Рішення

від 03.09.2020 по справі 909/556/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.09.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/556/20 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина-Захід",

вул.Стрийська, буд.1,с.Кавсько,Стрийський район, Львівська область,82420;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати-Індик",

вул. Шевченка, буд. 117, с.Раковець, Богородчанський район,

Івано-Франківська область, 77732;

про стягнення 70 818,00грн - основного боргу, 198,00грн - 3% річних, 962,35грн - пені, 14 116,60грн - 20% штрафу.

Представники сторін в судове засідання не з"явились.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Галичина-Захід" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати-Індик" про стягнення 70 818,00грн - основного боргу, 198,00грн - 3% річних, 962,35грн - пені, 14 116,60грн - 20% штрафу за неналежне виконання договору поставки №20-024 від 14.05.2020.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою суду від 16.07.2020, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 21.07.2020. Позовні вимоги позивач виклав у позовній заяві, обґрунтовує їх укладенням між сторонами договору поставки №20-024 від 14.05.2020 та неналежним виконанням відповідачем взятого на себе грошового зобов"язання щодо оплати повної вартості поставленого товару по видаткових накладних №52 від 14.05.2020, №53 від 18.05.2020, №60 від 19.05.2020, №65 від 20.05.2020 в сумі 70 818,00грн, яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку. Крім того через прострочення виконання грошового зобов"язання позивач просить суд покласти на відповідача додаткові юридичні обов"язки обумовлені пунктом 7.5. договору поставки №20-024 від 14.05.2020 та приписами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України у вигляді 962,35грн - пені, 14 116,60грн - 20% штрафу, 198,00грн - 3% річних. Позовні вимоги мотивовані приписами статей 526, 530, 610, 625, 655, 663 Цивільного кодексу України, статей 174, 193 Господарського кодексу України.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився. Будь-яких клопотань, заяв, пояснень, як і заперечень в спростування заявлених позовних вимог - відповідач суду не подав. Ухвала суду від 16.07.2020 з відомостями про дату, час та місце розгляду справи направлена ТОВ "Карпати-Індик", рекомендованою кореспонденцією за адресою вказаною позивачем у позовній заяві, яка є тотожною адресі зазначеній у відомостях з ЄДРЮО, ФО-П та ГФ - вул. Шевченка, буд. 117, с.Раковець, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77732 повернулась на адресу суду підприємством зв"язку. Повідомлення про зміну місцезнаходження ТОВ "Карпати-Індик" суду не подано.

Згідно з частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місцезнаходження місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Беручи до уваги приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми частин 1,3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що позивач та відповідач належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті - спір вирішується у відсутності сторін за матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи вказують на те, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Галичина-Захід" поставив, а відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпати-Індик" прийняв товар (пшеницю урожаю 2019 року) на загальну суму 1 138 818,00грн, згідно з видатковими накладними №52 від 14.05.2020, №53 від 18.05.2020, №60 від 19.05.2020, №65 від 20.05.2020 (а.с.8-11). Підставою поставки товару у видаткових накладних вказано - договір поставки №20-024 від 14.05.2020, який позивачем не подано ні до позовної заяви, ні на вимогу ухвали суду від 06.07.2020. Водночас матеріали справи містять інший договір №20-022 датований 12.05.2020, який не пов"язаний з поданими видатковими, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями.

Поставка товару позивачем відповідачу вбачається в т.ч. з товарно - транспортних накладних №52/1405-3 від 14.05.2020, №53/1805-1 від 18.05.2020, №60/1905-2, №60/1905-3 від 19.05.2020, №65/2005-5 від 20.05.2020 (а.с.17-22), в яких зазначено вантажовідправника - ТОВ "Галичина-Захід", вантажоодержувача - ТОВ "Карпати-Індик", найменування вантажу - пшениця урожаю 2019 року, загальну вартість товару - 1 138 818,00грн.

Платіжними дорученнями №1 від 14.05.2020, №2 від 18.05.2020, №4 від 19.05.2020, №5 від 20.05.2020 (а.с.12-15) відповідачем перераховано на рахунок позивача кошти за отриману пшеницю за договором №20-024 від 14.05.2020 в загальній сумі 1 068 000,00грн. Проте доказів сплати відповідачем повної вартості поставленого товару в розмірі 70 818,00грн - суду не подано.

