Рішення

від 04.11.2008 по справі 2-256/08

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЛУГАНСЬК

Справа №2-256/08 p.

РІШЕННЯ

 ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

4 листопада 2008 року Ленінський районний суд міста Луганська в складі:

головуючого - судді Шембелян B.C., при секретарі - Поповій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що 22.04.2007 року близько 19.10 годин на автошляху Луганськ-Старобільск водій автомобілю «Форд-Оріон», державний номер 875-15 AM, ОСОБА_2, який керував транспортним засобом за довіреністю, не дотримався безпечного інтервалу, різко змінив напрямок руху і без подання світлового сигналу про поворот наліво різко змінив напрямок руху. У цей час паралельно з автомобілем «Форд-Оріон», державний номер 875-15 AM, рухався автомобіль «ВАЗ 21063», державний номер 791-18АМ, під керуванням ОСОБА_3, який виконував обгін автомобілю «Форд-Оріон» відповідно до правил дорожнього руху, а саме із включеним світловим сигналом лівого повороту.

Щоб уникнути зіткнення автомобілів, водій автомобілю «ВАЗ 21063» ОСОБА_3 різко повернув вліво, внаслідок чого з'їхав в кювет, в результаті чого автомобіль «ВАЗ 21063», перекинувся на 360 градусів. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) автомобіль «ВАЗ 21063» було пошкоджено.

Водій автомобілю «Форд-Оріон», державний номер 875-15 AM, ОСОБА_2 з місця ДТП зник.

Дорожньо-транспортна пригода, на думку позивача, сталася з вини водія ОСОБА_2, який керував автомобілем «Форд-Оріон», державний номер 875-15 AM, за довіреністю, виданою ОСОБА_4 Вина водія ОСОБА_2 у ДТП підтверджується матеріалами перевірки ДАІ Слав*яносербського РВ УМВС України в Луганській області, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ПС 051254, поясненнями очевидців ОСОБА_5, ОСОБА_6

Відповідно до висновку техніко-автотоварознавчого дослідження спеціаліста №0460 від 29.05.2007 року вартість відновлювального ремонту автомобілю становить 18531,24 грн., що перевищує його остаточну вартість на час ДТП, тому сума матеріальної шкоди, що завдано володільцю автомобіля «ВАЗ 21063», державний номер 791-81 AM становить 8938,5 грн.

Крім того, в суму маанової шкоди позивач включає інші витрати, що повз'язані з ліквідацією наслідків ДТП. В тому числі суму оплати за послуги експерта з визначення розміру заподіяної шкоди, якому було сплачено 450 грн. Після ДТП 22.04.2007 p. автомобіль «ВАЗ 21063», державний номер 791-81 AM, отримав технічні пошкодження, і його транспортировка в м. Луганськ на стоянку була неможлива, тому було викликано автоевакуатор, послуги якого складають 400 грн. Автомобіль «ВАЗ 21063», державний номер 791-81 AM, було доставлено до м. Луганська і розміщено на стоянці УДАІ, за утримання автомобіля на стоянці було сплачено 17 грн. 10 коп.

Загальна сума матеріальної шкоди становить 9805 грн. 60 коп.

Позивачка просить стягнути з відповідача ОСОБА_7 на її користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 9805 грн. 60 коп., а також судові витрати, що складаються з держмита - 98 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30 грн., а всього 9933 грн. 60 коп.

