Постанова

від 20.08.2020 по справі 757/33354/20-п

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/33354/20-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2020 року суддя Печерського районного суду м. Києва Константінова К.Е., за участю секретаря Кузуб А.Т., прокурора Корнієнко О.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в м. Києві ДСР НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, командира оперативного батальйону (резервного батальйону) військової частини НОМЕР_1 Північного оперативно-територіального об`єднання Національно гвардії України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 172-4 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 , у період 02 червня 2017 20 січня 2019 року, обіймаючи посаду командира батальйону оперативного призначення (резервного батальйону) військової частини НОМЕР_1 Північного оперативно-територіальне об`єднання Національної гвардії України, будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення пов`язані з корупцією, відповідно до підпункту «Г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VIІ (далі - Закон), порушив вимоги п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону, оскільки у цей період входив до складу органу правління, а саме був співзасновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ЧОТИРИ А.К. - БЕЗПЕКА» (ЄДРПОУ 41116239), вчинивши вказане правопорушення за наступних обставин.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 10.03.2015 № 47 підполковника ОСОБА_1 , командира батальйону оперативного призначення (1-го резервного батальйону) призначеного наказом командуючого Національної гвардії України від 04.03.2015 № 32 о/с командиром батальйону оперативного призначення (резервного батальйону) військової частини НОМЕР_1 з 10.03.2015.

27.11.2017 ОСОБА_1 ознайомлений з основними положеннями Закону України «Про запобігання корупції».

В подальшому 05.05.2018 ОСОБА_1 проведено інструктаж з основних питань ст.ст. 22 29, 34,38,40-45, 65 Закону України «Про запобігання корупції».

Військову присягу ОСОБА_1 прийняв 11 грудня 1983 року у військовій частині НОМЕР_2 .

Відповідно до довідки Ф-1 ОСОБА_1 15.03.2016 присвоєно військове звання полковник.

Отже, ОСОБА_1 , як військова посадова особа Національної гвардії України, утвореного відповідно до законів військового формування, є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, не мав права вчиняти дії, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 25 цього ж Закону № 1700-VII, якою забороняється входити до складу органу правління інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Проте, в порушення наведеного законодавства та встановлених законом обмежень і заборон, перебуваючи на державному забезпеченні ОСОБА_1 вчинив порушення встановлених законом обмежень щодо входження до складу органу правління, а саме був співзасновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ЧОТИРИ А.К.- БЕЗПЕКА» (ЄДРПОУ 41116239).

Так, ОСОБА_1 разом із своєю основною регулярно оплачуваною діяльністю - військовою службою на посаді командира батальйону оперативного призначення (резервного батальйону) військової частини НОМЕР_1 Північного оперативно-територіальне об`єднання Національної гвардії України у період часу з 02 червень 2017 року по 20 січня 2019 року співзасновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ЧОТИРИ А.К. - БЕЗПЕКА» (ЄДРПОУ 41116239) з 20% від загального капіталу.

Одночасно ОСОБА_1 в щорічній декларації особи, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої 19.03.2020 за 2019 рік в розділі 8 «корпоративні права» зазначив наявність корпоративних ТОВ «ЧОТИРИ А.К. - БЕЗПЕКА» в розмірі 20 % від загального капіталу, вартістю у грошовому еквіваленті 2000 гривень.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував свою вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, надав письмові пояснення, за змістом яких послався на те, що він не є належним суб`єктом адміністративного правопорушення, оскільки він не здійснював управління ТОВ «ЧОТИРИ А.К. - БЕЗПЕКА», за час перебування його в статусі засновника Товариства, він в Товаристві керуючих та будь-яких посад не займав, ні яких доходів в тому числі дивідендів не отримував, впливу на господарську діяльність не мав. В листопаді 2019 року на загальних зборах Товариства було прийнято рішення про вихід ОСОБА_1 з засновників Товариства та передачі частки іншому співзасновнику ОСОБА_2 , процедуру передачі частки було оформлено відповідно до вимог чинного законодавства (протокол загальних зборів). Крім того зазначив, що пропущені строки притягнення до адміністративної відповідальності. Просив закрити справу за відсутністю складу правопорушення.

Прокурор Корнієнко О.О. в судовому засіданні підтримав обгрунтованість і правильність даних, викладених у протоколі про адмінправопорушення відносно ОСОБА_1 , зауваживши, що довіреність видана останнім не є належним способом передачі корпоративних прав, а відтак вважав ОСОБА_1 належним суб`єктом корупційного правопорушення і просив застосувати йому вид стягнення у виді штрафу.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , прокурора, та вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, додатково подані сторонами матеріали, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, яка також підтверджується фактичними даними протоколу про адміністративне правопорушення №324 від 29.07.2020, копіями протоколів Загальних Зборів Учасників ТОВ «ЧОТИРИ А.К. БЕЗПЕКА), Статутом товариства та іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Щодо позиції захисту ОСОБА_1 , та пояснення ОСОБА_3 , то суддя розцінює їх як безпідставні і при цьому враховує той факт, що відповідно до ч.3 ст.36 Закону (Запобігання конфлікту інтересів у зв`язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав) встановлено, що передача особами, зазначеними у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, належних їм корпоративних прав здійснюється в один із таких способів:

укладення договору управління майном із суб`єктом підприємницької діяльності (крім договору управління цінними паперами та іншими фінансовими інструментами);

укладення договору про управління цінними паперами, іншими фінансовими інструментами і грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери та інші фінансові інструменти, з торговцем цінними паперами, який має ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності з управління цінними паперами;

укладення договору про створення венчурного пайового інвестиційного фонду для управління переданими корпоративними правами з компанією з управління активами, яка має ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності з управління активами.

З огляду на викладене, а також враховуючи положення ст.ст. 80, 167, 178, 182, 640, 657, 1031 ЦК, надання ОСОБА_1 довіреності ОСОБА_4 на представлення інтересів, не є відповідно до ст. 36 Закону передачею корпоративних прав в управління іншій особі.

З урахуванням фактичних обставин справи суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, як порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації).

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суд у відповідності до положень ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника і вважає можливим у виховних цілях призначити стягнення у виді штрафу.

На підставі викладеного та керуючись, ч. 2 ст. 172-4, ст.283-287 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 6800 гривень.

Штраф необхідно сплатити на наступні реквізити: UA488999980314080542000026007, Назва отримувача коштів: УК у Печерському районі/Печерс.р-н/21081100, Код отримувача/код ЄДРПОУ/38004897, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100, Призначення платежу: адміністративний штраф.

На підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнити від сплати судового збору. (13) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України)

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення до виконання 3 (три) місяці.

Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя К.Е. Константінова