Рішення

від 07.09.2020 по справі 825/389/17

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2020 року Чернігів Справа № 825/389/17

Чернігівський окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді Клопота С.Л.,

за участю секретаря Шевченко А.В.,

представника позивача Карети О.О.,

представника відповідача Бисикало Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО Ч" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО Ч" звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Головного управління ДФС України в Чернігівській області 13.01.2017 № 0000111400, № 0000141400, № 0000121400, 0000131400.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовуэ тим, що оскаржувані повідомлення-рішення були прийняті на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки від 27.12.2016 № 468/14/38590000, відповідно до якого були встановлені порушення податкового законодавства. Ці порушення відносяться до взаємовідносин ТОВ АГРО Ч з ТОВ КТТК щодо договорів перевезення зерна, кукурудзи та іншого. При цьому відповідач не ставить під сумнів реальність наших договорів щодо купівлі та продажу зерна. Але під час перевірки, що також зазначено в акті перевірки, всі необхідні документи, якими було підтверджено фактичне здійснення операцій по перевезенню зерна за договором з TOB КТТК були надані.

Позивач зазначає, що фактично, суть акту перевірки, зводиться до того, що за відкритим кримінальним провадженням, не відомо щодо якого факту, були допитані в якості свідків декілька осіб (водіїв), які не підтвердили свої трудові або цивільні взаємовідносини з ТОВ КТТК та факт перевезення зерна за замовленням ТОВ АГРО Ч згідно договору з ТОВ КТТК . Відповідно позивач не має інформації про трудові або цивільні взаємовідносини водіїв з ТОВ КТТК , проте, всі заявки ТОВ АГРО Ч на перевезення виконувались вчасно та в повному обсязі, тому що інакше б взагалі не могли здійснювати господарську діяльність та отримували доходи, та не мали б витрат. Факт купівлі та продажу ТОВ АГРО Ч зерна підтверджується в акті перевірки та задекларованими доходами і витратами позивача.

Таким чином, позивач вважає, що висновок про те, що перевіркою не встановлюється реальність факту здійснення господарських операцій ТОВ АГРО Ч з придбання у ТОВ КТТК транспортно-експедиційних послуг не ґрунтується ні на фактичних обставинах, ні на вимогах законодавства. Крім того, досудове кримінальне провадження, на яке в акті посилається відповідач, на думку позивача не є доказом по справі. Окремо позивач звертає увагу на безпідставні твердження відповідача в акті перевірки про те, що ТОВ КТТК не мало можливості здійснювати транспортні перевезення у зв`язку з тим, що у ТОВ КТТК працює лише 15 осіб та в наявності є лише один вантажний автомобіль. На що позивач зазначає, що відсутність трудових та технологічних можливостей контрагентів не є достатньою підставою для визнання господарської операції нереальною, аналогічна позиція міститься у непоодинокій судовій практиці. Отже, можливі недоліки господарської діяльності контрагентів і контрагентів наших контрагентів, про які свідчить їх податковий облік, та незавершені кримінальні провадження щодо посадових осіб контрагентів, не доводять відсутність фактичного здійснення господарської операції. Крім того, договір, укладений між ТОВ АГРО Ч та TOB КТТК , не визнаний судом недійсним, його недійсність прямо не встановлена законом, у зв`язку з чим існує презумпція правомірності вказаного правочину, а також наявність взаємних прав та обов`язків сторін.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 07 липня 2016 року № 973 працівниками ГУ ДФС у Чернігівській області проведена документальна позапланова виїзна перевірки ТОВ Агро Ч з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 26 лютого 2013 року по 31 квітня 2016 року, за результатами якої складено акт перевірки від 05 вересня 2016 року № 351/14/38590000.

Не погоджуючись з даним актом перевірки, позивач подав до ГУ ДФС у Чернігівській області заперечення від 13 вересня 2016 року № 49. У відповідності до наказу ГУ ДФС у Чернігівській області від 13 грудня 2016 року № 1628 термін проведення документальної перевірки ТОВ АГРО Ч продовжено з 14 грудня 2016 року тривалістю 5 робочих днів.

