Постанова

від 22.01.2021 по справі 913/393/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2021 р. Справа № 913/393/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Бородіна Л.І., суддя Геза Т.Д.,

без виклику сторін,

Розглянувши апеляційну скаргу Рубіжанського міського центру зайнятості, м. Рубіжне, Луганська область (вх. №2604 Л/2),

на рішення Господарського суду Луганської області від 04.09.2020 (повний текст складено 09.09.2020) у справі №913/393/20 (суддя Косенко Т.В.),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Домком Рубіжне", м. Рубіжне, Луганська область,

до відповідача Рубіжанського міського центру зайнятості, м. Рубіжне, Луганська область,

про стягнення 34168,83 грн.,

ВСТАНОВИВ:

02.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Домком Рубіжне" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Рубіжанського міського центру зайнятості про стягнення заборгованості у розмірі 31775,42 грн. та пені у розмірі 2393,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №01/19 від 24.05.2019 щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг з управління багатоквартирним будинком за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Будівельників, 34.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 04.09.2020 у справі №913/393/20 позов задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 31775,42 грн., пеню у розмірі 2393,41 грн., 2102,00 грн. судового збору, а також 7000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Не погодившись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Рубіжанський міський центр зайнятості звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 04.09.2020 у справі №913/393/20 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, заявник посилається на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, та на невідповідність висновків суду обставинам справи.

В обґрунтування своїх доводів, скаржник зазначає наступне:

- судом першої інстанції не було належним чином досліджено умови Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №01/19 від 24.05.2019, в якому передбачено ціни на послуги лише для квартир, однак не визначено такої ціни для Рубіжанського міського центру зайнятості, який займає найбільшу полощу будинку. Зазначений недолік, на думку апелянта, свідчить про порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 №712 "Про затвердження Правил надання послуг з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком", якою передбачено необхідність зазначення в умовах договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком списку співвласників, площі квартир і приміщень, а також ціну послуг з управління;

- судом залишено поза увагою та не надано правової оцінки тому факту, що відповідач не отримував від відповідача жодних послуг з управління багатоквартирним будинком, оскільки Рубіжанський міський центр зайнятості самостійно утримував приналежне йому нежитлове приміщення, що підтверджується укладеними договорами на електропостачання, постачання природного газу, водовідведення, вивіз побутових відходів, прибирання, тощо;

- відсутність спільного використання майна також підтверджується тим, що приміщення Рубіжанського міського центру зайнятості відокремлено від багатоквартирного будинку окремим входом, тому у відповідача відсутні підстави перевіряти фактичну наявність та якість послуг з управління будинком, а також складати будь-які акти-претензії щодо виконаних робіт з його обслуговування, що спростовує висновок господарського суду про відсутність заперечень відповідача щодо надання цих послуг;

- апелянт також вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення пені за несвоєчасне та неповне внесення плати за послуги з управління, аргументуючи це тим, що в умовах Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №01/19 від 24.05.2019 не передбачено грошової суми, яку відповідач мав сплатити за надані послуги, відтак, на його думку, і нарахування пені у такому випадку не може бути визнано правомірним;

- крім того, позивачем не доведено належними, допустимими і достатніми доказами факт надання послуг з управління багатоквартирним будинком, обсяг цих послуг, їх вартість та настання у відповідача строку з оплати таких послуг, а надані позивачем до матеріалів справи рахунки не можуть підтверджувати фактичне надання позивачем житлових послуг. На підтвердження своїх доводів апелянт посилається на правову позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену в постанові від 21.04.2020 у справі №910/7968/19;

- щодо стягнутої судом першої інстанції суми витрат на правову допомогу, то апелянт вказує, що оскільки позивачем не надано суду розрахунку витрат адвоката, тому такі витрати є необґрунтованими та не підлягали задоволенню.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2020 для розгляду апеляційної скарги у справі №913/393/20 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Геза Т.Д., суддя Лакіза В.В.

Відповідно до частини 13 статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Позивач звернувся з майновою вимогою до відповідача, ціною позову у даній справі є сума у розмірі 34168,83 грн.

