Рішення

від 04.09.2020 по справі 913/393/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2020 року Справа № 913/393/20

Провадження № 19/913/393/20

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "ДОМКОМ РУБІЖНЕ" (проспект Московський, б. 11 А, кв. 68, м. Рубіжне, Луганська область, 93011)

до Рубіжанського міського центру зайнятості (вул. Будівельників, 34, м. Рубіжне, Луганська область, 93000)

про стягнення 34168 грн 83 коп.

Суддя Господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання - Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача - Чернобай С.С., адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги №1004756 від 22.06.2020;

від відповідача - Гладкова Н.А., керівник, на підставі Витягу з ЄДРПОУ

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "ДОМКОМ РУБІЖНЕ" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Рубіжанського міського центру зайнятості про стягнення заборгованості у розмірі 31775 грн 42 коп. та пені в розмірі 2393 грн 41 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №01/19 від 24.05.2019 щодо своєчасної оплати наданих послуг з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: вул. Будівельників, 34, м. Рубіжне, Луганська область, 93012.

Ухвалою суду від 08.07.2020 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 04.08.2020.

Ухвалою суду від 24.07.2020 судове засідання для розгляду справи по суті перенесено на 17.08.2020.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №497/06-20 від 28.07.2020 просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою суду від 17.08.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 31.08.2020.

У судовому засіданні 31.08.2020 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд зазначає наступне.

24.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "ДОМКОМ РУБІЖНЕ" в особі директора Єрьоменко Світлани Іллівни, що діє на підставі Статуту (управитель, позивач) та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: вул. Будівельників, 34, м. Рубіжне, Луганська область, 93012 в особі Соляник Оксани Миколаївни - уповноваженої загальними зборами співвласників, що діє на підставі Протоколу №1 зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: вул. Будівельників, 34, м. Рубіжне, Луганська область, 93012.

Управитель зобов`язався надати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: вул. Будівельників, 34, м. Рубіжне, Луганська область, 93012, а власники зобов`язалися оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору (п.1 договору).

Список співвласників і площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності, станом на дату укладання договору, зазначаються у додатку №1 до договору, що є його невід`ємною частиною (п.2 договору).

Послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько - побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території. Послуга з управління включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно - технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку (п.3 договору).

Для квартир з наступним переліком: з №5 по №32 включно; з №37 по №64 включно; з №69 по №96 включно; з №101 по №128 включно та для нежитлового приміщення, що знаходиться в оперативному управлінні Рубіжанського міського центру зайнятості ціна послуги з управління становить 3,209 грн (з урахуванням Єдиного податку) на місяць за 1 кв. м загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку та включає:

витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 3,041 грн відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території;

винагороду управителю в розмірі 0,168 грн на місяць (п.10 договору, у редакції додаткової угоди від 27.06.2019).

Плата за послугу з утримання нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.11 договору).

У разі ненадання, надання неналежної якості послуг з управління співвласник має право викликати управителя для перевірки її якості. За результатами перевірки якості надання послуг з управління складається акт-претензія, який підписується співвласниками та управителем. Акт-претензія складається управителем (представником) та співвласником і повинен містити інформацію про ненадання чи надання неналежної якості послуг з управління з зазначення причини, дату (строк) її ненадання чи надання неналежної якості. У разі якщо співвласники не звернулися до управителя протягом одного календарного місяця з дня ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі, або зниження якості тощо, з заявою про складання та підписання акту - претензії, то вданому випадку послуги вважаються наданими управителем в повному обсязі та прийняті співвласниками без зауважень та заперечень (п.20 договору).

За несвоєчасне та/або не в повному обсязі внесення плати за послугу з управління співвласники сплачують управителю пеню в розмірі 0,01 відсотка суми простроченого платежу, яка нараховується за кожний день прострочення, але не більше 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. При цьому загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (п.24 договору).

Договір набирає чинності з 01.07.2019 та укладається на один рік. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна зі сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від цього договору, він вважається продовженим на один рік (п.п.30, 31 договору).

Відповідно до Додатку №1 до договору, в будинку розташоване, зокрема, нежитлове приміщення №1, яке належить до загальнодержавної форми власності і знаходиться в оперативному управлінні Рубіжанського міського центру зайнятості.

Звертаючись з позовом до суду позивач вказує, що у відповідача існує заборгованість з оплати послуг по утриманню будинків і прибудинкових територій за період з липня 2019 року по травень 2020 року становить 31 775 грн 42 коп.

Згідно з ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).

В силу ч.1 ст.902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України Про житлово-комунальні послуги .

Відповідно до ч.1 ст.2 вказаного Закону предметом його регулювання є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно з п.5 ч.1 ст.1 Закону України Про житлово-комунальні послуги житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.1 Закону України Про житлово-комунальні послуги послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України Про житлово-комунальні послуги до житлово-комунальних послуг належать:

- житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

- комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Статтею 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку встановлено, що приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несучеогороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія є спільним майном багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст.322 ЦК, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Згідно з ч.2 ст.382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно ст.360 Цивільного кодексу України, співвласник, відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності, зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Обов`язок щодо належного утримання та забезпечення належного санітарного, протипожежного і технічного стану спільного майна багатоквартирного будинку покладено на співвласників багатоквартирного будинку (ст.7 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку ).

