Ухвала

від 08.09.2020 по справі 300/1732/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про витребування доказів

"08" вересня 2020 р. справа № 300/1732/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О. Л., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовною заявою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова фірма Стиль

про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться на розрахункових рахунках у банківських установах, які обслуговують відповідача,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі, також - позивач) 16.07.2020 звернулося в суд з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова фірма Стиль (надалі, також - відповідач) про накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова фірма Стиль , що знаходяться на розрахункових рахунках у банківських установах, які обслуговують відповідача.

Підставою звернення до суду слугувала бездіяльність відповідача щодо сплати податкового боргу з податку на додану вартість та пені в загальному розмірі 5 813 929 гривень 54 копійки.

Ухвалою суду від 21.07.2020 відкрито провадження в даній справі.

У ході вивчення матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до пункту 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин:

- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

- платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

- відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

- платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки);

- нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують дотримання умови застосування адміністративного арешту, передбаченого пунктом 94.2 статті 94 ПК України.

Окрім цього, суд зазначає, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Аналіз норм Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Вказані правові висновки наведені в постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року, справа №816/4938/14, які повинні враховуватися відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з частиною 3 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Пунктами 3, 7 та 8 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Враховуючи вищевказане, на думку суду, для повного та всебічного вирішення даної адміністративної справи необхідно витребувати у позивача належним чином засвідчені докази, які підтверджують обставини передбачені пунктом 94.2 статті 94 ПК України, що в свою чергу підтверджує необхідність накладення арешту на кошти і інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова фірма Стиль , що знаходяться на розрахункових рахунках у банківських установах, котрі обслуговують відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 14, 77, 80, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Витребувати в Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (адреса: вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 43142559) належним чином засвідчені копії всіх документів, підтверджуючих наявність обставини (обставин) для застосування адміністративного арешту, що передбачені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI.

2. Зобов`язати Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (адреса: вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 43142559) надати витребувані судом докази протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали.

3. Попередити Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (адреса: вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 43142559), що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

4. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені Кодексом адміністративного судочинства України.

5. Ухвалу направити позивачу для виконання, відповідачу для відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.