Частиною 10 статті 270 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що у даній справі ціна позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа не є такою, що не може розглядатися в поряду спрощеного позовного провадження, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.10.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Рубіжанського міського центру зайнятості на рішення Господарського суду Луганської області від 04.09.2020 у справі №913/393/20; встановлено позивачу строк до 26.10.2020 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту; розгляд апеляційної скарги постановлено розпочати з 27.10.2020 без повідомлення учасників справи.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2020 у зв`язку з відпусткою судді Лакізи В.В. для розгляду апеляційної скарги у справі №913/393/20 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Бородіна Л.І., суддя Геза Т.Д.

Частиною 14 статті 32 ГПК України передбачено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

У встановлений судом строк відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу та не направив його до суду.

На час ухвалення цієї постанови клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи в порядку загального позовного провадження до Східного апеляційного господарського суду не надходили.

Межі перегляду справи в апеляційній інстанції, згідно частин 1, 2 статті 269 ГПК України, полягають в тому, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила настпне.

24.05.2019 між ТОВ "Керуюча компанія "Домком Рубіжне" в особі директора Єрьоменко Світлани Іллівни, що діє на підставі Статуту та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: вул. Будівельників, 34, м. Рубіжне, Луганська область, в особі Соляник Оксани Миколаївни - уповноваженої загальними зборами співвласників, що діє на підставі Протоколу №1 зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: вул. Будівельників, 34, м. Рубіжне, Луганська область, укладено Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №01/19 (надалі - Договір).

За умовами пункту 1 Договору управитель зобов`язується надати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: вул. Будівельників, 34, м. Рубіжне, Луганська область, а власники зобов`язалися оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.

Список співвласників і площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності, станом на дату укладання договору, зазначаються у Додатку №1 до договору, що є його невід`ємною частиною (п. 2 Договору).

Згідно пункту 3 цього Договору послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території.

Послуга з управління включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо-будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Ціна та порядок оплати послуги з управління закріплені в пунктах 10 - 13 Договору. Так, пунктом 10 Договору (в редакції Додаткової угоди від 27.06.2019) передбачено, що для квартир з наступним переліком:

з №5 по №32 включно;

з №37 по №64 включно;

з №69 по №96 включно;

з №101 по №128 включно;

та для нежитлового приміщення, що знаходиться в оперативному управлінні Рубіжанського міського центру зайнятості,

ціна послуги з управління становить 3,209 грн. (з урахуванням Єдиного податку) на місяць за 1 кв.м загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку та включає:

витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 3,041 грн. відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території;

винагороду управителю в розмірі 0,168 грн. на місяць.

Відповідно до пункту 11 Договору плата за послугу з утримання нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 20 цього Договору передбачено, що у разі ненадання, надання неналежної якості послуг з управління співвласник має право викликати управителя для перевірки її якості.

За результатами перевірки якості надання послуг з управління складається акт-претензія, який підписується співвласниками та управителем.

Акт-претензія складається управителем (представником) та співвласником і повинен містити інформацію про ненадання чи надання неналежної якості послуг з управління з зазначення причини, дату (строк) її ненадання чи надання неналежної якості. У разі якщо співвласники не звернулися до управителя протягом одного календарного місяця з дня ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі, або зниження якості тощо, з заявою про складання та підписання акту - претензії, то вданому випадку послуги вважаються наданими управителем в повному обсязі та прийняті співвласниками без зауважень та заперечень.

За несвоєчасне та/або не в повному обсязі внесення плати за послугу з управління співвласники сплачують управителю пеню в розмірі 0,01 відсотка суми простроченого платежу, яка нараховується за кожний день прострочення, але не більше 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. При цьому загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (п. 24 Договору).

Пунктами 30 та 31 встановлено, що Договір набирає чинності з 01.07.2019 та укладається на один рік. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна зі сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від цього договору, він вважається продовженим на один рік.

Відповідно до Додатку №1 до договору, в будинку розташоване, зокрема, нежитлове приміщення №1, яке належить до загальнодержавної форми власності і знаходиться в оперативному управлінні Рубіжанського міського центру зайнятості.