За результатами вказаної перевірки складено акт перевірки від 27 грудня 2016 року № 468/14/38590000, відповідно до висновків якого встановлено порушення ТОВ Агро Ч вимог:

- підп. 138.2, п. 138.8, ст. 138, підп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого позивачем занижена сума податку на прибуток підприємств, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, на загальну суму 237 232,00 грн за 2014 рік;

- підп. а п. 198.1, абз. 1 ,2 підп. 198.3, ст. 198, п. 200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого ТОВ Агро Ч занижена сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму ПДВ 549 964,00 грн у т. ч.: за лютий 2014 року на суму ПДВ 12 848,00 грн, за березень 2014 року на суму ПДВ 32 372,00 грн, за квітень 2014 року на суму ПДВ 5 485,00 грн, за травень 2014 року на суму ПДВ 10 980,00 грн, за червень 2014 року на суму ПДВ 5 334,00 грн, За липень 2014 року на суму ПДВ 17 833,00 грн, за серпень 2014 року на суму ПДВ 29 432,00 грн, за вересень 2014 року на суму ПДВ 14 149,00 грн, за жовтень 2014 року на суму ПДВ 35 786,00 грн, за листопад 2014 року на суму 38 960,00 грн, за липень 2015 року на суму 190 702,00 грн, за листопад 2015 року на суму 156 083,00 грн., та завищено залишок від`ємного значення на загальну суму 128 929,00 грн. за березень 2016 року.

В подальшому ГУ ДФС у Чернігівській області прийняті податкові повідомлення- рішення від 13 січня 2017 року, а саме:

- № 0000111400 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 29 6540,00 грн (в т. ч. основного платежу - 237 232,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 59 308,00 грн.);

- № 0000141400 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість на суму 15 624,00 грн.;

- № 0000121400 про збільшегіня суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 687 455,00 (в т. ч. основного платежу - 549 964,00 грн., штрафних фінансових санкцій - 137 491,00 грн.);

- № 0000131400 про встановлення завищення від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту на суму 128 929,00 грн.

Вважаючи такі рішення відповідача протиправними, ТОВ Агро Ч звернулося до суду з цим адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.3 ст. 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

За визначенням ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-XIV у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ -документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як визначено підп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до ст. 1 Закону № 996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, зміст наведених положень у їх системному зв`язку свідчить про те, що право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товарів (робіт, послуг), до податкового кредиту у суб`єкта господарювання виникає у разі: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у її межах.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

Разом з цим, недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкового кредиту, а покупця - права на його формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ Агро Ч та ТОВ КТТК був укладений договір транспортно-експедиційного обслуговування від 30 січня 2014 року № 300114, згідно умов якого TOB КТТК (перевізник-експедитор) зобов`язувалося надати ТОВ АГРО Ч (замовнику) послуги по експедируванню або перевезенню вантажу на умовах, визначених у заявках до даного договору, автомобільним транспортом, а замовник прийняти й оплатити належним чином виконані перевізником-експедитором послуги по перевезенню або експедируванню. На надані послуги були оформлені товарно-транспортні накладні. Договором надано право ТОВ КТТК використовувати як власні транспортні засоби, так і залучені транспортні засоби сторонніх організацій, здійснювати транспортно-експедиційні послуги, від свого імені або від імені замовника укладати договори перевезення, за умови попередньої письмової згоди на це замовника. Розрахунки ТОВ АГРО-Ч з ТОВ КТТК проводились у безготівковій формі.

Позивач зазначає, що фактичне виконання господарських зобов`язань за вказаним договором підтверджується належним чином оформленими документами, а саме: податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними щодо перевезення товару, актами надання послуг, платіжними дорученнями на оплату товару та банківськими виписками. Факт купівлі і продажу товару (зерно) підтверджується в акті перевірки та задекларованими доходами і витратами ТОВ Агро Ч .

Суд вважає, що за певних інших обставин, названі документи можуть свідчити про існування господарських операцій, які за формою (зовнішнім вираженням) можуть підпадати під визначення реальних і таких, що зумовлюють зміни в структурі активів, зобов`язань та власного капіталу суб`єкта господарювання.

Водночас потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно послатися на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій. Без цього неможливо перевірити правильність обчислення і сплати сум податкового грошового зобов`язання на підставі таких операцій.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № П/811/4022/14.

Предмет доказування у цій справі становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивачем.

Судом встановлено, що головним слідчим управлінням фінансових розслідувань ДФС України розслідується кримінальне провадження від 08 грудня 2015 року № 12015000000000630 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що учасниками організованої групи зареєстровані або перереєстровані на підставних осіб ряд підприємств та на даний час використовується група транзитно-конвертаційних підприємств, в тому числі і ТОВ КТТК та ін., які з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом використання їх реквізитів та банківських рахунків у злочинних схемах зі створення штучної документальної видимості здійснення фінансово-господарських операцій для незаконного завищення валових витрат при нарахуванні податку на прибуток та податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки.

Згідно протоколів допитів свідків, що складені па підставі проведених допитів водіїв, встановлено, що перевезення водіями ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8 не здійснювались взагалі. Вищезазначені водії у протоколах допитів зазначають, що договорів із ГОВ Київська торгівельно-транспортна компанія (код - 38896631) не укладали: Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Ч та Київська торгівельно-транспортна компанія їм не відомі взагалі.