У судовому засіданні представник позивачки - ОСОБА_8 підтримав позовні вимоги заявлені ОСОБА_1, надав пояснення аналогічні змісту позовної заяви; просив стягнути на користь ОСОБА_1 з відповідача ОСОБА_2 завдану матеріальну шкоду в розмірі 9 805,60 гривень, понесені витрати: із сплати держмита в сумі 98 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30 грн., а також 742 грн. 20 коп. за проведення автотехнічної експертизи.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав і пояснив, що транспортним засобом він керує на підставі довіреності, яка видана на його ім'я ОСОБА_4 Він керував автомобілем «Форд», державний номер 8715 AM, коли їхав з м. Щастя по автошляху Старобільск-Луганськ, шлях був вільний, ніякої дорожньо-транспортної пригоди не було, правила дорожнього руху він не порушував, зіткнення не скоював, його автомобіль ніхто не зупиняв, ніяких сигналів йому не подавали. Він повернув у Кам*янобрідському районі, вигрузив воду, та поставив автомобіль у гараж. Про дорожньо-транспортну пригоду дізнався 03.05.2007 року від ОСОБА_9, яка приїхала до нього додому із чоловіком і працівником ДАІ. Він був присутній під час розгляду матеріалу про притягнення його до адміністративної відповідальності в Артемівському районному суді м. Луганська, був ознайомлений зі схемою ДТП, зробив відмітку про незгоду із притягненням його до адміністративної відповідальності. Він також оскаржував до прокуратури постанову суду про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення за ст. 124 КУпАП, однак, як пояснив сам ОСОБА_2 в судовому засіданні, постанова Артемівського районного суду м. Луганська за результатами розгляду його скарги була залишена без змін, про що йому повідомлено належним чином.

Третя особа на боці позивача, яка не заявляє самостійних вимог, - ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав, пояснив, що 22.04.2008 року близько 19.00 годин сталася дорожньо-транспортна пригода з вини відповідача ОСОБА_2 при наступних обставинах. Він їхав по трасі з м. Щастя до м. Луганська, з ним в автомобілі «ВАЗ 21063», державний номер 791-81 AM, знаходилися дружина та син. В районі с ОСОБА_10 по трасі перед ними їхали два транспортних засоби, серед яких був автомобіль відповідача марки «Форд». На відстані 150 м від зазначених транспортних засобів він вказав лівий поворот, пересунувся в лівий ряд і їхав в лівому ряду, коли зрівнявся з автомобілем «Форд». Водій «Форду» різко повернув вліво, при цьому сигналу повороту не показував. Позаду автомобілю «ВАЗ 21063» також їхав транспортний засіб, який ОСОБА_3 бачив у дзеркало заднього виду, тому різко не гальмував, щоб уникнути зіткнення, але водій автомобіля «Форд» вказаний автомобіль не бачив. Автомобіль «ВАЗ 21063» під керуванням ОСОБА_3 викинуло на зустрічну смугу, а потім - в кювет, автомобіль перевернувся. Зупинився автомобіль, який рухався позаду, водій автомобіля «Форд» з місця ДТП зник.

Третя особа на боці відповідача - ОСОБА_4 у судовому засіданні не була присутня, викликалася належним чином, причин неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутністю не надходило. Суд вважає можливим справу розглянути за її відсутності, на підставі наданих доказів.

На підставі досліджених судом доказів, судом встановлено наступне.

Власником транспортного засобу ВАЗ 2106, державний номер 79181 AM, є позивачка ОСОБА_1, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АІС №476016 від 24.04.2001 року (а.с.27).

Згідно з постановою судді Артемівського районного суду м. Луганська Орлова І.В. від 21.06.2007 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності встановлено вину відповідача в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КоАП України, що полягає в порушенні Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів, яке сталося за таких обставин: ОСОБА_2 22.04.2007 року о 19.00 годин на автошляху Луганськ-Старобільськ, керуючи автомобілем «Форд», державний номер 87815 AM, не витримав безпечний інтервал, змусивши водія автомобілю ВАЗ 2106, державний номер 79181 AM, різко змінити напрямок руху, що призвело до перекидання автомобілю ВАЗ 2106, державний номер 79181 AM, внаслідок чого автомобіль ВАЗ 2106 отримав пошкодження.

Згідно з ч.2 ст. 61 ЦПК України обставини, що встановлені відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, не підлягають доведенню при розгляді інших справ, за участю тих самих осіб, відносно яких встановлені ці обставини.

Однак, кожна сторона вправі доказувати ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх позовних вимог або заперечень.

Тому, за клопотанням сторін судом були допитані свідки ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_13, за клопотанням позивача була призначена судова авто-технічна експертиза.

Заслухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які давали пояснення за участю експерта ОСОБА_14, відповідно до його клопотання, встановив наступне.

