Рішення

від 08.09.2020 по справі 640/23629/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2020 року м. Київ № 640/23629/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю МПГ Укрсталь до Головного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю МПГ Укрсталь (04128, м. Київ, вул. Стеценка, 19, код ЄДР: 41662457) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві про включення позивача до переліку ризикових платників податків;

2) зобов`язати комісію Головного управління ДФС у м. Києві виключити ТОВ МПГ Укрсталь із переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок , як платника з ознаками ризиковості.

Позиція позивача.

Позивач зазначає, що за господарськими операціями, за правилом першої події були виписані податкові накладні, які були направлені для реєстрації в ЄРПН. Однак, їх реєстрація була зупинена відповідно до п. 201.16 ПК України оскільки п/н відповідає вимогам: обсяг постачання товару/послуги 7228 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1. Критеріїв ризиковості здійснення операцій . Податкова накладна відповідає п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку.

Позивач також зазначає, що відповідно до Інформації, отриманої з Електронного кабінету платника, позивача внесено до переліку ризикових платників податків, відповідно до п. 1.6. Критеріїв та витягу з протоколу засідання Комісії та матеріалів, на підставі яких платника віднесено до ризикових вих. № 61 від 31.10.2019.

Крім того, позивачем було надано пояснення та копії документів до ГУ ДФС у м. Києві з проханням про виключення з переліку ризикових платників або про надання пояснень щодо причин внесення до цього переліку. Позивач зазначає, що відповідач не надав чітких причин та пояснень віднесення товариства до переліку ризикових платників, пославшись на податкову інформацію.

Позивач також наполягає, що не відповідає жодним ознакам для віднесення до ризикових платників податку, щодо посадових осіб відсутні кримінальні провадження, товариство має всі необхідні ресурси для здійснення господарської діяльності, ка може бути припинена внаслідок перебування товариства у зазначеному вище переліку ризикових платників податку.

Враховуючи викладене у позовній заяві, позивач вважає спірне рішення протиправним та просить задовольнити позов.

Позиція відповідача.

З посиланням на положення постанови КМ України від 21.02.2018 № 117 та Критерії, визначені ДФС за погодженням з Мінфіном України (959/99-99-07-18) зазначає, що платника може бути віднесено до ризикових за наявності податкової інформації, яка свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником, що і відбулось у даному випадку.

Відповідач також звертає увагу, що внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків. Включення до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

За таких обставин, як зазначає відповідач, протокольне рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві про внесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, не є рішенням (актом) суб`єкта владних повноважень в розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою від 03.12.2019 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позову.

Ухвалою від 13.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою від 08.09.2020 відмовлено у задоволенні клопотань позивача про призначення дати розгляду справи щодо розгляду справи у судовому засіданні.

Встановлені судом обставини.

Відповідно до матеріалів справи позивач є платником ПДВ та відповідно до протокольного рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві від 06.08.2019 № 707 (т.1, а.с. 48-49) товариство визнано як підприємство, що відповідає критеріям ризиковості платника податку згідно з п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН із внесенням відповідної інформації до Журналу ризикових платників АІС Податковий блок . Згідно Примітки (мотивів) зазначено Пересорт. Придбано окість заморожений, четвертинка задня куряча заморожена, комбікорм, крило куряче заморожене, клей для газобетонних блоків, цемент; реалізовано - гума листова, фарба, блоки, металеві вироби. Є заблоковані накладні по формулі, маніпулювання кодами УКТЗЕД, кількісними та вартісними показниками.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п/п. 20.1.45 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з п. 61.1. ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 62.1.2. ПК України ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

За приписами п. 71.1 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до пунктів 74.1, 74.3 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Згідно із пунктом 201.1 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.16 цієї ж статті (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Законом України від 07.12.2017 № 2245-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" (далі - Закон №2245-VIII), змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 ПК України.

Згідно приписів пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) на час виникнення спірних правовідносин визначав Порядок №117.

Пунктом 2 Порядку №117 визначено, що у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства; критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1, п/п. "а"/"б" пункту 187.1, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до пунктів 5-7 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пункту 10 цього ж Порядку, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС.

Здійснюючи моніторинг , контролюючий орган виявляє ризики порушення норм податкового законодавства, які проявляються у ймовірності складання та надання податкових накладних з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Обов`язковою ж ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер для останніх.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної ), так само як і вищезгаданий протокол Комісії, не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 05.08.2020 по справі № 520/5692/19, від 20 листопада 2019 року по справі №480/4006/18 та від 3 березня 2020 року по справі №240/3665/19.

З огляду на викладене суд вважає також за необхідне зазначити, що віднесення Комісією контролюючого органу позивача до переліку платників податків які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Отже , законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що у правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 05.08.2020 по справі № 520/5692/19, від 27 серпня 2019 року у справі №540/2077/18.

Таким чином , суд дійшов висновку, що використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДФС (ДПС), або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певний спосіб, зокрема, віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, не порушує права та інтереси позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки в контексті заявлених у позові обставин судом не встановлено порушень прав чи інтересів позивача з боку відповідача, а відтак - у задоволенні позову слід відмовити повному обсязі, тобто і в частині вимог зобов`язального характеру (похідних вимог).

З огляду та положення ч. 1 ст. 134, ч. 1 ст. 139, п. 10 ч. 3 ст. 2 КАС України, судовий збір відшкодуванню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 14, 19, 72 - 77, 90, 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю МПГ Укрсталь (04128, м. Київ, вул. Стеценка, 19, код ЄДР: 41662457) відмовити у повному обсязі .

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін