Рішення

від 09.09.2020 по справі 911/1264/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1264/20

Суддя Господарського суду Київської області у складі розглянула у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін

позовну заяву Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Гранд лайф №5 , м. Ірпінь Київської області

про стягнення грошових коштів

1. Стислий виклад позицій учасників справи (заяви по суті справи)

1.1. 12.05.2020 Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (далі - позивач, АТ НАК Нафтогаз України ) звернулось до Господарського суду Київської області (далі - суд) із позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Гранд лайф №5 (далі - відповідач, ОСББ Гранд лайф №5 ) про стягнення з останнього боргу у розмірі 12 402,69грн, з яких: пеня у розмірі 7 860,45грн; 3% річних у розмірі 1 122,91грн; інфляційні втрати у розмірі 3 419,33грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору у розмірі 2 102,00грн.

Позовну заяву обґрунтовує ст.ст. 20, 173-175, 193, 216-217, 230, 264-265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 11-16, 509, 525-526, 530, 549, 610-612, 625, 629, 655, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та вказує на неналежне виконання позивачем умов договору постачання природного газу №1752/1617-ТЕ-17 від 12.10.2016 в частині оплати за поставлений газ у період жовтня 2016 року по березень 2017 року, у зв`язку із чим позивач вправі вимагати від відповідача сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат.

1.2. Відповідач скористався правом, передбаченим ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та подав відзив на позовну заяву, в якому просив суд зменшити розмір заявленої до стягнення неустойки до 30%, тобто, стягнути на користь позивача 2 358,14грн. Щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, зазначив, що відповідач визнає їх у повному обсязі.

2. Заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення

2.1. 12.05.2020 у позовній заяві АТ НАК Нафтогаз України заявлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, яке ухвалою суду від 14.05.2020 задоволено.

3. Процесуальні дії у справі

3.1. Ухвалою суду від 14.05.2020, зокрема, відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано учасникам справи подати до суду заяви по суті спору, передбачені ст. 161 ГПК України.

3.2. Водночас, судом взято до уваги те, що Указом Президента України від 13.03.2020 №87/2020 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.03.2020 Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , та постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 (далі - постанова КМУ від 11.03.2020 №211), з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19: 1, на всій території України установлено карантин у період з 12.03.2020 по 22.05.2020.

20.05.2020 КМУ було прийнято постанову №392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (із відповідними змінами), відповідно до п. 1 якої установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- CoV-2, з 22.05.2020 до 31.10.2020 продовжити дію карантину, встановленого постановою КМУ від 11.03.2020.

Пунктом 4 розділу Х Перехідних положень ГПК України, зокрема, встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), інші процесуальні строки щодо судового розгляду справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Водночас, 17.07.2020 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) №731-IX від 18.06.2020, яким п. 4 розділу Х Прикінцеві положення ГПК України викладений в новій редакції та вказано, що під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення вказаного Закону процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п. 4 розділу X Прикінцеві положення ГПК України, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

За тиках обставин, строк для подання учасниками справи відповідних заяв по суті справи, визначених ст. 161 ГПК України, закінчився 06.08.2020.

Проте, протягом 20-денного строку після набрання чинності Законом України №731-IX від 18.06.2020 та станом на дату ухвалення цього рішення позивачем не було надано суду відповіді на відзив, а відповідачем заперечень на відповідь.

Ураховуючи зазначені обставини, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, із посиланням на докази

12.10.2016 між ПАТ НАК Нафтогаз України (постачальник) та ОСББ Гранд лайф №5 (споживач) укладено договір постачання природного газу №1752/1617-ТЕ-17, із відповідними змінами (далі - Договір) відповідно до п. 1.1 якого, постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей газ на умовах цього договору.

Згідно п. 1.2 Договору, природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу.

У п. 6.1 Договору сторони домовились, що оплата за газ здійснюється споживачем включно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Строк у межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 років (п. 10.3 Договору).