З протоколів допиту свідків, а саме водіїв які зазначені в товарно-транспортних документах - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 зазначають наступне, що підприємства ТОВ КТТК та ТОВ Агро-Ч їм невідомі, договори з даними підприємствами не укладали, перевезення за замовленнями даних компаній не здійснювали.

В протоколі допиту свідка ОСОБА_9 зазначено, що по ТТН №05 від 7.12.14. №48 від 12.12.14р., №116 від 27.12.14, №67 від 21.10.14, №119 від 27.07.15, №10.3 від 29.08.15, №91 від 31.01.15, №46 від 21.02.15, №56 від 26.02.15, №65 від 27.07.15, №132 від 30.07.15, №134 від 31.07.15, №35 від 08.08.15, №53 від 11.08.15, №48 від 12.08.15, №77 від 20.08.15, №53 від 11.08.15, №48 від 12.08.15, №77 від 20.08.15, №127 від 29.07.15, №4 10 від 24.07.15, №57 від 12.11.15, №58 від 13.11.15, №80 від 20.11.15, №12 від 03.12.15, №123 від 19.12.15, №133 від 28.11.14 на машині МАЗ НОМЕР_1 причіп НОМЕР_2 він перевезень не здійснював та на даному автомобілю ніколи не їздив. На автомобілі МАЗ НОМЕР_3 з причтом НОМЕР_4 перевезень не здійснював, на замовлення ТОВ КТТК та ТОВ АгроЧ нічого не возив.

В протоколі допиту свідка ОСОБА_10 зазначено, що перевезень, згідно ТТН № 166 від 04.07.15 р., №11 від 08.05.15р., №16 від 08.05.15 р. він не здійснював, транспортних засобів для перевезень не надавав.

З протоколу допиту свідка ОСОБА_11 вбачається, що перевезень, згідно ТТН №63 від 27.07.14, №72 від 28.07.14, №26 від 09.08.14, №28 від 11.10.14, №68 від 22.10.14, №76 від 23.10.14, №92 від 28.10.14 №98 від 29.10.14, №28 від 07.11.14, №41 від 09.11.14, №55 від 12.11.14, №49 від 12.11.14, №57 від 13.11.14, №61 від 14.11.14, №64 від 15.11.14, №72 від 16.11.14, №93 від 20.11.14, №99 від 21.11.14, №102 від 22.11.14, №59 від 26.02.14, №114 від 25.11.14, №124 від 26.11.14, №131 від 27.11.14, №138 від 28.11.14, №144 від 29.11.14, №27 від 07.12.14, №49 від 12.12.14, №44 від 11.10.15, №50 від 15.10.15, №14 від 04.11.15, №30 від 05.12.15, №66 від 28.02.15 не здійснював, автомобілі для цих перевезень не надавав.

Свідок зазначив, що ТОВ Агро Ч йому відоме, оскільки він здійснював перевезення на його замовлення близько восьми років назад, тоді воно називалося ТОВ Колос Ч .

З протоколу допиту свідка ОСОБА_12 вбачається, що всього за замовленням ТОВ КТТК він здійснював 2 рейси. Жодних інших рейсів він не здійснював.

Також свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_4 зазначили, що з ТОВ КТТК договорів не укладали, в оренду автомобілі не передавали, перевезення робили на замовлення ОСОБА_14 , про вартість перевезення домовленість була з ним же.

Також в ході проведення допитів було встановлено, що перевезення, які оформлювалися від ТОВ КТТК , фактично здійснювалися на замовлення гр. ОСОБА_15 . Оплату за перевезення здійснював ОСОБА_15 , шляхом перерахування грошових коштів на карткові рахунки.

В той же час, у власності ТОВ КТТК перебуває лише один вантажний автомобіль. Згідно інформації ІТС ПБ щодо податкової звітності Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з податку за ф.ІДФ на ТОВ КТТК за період з 2014-2016 р.р. отримували доходи 15 осіб.

Разом з тим, ці особи перебували в трудових відносинах з ТОВ КТТК ознака доходу 101 і жодних виплат за цивільно-правовими договорами їм не здійснювалося.

Відповідно до податкової звітності (Податковий розрахунок сум доходу, нарахованою (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ПДФ) встановлено, що ТОВ КТТК та ТОВ Агро Ч не здійснювали виплати вказаним водіям.

На час перевірки досудовим слідством встановлено, що транзитне підприємство ТОВ КТТК , з метою одержання прибуткових документів, які свідчать про ніби то придбання ними товарів, робіт (послуг), а також, готівкові кошти на рахунки підприємств реального сектору економіки, які фактично проводять реалізацію власної продукції кінцевому споживачу за готівковий розрахунок, оформлюючи це документально як ніби то реалізація за безготівковий розрахунок транзитним СТІД.