Згідно зі ст.179 Житлового кодексу Української РСР користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 №572 наймачі, власники квартир багатоквартирних будинків зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про житлово-комунальні послуги , споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

З матеріалів справи вбачається, що у період з липня 2019 року по травень 2020 року позивачем було надано відповідачу послуги по утриманню будинків і прибудинкових територій на загальну суму 31 775 грн 42 коп.

Надання вищезазначених послуг підтверджується рахунками, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ст.27 Закону України Про житлово-комунальні послуги у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.

У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг.

За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача.

Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.

Разом з тим, відповідач не надав суду доказів направлення відповідних претензій до позивача, як і не надав жодних доказів ненадання послуги з утримання будинку та прибудинкової території за спірні періоди.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами, що входять до предмету доказування, у розумінні ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України, того факту, що позивачем надавались послуги по утриманню будинків і прибудинкових територій, та у свою чергу, не доведено факту, що вказані послуги не отримувались.

Суд враховує, що відповідач помилково ототожнює комунальні та житлові послуги з огляду на те, що комунальні послуги відповідач отримує згідно укладених із відповідними виконавцями договорів: ТОВ Енера Схід - договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №136-РБ від 17.04.2020; ТОВ УКРГАЗДОБИЧ - договір про постачання природного газу №3103/1Б від 01.04.2020; КП Шляхово - експлуатаційне підприємство Рубіжанської міської ради - договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами №44 від 15.07.2020; КП Рубіжанське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства Рубіжанської міської ради - договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення №201 від 16.04.2020; ФОП Смолюк І.В. - договір про надання послуг №_11/05-36 від 16.04.2020.

Натомість, житлову послугу з управління багатоквартирним будинком за адресою: вул. Будівельників, 34, м. Рубіжне, Луганська область, 93012 надає Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "ДОМКОМ РУБІЖНЕ".

У зв`язку з викладеним суд вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості за отримані послуги по утриманню будинків і прибудинкових територій у розмірі 31 775 грн 42 коп. обґрунтованими.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 21.07.2019 по 18.03.2020 в сумі 2 393 грн 41 коп. суд зазначає наступне.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами пункту п.24 договору визначено, що за несвоєчасне та/або не в повному обсязі внесення плати за послугу з управління співвласники сплачують управителю пеню в розмірі 0,01 відсотка суми простроченого платежу, яка нараховується за кожний день прострочення, але не більше 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. При цьому загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені за період з 21.07.2019 по 18.03.2020 в сумі 2 393 грн 41 коп., судом встановлено, що він є арифметично вірним, зробленим відповідно до приписів діючого законодавства, у зв`язку з чим вимога про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню судом повністю.

Ураховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю.

Судовий збір покладається на відповідача згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо судових витрат на правничу допомогу в сумі 7 000 грн 00 коп., заявлених у позовній заяві, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з положеннями частини 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Тому, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Матеріали справи містять наступні докази: копія договору юридичного обслуговування №2802/20 від 28.02.2020, укладеного між ТОВ "Керуюча компанія "ДОМКОМ РУБІЖНЕ" та Чернобаєм С.С. , предметом якого є надання правової допомоги. Конкретний перелік видів та форм правової допомоги сторони передбачили в п.2.1 розділу 2 договору.

Також матеріали справи містять свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1052 від 26.07.2012, видане на ім`я Чернобая Сергія Сергійовича, та ордер серії ВВ №1004756 від 22.06.2020 на здійснення представництва ТОВ "Керуюча компанія "ДОМКОМ РУБІЖНЕ" в Господарському суді Луганської області, акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) №3 від 22.06.2020 на суму 7 000 грн 00 коп. та квитанцію до прибуткового касового ордера №15 від 22.06.2020 на суму 7 000 грн 00 коп.

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

У відповідності до ст.26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно зі ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 5, 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що відповідач правом, наданим частинами 5, 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, з клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до суду не звертався.

Отже вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.123, 129, 232, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "ДОМКОМ РУБІЖНЕ" до Рубіжанського міського центру зайнятості про стягнення 34168 грн 83 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Рубіжанського міського центру зайнятості (вул. Будівельників, 34, м. Рубіжне, Луганська область, 93000, код ЄДРПОУ 13392272) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "ДОМКОМ РУБІЖНЕ" (проспект Московський, б. 11 А, кв. 68, м. Рубіжне, Луганська область, 93011, код ЄДРПОУ 42940450) заборгованість у розмірі 31 775 грн 42 коп., пеню в розмірі 2 393 грн 41 коп., судовий збір у розмірі 2102 грн 00 коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 09.09.2020.

Суддя Т.В. Косенко