Додатковою угодою від 27.06.2019 внесено зміни до Договору №01/19 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 24.05.2019, укладеного між ТОВ "Керуюча компанія "Домком Рубіжне" та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: вул. Будівельників, 34, м. Рубіжне, Луганська область, зокрема, до абзацу 2 пункту 10 розділу "Ціна та порядок оплати послуг управління", пункту 198 табличної частини Додатку №1 в частині доповнення договору ціни для співвласника багатоквартирного будинку - Рубіжнаського міського центру зайнятості та визначення розміру площі належного йому нежитлового приміщення.

Звертаючись до господарського суду першої інстанції із даним позовом, ТОВ "Керуюча компанія "Домком Рубіжне" зазначило про неналежне виконання Рубіжанським міським центром зайнятості умов пунктів 10 - 13 Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №01/19 від 24.05.2019 року з урахуванням Додаткової угоди від 27.06.2019 в частині повної та своєчасної оплати послуг по утриманню будинків і прибудинкових територій за період з липня 2019 по травень 2020, у зв`язку з чим за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 31775,42 грн. Крім того, позивач нарахував відповідно до пункту 24 Договору та просив стягнути з відповідача пеню за кожний день прострочення в розмірі 0,01 відсотка суми простроченого платежу за період з 21.07.2019 по 18.03.2020 в загальному розмірі 2393,41 грн.

Як вже зазначалось, Господарським судом Луганської області 04.09.2020 ухвалено рішення у справі №913/393/20, яким позов задоволено повністю.

Приймаючи вказане рішення, господарський суд першої інстанції виходив з того, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що позивач належним чином виконав взяті на себе договірні зобов`язання, надав відповідачу визначені Договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №01/19 від 24.05.2019 послуги на загальну суму 31775,42 грн. за період з липня 2019 по травень 2020, проте Рубіжанський міський центр зайнятості спожиті послуги не оплатив, у зв`язку із чим в останнього виникла заборгованість, доказів погашення якої відповідач суду не надав. Також, місцевим судом визнано обґрунтованими і правомірними вимоги щодо стягнення з відповідача пені за період з 21.07.2019 по 18.03.2020 в сумі 2393,41 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам по суті спору, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Згідно положень статті 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).

Статтею 360 ЦК України встановлено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами та зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Як вбачається з матеріалів справи, Рубіжанський міський центр зайнятості користується на праві оперативного управління нежитловим приміщенням, що розташоване у багатоквартирному будинку за адресою Луганська область, м. Рубіжне, вул. Будівельників, 34, загальною площею 902,3 кв.м.

Функції з управління цим багатоквартирним будинком за рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку передані управителю - ТОВ "Керуюча компанія "Домком Рубіжне", що відповідає положенням статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Наведений Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Статтею 1 цього Закону визначено терміни:

1) багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна;

2) допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення);

3) нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна;

4) прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;

5) співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку;

6) спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія;

7) управитель багатоквартирного будинку - фізична особа-підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб;

8) управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку;

9) частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Згідно частин 1, 2 статті 4 Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.

Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Обов`язки співвласників багатоквартирного будинку визначені статтею 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", відповідно до частини 1 якої співвласники зобов`язані:

1) забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку;

2) забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку;

4) додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм;

5) виконувати рішення зборів співвласників;

6) забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин;

10) своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Частиною 2 наведеної статті передбачено, що кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Обсяг зобов`язань та відповідальності кожного співвласника за договором, який є обов`язковим для всіх співвласників, визначається пропорційно до його частки співвласника. Співвласник звільняється від відповідальності за договором, який є обов`язковим для всіх співвласників, якщо доведе, що належним чином виконав відповідні обов`язки співвласника (ч. 2 ст. 8 цього Закону).

Статтею 9 Закону встановлено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.

За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку (ч. 1 ст. 9 Закону).

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 цього Закону управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за згодою сторін та зазначається у договорі з управителем.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання своїх повноважень загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку за адресою Луганська область, м. Рубіжне, вул. Будівельників, 34, уповноважено Соляник Оксану Миколаївну укласти Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №01/19 від 24.05.2019 року, в якому визначено розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території.

Судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що рішення загальних зборів, в тому числі співвласників багатоквартирного будинку, які є за своєю правовою природою актами, є дійсними, якщо у судовому порядку не буде встановлено інше.

