Рішення

від 07.09.2020 по справі 520/7642/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 вересня 2020 р. № 520/7642/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Акціонерного товариства закритого типу "Елласт" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - позивач, ГУ ДПС у Харківській області) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Акціонерного товариства закритого типу "Елласт" (далі по тексту - відповідач, АТЗТ "Елласт"), в якому просить суд:

- надати дозвіл на погашення суми податкового боргу в розмірі 72 176,67 гривень перед бюджетом України за рахунок майна Акціонерного товариства закритого типу «Елласт» (податковий номер 21171556) місцезнаходження: вулиця Сидоренківська буд. 58, м. Харків, 61030, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що фактичні обставини свідчать, що Акціонерне товариство закритого типу Елласт зареєстровано в якості суб`єкта господарювання - юридичної особи, перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з ідентифікаційним кодом 21171556.

АТ ЗТ Елласт має податковий борг із земельного податку з юридичних осіб у розмірі 72 176,67 гривень, що виник на підставі несплати зобов`язань за:

- податковою декларацією з плати за землю від 19.02.2017 № 9023575170 у розмірі 19684,55 грн;

- податковою декларацією з плати за землю від 15.02.2018 № 15720370 у розмірі 26246,06 грн;

- податковою декларацією з плати за землю від 18.02.2019 № 15720370 у розмірі 26246,06 грн.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПКУ не підлягають оскарженню грошові зобов`язання, самостійно визначені платником податків.

Сума заборгованості обліковується в інтегрованих картках платника за відповідним платежем.

У зв`язку з несплатою узгодженої суми податкових зобов`язань у встановлені строки, відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПКУ, 29.05.2013 АТ ЗТ Елласт вручено податкову вимогу від 29.05.2013 №44-19.

Станом на дату звернення до суду, податкова вимога є дійсною, в судовому порядку не оскаржувалась, не є скасованою, зміненою чи відкликаною.

З моменту вручення податкової вимоги контролюючий орган здійснював за платника заходи по примусовому погашенню сум боргу.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 по справі № 520/10889/19 задоволено позов Головного управління ДПС у Харківській області про стягнення податкового боргу у розмірі 71929,01 гривень з АТ ЗТ Елласт з усіх відкритих розрахункових рахунків, які обслуговують платника.

З метою виконання рішення суду до установ банку направлялись інкасові доручення, однак, інкасові доручення повертатись без виконання у зв`язку з відсутністю грошових коштів на рахунках.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до ст. 89 ПКУ майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Зважаючи на викладене, складено акт опису майна від 27.08.2019 №98/10/20-40-53-07-17 на суму 417200,00 гривень за рішенням керівника контролюючого органу від 27.08.2019 № 97/10/20-40-530-07. Акт опису майна зареєстрований в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Оскільки боржником не вживаються заходи щодо добровільного погашення боргу, а направлення інкасових доручень до банківських установ не призводить до погашення податкового боргу, виникає необхідність отримання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою суду від 18.06.2020 відкрито провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття провадження була надіслана відповідачу за адресою, що міститься в ЄДР ЮО, ФОП та ГФ , але на адресу суду повернувся конверт із зазначеними документами суду з відміткою пошти: за закінченням встановленого строку зберігання (а.с.66-69).

Відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Враховуючи те, що відповідно до приписів чинного адміністративного законодавства, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, відповідач, у встановлений судом строк, правом надати відзив не скористався.

Відповідної заяви від відповідача про продовження процесуального строку для подання відзиву на адміністративний позов до матеріалів справи не надано.

Суд звертає увагу, що постановою Кабінету міністрів України №211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено на усій території України карантин з 12 березня 2020 року.

Пунктом 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України №540-IX від 30 березня 2020 року) визначено, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, зокрема, щодо розгляду адміністративної справи, продовжуються на строк дії такого карантину.

Пунктом 2 Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року №731-IX, який набрав чинності 17.07.2020 р., процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, повно та всебічно дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, встановив наступні обставини.

Акціонерне товариство закритого типу "Елласт" зареєстроване як юридична особа Харківським міським управлінням юстиції 06.03.1993 року. Як платник податків, відповідач перебуває на обліку в Східному управлінні ГУ ДПС у Харківській області

Як вбачається із розрахунку загальної суми заборгованості ГУ ДПС у Харківській області, сума непогашеного податкового боргу відповідача становить 72176,67 грн. (а.с.15-16).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 у справі № 520/10889/19, що набрало законної сили 20.01.2020 року, адміністративний позов Головного управління ДПС України у Харківській області до Акціонерного товариства закритого типу "Елласт" про стягнення податкового боргу - задоволено. Стягнуто до бюджету України кошти у розмірі 71929 (сімдесят одна тисяча дев`ятсот двадцять дев`ять) грн. 01 коп. в рахунок погашення податкового боргу з Акціонерного товариства закритого типу "Елласт" (код ЄДРПОУ 21171556, місцезнаходження: вулиця Сидоренківська, буд.58, м.Харків, 61030) з усіх відкритих розрахункових рахунків (а.с.34-36).

