Рішення

від 26.08.2020 по справі 911/694/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2020 р.

м. Київ

Справа № 911/694/20

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Парасочки Т.О., розглянув в порядку загального позовного провадження

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ц-Л Україна" (81130, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Сокільники, вул. Стрийська, буд. 22, код ЄДРПОУ 33607627)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рок Дизайн" (08635, Київська обл., Васильківський р-н, с. Крушинка, вул. Керамічна, буд. 3, код ЄДРПОУ 37672349)

про стягнення боргу, штрафу та пені за договором поставки №5998 від 08.07.2016,

за участю представників:

позивача: не з`явились;

відповідача : Трач В. М. (наказ №02/к від 28.02.2020).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 19.03.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ц-Л Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рок Дизайн" про стягнення боргу, штрафу та пені за договором поставки №5998 від 08.07.2016.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.03.2020 вказану позовну заяву залишено без руху.

15.04.2020 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області надійшла заява про усунення недоліків б/н від 14.04.2020. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Зокрема, у поданій заяві про усунення недоліків позивач визначився з кінцевою редакцією прохальної частини позовної заяви, а саме: Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рок Дизайн" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ц-Л Україна" 483088,67 грн боргу, 12498,70 грн пені, 16223,84 грн відсотків за користування грошовими коштами, 48308,86 грн штрафу.

Ухвалою від 23.04.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого судового засідання призначено на 11.05.2020. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.

Розом з тим, судом повідомлено, що Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19 з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 по 03.04.2020 на всій території України встановлено карантин. 25.03.2020 на засіданні Кабінету Міністрів України прийнято зміни до вказаної постанови, якими всі карантинні обмеження подовжені до 24.04.2020.

З цих підстав судом запропоновано сторонам вирішити питання щодо можливості розгляду даної справи судом у підготовчому судовому засіданні та по суті без участі представників сторін за матеріалами та доказами, які подані та будуть подані сторонами у справі, а також, з поданням письмових тез-виступів представників при розгляді справи по суті.

27.04.2020 через систему Електронний суд від позивача надійшло клопотання вх. №88/20 від 27.04.2020 про розгляд справи за відсутності учасника справи.

Ухвалою від 27.04.2020 судом виправлено описку в ухвалі від 11.05.2020, а саме зазначено що запис: "Призначити проведення підготовчого засідання на 11.05.2020 на 14:20" читати як "Призначити проведення підготовчого засідання на 12.05.2020 на 10:20".

07.05.2020 до суду від позивача надійшло клопотання вх. №103/20 від 07.05.2020 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконіеренції.

08.05.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву 20.05.2020 вх. №8855/20.

Ухвалою від 08.05.2020 судом відмовлено у задоволенні клопотання вх. №103/20 від 07.05.2020 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконіеренції.

У підготовчому судовому засіданні 12.05.2020 суд задовольнив клопотання б/н від 27.04.2020 ТОВ "Ц-Л Україна" про розгляд справи за відсутності учасника справи, встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив до наступного судового засідання. Задоволено клопотання вх. 8961/20 від 12.05.2020 ТОВ "Рок Дизайн" про перенесення розгляду справи. Розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 13.07.2020. Також, суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.

10.06.2020 від позивача до суду надійшла заява б/н від 10.06.2020 про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 10.06.2020 розгляд вказаної заяви передано на розгляд судді Зайцю Д.Г.

Ухвалою Господарського суду Київської області позивачу відмовлено у задоволенні заяви б/н від 10.06.2020 про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.

20.06.2020 через систему Електронний суд від позивача надійшло повідомлення вх. 150/20 від 22.06.2020 про відсутність матеріалів у електронній справі та клопотання про ознайомлення з матеріалами справи вх. №151/20 від 22.06.2020.

10.07.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив вх. №173/20 від 10.07.2020.

У підготовчому судовому засіданні 13.07.2020 суд закрив підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 28.07.2020.

20.07.2020 через систему Електронний суд до суду від позивача надійшла заява вх. №183/20 від 20.07.2020 про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.

Ухвалою від 21.07.2020 суд задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ц-Л Україна" б/н від 20.07.2020 про проведення наступного судового засідання за участю позивача у режимі відеоконференції та призначив розгляд справи 28.07.2020 в режимі відеоконференції.

27.07.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання №172 від 24.07.2020 про затвердження мирової угоди.

28.07.2020 у судовому засіданні з розгляду справи по суті судом оголошено перерву до 05.08.2020.

03.08.2020 через систему Електронний суд до суду від позивача надійшло заперечення на клопотання (заяву) вх. №196/20 від 03.08.2020.

05.08.2020 до суду від відповідача надійшла заява №180 від 04.08.2020 про надання відповідачу розстрочення виконання судового рішення.

У судовому засіданні 05.08.2020 судом зобов`язано позивача до наступного судового засідання надати докази, що підтвердять обставини оплати, тобто банківську виписку за період з 28.11.2019 по 05.08.2020. З цих підстав суд оголосив перерву у судовому засіданні до 12.08.2020.

07.08.2020 до суду від відповідача надійшла заява №16689 від 07.08.2020 про надання відповідачу розстрочення виконання судового рішення.

Ухвалою від 07.08.2020 судом визначено проводити судове засідання 12.08.2020 в режимі відеоконференції.

Через канцелярію суду 12.08.2020 від позивача надійшло клопотання вх. №211/20 від 12.08.2020 про долучення доказів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 12.08.2020 судом відкладено розгляд справи на 19.08.2020.

19.08.2020 до суду від позивача надійшло клопотання вх. №222/20 від 19.08.2020 про долучення доказів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 19.08.2020 судом задоволено клопотання вх. №222/20 від 19.08.2020 про долучення доказів та відкладено судове засідання на 26.08.2020.

26.08.2020 відповідачем подано до суду платіжне доручення №249 від 26.08.2020 на суму 31047,60 грн.

У судове засідання 26.08.2020 представник позивача не з`явився, відповідач проти позову не заперечував.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним:

- між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №5998 від 08.07.2016 та додаткові угоди - додаток №1 та додаткова угода №2 від 24.12.2019;

- на виконання умов Договору позивачем, зокрема, поставлено відповідачу товар згідно видаткових накладних №1832 від 28.11.2019 та №113 від 29.01.2020 на загальну суму 483088,67 грн;

- відповідач розрахувався за поставлений товар лише частково, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість;

- з підстав неналежного виконання відповідачем умов Договору позивачем нараховано відповідачу як суму основного боргу так і суму пені, штрафу та відсотків за користування грошовими коштами.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що він не ухиляється від сплати решти суми заборгованості, про що свідчить надсилання відповідачем позивачу гарантійного листа, який залишений останнім без відповіді. Так, відповідач зауважує, що звернення позивачем до суду є зловживанням своїми процесуальними правами з метою стягнення з відповідача значно надмірної суми у вигляді пені, штрафу та відсотків

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

08.07.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ц-Л Україна" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рок Дизайн" (покупець, відповідач) укладено Договір поставки товару (далі Договір) №SO-1/15-08-19 за яким постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2., 1.3. Договору асортимент, найменування, кількість та ціна товару зазначається у накладних, які є невід`ємною частиною даного Договору. Ціною Договору є сума, яка підлягає оплаті покупцем постачальнику згідно з даним договором.

Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Договору сторони погодили, що покупець повинен оплатити товар на 100% попередньої оплати, в свою чергу продавець зобов`язаний на протязі 10 (десяти) робочих днів після оплати поставити товар покупцю. Момент поставки товару вважається підписання сторонами видаткової накладної. Розрахунок проводиться у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. До закінчення строку дії Договору сторони здійснюють звірку взаєморозрахунків та проводять остаточний розрахунок за її результатами.

Прийом-передача товару оформлюється накладною. Всі накладні, які виписані для покупця продавцем вважаються поставками в межах даного договору. Підтвердженням передачі товару є накладна на відвантаження товару, засвідчена постачальником та покупцем. В накладній постачальник зобов`язаний вказати повне й точне найменування, кількість та вартість товару що постачається. Покупець повинен надати довіреність на отримання товару (п.п. 3.1., 3.2 Договору).

У випадку невиконання або неналежного виконання сторонами своїх зобов`язань по даному Договору, винна сторона несе відповідальність згідно з умовами даного Договору. У питаннях, що не врегульовані даним Договором, сторони керуються чинним законодавством. У випадку неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобов`язання. Сплата пені не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань за Договором. У випадку не виконання свого обов`язку сплати за товар покупцем, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобов`язання (п.п. 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 Договору).

Відповідно до п. 6.1 Договору даний договір набирає законної сили з моменту його підписання обома сторонами і діє до 08.07.2017.

Додатком № 1 від 01.03.2017 до Договору №5998 від 08.07.2016 сторони виклали п. 2.1. договору в наступній редакції: Покупець повинен оплатити вартість отриманого товару на протязі 14 (чотирнадцяти) календарних днів після поставки товару. Момент поставки товару вважається підписання сторонами видаткової накладної. .

Також Додатком № 1 від 01.03.2017 сторони виклали пункт 4.4. в наступній редакції: У випадку не виконання свого обов`язку сплати за товар покупцем, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобов`язання, також сплачує штраф у розмірі 10% від вартості поставки, інфляційні втрати та 30% річних.

Тією ж угодою сторони доповнили Договір пунктом 4.5: Покупець зобов`язаний з моменту отримання підписаних товаророзпорядчих документів (видаткова накладна та інше) від продавця, підписати їх та повернути оригінали останніх службами кур`єрської доставки на адресу продавця протягом п`яти днів. У випадку порушення цього зобов`язання продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 0.1% від вартості поставки за кожен день прострочення виконання зобов`язання. .

Пунктами 1 та 2 Додаткової угоди №2 від 24.12.2019 про впровадження електронного документообігу до Договору поставки №5998 від 08.07.2016 сторони погодили, що всі первинні документи, які оформлюються в процесі виконання Договору (зокрема, але не виключно: специфікації рахунки, акти) можуть бути оформлені у паперовій формі чи у електронній формі за допомогою програми ВЧАСНО (або аналогу такої програми) з використанням електронних цифрових підписів та електронних цифрових печаток сторін. Документи, оформлені за допомогою програми ВЧАСНО (або аналогу такої програми з використанням електронних цифрових підписів та електронних цифрових печаток визнаються сторонами такими, що мають повну юридичну силу (силу оригіналу) на рівні з документами виготовленими у паперовій формі з печатками та підписами уповноважених осіб сторін.

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак відносини, що з нього виникають, регулюються відповідними положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом положень ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Дана норма кореспондується зі ст. 712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що господарські операції між позивачем та відповідачем оформлені належним чином первинним бухгалтерським документом у вигляді видаткових накладних.

Так, судом встановлено, що відповідно до та видаткових накладних №1832 від 28.11.2019 на суму 240926,40 грн та №113 від 29.01.2020 від 242162,27 грн, позивач поставив відповідачу товар загальною вартістю 483088,67 грн (копії видаткових накладних містяться в матеріалах справи). Вказані накладні підписані представниками позивача та відповідача та скріплені їх печатками.

Про належне виконання зобов`язань позивачем свідчить також відсутність скарг або заперечень відповідача щодо якості, відповідності товару тощо.

Разом з тим, в матеріалах справи наявні докази (банківська виписка з АТ Кредобанк по рахунку позивача від 24.12.2019; банківська виписка з АТ Кредобанк по рахунку позивача від 28.01.2020; банківська виписка з АТ Кредобанк по рахунку позивача від 04.02.2020; банківська виписка АТ Кредобанк №150-30386/20 від 11.08.2020; з яких вбачається, що відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар відповідно до накладної №1832 від 28.11.2019 у розмірі 161490 грн, отже, не оплаченим станом на 26.08.2020 залишився товар за вказаною накладною у розмірі 79436,40 грн (240926,40-161490,00).

З вказаних банківських виписок вбачається, що платежі між сторонами здійснювались стосовно конкретних поставок товару, а не загалом за договором. З цих підстав, оскільки суду не відомо про ступінь виконання зобов`язань відповідачем за іншими поставками суд позбавлений можливості давати оцінку факту виконання зобов`язань відповідача загалом за договором, а відтак надає оцінку факту виконання обов`язку з оплати конкретних двох поставок за накладними №1832 від 28.11.2019 на суму 240926,40 грн та №113 від 29.01.2020, а тому суд оцінює критично відомості вказані в акті звірки взаєморозрахунків та не враховує його при прийнятті рішення у справі.

При цьому, судом зараховуються вказані в банківських виписках платежі з призначенням платежу згідно рахунку №1787 від 25.11.2019 в погашення заборгованості саме за накладною №1832 від 28.11.2019, позаяк у тексті останньої наявна прив`язка до рахунку на оплату (№1787 від 25.11.2019) який зазначається покупцем у документах, згідно яких здійснювалась оплата.

Разом з тим, позивачем 26.08.2020 подано до суду докази сплати коштів (платіжне доручення №249 від 26.08.2020) у розмірі 31047,60 грн. У вказаному платіжному дорученні наявне посилання у призначенні платежу - оплата за товар згідно рахунку №1787 від 26.11.2020.

Отже, з наведеного вбачається, що позивачем під час розгляду даної справи судом, сплачено відповідачу 31047,60 грн в погашення суми боргу накладною №1832 від 28.11.2019.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що заборгованість у сумі 31047,60 грн погашена відповідачем, що підтверджено відповідними доказами, суд закриває провадження у справі в частині стягнення з відповідача 31047,60 боргу за накладною №1832 від 28.11.2019 за відсутністю предмету спору.

Поряд з тим, суд вважає підставними та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача решти суми боргу за накладною №1832 від 28.11.2019 - 48388,8 грн (79436,40 - 31047,60)..

Водночас, суд дослідивши матеріали справи та подані докази встановив, що видаткова накладна №113 від 29.01.2020 від 242162,27 взагалі позивачем не оплачувалась, тобто в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують здійснення оплат відповідачем з посиланням на рахунок, який вказаний у відповідній накладній (№118 від 28.01.2020), або на саму накладну.

Відтак, сума боргу, яка підлягає стягненню з відповідача за накладними №1832 від 28.11.2019 та №113 від 29.01.2020 становить 290551,07 грн (242162,27 + 48388,8).

Щодо нарахування пені, штрафу та 30% річних за неналежне виконання грошового зобов`язання за накладною №1832 від 28.11.2019.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Як вже зазначено вище, Додатком № 1 від 01.03.2017 до Договору №5998 від 08.07.2016 погодили, що у випадку не виконання свого обов`язку сплати за товар покупцем, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобов`язання, також сплачує штраф у розмірі 10% від вартості поставки, інфляційні втрати та 30% річних.

Відтак, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі здійснювались платежі в оплату поставленого товару, у зв`язку з чим, позивачем підставно нараховано відповідачу пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу, штраф у розмірі 10% від вартості поставки та 30% річних .

Отже, відповідно до розрахунків позивача нараховані відповідачу пеня та 30% річних за період з 13.12.2019 по 19.03.2020, відповідно до вартості вказаної (№1832 від 28.11.2019) неоплаченої видаткової накладної, склали 7205,54 грн та 8879,58 грн відповідно.

Суд перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені та 30% річних, встановив, що останні є арифметично не вірними, позаяк, позивачем не враховані оплати здійснені відповідачем та, відповідно, розрахунок зроблений за неправильними періодами.

Відтак, судом зроблено власний розрахунок пені та 30% річних на основі даних поданих позивачем і з урахуванням оплат відповідача та встановлено, що суми пені та 30% річних є більшими, водночас, суд не може з власної ініціативи виходити за межі позовних вимог, з цих підстав, пеня та 30% річних підлягають задоволенню у заявлених позивачем розмірах (пеня - 7205,54 грн, 30% річних - 8879,58 грн).

Водночас, розрахунки позивача щодо нарахування штрафу по накладній №1832 від 28.11.2019 є вірними та підлягають стягненню з відповідача у розмірі 24092,64 грн.

Щодо нарахування пені, штрафу та 30% річних за неналежне виконання грошового зобов`язання за накладною №113 від 29.01.2020.

Так, суд перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені та 30% річних за накладною №113 від 29.01.2020. встановив, що останні є, також, арифметично не вірними.

Суд звертає увагу позивача, що останнім не враховано, що накладна №113 від 29.01.2020 підписана сторонами електронним цифровим підписом у сервісі ВЧАСНО лише 10.02.2020, що в силу положень п. 2.1. Договору в редакції Додатку №1 від 01.03.2017 вказує на те, що строк оплати вказаної накладної (поставки) почався з 11.02.2020 та закінчився 24.02.2020. Відтак, прострочення оплати розпочалося з 25.02.2020.

Відтак, судом зроблено власний розрахунок пені та 30% річних за накладною №113 від 29.01.2020 з урахуванням кінцевої дати періодів зазначених позивачем у його розрахунках та встановлено, що сума пені становить - 3400,86 грн, а сума 30% річних - 4763,85 грн.

Між тим, розрахунки позивача щодо нарахування штрафу по накладній №113 від 29.01.2020 є правильними, з цих підстав стягненню з відповідача підлягає сума штрафу у розмірі 24216,22 грн.

Відтак, на підставі викладеного суд доходить висновків про часткове задоволення позову, а саме про стягнення з відповідача 290551,07 боргу, 10606,4 грн (7205,54 + 3400,86) пені, 13643,43 грн (8879,58 + 4763,85) 30% річних та 48308,86 (24092,64 + 24216,22) грн штрафу, що виникли внаслідок неналежного виконання останнім свого зобов`язання за видатковими накладними №1832 від 28.11.2019 та №113 від 29.01.2020.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на позивача та відповідача у пропорційному розмірі від задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відтак, судом не здійснюється розподіл витрат на правову допомогу, позаяк з матеріалів справи вбачається, що сторони у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України до закінчення судових дебатів не зробили відповідних заяв та доказів відповідних витрат не подали.

Щодо заяв позивача про розстрочення виконання судового рішення суд зазначає, що останні не можуть бути задоволені судом, оскільки відповідач до вказаних заяв не надав жодного доказу фінансової неспроможності виконати рішення суду у строки визначені законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рок Дизайн" (08635, Київська обл., Васильківський р-н, с. Крушинка, вул. Керамічна, буд. 3, код ЄДРПОУ 37672349) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ц-Л Україна" (81130, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Сокільники, вул. Стрийська, буд. 22, код ЄДРПОУ 33607627) 290551,07 грн боргу, 10606,40 грн пені, 13643,43 грн 30% річних, 48308,86 грн штрафу та 5446,60 грн витрат зі сплати судового збору.

Закрити провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 31047,6 грн за накладною №1832 від 28.11.2019 (рахунок на оплату №1787 від 26.11.2019).

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 08.09.2020.

Суддя А.Ф. Черногуз