Відповідно до версії третьої особи ОСОБА_3П водія автомобіля ВАЗ-21063 державний номер 79181 AM: автомобіль ВАЗ-21063 під його керуванням із швидкістю 90.0 км/ч рухався по автодорозі Луганськ-Старобільськ. В процесі руху він виконував випередження автомобілю FORD-Orion, який рухався із швидкістю 80.0 км/ч з боковим інтервалом близько 1.0м. Коли передній край його автомобіля знаходився на одному рівні із заднім краєм автомобіля FORD-Orion, автомобіль FORD-Orion без подачі світлового сигналу змінив напрямок руху і почав перебудовуватися на смугу руху автомобіля ВАЗ-21063. Відстань, яку подолав автомобіль FORD-Orion до впровадження в смугу руху автомобіля ВАЗ-21063 пояснити не може.

Згідно з версією свідка ОСОБА_12 - пасажиру автомобіля ВАЗ-21063 державний номер 79181 AM: автомобіль ВАЗ-21063 рухався по автодорозі Луганськ-Старобільськ. В процесі руху автомобіль виконував випередження FORD-Orion. Коли передній край автомобіля FORD-Orion знаходився на відстані 1.0м від переднього краю ВАЗ-21063, автомобіль FORD-Orion без подачі світлового сигналу змінив напрямок руху і почав перебудовуватися на смугу руху автомобіля ВАЗ-21063. Відстань, яку подолав автомобіль FORD-Orion до упровадження в смугу руху автомобіля ВАЗ-21063, швидкості руху транспортних засобів, боковий інтервал між ними пояснити не може.

Відповідно до версії свідка ОСОБА_11 - пасажиру автомобіля ВАЗ-21063 державний номер 79181 AM: автомобіль ВАЗ-21063 рухався по автодорозі Луганськ-Старобільськ. В процесі руху автомобіль виконував випередження FORD-Orion. Коли передній край автомобіля ВАЗ-21063 знаходився між переднім і заднім краями FORD-Orion, автомобіль FORD-Orion без подачі світлового сигналу змінив напрямок руху і почав перебудовуватися на смугу руху автомобіля ВАЗ-21063. Відстань, яку подолав автомобіль FORD-Orion до упровадження в смугу руху автомобіля ВАЗ-21063, швидкості руху транспортних засобів, боковий інтервал між ними, а також величину на яку передній край автомобілю ВАЗ-21063 просунувся за задній край автомобілю FORD-Orion пояснити не може.

Згідно з версією свідка ОСОБА_5В водія автомобіля НОМЕР_1: автомобіль ВАЗ-21043 під його керуванням із швидкістю 60.0...70.0км/ч рухався по автодорозі Луганськ-Старобільськ. Попереду в попутному напрямі на відстані 10.0м по його смузі руху із швидкістю 60.0-70.0км/ч рухався FORD-Orion. Зліва в попутному напрямку з боковим інтервалом близько 1.5 м до автомобіля FORD-Orion із швидкістю більшою на 10.0... 15.0км/ч (тобто 70.0...85.0 км/ч) рухався автомобіль ВАЗ-21063, виконуючи випередження останнього. Коли передній край автомобіля ВАЗ-21063 розташовувалася на рівні із заднім краєм автомобіля FORD-Orion, автомобіль FORD-Orion без подачі світлового сигналу змінив напрямок руху і почав перебудовуватися на смугу руху автомобіля ВАЗ-21063. Відстань, яку подолав автомобіль FORD-Orion до впровадження в смугу руху автомобіля ВАЗ-21063 пояснити не може.

Відповідно до версії відповідача ОСОБА_2 водія автомобіля FORD-Orion державний номер 87815 AM: механізм події дорожньо-транспортної пригоди пояснити не може.

Згідно з версією свідка ОСОБА_13- пасажира автомобіля FORD-Orion державний номер 87815 AM: механізм події дорожньо-транспортної пригоди пояснити не може.