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 у справі №520/10889/19 Головним управлінням ДПС у Харківській області скеровано до банків ряд інкасових доручень № 30-53, № 31-53 від 12.02.2020 року. Проте, вказані інкасові доручення повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів, сума заборгованості не сплачена (а.с.30-33).

Згідно з актом опису майна від 27.08.2019 № 97/10/20-40-53-07-17 податковим керуючим описано майно Акціонерного товариства закритого типу "Елласт" на загальну суму 417200,00 грн. (а.с.28). Відомості про перебування цього майна платника у податковій заставі було внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується копією витягу №65644494 від 08.05.2020 року (а.с.26).

На думку податкового органу, наявність зазначеного податкового боргу є належною підставою для можливості його погашення за рахунок майна платника податків, що стало підставою для звернення до суду.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір по суті суд відзначає, що відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з підп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підп. 87.2 ст.87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з підп.88.1 ст.88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до п.89.1, 89.2 ПК України, право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (підп.89.1.1); у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (підп.89.1.2).

Згідно п.п.89.2, 89.3 цієї ж статті, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Відповідно до п.91.3 ст.93 ПК України, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу.

Статтею 95 ПК України регламентовано порядок продажу майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Згідно з підп.підп.95.1, 95.2, 95.3 цієї статті, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

При цьому, суд враховує, що процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку передує виникненню права податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Обов`язкові умови (обставини), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.01.2019 (справа №П/811/203/16).

Як вже встановлено судом, у відповідача наявний податковий борг перед бюджетом. Позивач скерував у банки, які обслуговують рахунки відповідача, інкасові доручення про стягнення з рахунків підприємства податкового боргу, проте внаслідок вжитих заходів сума заборгованості не погашена. У відповідача наявне майно, що перебуває в податковій заставі, опис якого проведено у встановленому законодавством порядку.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позивач здійснив заходи щодо стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податкового боргу, який виник внаслідок несплати відповідачем грошових зобов`язань. Тобто, ГУ ДПС у Харківській області належним чином здійснило усі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Що стосується надання дозволу на погашення суми податкового боргу в розмірі 72176,67 грн., за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі, суд зазначає наступне.

Пунктом 95.1 ст. 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3. цієї ж статті встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Як вбачається із викладених норм, Кодексом встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків та, лише у разі їх недостатності, погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

З цього приводу судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду 18.12.2019 року в адміністративній справі №520/10889/19, що набрала законної сили 20.01.2020 року, було задоволено вимоги контролюючого органу про стягнення до бюджету України кошти у розмірі 71929 (сімдесят одна тисяча дев`ятсот двадцять дев`ять) грн. 01 коп. в рахунок погашення податкового боргу з Акціонерного товариства закритого типу "Елласт" (код ЄДРПОУ 21171556, місцезнаходження: вулиця Сидоренківська, буд.58, м. Харків, 61030) з усіх відкритих розрахункових рахунків.

Разом з тим, позивачем не надано рішення суду, які набрали законної сили про стягнення з відповідача податкового боргу на суму 247,66 грн., що є безумовною підставою для можливості реалізації передбаченого законом права на продаж майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Також позивачем не надано суду доказів вжиття заходів щодо погашення податкового боргу платника податків в розмірі 247,66 грн., шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а тому у задоволенні позовних вимог на таку суму слід відмовити за їх безпідставністю.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області до Акціонерного товариства закритого типу "Елласт" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна - задовольнити частково.

Надати Головному управлінню ДПС у Харківській області дозвіл на погашення суми податкового боргу в розмірі 71929,01 гр. (сімдесят одна тисяча дев`ятсот двадцять дев`ять гривень 01 копійка) перед Державним бюджетом України за рахунок майна Акціонерного товариства закритого типу «Елласт» (код ЄДРПОУ 21171556, місцезнаходження: вулиця Сидоренківська буд. 58, м. Харків, 61030) що перебуває у податковій заставі.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне рішення складено 07 вересня 2020 року.

Суддя Бадюков Ю.В.