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками сторін, і діє в частині реалізації газу з 01.10.2016 до 31.03.2017, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12 Договору).

На виконання умов Договору постачальником у період з жовтня 2016 року по березень 2017 року поставлено споживачу природний газ на загальну суму 408 450,37грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, підписаними між сторонами без зауважень та скріплено їх печатками: від 31.10.2016 на суму 37 954,56грн; від 30.11.2016 на суму 61 599,06грн; від 31.12.2016 на суму 88 540,87грн; від 31.01.2017 на суму 98 308,24грн; від 28.02.2017 на суму 80 813,56грн; від 31.03.2017 на суму 41 234,08грн.

У свою чергу, споживачем прийнято вказаний природний газ та оплачено його вартість на загальну суму 408 450,37грн, що підтверджується відповідними банківськими виписками, а саме: 22.11.2016 на суму 27 954,00грн за поставлений газ у жовтні 2016 року; 24.11.2016 на суму 8 000,00грн за поставлений газ у жовтні 2016 року; 25.11.2016 на суму 2 000,00грн за поставлений газ у жовтні 2016 року; 23.12.2016 на суму 20 000,00грн за поставлений газ у листопаді 2016 року; 23.12.2016 на суму 21 599,06грн за поставлений газ у листопаді 2016 року; 27.12.2016 на суму 10 000,00грн за поставлений газ у листопаді 2016 року; 28.12.2016 на суму 10 000,00грн за поставлений газ у листопаді 2016 року; 24.01.2017 на суму 38 540,87грн за поставлений газ у грудні 2016 року; 30.01.2017 на суму 14 000,00грн за поставлений газ у грудні 2016 року; 31.01.2017 на суму 16 000,00грн за поставлений газ у грудні 2016 року; 01.02.2017 на суму 20 000,00грн за поставлений газ у грудні 2016 року; 09.02.2017 на суму 10 000,00грн за поставлений газ у січні 2017 року; 22.02.2017 на суму 10 000,00грн за поставлений газ у січні 2017 року; 27.02.2017 на суму 10 000,00грн за поставлений газ у січні 2017 року; 03.03.2017 на суму 10 000,00грн за поставлений газ у січні 2017 року; 06.03.2017 на суму 5 000,00грн за поставлений газ у січні 2017 року; 07.03.2017 на суму 5 000,00грн за поставлений газ у січні 2017 року; 09.03.2017 на суму 3 308,24грн за поставлений газ у січні 2017 року; 13.03.2017 на суму 5 000,00грн за поставлений газ у січні 2017 року; 20.03.2017 на суму 10 000,00грн за поставлений газ у січні 2017 року; 23.03.2017 на суму 10 000,00грн за поставлений газ у січні 2017 року; 06.04.2017 на суму 6 000,00грн за поставлений газ у січні 2017 року; 14.04.2017 на суму 14 000,00грн за поставлений газ у січні 2017 року; 18.04.2017 на суму 20 000,00грн за поставлений газ у лютому 2017 року; 20.04.2017 на суму 5 000,00грн за поставлений газ у лютому 2017 року; 24.04.2017 на суму 5 000,00грн за поставлений газ у лютому 2017 року; 03.05.2017 на суму 4 000,00грн за поставлений газ у лютому 2017 року; 22.05.2017 на суму 4 000,00грн за поставлений газ у лютому 2017 року; 15.06.2017 на суму 7 000,00грн за поставлений газ у лютому 2017 року; 04.07.2017 на суму 8 500,00грн за поставлений газ у лютому 2017 року; 26.07.2017 на суму 5 500,00грн за поставлений газ у лютому 2017 року; 01.08.2017 на суму 5 000,00грн за поставлений газ у лютому 2017 року; 04.08.2017 на суму 5 000,00грн за поставлений газ у лютому 2017 року; 07.08.2017 на суму 4 100,00грн за поставлений газ у лютому 2017 року; 28.08.2017 на суму 2 100,00грн за поставлений газ згідно Договору; 15.09.2017 на суму 9 000,00грн за поставлений газ згідно Договору; 18.09.2017 на суму 2 000,00грн за поставлений газ згідно Договору; 26.09.2017 на суму 7 000,00грн за поставлений газ згідно Договору; 27.09.2017 на суму 5 000,00грн за поставлений газ згідно Договору; 29.09.2017 на суму 5 000,00грн за поставлений газ згідно Договору; 02.10.2017 на суму 12 500,00грн за поставлений газ згідно Договору; 03.10.2017 на суму 3 000,00грн за поставлений газ згідно Договору; 31.01.2018 на суму 652,36грн, згідно листа ОСББ Гранд лайф №5 №3 від 31.01.2018.

Інших доказів, які б підтверджували або спростовували ті чи інші обставини учасниками справи суду надано не було.

5. Щодо порушеного права

Ураховуючи те, що відповідач здійснював оплату поставленого природного газу з жовтня 2016 року по березень 2017 року несвоєчасно, АТ НАК Нафтогаз нарахував ОСББ Гранд лайф №5 пеню, 3% річних, інфляційні втрати та звернувся із даним позовом до суду.

6. Висновки суду із посиланням на норми права, які застосовано

6.1. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв`язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, він є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Із наведеною нормою узгоджується ч. 1 ст. 265 ГК України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, ст. 691 ЦК України передбачено, зокрема, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно із ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Аналогічне положення стосовно господарських зобов`язань міститься у ст. 193 ГК України.

На виконання умов Договору, постачальником було поставлено споживачу природний газ у період з жовтня 2016 року по березень 2017 року на загальну суму 408 450,37грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу, а споживачем прийнято вказаний природний газ та повністю оплачено його вартість. Доказів протилежного учасниками справи надано не було.

Проте, із матеріалів справи вбачається, що ОСББ Гранд лайф №5 несвоєчасно оплачував поставлений АТ НАК Нафтогаз України природний газ, у зв`язку із чим суд дійшов висновку, про наявність підстав у позивача вимагати сплати відповідачем пені, 3% річних та інфляційних втрат.

6.2. Так, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо вчасної оплати поставленого позивачем природного газу, останній просить стягнути з ОСББ Гранд лайф №5 пеню у розмірі 7 860,45грн, а саме: за актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2016 за один день прострочення - 27.12.2016 у розмірі 5,74грн; за актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2016 за період з 26.01.2017 по 31.01.2017 у розмірі 147,29грн; за актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2017 за період з 28.02.2017 по 13.04.2017 у розмірі 846,78грн; за актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2017 за період з 28.03.2017 на суму 14.09.2017 у розмірі 3 222,74грн; за актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2017 за період з 26.04.2017 по 02.10.2017 у розмірі 3 637,90грн. З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 ГК України захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання здійснюється шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій та іншими способами, передбаченими законом.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У п. 8.2 Договору сторони домовились, що у разі прострочення споживачем оплати згідно п. 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Так, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за відповідні періоди на загальну суму 7 860,45грн, суд вважає його правильним та обґрунтованим.

Водночас, як зазначалось вище, відповідачем заявлено суду клопотання про зменшення розміру пені до 30% та стягнути на користь позивача 2 358,14грн пені. З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У свою чергу, суд зазначає, що зменшення суми пені є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.07.2020 у справі №914/1470/19).

Так, в обґрунтування відповідного клопотання, відповідач зазначив, що ОСББ Гранд лайф №5 є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку. Несвоєчасна оплата вартості отриманого природного газу здійснена у зв`язку з несвоєчасним проведенням розрахунків населення за спожиті житлово-комунальні послуги та несвоєчасним перерахуванням коштів по субсидіях на оплату таких послуг. Вказує на те, що відповідачем повністю оплачено поставлений позивачем природний газ. Крім того, вказує, що позивач не зазнав суттєвих збитків, у зв`язку із несвоєчасним виконанням ОСББ Гранд лайф №5 основного зобов`язання. За таких обставин, просить суд клопотання задовольнити.

Відповідно до статуту ОСББ Гранд лайф №5 (нова редакція) 2016 року, затвердженого загальними зборами об`єднання співвласників багатоквартирного будинку,

метою створення об`єднання є забезпечення захисту прав співвласників дотримання ними обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між власниками. Крім того, відповідно до п. 4.1 статуту, джерелом надходження коштів на рахунок ОСББ Гранд Лайф №5 , з яких фактично і проводиться сплата штрафних санкцій, є здійснення внесків співвласниками багатоквартирного будинку, здебільшого фізичними особами, за надані їм послуги.

Водночас, судом ураховується те, що позивачем не надано доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором або погіршення матеріального стану АТ НАК Нафтогаз України саме у зв`язку з порушенням відповідачем умов Договору.

Суд зазначає, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора (аналогічна правова позиція викладена у рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013).

Так, під час розгляду вказаної справи судом вставлено, що ОСББ Гранд лайф №5 повністю виконав свої договірні зобов`язання та оплатив вартість поставленого АТ НАК Нафтогаз України природного газу. При цьому строки порушення зобов`язання є незначними.

Проаналізувавши вищевказані обставини у своїй сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій до 30%.

За таких обставин, розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача становить 2 358,14грн (7 860,45 х 30% = 2 358,14).

6.3. Крім того, як зазначалось вище, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 122,91грн, а саме: за актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2016 за один день прострочення - 27.12.2016 у розмірі 0,82грн; за актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2016 за період з 26.01.2017 по 31.01.2017 у розмірі 21,04грн; за актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2017 за період з 28.02.2017 по 13.04.2017 у розмірі 120,96грн; за актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2017 за період з 28.03.2017 на суму 14.09.2017 у розмірі 460,40грн; за актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2017 за період з 26.04.2017 по 02.10.2017 у розмірі 519,69грн. З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у розмірі 1 122,91грн , суд вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню з відповідача.

6.4. Щодо нарахованих позивачем інфляційних втрат у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо вчасної оплати поставленого позивачем природного газу у розмірі 3 419,33грн, а саме: за актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2017 за період з 01.03.2017 по 31.03.2017 у розмірі 360,00грн; за актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2017 за період з 01.04.2017 на суму 31.08.2017 у розмірі 1 490,72грн; за актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2017 за період з 01.05.2017 по 30.09.2017 у розмірі 1 568,61грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ураховуючи зазначене, судом береться до уваги правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладена у постанові від 26.06.2020 у справі №905/21/19, відповідної до якої при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України Про індексацію грошових доходів населення та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування ст. 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків.

Суд зазначає, що ст. 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - дефляція , то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця.

Так, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат у розмірі 3 419,33грн , суд вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню з відповідача.

7. Щодо судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 20, 42, 73-74, 77-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Гранд лайф №5 (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Григорія Сковороди, буд. 5, ідентифікаційний код 39203882) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м.Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) пеню у розмірі 2 358,14грн (дві тисячі триста п`ятдесят вісім грн 14 коп.), 3% річних у розмірі 1 122,91грн (одна тисяча сто двадцять дві грн 91 коп.), інфляційні втрати у розмірі 3 419,33грн (три тисячі чотириста дев`ятнадцять грн 33 коп.), судовий збір у розмірі 2 102,00грн (дві тисячі сто дві грн 00 коп).

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України .

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м.Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720)

Відповідач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Гранд лайф №5 (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Григорія Сковороди, буд. 5, ідентифікаційний код 39203882)

Суддя О.С. Янюк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 09.09.2020.

Станом на 09.09.2020 рішення законної сили не набрало.