Разом з тим, докази оскарження та визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою Луганська область, м. Рубіжне, вул. Будівельників, 34, що оформлені Протоколом загальних зборів №1, матеріали справи не містять.

Крім того, статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, зокрема, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи також відсутні докази визнання недійсним Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №01/19 від 24.05.2019, отже, зазначений правочин породжує права та обов`язки для сторін, а також є обов`язковим до виконання усіма співвласниками багатоквартирного будинку.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у період з липня 2019 по травень 2020 управителем - ТОВ "Керуюча компанія "Домком Рубіжне" було надано Рубіжанському міському центру зайнятості послуги по утриманню будинку і прибудинкової територій на загальну суму 31775,42 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи рахунками на оплату, копії яких наявні в матеріалах справи.

Наявність заборгованості відповідача за надані послуги з управління багатоквартирним будинком за період з липня 2019 по травень 2020 року також підтверджена оборотно-сальдовою відомістю ТОВ "Керуюча компанія "Домком Рубіжне" по рахунку №361 по контрагенту Рубіжанський міський центр зайнятості, з якої вбачається загальна сума облікованого боргу 31775,42 грн.

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Статтею 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що споживач, зокрема, має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, якому кореспондує обов`язок оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

За приписами статті 9 цього Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Пунктом 11 Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №01/19 від 24.05.2019 сторони погодили, що плата за послуги з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Всупереч наведеним положенням законодавства та пункту 11 Договору, відповідач, як співвласник багатоквартирного будинку за адресою Луганська область, м. Рубіжне, вул. Будівельників, 34, котрому передано в управління нежитлове приміщення загальною площею 902,3 кв.м., надані позивачем послуги протягом липня 2019 - травня 2020 не оплачував, у зв`язку з чим, у останнього виникла заборгованість в розмірі 31775,42 грн.

Доказів погашення заборгованості відповідачем суду не надано.

Наведені в апеляційній скарзі аргументи скаржника не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення у справі відповідно до статті 277 ГПК України, оскільки вони суперечать дійсним обставинам справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм законодавства, з огляду на наступне.

Апелянт заперечує свій обов`язок щодо сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, посилаючись на те, що в умовах Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №01/19 від 24.05.2019 не визначено ціни на послуги з управління для Рубіжанського міського центру зайнятості, що свідчить про порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 №712 "Про затвердження Правил надання послуг з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком".

Разом з тим, як свідчать досліджені судом матеріали справи, 27.06.2019 між управителем - ТОВ "Керуюча компанія "Домком Рубіжне" та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: вул. Будівельників, 34, м. Рубіжне, Луганська область, в особі представника Соляник О.М. було укладено Додаткову угоду від 27.06.2019, якою внесено зміни до Договору №01/19 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 24.05.2019 та викладено:

- абзац 2 пункту 10 розділу "Ціна та порядок оплати послуг управління" після слів "з №101 по №128 включно", доповнено словами "та для нежитлового приміщення, що знаходиться в оперативному управлінні Рубіжанського міського центру зайнятості";

- в пункті 198 табличної частини Додатку №1 "Список співвласників і площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності" текст "879,49 (Підлягає уточненню)" змінено на "902,3";

- всі інші суттєві умови договору залишаються без змін та є обов`язковими для виконання сторонами;

Зазначена Додаткова угода набрала чинності з 27.06.2019 та є невід`ємною частиною Договору №01/19 від 24.05.2019.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції встановлено, що обов`язок зі сплати послуг з управління багатоквартирним будинком у відповідача як співвласника нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку виник на підставі Додаткової угоди від 27.06.2019, яка є невід`ємною частиною Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №01/19 від 24.05.2019.

До моменту укладення вищевказаної додаткової угоди заборгованість з оплати послуг обслуговування багатоквартирного будинку відповідачу не нараховувалась.

Поряд з викладеним суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач, як співвласник багатоквартирного будинку, не був позбавлений можливості звернутися до управителя багатоквартирного будинку за інформацією щодо діяльності ТОВ "Керуюча компанія "Домком Рубіжне", у тому числі за інформацією стосовно правових підстав нарахування та розміру коштів, які підлягають сплаті за надання послуг з обслуговування багатоквартирного будинку.