При цьому фактично товари, роботи (послуги) в адресу ФСПД не передаються, а передаються лише документи ( видаткова, податкова, товарно-транспортна накладні тощо), а також готівкові кошти за вирахуванням певних відсотків.

Згідно інформації отриманої в ході проведення досудового розслідування встановлено що ТОВ Агро-Ч перераховувало безготівкові грошові кошти на розрахункові рахунки Т0В КТТК , за ніби то отримані товари, роботи (послуги), але фактично ніяких товарів, робіт (послуг) не отримувало, а фактично отримувало не обліковані готівкові грошові кошти, а також прибуткові документи ( видаткову накладну, податкову накладну тощо) на підставі яких формувався податковий кредит.

Наявні в матеріалах справи докази підтверджують оренду транспортних засобів ТОВ КТТК тільки у водіїв ОСОБА_4 ОСОБА_12 ОСОБА_10 та ОСОБА_16 . Період оренди транспортних засобів з 01.01.2014. з 01.04.2014. Строк дії договорів протягом 1 року. Умови договорів оренди транспортних засобів не передбачають падання послуг по перевезенню товарно-матеріальних цінностей.

Не зважаючи на те, що умовами договорів передбачена оплата за оренду транспортних засобів, представлені суду докази підтверджують тільки часткову оплату і тільки на протязі 2015 року.

Так, ТОВ КТТК проведена оплата ОСОБА_4 згідно виписок банку - 10.07.2015 в розмірі 6040,0 грн., 02.10.2015 в розмірі 10000.0 грн., 21.12.2015 в розмірі 1997,0 грн. Незважаючи на те, що згідно формально складених документів (товарно-транспортних накладних) тільки протягом грудня 2015 року ним ніби - то здійснено 7 перевезень.

При цьому, згідно виписок банку, оплата проведена за оренду транспортних засобів, а не за надання послуг перевезення.

В матеріалах справи наявний тільки один договір на давання послуг перевезення з ОСОБА_12 , згідно якого проведено оплату 20.04.2015 та 26.06.2015.

В протоколі допиту даний водій і підтверджує проведення тільки двох перевезень в 2015 році.

В той же час, згідно формально складених документів (товарно-транспортних накладних), тільки протягом 2015 року їм ніби - то здійснено ще 2 перевезення, не враховуючи 2014 та 2016 роки.

Отже, фактично ТОВ КТТК , у випадках коли перелічені водії не підтверджують факт здійснення перевезень для ГОВ Агро-Ч , здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з постачання послуг з організації перевезення і складено первинний документ, а саме: акти виконаних робіт, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704.

Таким чином, в акті правомірно та підставно зроблено висновок, щодо неможливості підтвердити реальність здійснення господарських операцій, а саме: перевезення товару водіями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_17 , ОСОБА_8 ОСОБА_10 , ОСОБА_18 ОСОБА_19 та ОСОБА_20 оскільки водії не підтверджують своїх взаємовідносини з ТОВ КТТК .

Відповідно до інформації, отриманої в ході проведення досудового розслідування встановлено, що ТОВ Агро Ч перераховувало безготівкові грошові кошти на розрахункові рахунки ТОВ КТТК , за нібито отримані товари, роботи (послуги), але фактично ніяких товарів, робіт (послуг) не отримувало, а отримувало необліковані готівкові грошові кошти, а також прибуткові документи (видаткову накладну, податкову накладну тощо) на підставі яких формувався податковий кредит. Відповідно до податкової звітності податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ПДФ встановлено, що ТОВ КТТК та ТОВ Агро Ч не здійснювали виплати вказаним водіям у товарно-транспортних накладних.

Фактично ТОВ КТТК , у випадках, коли перелічені водії не підтверджують факт здійснення перевезень для ТОВ Агро Ч , здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з постачання послуг з організації перевезення і складено первинний документ, а саме: акти виконаних робіт, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні сформовані всупереч норм ч. 1 ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та підп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704.

Зважаючи на наведене вище, судом встановлено, що виносячи податкові повідомлення -рішення від 13.01.2017 № 0000111400, № 0000141400, № 0000121400, 0000131400, Головне управління ДФС України в Чернігівській області діяло правомірно, підставно та в межах своїх повноважень і у суду відсутні правові підстави для їх скасування.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО Ч" необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО Ч" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО Ч" пров. 1 Травня, 2, м. Чернігів,14013, код ЄДРПОУ 38590000

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області вул.Реміснича, буд.11,м.Чернігів,14000, код ЄДРПОУ 43143966

Повний текст рішення виготовлено 09 вересня 2020 року.

Суддя С.Л. Клопот