Ухвала

від 09.09.2020 по справі 640/13910/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

09 вересня 2020 року м. Київ № 640/13910/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Київська ремонтна база" доГоловного управління Державної податкової служби України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська ремонтна база" звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.03.2020 № 00003170502 та № 00003180502.

Ухвалою суду від 08.07.2020 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від відповідача надійшов відзив на позов. Одночасно відповідач просить суд розгляд справи здійснити з викликом сторін та викликати в судове засідання в якості свідка громадянина ОСОБА_1 .

Щодо клопотання відповідача про розгляд справи за участю представників сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Пунктом 2 частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

При цьому, суд наділений правом на власний розсуд визначати позовне провадження, в порядку якого буде розглядатись справа з урахуванням положень Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням наведеного та враховуючи предмет розгляду даної справи та характер спірних правовідносин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Вказана позиція суду грунтується на висновках, викладених Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 14 січня 2019 року у справі № 727/1002/17.

При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Щодо клопотання відповідача про виклик свідка суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 65 Кодексу адміністративного судочинства України як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з`ясувати у справі. Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім`я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.

Показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи (частина перша статті 91 Кодексу адміністративного судочинства України).

Судом розглянуто клопотання відповідача та з огляду на зазначені у відзиві доводи та зміст обставин, які за допомогою вказаного відповідачем свідка можуть бути підтверджені чи спростовані його показаннями, суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки обставини щодо реальності вчинення господарських операцій підлягають підтвердженню належними письмовими доказами - первинними документами.

Щодо клопотання відповідача в частині виключення первинних документів з числа доказів, суд зазначає, що оцінку доказам у справі буде надано під час розгляду справи.

Керуючись положеннями ст.ст. 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та про виклик свідка.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.А. Бояринцева