Посилання апелянта на відсутність необхідності отримувати послуги з управління багатоквартирним будинком з тих підстав, що відповідач самостійно здійснював утримання приналежного йому нежитлового приміщення, що підтверджується укладеними договорами із відповідними виконавцями послуг: ТОВ "Енера Схід" - договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №136-РБ від 17.04.2020; ТОВ "Укргаздобич" - договір про постачання природного газу №3103/1Б від 01.04.2020; КП "Шляхово-ксплуатаційне підприємство Рубіжанської міської ради - договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами №44 від 15.07.2020; КП "Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Рубіжанської міської ради" - договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення №201 від 16.04.2020; ФОП Смолюк І.В. - договір про надання послуг №_11/05-36 від 16.04.2020, судом апеляційної інстанції до уваги не приймається, з огляду на наступне:

Так, частиною 1 статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:

- утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

- купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

З огляду на викладене, колегія суддів відзначає про помилковість ототожнення відповідачем комунальних (п.2 ч. 1 ст. 5) та житлових послуг (п.1 ч.1 ст.5), оскільки з урахуванням положення пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відповідачем надано докази отримання саме комунальних послуг.

Однак, надані відповідачем докази не підтверджують факт отримання послуг, передбачених саме пунктом 1 частини 1 статті 5 наведеного Закону.

Підтверджуючи отримання енергоресурсів для власних потреб, а також надання послуг з обслуговування власної нежитлової будівлі, зокрема, вивезення відходів, водовідведення, прибирання свого приміщення, апелянтом не надано будь-яких належних та допустимих доказів у розумінні статтей 76 - 77 ГПК України на підтвердження здійснення обслуговування внутрішньобудинкових систем, по яким зазначені енергоресурси поступають до його нежитлового приміщення, а також не підтверджено утримання спільного майна багатоквартирного будинку, в тому числі прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, придбання енергоресурсів та ремонт внутрішньобудинкових систем для функціонування спільного майна співвласників.

Відповідач, посилаючись на відсутність спільного використання майна, не наводить будь-яких доводів та не надає доказів на підтвердження тих обставин, що спільні допоміжні і обслуговуючі приміщення, енергетичні та комунальні мережі, а також інші комунікації в будинку, які використовуються Рубіжанським міським центром зайнятості відокремлені від цілісної системи комунікацій, що належить співвласникам багатоквартирного будинку.

Договори про надання комунальних послуг, які надані апелянтом у якості доказів самостійного утримання власного нежитлового приміщення, не містять ані умов щодо здійснення виконавцями цих договорів утримання будь-якої частини саме спільного майна багатоквартирного будинку або прибудинкової території, ані обов`язків з виконання інших зобов`язань (житлових послуг), передбачених пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" пропорційно займаній відповідачем площі приміщення.

Як встановлено судом апеляційної інстанції житлову послугу з управління багатоквартирним будинком за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Будівельників, 34 надає саме відповідач - ТОВ "Керуюча компанія "Домком Рубіжне".

З наведених підстав суд повторно наголошує, що послуги позивача надаються відповідачу не з утримання належного йому на праві власності нежитлового приміщення, а з управління багатоквартирним будинком в цілому, а відповідач в силу статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", зобов`язаний пропорційно займаній площі відшкодовувати витрати позивача на ці послуги.

Доводи скаржника про те, що приміщення, яке використовується Рубіжанським міським центром зайнятості відокремлене від багатоповерхового будинку окремим входом, що свідчить про відсутність спільного використання майна сторін, судом апеляційної інстанції не можуть бути прийняті до уваги.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем не було надано суду матеріалів інвентаризаційної справи (технічної інвентаризації) на нежитлове приміщення, яке надано в управління Рубіжанському міському центру зайнятості, а наявна копія Технічного паспорту від 25.05.2010 не містить будь-якої інформації щодо схем розташування та плану цього приміщення (в тому числі із визначенням місця розташування входу), відтак у суду відсутня об`єктивна можливість встановити дійсні технічні характеристики об`єкту нерухомого майна.

