Ухвала

від 03.09.2020 по справі 910/8901/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

03.09.2020Справа № 910/8901/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інко-Профіт"

на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Шеремета О.В.

у справі №910/8901/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інко-Профіт"

до Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"

про стягнення грошових коштів

представники учасників справи:

від стягувача (скаржника): не з`явився

від боржника: Потутаєв В.П.

від органу державної виконавчої служби: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва у складі судді Дупляк О.М. перебувала справа №910/8901/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інко-Профіт" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про стягнення грошових коштів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.08.2016 позов задоволено повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДЕРЖАВНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інко-Профіт" в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження", суму основного боргу в розмірі 2128 277, 87 грн., суму 3 % річних в розмірі 120 844,55грн., суму інфляційних втрат в розмірі 1107 867,59 грн. та суму судових витрат у розмірі 50354, 85 грн.

16.08.2016 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2016 видано відповідний наказ.

07.07.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інко-Профіт" надійшла скарга на дії державного виконавця державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Київ) Шеремета О.В.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва №05-23/695 від 07.07.2020 у зв`язку з закінчення терміну повноважень у судді Дупляк О.М., призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи №910/8901/16, зареєстрованих за вхідним № 01-20/5930/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріалів судової справи № 910/8901/16, зареєстрованих за вхідним №01-20/5930/20, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Інко-Профіт" передана на розгляд судді Турчину С.О.

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. ухвалою від 17.07.2020 прийняв скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інко-Профіт" на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шеремета О.В, поновив скаржнику строк на для подання скарги та розгляд скарги призначив на 28.07.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інко-Профіт" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення EasyCon.

24.07.2020 через канцелярію суду від боржника надійшли письмові пояснення, у яких боржник просив суд залишити без задоволення скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інко-Профіт".

28.07.2020 через канцелярію суду від Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшли письмові пояснення, у яких орган державної виконавчої служби заперечив щодо скарги та просив суд відмовити у її задоволенні.

Протокольною ухвалою від 28.07.2020 розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інко-Профіт" на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шеремета О.В. відкладено на 03.09.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інко-Профіт" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення.

У судове засідання 03.09.2020 представник скаржника та органу державної виконавчої служби не з`явилися.

У відповідності до ч.2 ст.342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Скаржник та орган державної виконавчої служби були належним чином повідомлені про розгляд скарги ухвалою суду від 28.07.2020, у зв`язку зі чим неявка їх представників у відповідності до ч.2 ст.342 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджають розгляду скарги на дії або бездіяльність державного виконавця.

Присутній у судовому засіданні 03.09.2020 представник боржника проти скарги заперечив, просив суд відмовити у її задоволенні.

Розглянувши у судовому засіданні 03.09.2020 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інко-Профіт" на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шеремета О.В., суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні скарги, з огляду на наступне.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

У своїй скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Інко-Профіт" просить суд:

-визнати незаконними дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Шеремета Олександра Вікторовича щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 25.04.2020 року у виконавчому провадженні № 540707614;

-скасувати постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Шеремета Олександра Вікторовича про повернення виконавчого документа стягувачу від 25.04.2020 року у виконавчому провадженні №54070761.

Скаржник зазначає, що постанова про повернення виконавчого документу стягувачу від 25.04.2020 року у виконавчому провадженні № 54070761, винесена старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шереметом Олександром Вікторовичем, є незаконною, безпідставною та підлягає скасуванню судом.

В обґрунтування своєї скарги скаржник посилається на те, що Законом України "Про трубопровідний транспорт" не містить норм, за якими б встановлювалось право виконавчої служби закривати виконавче провадження із примусового виконання рішення суду щодо стягнення заборгованості з боржника за договорами, укладеними до початку тимчасової окупації території України, а лише забороняє здійснювати стягнення коштів з такого поточного рахунку. Пунктами 1-2 Прикінцевих і Перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" не встановлюється заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а тому на думку скаржника, посилання державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шеремета Олександра Вікторовича в Постанові на зазначену норму Закону України "Про виконавче провадження", як підставою для закриття виконавчого провадження і повернення виконавчого документа стягувачові, є незаконними та безпідставними. Також скаржник зазначає, що у випадку примусового стягнення заборгованості з державних підприємств та встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувану відповідно до пунктів 2-4. 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", зобов`язує державного виконавця не закривати виконавче провадження, а здійснити дії, передбачені Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи зі змісту частини першої статті 33 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Згідно із матеріалів виконавчого провадження, 08.06.2017 державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Федоровою Д.Д. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 54070761 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва, виданого 16.08.2016 у справі №910/8901/16.

25.04.2020 державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Федоровою Д.Д. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". Постанова мотивована тим, що Верховною Радою України прийнято Закон України від 22.11.2018 №2618-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення діяльності Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз", яким встановлено, що до 31.12.2022 підлягають зняттю арешти та заборони відчуження майна Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" у виконавчих провадженнях (крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами, про відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, про стягнення аліментів, про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування)".

Так, Верховною Радою України прийнято Закон України від 22.11.2018 №2618-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення діяльності Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз", яким весно зміни до у Закон України "Про виконавче провадження", зокрема розділ XIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 1-2 такого змісту: "1-2. Тимчасово, до 31 грудня 2019 року, підлягають зняттю арешти та заборони відчуження майна Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" у виконавчих провадженнях (крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами, про відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, про стягнення аліментів, про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування)".

У відповідності до приписів статті 139 Господарського кодексу України, майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб`єктів (ч.1 ст.139 ГПК України).

Згідно із ч.2-7 ст.139 Господарського кодексу України, залежно від економічної форми майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів:

залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів;

основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів;

оборотними засобами є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення, що віднесено законодавством до оборотних засобів;

коштами у складі майна суб`єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб`єктів з іншими суб`єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства;

товарами у складі майна суб`єктів господарювання визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги;

особливим видом майна суб`єктів господарювання є цінні папери.

Згідно із ст.177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно до ст.190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Приписами ст. 2 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" рухоме майно - окрема рухома річ, сукупність рухомих речей, гроші, валютні цінності, цінні папери, а також майнові права та обов`язки, у тому числі майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Крім того, зі змісту норм Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що законодавець визначив поняття "кошти", як частину майна особи. Так, стаття 48 Закону України "Про виконавче провадження" регулює порядок стягнення на кошти та інше майно боржника.

З урахуванням аналізу вищевказаних норм, п. 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" чітко визначено, що підлягають зняттю арешти та заборони відчуження саме майна, у тому числі грошові кошти, Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз".

При цьому, п. 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" стосується тимчасового до 31.12.2022 зняття арештів та заборон відчуження майна Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" у виконавчих провадженнях.

Вищевказані правові приписи пп. 2 п. 2 розділу І Закону України від 22.11.2018 №2618-VІІІ, пункту п. 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" зумовлюються настанням правових наслідків, передбачених положеннями ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", якою визначені підстави повернення виконавчого документа стягувачу.

У відповідності до п.9. ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Положеннями частини четвертої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що про повернення стягувачу виконавчого документа виконавець виносить постанову.

З урахуванням наведеного, державний виконавець, встановивши наявність підстав для повернення виконавчого документу, а саме передбачену п.1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" заборону відчуження майна Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" у виконавчих провадженнях, при винесенні постанови про повернення виконавчого документа, діяв у відповідності до норм Закону України "Про виконавче провадження"

З приводу посилання скаржника на Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", то суд зазначає наступне.

Так, у відповідності до ч.2 ст.4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", у разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно із ч.3 ст.4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2 - 4, 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

Разом з тим, у Законі України "Про виконавче провадження" закріплено принцип об`єктивності, який вимагає обґрунтованості вчинення тих чи інших дій державним виконавцем.

Отже, застосування пп. 2 п. 2 розділу І Закону України від 22.11.2018 №2618-VІІІ, пункту п. 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" охоплюється принципом об`єктивності при здійсненні виконавчого провадження державним виконавцем та узгоджується із загальним принципом про переважне застосування спеціальних норм права (в даному випадку пп. 2 п. 2 розділу І Закону України від 22.11.2018 №2618-VІІІ, пункту п. 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"), яка визначає особливості правового регулювання щодо спеціального суб`єкта - Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз") щодо загальних норм права - статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Наведене узгоджується приписами ч.5 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження", згідно із якими у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника , а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Окрім того, норми Закону України "Про виконавче провадження" не містять підстав для зупинення виконавчого провадження на підставі пп. 2 п. 2 розділу І Закону України від 22.11.2018 №2618-VІІІ та п. 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження".

Судом враховано, що у відповідності до ст.22 Закону України "Про трубопровідний транспорт" № 192/96-ВР від 15.05.1996, на період тимчасової окупації Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" відкриває поточний рахунок із спеціальним режимом використання для:

1) проведення розрахунків із забезпечення виробничої, інвестиційної діяльності, діяльності щодо захисту майнових прав та законних інтересів у судах (арбітражах);

2) погашення заборгованості за договорами, укладеними до початку тимчасової окупації території України, яка підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, а також заборгованості перед бюджетом.

Поточний рахунок із спеціальним режимом використання відкривається в уповноваженому банку, визначеному Кабінетом Міністрів України за пропозицією Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України". На такий рахунок зараховуються кошти, що надходять від господарської діяльності Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз", у тому числі відшкодування з бюджету.

На кошти, що знаходяться на поточному рахунку із спеціальним режимом використання, не може бути звернено стягнення за зобов`язаннями Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз".

Отже, погашення заборгованості Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз", яка підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили здійснюється зі поточного рахунку ДАТ "Чорноморнафтогаз" із спеціальним режимом використання.

Крім того, стягувач не позбавлений права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження та вимогою про направлення керівником відповідного органу державної виконавчої служби повідомлення у порядку ч.3 ст.4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів скаржника та відсутності підстав для задоволення скарги на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шеремета О.В.

Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на вище викладене, суд відмовляє у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інко-Профіт" на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шеремета О.В. у справі №910/8901/16.

Керуючись ст. ст. 233-235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інко-Профіт" на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шеремета О.В. у справі №910/8901/16 - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст ухвали складено та підписано: 08.09.2020.

Суддя С.О. Турчин