На підставі пояснень учасників процесу та свідків, а також адміністративної справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України: протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 22.04.2007 року, схеми до протоколу, пояснень очевидців події, протоколу огляду і перевірки технічного стану автомобілю ВАЗ-21063, висновку спеціаліста про технічний стан автомобілю ВАЗ-21063 від 24.04.2007 року судом були встановлені похідні данні, які були повідомлені експертам за їх клопотанням для використання під час виконання експертизи разом з вказаними вище версіями, як загальні для обох версій а саме:

- тип і стан дорожнього покриття: асфальтобетон; сухе;

- профиль дороги: горизонтальний;

- технічний стан транспортних засобів: технічно справні;

-загрузка транспортних засобів: ВАЗ-21063 - двоє пасажирів; FORD-Orion - троє пасажирів.

Згідно з висновками судової авто-технічної експертизи №650/18 від 20.05.2008 року,

- відповідно до версії механізму дорожньо-транспортної пригоди водія автомобілю ВАЗ-21063 державний номер 79181 AM ОСОБА_3, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_5:

- в даній дорожній обстановці водій автомобіля FORD-Orion державний номер 87815 AM ОСОБА_15 повинен був завчасно подати сигнал світловим покажчиком повороту, а також повинен був перед зміною напрямку руху і перестроюванням на смугу руху автомобіля ВАЗ-21063 переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху, тобто він повинен був діяти відповідно до вимог пп.9.2.б), 10.1., 10.3. Правил дорожнього руху України; при цьому ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти події дорожньо-транспортної пригоди шляхом виконання вимог пп.10.1., 10.3. Правил дорожнього руху України, для виконання яких у нього були відсутні перешкоди технічного характеру; дії водія автомобіля FORD-Orion державний номер 87815 AM ОСОБА_2, що не відповідають вимогам пп.10.1., 10.3. Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв'язку з настанням події даної дорожньо-транспортної події;

- в даній дорожній обстановці, і при заданих похідних даних, водій автомобілю ВАЗ-21063 державний номер 79181 AM ОСОБА_3 у момент виникнення небезпеки (у момент зміни напрямку руху автомобілю FORD-Orion) повинен був вжити заходів до зниження швидкості аж до зупинки автомобілю, тобто повинен був діяти, згідно з вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху України; аналіз та оцінка дій водія ОСОБА_3 в межах вказаної версії не проводилася через недостатність похідних даних;

- відповідно до версії механізму дорожньо-транспортної пригоди водія автомобілю FORD-Orion державний номер 87815 AM ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_13 аналіз та оцінка дій водіїв в межах вказаної версії не проводилася через відсутність даних про механізм події дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, на підставі постанови судді Артемівського районного суду м. Луганська Орлова І.В. від 21.06.2007 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КоАП України, висновків судової авто-технічної експертизи №650/18 від 20.05.2008 року, пояснень свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_5 суд вважає встановленими обставини дорожньо-транспортної пригоди, факт порушення Правил дорожнього руху України відповідачем ОСОБА_2, а також вину відповідача в спричиненні дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків у вигляді майнової шкоди, що заподіяно позивачу.

За встановлених судом обставин суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини з відшкодування матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, які регулюються ст.ст. 22, 1166, 1187, 1188 ЦК України.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у разі порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала в зв"язку з пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала. Особа, яка завдала шкоди. Звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов"язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України, шкода, що завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, суд вважає, що на момент заподіяння шкоди відповідач ОСОБА_15 як правомірний володар автотранспортного засобу FORD-Orion державний номер 87815 AM, відповідно до довіреності власника ОСОБА_16 від 18.01.2007 року (а.с.64) та свідоцтва про    реєстрацію    транспортного    засобу    від    3.12.2003    року    (а.с.66),    повинен    нести відповідальність за завдану позивачу шкоду джерелом підвищеної небезпеки, з вини якого її заподіяно.

Відповідач ОСОБА_2 доказів про відсутність своєї вини у скоєнні ДТП не надав, і, хоча і вживав заходів для оскарження своєї провини у встановленому законом порядку, однак зазначена постанова суду набрала законної сили і не була скасована, чого не заперечує сам відповідач.

Вини позивачки чи інших осіб у скоєнні ДТП не встановлено. Даних про те, що шкоду позивачці спричинено внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, у справі немає.