В той же час сторонами не заперечуються ті обставини, що нежитлове приміщення Рубіжанського міського центру зайнятості знаходиться та займає 902,3 кв.м. 1-го поверху багатоквартирного будинку за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Будівельників, 34, і це приміщення було запроектовано та зареєстровано в Єдиному державному реєстрі об`єктів державної власності як самостійний об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення.

Пунктом 3 частини 1 статті Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майно.

Згідно роз`яснень, викладених в листі Міністерства фінансів України №06330-06/2-5/31961 від 06.12.2018, власники (орендарі) нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (бюджетні установи) реєструють в органах Казначейства бюджетні (фінансові) зобов`язання в установленому бюджетним законодавством порядку та з урахуванням норм Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Під час реєстрації в органах Казначейства бюджетних (фінансових) зобов`язань розпорядники (одержувачі) бюджетних коштів подають відповідні реєстри і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного (фінансового) зобов`язання.

Отже, Рубіжанський міський центр зайнятості є користувачем нежитлового приміщення у житловому багатоквартирному будинку, співвласниками якого укладено Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №01/19 від 24.05.2019 з управителем - ТОВ "Керуюча компанія "Домком Рубіжне", тому у відповідача виникає обов`язок виконувати умови договору з управління багатоквартирним будинком та, відповідно, здійснювати оплату цих житлово-комунальних послуг шляхом реєстрації в органах Казначейства бюджетних (фінансових) зобов`язань в установленому бюджетним законодавством порядку та з урахуванням норм Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Що стосується посилання скаржника на відсутність доказів надання послуг з управління багатоквартирним будинком, колегія суддів зазначає, що такими доказами є: Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №01/19 від 24.05.2019, в якому визначено перелік обов`язків управителя, які (обов`язки) узгоджуються з положеннями пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"; Додаток №4 до Договору №01/19 від 24.05.2019 з переліком вимог до якості послуг з управління будинком; Додаток №4 до Договору №01/19 від 24.05.2019, в якому визначено кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території з детальним розрахунком вартості кожної послуги, а також наданими позивачем рахунками за період липень 2019 - травень 2020, а також оборотно-сальдовою відомістю ТОВ "Керуюча компанія "Домком Рубіжне" (рахунок №361) по контрагенту Рубіжанському міському центру зайнятості.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.

У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг.

За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача.

Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.

Разом з тим, відповідач не надав суду доказів направлення відповідних претензій до позивача, як і не надав жодних доказів ненадання послуги з утримання будинку та прибудинкової території за спірний період.

Умовами Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №01/19 від 24.05.2019 визначено перелік робіт з обслуговування та утримання багатоквартирного будинку, об`єм та періодичність виконання цих послуг. В той же час за умовами цього Договору надання управителем окремих підтверджуючих документів щодо виконання послуг з обслуговування не передбачено.

Колегія суддів відзначає, що Рубіжанським міським центром зайнятості не було надано доказів неотримання вищенаведених житлово-комунальних послуг чи оформлення у встановленому порядку відмови від їх отримання, а також не спростовано належними та допустимими доказами наданого позивачем розрахунку спірної заборгованості.

Як зазначено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.04.2020 у справі №910/7968/19, на яку посилається апелянт, факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, необхідним є доведення факту надання та споживання таких послуг.

Разом з тим, у даній справі обставини справи суттєво відрізняються від обставин, встановлених судами у справі №910/7968/19. Зокрема, як вже зазначалось вище у даній справі між сторонами укладено Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №01/19 від 24.05.2019, в якому передбачено зобов`язання управителя виконувати належним чином житлові послуги (здійснювати обов`язки, визначені пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"), перелік, вимоги до якості та вартість яких визначено в додатках до договору, а споживачу, в свою чергу, надано право в будь-який час перевіряти кількість, об`єм та якість зазначених послуг і покладено обов`язок своєчасно оплатити ці послуги.

При цьому, рахунки на оплату за період з липня 2019 по травень 2020, які надані позивачем до матеріалів справи містять відомості, які підтверджують вчинення господарської операції, на виконання якої вони складаються (зобов`язання за Договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №01/19 від 24.05.2019), що в сукупності свідчить про підтвердження між учасниками такої операції, певних прав та обов`язків сторін, зокрема, і щодо обов`язку відповідача сплатити певну суму коштів, яка складатиме вартість наданих послуг.

З огляду на викладене, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з обґрунтованим висновком місцевого осуду про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за отримані послуги по утриманню будинку і прибудинкової територій у розмірі 31775,42 грн.

У зв`язку з порушенням відповідачем строку оплати послу з управління, позивач нарахував відповідно до пункту 24 Договору та просив стягнути з відповідача пеню за кожний день прострочення в розмірі 0,01 відсотка суми простроченого платежу за період з 21.07.2019 по 18.03.2020 в загальному розмірі 2393,41 грн

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами пункту 24 Договору визначено, що за несвоєчасне та/або не в повному обсязі внесення плати за послугу з управління співвласники сплачують управителю пеню в розмірі 0,01 відсотка суми простроченого платежу, яка нараховується за кожний день прострочення, але не більше 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. При цьому загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в загальному розмірі 2393,41 грн., колегія суддів вважає, що розрахунок відповідає передбаченим законодавством порядку та способу нарахування пені, є обґрунтованим та арифметично вірним.

Встановивши наведені обставини, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника про відсутність підстав для стягнення з відповідача пені, які обґрунтовані посиланням на відчутність в Договорі №№01/19 від 24.05.2019 розміру ціни, яку має сплачувати Рубіжанський міський центр зайнятості, враховуючи встановлені вище апеляційним судом обставини наявності Додаткової угоди від 27.06.2019, якою внесено зміни до цього Договору, зокрема, до абзацу 2 пункту 10 розділу "Ціна та порядок оплати послуг управління", пункту 198 табличної частини Додатку №1 в частині доповнення договору ціною для відповідача та визначення розміру площі належного йому нежитлового приміщення.

Що стосується доводів апелянта про відсутність розрахунку витрат адвоката, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як свідчать досліджені судом матеріали справи, надання позивачу адвокатських послуг в суді першої інстанції при розгляді справи №913/393/20 та їх вартість підтверджується копією Договору юридичного обслуговування №2802/20 від 28.02.2020, укладеного між ТОВ "Керуюча компанія "Домком Рубіжне" та адвокатом Чернобаєм С.С., предметом якого є надання правової допомоги.

Конкретний перелік видів та форм правової допомоги сторони передбачили в пункті .2.1 розділу 2 цього Договору.

В матеріалах справи міститься свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1052 від 26.07.2012, видане на ім`я Чернобая Сергія Сергійовича, та ордер серії ВВ №1004756 від 22.06.2020 на здійснення представництва ТОВ "Керуюча компанія "Домком Рубіжне" в Господарському суді Луганської області.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №3 від 22.06.2020 виконавцем - адвокатом Чернобай С.С. були проведені такі роботи та надані послуги за договором №2802/20 від 28.02.2020 як: надання послуг усного консультування; правовий аналіз документів; складання позовної заяви; формування додатків до позовної заяви. Загальна вартість робіт (послуг) 7000,00 грн.

Також, наявною квитанцію до прибуткового касового ордера №15 від 22.06.2020 на суму 7000,00 грн. підтверджується фактична оплата ТОВ "Керуюча компанія "Домком Рубіжне" послуг адвоката Чернобай С.С.

Наведеними обставинами та доказами на їх підтвердження спростовуються доводи апеляційної скарги про відсутність розрахунку витрат адвоката, оскільки такий розрахунок підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №3 від 22.06.2020, в якому зафіксовано перелік робіт та послуг, їх вартість, а також відповідачем документально підтверджено фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Інші доводи апелянта були спростовані в даній постанові апеляційного господарського суду, крім того, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен аргумент.

Таким чином, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга Рубіжанського міського центру зайнятості задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Луганської області від 04.09.2020 у справі №913/393/20 підлягає залишенню без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Рубіжанського міського центру зайнятості на рішення Господарського суду Луганської області від 04.09.2020 у справі №913/393/20 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Луганської області від 04.09.2020 у справі №913/393/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строк оскарження постанови передбачені статтями 286 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя Т.Д. Геза

Повний текст постанови складено 22.01.2021.