В контексті досліджених поданих доказів суд приходить до висновку, що в даному спірному випадку між сторонами мають місце правовідносини, які склались на підставі укладеного у спрощений спосіб договору купівлі-продажу і відповідно наслідки виконання зобов"язань сторін урегульовані законом.

Предметом судового розгляду є вимога позивача про стягнення з відповідача в судовому порядку несплаченої в повному обсязі вартості поставленого товару в сумі 70 818,00грн та застосування до відповідача наслідків порушення грошового зобов"язання у вигляді 198,00грн - 3% річних, 962,35грн - пені, 14 116,60грн - 20% штрафу.

Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору та інших правочинів.

Приписами частини 1 статті 202, частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, встановлено, що договором/правочином є домовленість двох або більше сторін/дія особи, спрямована на встановлення/набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та

скріпленого печатками.

Водночас правила частини 1 статті 181 Господарського кодексу України допускають укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як вказують норми частини 1, 2 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Вірогідно в цьому спірному випадку, як поведінка сторін, так і вчинені ними дії надають суду підстави для висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу, урегульовані главою 54 Цивільного кодексу України.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві.

В свою чергу зобов"язання покупця зі сплати продавцеві повної ціни переданого товару визначено частиною 2 статті 692 Цивільного кодексу України.

Термін виконання грошового зобов`язання, що випливає з правовідносин купівлі- продажу, встановлений спеціальною нормою права частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України відповідно до якої, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Беручи до уваги те, що строк оплати за поставлений товар сторонами у видаткових накладних №52 від 14.05.2020, №53 від 18.05.2020, №60 від 19.05.2020, №65 від 20.05.2020, товарно - транспортних накладних №52/1405-3 від 14.05.2020, №53/1805-1 від 18.05.2020, №60/1905-2, №60/1905-3 від 19.05.2020, №65/2005-5 від 20.05.2020 не встановлено, то за переконанням суду згідно з приписами частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України відповідач мав провести розрахунок з позивачем після отримання товару.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 Цивільного кодексу України, стаття 173 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не довів перед судом належного виконання свого зобов"язання щодо здійснення повного розрахунку за отриманий товар, то вимога позивача про стягнення 70 818,00грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625 Цивільного кодексу України).

Виходячи з положень вище зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов"язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох відсотків річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин позивачем правомірно нараховано відповідачу за порушення виконання грошового зобов"язання 198,00грн - 3% річних за період вказаний у розрахунку (а.с.1), який перевірено судом та визнано арифметично правильним.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 962,35грн - пені та 14 116,60грн - 20% штрафу нарахованих на підставі пункту 7.5. договору поставки №20-024 від 14.05.2020, то у суду відсутні правові підстави для задоволення цих вимог.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань". Стаття 1 цього Закону передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Наявності згоди сторін щодо встановлення відповідальності відповідача за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у вигляді неустойки позивачем перед судом не доведено, договору поставки №20-024 від 14.05.2020 - суду не подано.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином на основі вище сказаного стягненню з відповідача в судовому порядку підлягають 70 818,00грн - основного боргу, 198,00грн - 3% річних. В частині стягнення 962,35грн - пені, 14 116,60грн - 20% штрафу - відмовити.

Згідно з статтею 129 Господарського процесуального кодексу судовий збір слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 129 1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, статтями 11, 202, 205, 509, 525, 526, 610-612, 625, 626, 655, 664, 692 Цивільного кодексу України, статтями 173, 181, 193 Господарського кодексу України, статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина-Захід" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати-Індик" про стягнення 70 818,00грн - основного боргу, 198,00грн - 3% річних, 962,35грн - пені, 14 116,60грн - 20% штрафу - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати-Індик", вул. Шевченка, буд. 117, с.Раковець, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77732 (ідентифікаційний номер 39491160) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина-Захід", вул.Стрийська, буд.1, с.Кавсько, Стрийський район, Львівська область, 82420 (ідентифікаційний номер 30124457) 70 818,00грн (сімдесят тисяч вісімсот вісімнадцять грн 00коп.) - заборгованості, 198,00грн (сто дев"яносто вісім грн 00коп.)- 3% річних, 1 733,72грн (одну тисячу сімсот тридцять три грн 72 коп.) - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 962,35грн - пені, 14 116,60грн - 20% штрафу - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 08.09.2020

Суддя С.Кобецька