Безпідставними є, на думку суду, заперечення відповідача ОСОБА_2 своєї вини в скоєнні ДТП із посиланням на те, що він не порушував п. 13.3 Правил Дорожнього руху, оскільки не порушував безпечний інтервал між його автомобілем та автомобілем позивачки під керуванням ОСОБА_3, а також посилання відповідача на ті обставини, що на дорозі було багато ям, дорога знаходилася в аварійному стані, тому через різкі попадання у численні ями міг автоматично відключитися сигнал лівого повороту. Ці заперечення відповідача спростовуються даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 22.04.2007 року та наведеним вище висновком судової автотехнічної експертизи. Суд оцінює висновки судової автотехнічної експертизи як достовірні і обґрунтовані, не довіряти їм у суду підстав немає, при цьому суд враховує, що для надання висновку експерту були надані версії як водія ОСОБА_3, який керував автомобілем позивачки, так і версія відповідача, а також свідків дорожньо-транспортної події.

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування майнової шкоди, що завдано позивачу, який, до речі, не оспорюється відповідачем, суд виходить з наступного.

В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль позивачки, чим їй спричинено майнову шкоду, яка для позивачки становить на теперішній час 9 805,60 грн., а саме:

•   -     8938,50 грн. - вартість матеріальної шкоди, що завдано автомобілю позивачки, що підтверджується висновком техніко-автотоварознавчого дослідження спеціаліста № 0460 від 29.05.2007 року з оцінки вартості матеріальної шкоди, яка спричинена володільцю транспортного засобу - автомобілю «ВАЗ 21063», державний номер 791-81 AM;

•   -     450 грн. - вартість експертного техніко-автотоварознавчого дослідження, 400 грн. -послуги автоевакуатора, 17 грн. 10 коп. - утримання автомобілю «ВАЗ 21063», державний номер 791-81 AM, на стоянці УДАІ, що підтверджується відповідними квитанціями (а. с. 21).

На стягненні саме цієї суми матеріальної шкоди, спричиненої від ДТП, наполягав у судовому засіданні і представник позивачки.

Також суд вважає за необхідне, на підставі вимог ст. 88 ЦПК України, стягнути на користь позивачки понесені нею судові витрати: на проведення судової автотехнічної експертизи - 742, 90 грн., по сплаті держмита в розмірі 98 грн., витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн., а всього 870 грн. 20 коп.

На думку суду вказану майнову шкоду та судові витрати належить стягнути з відповідача ОСОБА_2 з наступних підстав.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року №6 під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Автомобіль марки «Форд Оріон», державний номер 875-17 AM, 1988 року випуску, червоного кольору зареєстрований на власника ОСОБА_4. Але суд не знаходить підстав для покладання на ОСОБА_4 обов'язку по відшкодуванню шкоди, заподіяної внаслідок ДТП. Під час судового розгляду було досліджено довіреність від 18.01.2007 року, посвідчену державним нотаріусом Четвертої Луганської державної нотаріальної контори ОСОБА_17, і зареєстровану в реєстрі за №2-33, відповідно до якої ОСОБА_4 уповноважує ОСОБА_2 продати належний їй на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АІС №606098, виданого МРЕВ УДАІ м. Луганська 03.12.2003 p., автомобіль марки «Форд Оріон», випуску 1998 року, для виконання вказаних в цій довіреності повноважень представнику, поруч з іншими правами, надається право керувати указаним автомобілем. Таким чином, під час ДТП ОСОБА_7 здійснював експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі вказаної довіреності, і тому повинен нести відповідальність за заподіяну позивачці шкоду внаслідок ДТП як володілець джерела підвищеної небезпеки, протиправними діями якого завдано майнової шкоди позивачу. Зазначені обставини виключають відповідальність ОСОБА_4

Керуючись ст. ст. 10, 11, 59, 60. 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1187, 1188 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року №6, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування майнової шкоди 9805,60 гривень (дев'ять тисяч вісімсот п'ять) гривень 60 копієк.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 98 гривень судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ, а також 742 гривні 20 копійок витрат з оплати судової автотехнічної експертизи № 650/18 від 20.05.2008 року, а всього судових витрат: 870 (вісімсот сімдесят) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду через суд Ленінського району м. Луганська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.