена правова позиція була висловлена Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду та викладена у Постанові від 31.01.2018р. в справі № 810/583/17 (касаційне провадження № К/9901/3945/17).

З огляду на зазначене, суд вважає протиправним та таким що підлягає скасуванню податкове повідомлення - рішення від 12.02.2020р. № 0006313307 про донарахування податку з доходів фізичних осіб.

Щодо донарахування військового збору на суму 1 472,57 грн. - за податковими зобов`язаннями та застосованих штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 066,23 грн., суд зазначає, що заниження відбулось в результаті оплати за надані послуги мобільного зв`язку робітникам позивача в рамках господарських відносини позивача з ПрАТ МТС УКРАЇНА , за які донараховано Позивачу податок на доходи фізичних осіб, які було визнано судом безпідставними, відповідно, є безпідставним донарахування позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 12.02.2020р. № 0006343307 і зобов`язання зі сплати військового збору.

Відносно нарахування суми штрафних санкцій (штрафу) у розмірі 510,00 грн. суд вважає необхідним зазначити наступне.

Як встановлено судом, витрати понесені у зв`язку із отриманням послуг мобільного зв`язку правомірно включені до складу витрат ДП КХП , а відтак відсутні будь-які підстави для донарахування грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, у зв`язку з чим, податкове повідомлення - рішення від 12.02.2020 року № 00063З3307 про нарахування суми штрафних санкцій (штрафу) у розмірі 510,00 грн. також є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті неправомірно та, відповідно, підлягають скасуванню.

Решта доводів та заперечень сторін у заявах по суті справи та під час розгляду справи висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, з огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства "Куліндорівський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України підлягають задоволенню.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 21020 грн.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь Позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 21 020,00 грн.

Також позивач у позовній заяві просить стягнути суму витрат на правничу (правову) допомогу у розмірі 50960, 00 грн.

У відповідності з ч.ч.1,3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу представником позивача були надано наступні докази: договір про надання правової (правничої) допомоги №2704/20 від 27.04.2020 року; розрахунок витрат на правову (правничу) допомогу від 22.05.2020 року.

Відповідно до ч.6 ст.134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст. 134 КАС України).

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного суду щодо застосування норм права.

Так, у відповідності до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі № 821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

Суд враховує складність розгляду саме цієї справи, заявлені позовні вимоги та їх співвідношення із заявленим розміром судових витрат, наявність сталої судової практики з розгляду такої категорії податкових спорів, в тому числі, наявність відповідних рішень Верховного суду.

Аналізуючи документи, надані представником позивача на підтвердження витрат на правничу (правову) допомогу, суд вважає за необхідне задовольнити заяву представника позивача частково, оскільки з урахуванням наведених обставин, суд вважає справедливим розміром професійної правової допомоги, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 9 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Державного підприємства "Куліндорівський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України (21-й км Старокиївської дороги, 20, м. Одеса, 65025, код ЄДРПОУ 05519327) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.02.2020 року №0005370506.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.02.2020 року №0005330506.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.02.2020 року №0005320506.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.02.2020 року №0005340506.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.02.2020 року №0006343307.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.02.2020 року №0006313307.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.02.2020 року №0006333307.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) на користь Державного підприємства "Куліндорівський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України (21-й км Старокиївської дороги, 20, м. Одеса, 65025, код ЄДРПОУ 05519327) судові витрати у розмірі 30020 грн. (тридцять тисяч двадцять) грн.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 07.09.2020 року

Суддя А.А. Радчук

.