Ухвала

від 09.09.2020 по справі 911/2498/18 (911/2583/20)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"09" вересня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2498/18 (911/2583/20)

за заявою ПрАТ Росава від 08.09.2020 б/№ (вх. № 182/20) про забезпечення вимог заяви ПрАТ Росава про визнання недійсними правочинів боржника та стягнення коштів

у провадженні № 911/2498/18 (911/2583/20)

за заявою Приватного акціонерного товариства Росава (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91; код ЄДРПОУ 30253385)

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю 3В Ріелті (01034, м. Київ, вул. Золотоворітська, буд. 6; код ЄДРПОУ 41449165)

та відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю Преміорі (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91; код ЄДРПОУ 39848510)

про визнання недійсними правочинів боржника та стягнення коштів

у відокремленому провадженні в межах справи № 911/2498/18

за заявою Голови ліквідаційної комісії Приватного акціонерного товариства Росава (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91; код ЄДРПОУ 30253385)

до боржника Приватного акціонерного товариства Росава (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91; код ЄДРПОУ 30253385)

про банкрутство

Суддя Наріжний С.Ю.

Без виклику представників учасників у справі.

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/2498/18 про банкрутство ПрАТ Росава , прийнята до розгляду ухвалою суду від 15.11.2018.

07.09.2020 до суду надійшла заява ПрАТ Росава від 04.09.2020 б/№ (вх. № 2614/20) до ТОВ 3В Ріелті та ТОВ Преміорі про визнання недійсними правочинів боржника та стягнення коштів, яка згідно ухвали суду від 08.09.2020 прийнята до розгляду у відокремленому провадженні в межах провадження у даній справі про банкрутство.

08.09.2020 до суду надійшла заява Позивача від 08.09.2020 б/№ (вх. № 182/20) в порядку ст. 136, 137 ГПК України про забезпечення вимог заяви ПрАТ Росава про визнання недійсними правочинів боржника та стягнення коштів.

В заяві Позивач просить суд вжити заходи забезпечення вимог заяви ПрАТ Росава про визнання недійсними правочинів боржника та стягнення коштів, шляхом накладення арешту на грошові кошти та нерухоме майно ТОВ 3В Ріелті в межах суми стягнення, а саме 361012908,18 грн, зокрема, на:

- об`єкт нерухомого майна: Нежитлові приміщення з № 1 по № 19 (група приміщень № 1), поверх - І, літ. А , загальна площа (кв.м.): 187,7, адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 38, РНОНМ 1377675780000;

- об`єкт нерухомого майна: майновий комплекс (літ. А,Б,В) заг.пл. 6715,8 кв.м., адреса: м. Київ, вул. Мазепи Івана, буд. 11, РНОНМ 356839180000.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник зазначає наступне.

Відповідачем було придбане значне нерухоме майно за адресою: м. Київ, вул. Мазепи Івана, буд. 11, вартістю 187363373,47 грн, саме після того, як від ПрАТ Росава було отримано фінансову допомогу на підставі оспорюваних правочинів. Крім цього було придбане інше нерухоме майно за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 38, вартістю 13750000,00 грн.

Також, 16.06.2020 було проведено торги з продажу Київського готелю Дніпро , яких брало участь ТОВ 3В Ріелті , яке запропонувало ціну за актив в розмірі 1 млрд 11 млн грн.

Отже ТОВ 3В Ріелті , яка є пов`язаною із власником ПрАТ Росава , маючи невиконані зобов`язання перед ПрАТ Росава щодо повернення грошових коштів в розмірі майже 400 млн грн, придбаває та намагається придбати цінні активи за такі кошти, що потім можуть бути відчужені на користь третіх осіб, чи обтяжені їхніми правами. Такі дії значно ускладнять виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення поданої Позивачем заяви про визнання недійсними правочинів боржника та стягнення коштів.

Таким чином заявник стверджує, що заходи забезпечення позову, викладені в поданій заяві, є необхідними, розумними, співмірними та адекватними і невжиття заходів забезпечення позову буде мати більш тяжкі наслідки, ніж задоволення даної заяви з огляду на викладені в заяві фактичні обставини.

Розглянувши заяву Позивача про забезпечення позову суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно приписів ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З наведеного вище вбачається, що питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Суд зазначає, що вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення суду, прийнятого за результатами розгляду справи. Це заходи з припинення дій, які можуть утруднити виконання у майбутньому рішення суду чи зробити його виконання неможливим, а тому заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання судового рішення.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

З матеріалів справи вбачається, що метою звернення до суду із відповідним позовом є захист порушеного права Позивача у зв`язку з тим, що оспорювані правочини про надання фінансової допомоги Відповідачу були вчинені протягом року, що передував відкриттю провадження у справі про банкрутство ПрАТ Росава , а дії щодо фактичного перерахування ПрАТ Росава на користь ТОВ 3В Ріелті грошових коштів на підставі відповідних правочинів, були вчинені в тому числі під час здійснення ліквідаційної процедури у справі № 911/2498/18 про банкрутство ПрАТ Росава протягом грудня 2018 - січня 2020, з порушенням норм Кодексу України з процедур банкрутства.

При вирішенні питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

На переконання суду, ймовірність подальшого відчуження Відповідачем нерухомого майна на користь третіх осіб може в значній мірі ускладнити чи взагалі зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду, у разі задоволення позову на користь заявника, адже відсутність арешту та заборони відчуження майна, належного Відповідачу, може призвести до постійної зміни власників майна, що в решті істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав Позивача в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Судом враховано характер правовідносин, які склалися між сторонами, майновий характер спору, суттєвий розмір позовних вимог, а тому на переконання суду невжиття обраних Позивачем заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно Відповідача, в межах суми позову, може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову внаслідок відчуження належного Відповідачеві на праві власності майна, за рахунок якого, у разі відсутності у нього достатніх коштів, може бути виконано рішення суду.

Разом із тим, предметом спору є стягнення боргу в розмірі 361012908,18 грн, при цьому, накладення арешту на майно, що належить Відповідачу, є співмірним із заявленими позовними вимогами, а обраний Позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав Відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливістю розпоряджатися майном на час розгляду справи.

Отже, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову в частині накладення арешту на нерухоме майно в межах суми позову підлягає задоволенню, оскільки заявником наведені обґрунтовані підстави того, що невжиття заходів забезпечення позову може порушити його права, а вжитті судом заходи не є вкрай обтяжливим для ТОВ 3В Ріелті та сприятимуть запобіганню порушення прав Позивача на час вирішення спору в суді, та в разі задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду.

Крім того суд зазначає, що вжиті судом у даному випадку заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Водночас суд вважає, що накладення арешту на грошові кошти ТОВ 3В Ріелті в межах суми позову, хоч і є безпосередньо пов`язаним способом забезпечення із предметом позову, втім накладення арешту на грошові кошти в розмірі 361012908,18 грн, може призвести до фактичного блокування господарської діяльності товариства.

Крім того, одночасне забезпечення розглядуваного позову у спосіб і накладення арешту на майно Відповідача, і у спосіб арешту грошових коштів може призвести до невиправданого подвійного забезпечення, що не відповідало б критеріям співмірності та адекватності.

Розглянувши запропоновані Позивачем способи забезпечення позову у їх співвідношенні до змісту позовних вимог та завдань, які мають досягатися заходами забезпечення позову, суд вважає, що належним до задоволення та більш виправданим є накладення арешту саме на нерухоме майно Відповідача ніж на грошові кошти, адже зазначені способи у порівнянні та їх наслідки дають підстави для висновків про прийнятність як способу забезпечення позову саме арешту майна та відверту неприйнятність арешту коштів у розмірі, що ймовірно позбавить Відповідача можливості здійснювати будь-які фінансові операції по своїх рахунках.

Наведене зумовлює висновки суду про відмову в задоволенні заяви в частині накладення арешту на грошові кошти.

Враховуючи викладене вище, за наслідком розгляду заяви Позивача про забезпечення вимог заяви про визнання недійсними правочинів боржника та стягнення коштів, суд дійшов висновку про її часткове задоволення та вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на визначене Позивачем в заяві нерухоме майно ТОВ 3В Ріелті (код ЄДРПОУ 41449165) в межах ціни позову, а саме 361012908,18 грн.

Керуючись ст. 136, 137, 140, 144, 232-235, 255, п. 17.5. розділу ХІ ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ПрАТ Росава від 08.09.2020 б/№ (вх. № 182/20) про забезпечення вимог заяви про визнання недійсними правочинів боржника та стягнення коштів задовольнити частково.

2. Вжити заходи забезпечення позову ПрАТ Росава шляхом накладення арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю 3В Ріелті (01034, м. Київ, вул. Золотоворітська, буд. 6; код ЄДРПОУ 41449165) в межах суми стягнення, а саме 361012908,18 грн, зокрема, на:

- об`єкт нерухомого майна: Нежитлові приміщення з № 1 по № 19 (група приміщень № 1), поверх - І, літ. А , загальна площа (кв.м.): 187,7, адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 38, РНОНМ 1377675780000;

- об`єкт нерухомого майна: майновий комплекс (літ. А,Б,В) заг.пл. 6715,8 кв.м., адреса: м. Київ, вул. Мазепи Івана, буд. 11, РНОНМ 356839180000.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Стягувачем за даною ухвалою є: Приватне акціонерне товариство Росава (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91; код ЄДРПОУ 30253385).

5. Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю 3В Ріелті (01034, м. Київ, вул. Золотоворітська, буд. 6; код ЄДРПОУ 41449165).

6. Примірник ухвали надіслати учасникам у справі.

Дана ухвала відповідно до ст. 3 Закону України Про виконавче провадження є виконавчим документом.

Дата набрання чинності ухвалою - 09.09.2020 року .

Строк пред`явлення ухвали Господарського суду Київської області від 09.09.2020 про забезпечення позову у справі № 911/2498/18 (911/2583/20) до виконання - до 09.09.2023 .

Відповідно до частини 1 ст. 144 ГПК України ухвала Господарського суду Київської області від 09.09.2020 про забезпечення позову підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати підписання ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області.

Дата підписання ухвали 09.09.2020.

Суддя С.Ю. Наріжний