Рішення

від 28.08.2020 по справі 558/164/20

ДЕМИДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 558/164/20

номер провадження 2/558/81/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2020 року смт. Демидівка

Демидівський районний суд Рівненської області , в складі судді одноособово Феха Т.С., при секретарі судового засідання Ковальській Л.С., з участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Коханої О.О., відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Лейковського А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя , -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя.

Згідно позовної заяви позивач ОСОБА_1 зазначає про те, що з відповідачем ОСОБА_2 з 2000 року без реєстрації шлюбу спільно проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповідача ОСОБА_2 на той час було двоє малолітніх дітей. Також двоє дітей було у неї від першого шлюбу. Всі вони разом проживали в квартирі, що їй належала та були зареєстровані у такій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .

З метою поліпшення житлових умов було нею з відповідачем прийнято рішення про продаж належної їй квартири та купівлю житла, враховуючи те, що з ними проживало четверо дітей.

У зв`язку з цим, 7 червня 2002 року на ім`я відповідача ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу житлового будинку, в інтересах їх сім`ї, було придбано одноповерховий житловий будинок житловою площею 30,4 кв.м. з належними до нього господарськими будівлями та спорудами - сарай Б, льох В, огорожа 1, що знаходився за адресою: АДРЕСА_3 . Продаж житлового будинку сторони оцінили в розмірі 9540 гривень, з яких 5300 гривень отримано продавцем до підписання договору купівлі-продажу житлового будинку, а 4240 гривень покупець за договором зобов`язувався передати продавцю через один рік з дня оформлення договору купівлі-продажу будинку, тобто до 7 червня 2003 року. Право власності на придбаний житловий будинок виникало з моменту повного розрахунку за договором купівлі-продажу житлового будинку.

Крім того, на ім`я відповідача ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 7 червня 2002 року було придбано та зареєстровано земельну ділянку площею 0,2 га, що розташована на території АДРЕСА_3 . Купівлю-продаж такої земельної ділянки здійснено за ціною 350 гривень, які покупець за договором сплатив продавцеві до укладення договору купівлі-продажу.

В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 7 червня 2002 року № 286, ОСОБА_2 було виготовлено та отримано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 339817 від 23 січня 2009 року на земельну ділянку площею 0,05 га в смт. Демидівка Рівненської області для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5621455300:01:000:0125, та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 339818 від 23 січня 2009 року на земельну ділянку площею 0,15 га в смт. Демидівка Рівненської області для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5621455300:01:000:0124.

Оскільки коштів для придбання будинку було недостатньо, нею та відповідачем було прийнято рішення про продаж однокімнатної квартири в якій вони проживали, та отриманими від продажу квартири коштами провести розрахунок за будинок.

У зв`язку з цим, нею 23 вересня 2002 року було продано однокімнатну квартиру в якій вона, відповідач та їх діти проживали, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Продаж квартири було вчинено за 5000 гривень. Кошти від продажу квартири були витрачені для повного розрахунку з продавцем за придбання будинку.

Так, 17 жовтня 2002 року за будинок було сплачено решту суми - 4240 гривень, що підтверджується заявою продавця, доданою до договору купівлі-продажу житлового будинку.

Після придбання будинку, 11 грудня 2002 року, в такому будинку всі були зареєстровані, а саме: відповідач ОСОБА_2 , вона, ОСОБА_1 , та діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Крім того, у позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначає про те, що 14 січня 2003 року вона з відповідачем ОСОБА_2 одружились та їх шлюб був зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Демидівського районного управління юстиції Рівненської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблений відповідний актовий запис за № 1.

Від шлюбу у неї з відповідачем народилася спільна дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Оскільки придбаний будинок був невеликим та старим, мав лише дві житлові кімнати, коридор та кухню, всього площею 58,6 м.кв., та площа такого будинку була недостатньою для проживання їх сім`ї, за час шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 , ними спільно було добудовано будинок. Так, було добудовано дві житлові кімнати, санвузол, коридор, кухню. У 2005 році було побудовано прибудову площею 30,9 м.кв., відкриту веранду площею 14,9 м.кв., гараж площею 25,3 м.кв.

Згідно Декларації про готовність об`єкта до експлуатації будівництво житлового будинку з господарськими будівлями в АДРЕСА_3 , зазначено початок будівництва - 17 березня 2003 року, а закінчення будівництва - 26 липня 2006 року.

18 лютого 2020 року право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_3 , було зареєстроване за ОСОБА_2 . Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер запису про право власності 35598200, вбачається, що житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (літ А-2) загальною площею 84,3 кв.м., житловою площею 60,3 кв.м., до якого також входять прибудова (а), відкрита веранда (а1), сарай (Б), погріб (В), вбиральня (Г), гараж (Д), огорожа (№1), огорожа (№2), огорожа (№3).

Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві зазначала про те, що за час спільного проживання з відповідачем ОСОБА_2 житловий будинок збільшився в розмірах та змінився якісно. Була також облаштована територія навколо будинку, відремонтовані прибудинкові споруди - сарай, погріб, огорожа.

Відповідно до Довідки КП Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації вартість житлового будинку з надвірними будівлями станом на 24 грудня 2019 року становить 341860 гривень, а на момент придбання будинку становила 10508 гривень.

У позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначала про те, що за час спільного проживання з відповідачем ОСОБА_2 , вона постійно працювала, брала участь в благоустрої їх з відповідачем житла.

Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві посилалася на те, що житловий будинок та земельні ділянки придбані ними з відповідачем за час їх спільного проживання. Внаслідок спільної праці з відповідачем таке майно істотно збільшилося у вартості, внаслідок трудових та грошових затрат.

З вказаних підстав у позовній заяві позивач ОСОБА_1 просила визнати об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та її, ОСОБА_1 , наступне майно: житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_3 ; земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,15 га, що розташована за адресою: Рівненська область, смт. Демидівка, кадастровий номер 5621455300:01:000:0124; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,05 га, що розташована за адресою: Рівненська область, смт. Демидівка, кадастровий номер 5621455300:01:000:0125.

Крім того, у позовній заяві позивач ОСОБА_1 просила виділити та визнати за нею право власності: на Ѕ ідеальної частки житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_3 ; на Ѕ ідеальної частки земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,15 га, що розташована за адресою: Рівненська область, смт. Демидівка, кадастровий номер 5621455300:01:000:0124; на Ѕ ідеальної частки земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,05 га, що розташована за адресою: Рівненська область, смт. Демидівка, кадастровий номер 5621455300:01:000:0125.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, з підстав, викладених у позовній заяві, просила позовні вимоги задовольнити.

Додатково позивач ОСОБА_1 пояснила, що з 2000 року вона спільно проживала з відповідачем ОСОБА_2 в її однокімнатній квартирі, що розташована в АДРЕСА_2 . З ними також проживали її двоє дітей від першого шлюбу та двоє дітей відповідача від першого шлюбу. Вона з відповідачем, а також їх діти були зареєстровані у квартирі за вищезазначеною адресою. На той час ОСОБА_2 не працював, не міг знайти роботу. Вона працювала та отримувала заробітну плату. З відповідачем ОСОБА_2 вони проживали як сім`я, мали спільний бюджет, разом займалися вихованням дітей, матеріально забезпечували дітей. Оскільки в однокімнатній квартирі для такої кількості людей було тісно, то вирішили купити будинок, щоб покращити умови проживання їх сім`ї, але необхідної суми коштів для придбання будинку в них не було. Вона з відповідачем ОСОБА_2 спільно підшукали будинок, який вирішили купити, але необхідної суми коштів для придбання будинку в них не було. Вони спільно купили будинок за який заплатили частину коштів. Після того, як вона продала свою квартиру, то отримані від продажу гроші були використані для оплати всієї суми коштів за придбання будинку. Придбаний нею з відповідачем будинок, вони добудували. Вона штукатурила стіни будинку, виконувала необхідні будівельні роботи.

Вважає, що має право на Ѕ частку житлового будинку, господарських будівель та споруд, а також на Ѕ частку земельних ділянок.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кохана О.О. позовні вимоги позивача підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Лейковський А.М. позовні вимоги позивача ОСОБА_1 визнали частково. Відповідач ОСОБА_2 зазначив, що визнає позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на ј частку житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 . Крім того, відповідач ОСОБА_2 зазначив, що визнає позовні вимоги позивача в частині визнання за позивачем права власності на ј частку земельної ділянки площею 0,15 га, на якій розташований житловий будинок, господарські будівлі та споруди.

В іншій частині позовні вимоги позивача не визнає.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 пояснив, що дійсно з літа 2000 року проживав з позивачем ОСОБА_1 . З ними також проживали двоє його дітей та двоє дітей позивача. В 2002 році вирішили купити будинок для своєї сім`ї по АДРЕСА_3 . До 1999 року він з своєю першою дружиною хотіли будувати будинок та придбали будівельні матеріали. Після смерті дружини, він проживав з позивачем, а коли придбали будинок по АДРЕСА_3 , то всі будівельні матеріали, які він купував з першою дружиною, були витрачені на ремонт та добудову придбаного будинку. У нього було 100 листів шиферу, 9,6 м 3 каменю, 13,5 м 3 піску, 6,3 м 3 лісу. Будинок він купив за свої гроші, також йому допомагали у придбанні будинку його батьки. Дійсно позивач брала участь у проведенні ремонту придбаного ним будинку, але вважає, що у зв`язку з цим, її частка в такому будинку не може становити 1/2, а становить ј частки.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, показання свідків, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі та оцінивши їх, як кожен окремо, так і в їх сукупності, за внутрішнім переконанням, що ґрунтується та повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин справи та дослідженні доказів, приходить до наступного висновку.

Суд вирішив справу в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Судом не вирішувалося питання про забезпечення доказів, не вживалися заходи забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо.

Під час розгляду справи судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 з 27 жовтня 2000 року проживав та був зареєстрованим у квартирі АДРЕСА_4 . Власниками вказаної квартини в рівних частках були позивач та двоє її дітей.

В судовому засіданні сторони та їх представники своїми поясненнями підтвердили, що за адресою: АДРЕСА_2 , з 27 жовтня 2000 року проживали спільно позивач ОСОБА_1 та її двоє дітей від першого шлюбу, а також відповідач ОСОБА_2 та його двоє дітей від першого шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Вказана обставина також підтверджується паспортом відповідача ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , де на сторінці 11, міститься інформація про те, що відповідач з 27 жовтня 2000 року був зареєстрований в АДРЕСА_2 (а.с. 9, 10, 118).

Крім того, в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 підтвердили, те, що сторони, а також їх діти проживали спільно за адресою: АДРЕСА_2 .

В судовому засіданні сторони своїми поясненнями підтвердили те, що з літа 2000 року вони та їх діти проживали, як сім`я, сторони мали спільний сімейний бюджет, займалися спільно веденням домашнього господарства, займалися вихованням дітей.

Вказану обставину в судовому засіданні підтвердили також свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .

Відповідно до ч. 2 ст. 64 Житлового кодексу Української РСР (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Під час розгляду справи позивач пояснила, що оскільки з відповідачем та їх дітьми проживали в однокімнатній квартирі, то з відповідачем вирішили з метою поліпшення житлових умов придбати будинок. Позивач також пояснила, що спільно з відповідачем займалися пошуком будинку, який вони могли б купити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 пояснив, що будинок був придбаний для їх з позивачем сім`ї.

Як встановлено згідно договору купівлі-продажу житлового будинку (а.с. 12), 7 червня 2002 року ОСОБА_14 продав, а ОСОБА_2 купив одноповерховий дерев`яний житловий будинок площею 30,4 кв.м. з належними до нього господарськими будівлями та спорудами - сарай (Б), льох (В), огорожа (1), що знаходиться в АДРЕСА_3 . Продаж будинку з господарськими будівлями та спорудами сторони оцінили в суму 9540 гривень, з яких 5300 гривень продавцем отримано до підписання договору, а 4240 гривень покупець зобов`язується передати продавцеві готівкою через рік з дня оформлення цього договору, тобто до 7 червня 2003 року.

Із змісту технічного паспорта на домобудівлю АДРЕСА_3 встановлено, що станом на 19 листопада 1999 року загальна площа такого будинку складала 58,6 кв.м., житлова 30,4 кв.м. Будинок складався з двох жилих кімнат, кухні, коридору, кладової (а.с. 20-22).

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 7 червня 2002 року (а.с. 13), ОСОБА_14 продав, а ОСОБА_2 купив земельну ділянку розміром 0,2 га, що розташована на території АДРЕСА_3 . Продаж земельної ділянки вчинено за 350 гривень.

В судовому засіданні відповідач підтвердив, що земельна ділянка площею 0,2 га була придбана, як така на якій знаходився будинок.

Як встановлено із змісту заяви ОСОБА_14 від 17 жовтня 2002 року (а.с. 12 зв.), 17 жовтня 2002 року ним за продаж будинку, що знаходиться в АДРЕСА_3 , отримано від ОСОБА_2 заборгованість в сумі 4240 гривень.

Дослідженим в судовому засіданні договором купівлі-продажу квартири від 23 вересня 2002 року встановлено, що ОСОБА_1 , яка діяла в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , продала, а ОСОБА_15 купила однокімнатну квартиру в цегляному будинку АДРЕСА_1 . Продаж квартири вчинено за 5000 гривень.

В судовому засіданні допитаний як свідок ОСОБА_14 дав показання про те, що сторони по справі домовлялися з його матір`ю про продаж будинку, а коли оформляли документи в нотаріальній конторі, то позивач і відповідач також разом були присутні при оформленні договору купівлі-продажу будинку та земельної ділянки. Коли приїжджав з м. Львів у смт. Демидівка до матері, то він бачив, що у проданому ним будинку позивач та відповідач разом наводили лад, щось добудовували, ремонтували, прибирали прибудинкову територію.

Дослідженими доказами по справі встановлено, що сторони по справі на час придбання будинку АДРЕСА_3 , проживали разом як сім`я.

Відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 (а.с. 40-44), позивач ОСОБА_1 з лютого 2000 року по час розгляду справи судом працювала оператором та контролером Демидівської газової дільниці.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про власність (в редакції від 11 квітня 1995 року) майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Судом встановлено, що метою придбання житлового будинку АДРЕСА_3 було спільне проживання сторін та їх дітей, як однієї сім`ї. При цьому, судом встановлено, що на час придбання спірного житлового будинку та земельної ділянки площею 0,2 га, на якій він був розташований, сторони по справі спільно проживали (починаючи з 27 жовтня 2000 року, що підтверджено належними та допустимими доказами), спільно вели домашнє господарство, внаслідок їх спільних трудових зусиль одержували доходи.

Разом з тим, судом встановлено, що 23 вересня 2002 року позивач ОСОБА_1 продала належну їй та її дітям квартиру. При цьому, встановлено, що після продажу позивачем квартири 17 жовтня 2002 року ОСОБА_2 передав ОСОБА_14 борг за придбання будинку.

Вказане, на думку суду, свідчить про те, що сторони по справі, проживаючи спільно, як сім`я, та не перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, свої особисті доходи використовували для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету.

Відповідно до будинкової книги для прописки громадян, що проживають по АДРЕСА_3 (а.с. 14-19), встановлено, що сторони, а також їх діти були зареєстрованими у вказаному будинку 11 грудня 2002 року.

В судовому засіданні не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами посилання відповідача ОСОБА_2 , що ним для придбання будинку були витрачені особисті кошти, а також не знайшли свого підтвердження посилання відповідача ОСОБА_2 на ту обставину, що частина коштів для придбання будинку була надана його батьками.

При вирішенні справи суд враховує, що згідно з роз`ясненнями, що містяться в пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року № 16 Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, спори про поділ майна осіб, які живуть однією сім`єю, але не перебувають у зареєстрованому шлюбі, мають вирішуватися згідно з частиною першою статті 17 Закону України Про власність , відповідних норм Цивільного кодексу Української РСР 1963 року та з урахуванням пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності .

За змістом пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, розглядаючи позови, пов`язані з спільною власністю громадян, суди повинні виходити з того, що відповідно до чинного законодавства спільною сумісною власністю є не лише майно, нажите подружжям за час шлюбу (стаття 16 Закону України Про власність , стаття 22 Кодексу про шлюб та сім`ю України), а й майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї, або спільної діяльності, коли укладеною між ними письмовою угодою визначено, що воно є спільною сумісною власністю (пункт 1 статті 17, статті 18, пункт 2 статті 17 Закону України Про власність ).

Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24 січня 2020 року по справі № 546/912/16-ц.

Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 (а.с. 24) встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 одружились.

Від шлюбу у сторін народилася спільна дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Пунктом 1 розділу VII Прикінцевих положень Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що цей Кодекс набирає чинності одночасно з набранням чинності ЦК України, тобто з 01 січня 2004 року.

На правовідносини, які виникли між сторонами з приводу набуття спільного майна й продовжили існувати після 01 січня 2004 року, поширюється дія СК України.

Абзацом першим частини другої статті 3 СК України передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 201236937 від 21 лютого 2020 року (а.с. 35) встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є власником житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

Із змісту вказаного витягу встановлено, що загальна площа такого будинку становить 84,3 кв.м., житлова - 60,3 кв.м. Господарство складається з житлового будинку (А-2), прибудови (а), відкритої веранди (а1), сараю (Б), погреба (В), вбиральні (Г), гаража (Д), огорожі (№1), огорожі (№2), огорожі (№3). Господарство розташоване на земельній ділянці площею 0,15 га, цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер - 5621455300:01:000:0124.

Відповідно до технічного паспорта на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (а.с. 30-32) АДРЕСА_3 , встановлено, що у вказаному господарстві було побудовано у 2005 році - прибудову, у 2003 році - відкриту веранду та гараж. Крім того встановлено, що житловий будинок складається з чотирьох житлових кімнат, кухні, коридора, санвузла.

Згідно довідки № 1339, що видана КП Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації 3 березня 2020 року встановлено, що інвентаризаційна вартість житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_3 , станом на 24 грудня 2019 року становить 341860 гривень (а.с. 37).

Відповідно до ч. 1 ст. 62 СК України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Дослідженими доказами по справі встановлено, що житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_3 , за час шлюбу сторін по справі істотно збільшився у вартості. При цьому, судом встановлено, що таке збільшення у вартості майна відбулося за рахунок спільної праці та грошових вкладень сторін по справі (добудови будинку, господарських будівель, проведення ремонту будинку).

Разом з тим, встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 7 червня 2002 року, відповідач ОСОБА_2 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 339817 - на земельну ділянку площею 0,05 га в смт. Демидівка, Рівненської області, що призначена для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5621455300:01:000:0125, а також державний акт на прав власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 339818 - на земельну ділянку площею 0,15 га в смт. Демидівка, Рівненської області, що призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5621455300:01:000:0124. Вказані державні акти на право власності на земельні ділянки видані 23 січня 2009 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

На підставі вказаних обставин справи та правових норм, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині вимог про визнання об`єктом права спільної сумісної власності позивача та відповідача спірного житлового будинку та земельних ділянок.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача про виділ (поділ) майна, що є спільною сумісною власністю сторін по справі та визнання за позивачем права власності на Ѕ частку такого майна (житлового будинку та земельних ділянок).

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають до задоволення, суд, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, приходить до висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 понесених нею витрат по сплаті судового збору в розмірі 2713 гривень, що є документально підтвердженими (а.с. 57).

Підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору, не встановлено.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про власність , ст.ст. 60, 62, 70 СК України, ст.ст. 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_5 ) про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя, задовольнити.

Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 :

- житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_3 ;

- земельну ділянку, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,15 га, що розташована в смт. Демидівка, Рівненської області, кадастровий номер 5621455300:01:000:0124;

- земельну ділянку, призначену для ведення особистого селянського господарства площею 0,05 га, що розташована в смт. Демидівка, Рівненської області, кадастровий номер 5621455300:01:000:0125.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) право власності на:

- Ѕ частки житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_3 ;

- Ѕ частки земельної ділянки, призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,15 га, що розташована в смт. Демидівка, Рівненської області, кадастровий номер 5621455300:01:000:0124;

- Ѕ частки земельної ділянки, призначеної для ведення особистого селянського господарства площею 0,05 га, що розташована в смт. Демидівка, Рівненської області, кадастровий номер 5621455300:01:000:0125.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2713,00 (Дві тисячі сімсот тринадцять) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Демидівський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.С. Феха.

Повний текст рішення складено 4 вересня 2020 року.