Постанова

від 25.08.2020 по справі 280/4489/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 серпня 2020 року м. Дніпросправа № 280/4489/19 Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Кохав-Інжиніринг

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18листопада 2019 року

у справі № 280/4489/19

за позовом Головне управління ДПС у Запорізькій області

до товариства з обмеженою відповідальністю Кохав- Інжиніринг

про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Запорізькій області звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Кохав - Інжиніринг , в якому просило стягнути кошти з рахунків платника податків у всіх банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, податковий борг з податку на додану вартість в сумі 89905,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачено узгоджену суму грошового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 89905,60 грн., який виник у зв`язку з самостійним визначенням податкового зобов`язання в поданій податковій звітності та на підставі пп.129.1.1 ст. 129 ПК України.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.11.2019 адміністративний позов задоволено.

Суд встановив, що податковий борг відповідача з податку на додану вартість становить 89905,60 грн., самостійно відповідачем не сплачений, заборгованість перед бюджетом не погашена.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, вказавши на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. Відповідач зазначає, що податкову вимогу станом на момент розгляду справи не отримано. Вважає, що контролюючим органом неправомірно здійснено розподіл сум, сплачених позивачем, без врахування джерел погашення податкового боргу та неправомірно здійснено нарахування податкового боргу в сумі 89905,60 грн.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю Кохав - Інжиніринг зареєстровано Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради 03.03.2016 за номером 1 103 102 0000039652, основний вид діяльності за КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель , не перебуває в процесі припинення, перебуває на обліку в Головному управління ДФС у Запорізькій області (Олександрівське відділення) з 18.11.2017.

Відповідач зазначає, що станом на 30 січня 2019 року ТОВ Кохав - Інжиніринг має податковий борг з податку на додану вартість, який виник внаслідок несплати самостійно визначених грошових зобов`язань в податкових деклараціях з податку на додану вартість за звітні (податкові) періоди серпень 2018 року - в сумі 55 339,00 грн; вересень 2018 року - в сумі 16 981,00 грн; жовтень 2018 року - в сумі 6 623,00 грн; грудень 2018 року - в сумі 7 879,00 грн.

На підставі пп.129.1.1 п.129.1. ст.129 ПК України контролюючим органом нараховано пеню за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість за податковою звітністю за грудень 2017 року та січень 2018 року, сума якої після часткового погашення складає 3 083,60 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд, переглядаючи судове рішення у відповідності до вимог ст.308 КАС України, погоджується з судом першої інстанції про задоволення позову.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 ст.57 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п.59.3, 59.4 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно пп. 95.1 та 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.95.4 ст.95 ПК України).

Судом першої інстанції встановлено, що 23 лютого 2018 року позивач відповідно до наведених вище норм направив на адресу відповідача податкову вимогу від 7 лютого 2018 року №809-50, яка отримана відповідачем 26 лютого 2018 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 6900612538525 (а.с.23).

Відповідач в апеляційній скарзі проти вказаного факту заперечує, вважає висновок суду першої інстанції з цього приводу необґрунтованим з тих підстав, що у матеріалах справи відсутні докази отримання вимоги уповноваженою особою ТОВ Кохав- Інжиніринг .

Апеляційний суд з огляду на наявні в матеріалах справи докази не приймає такі доводи відповідача, оскільки в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 6900612538525 міститься внесена поштовим відділенням місця призначення інформація, що вищезазначене поштове відправлення вручено 26.02.2018 уповноваженому представнику - Коберському.

Як підтверджує відповідач в апеляційній скарзі, єдиною особою, що уповноважена діяти від імені ТОВ Кохав- Інжиніринг , є директор ОСОБА_1 .

Отже у суду відсутні підстави вважати подані позивачем документи на підтвердження факту вручення 26.02.2018 відповідачеві податкової вимоги №809-50 неналежними доказами. Жодні належні та допустимі докази в обґрунтування наведених обставин відповідачем, як того вимагає ст.77 КАС України, не подані, висновок суду першої інстанції в цій частині відповідачем не спростований.

З приводу доводів відповідача щодо не дослідження судом першої інстанції правомірності нарахування позивачем податкового боргу та безпідставності висновку суду, що даний борг є узгодженим, апеляційний суд зазначає таке.

Виходячи з матеріалів справи, судом встановлено і відповідачем не спростовано, що за даними контролюючого органу відповідно до ІКП з податку на додану вартість податковий борг у відповідача у визначеній позивачем сумі виник у зв`язку з несплатою відповідачем самостійно узгоджених грошових зобов`язань з податку на додану вартість в податкових деклараціях (п.54.1 ст.54 ПК України):

№ 47120465 від 20.09.2018 терміном сплати 30.09.2018 - 55339,00 грн.;

№ 51786117 від 21.10.2018 терміном сплати 30.10.2018 - 16981,00 грн.;

№ 56736707 від 19.11.2018 терміном сплати 30.11.2018 - 6623,00 грн.;

№ 9308236915 від 21.01.2019 терміном сплатим 30.01.2019 - 7879,00 грн.

Посилання відповідача на прийняте позивачем податкове повідомлення-рішення від 06.09.2017 №0005641210, яким до відповідача застосована штрафна санкція у вигляді штрафу у розмірі 83007,65 грн. на підставі п.120-1.1 ст.120-1 ПК України і правомірність якого підтверджена в судовому порядку рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2018 у справі № 808/800/18, апеляційний суд не приймає як таке, що не впливає на спірні відносини.

Як зазначає відповідач, після набрання судовим рішенням у справі № 808/800/18 законної сили - 06.11.2018 позивач суму штрафу у розмірі 83007,65 грн. включив до складу податкової заборгованості ТОВ Кохав - Інжиніринг і в подальшому контролюючий орган суми ПДВ, які були сплачені ТОВ Кохав - Інжиніринг згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за звітний (податковий) період серпень 2018 року № 47120465, вересень 2018 року № 51786117, жовтень 2018 року № 56736707, грудень 2018 року № 9308236915, незаконно відніс в рахунок погашення податкового боргу, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від

06.09.2017 №0005641210.

Такі доводи відповідача не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки за даними ІКП з податку на додану вартість ТОВ Кохав - Інжиніринг кошти, які надійшли до бюджету з рахунку в системі електронного адміністрування, зокрема,:

згідно платіжного доручення від 28.09.2018 - зараховані в погашення недоїмки в сумі 40480,00 грн. по податковій декларації з податку на додану вартість № 6296502650 від 20.01.2018 терміном сплати 30.01.2018 (нараховано ПДВ в сумі 72737,00 грн.);

згідно платіжного доручення від 30.10.2018 - зараховані в погашення недоїмки в суму 16981,00 грн. по податковій декларації з податку на додану вартість № 6296502650 від 20.01.2018;

згідно платіжного доручення від 12.12.2018 - зараховані в погашення недоїмки в сумі 6623,00 грн. по податковій декларації з податку на додану вартість № 6296502650 від 20.01.2018;

згідно платіжного доручення від 30.01.2019 - зараховані в зменшення боргу минулих років в сумі 7202,00 грн. по податковим деклараціям з податку на додану вартість № 6296502650 від 20.01.2018 терміном сплати 30.01.2018 (нараховано ПДВ в сумі 72737,00 грн.), № 9025507644 від 20.02.2018 терміном сплати 02.03.2018 (нараховано ПДВ в сумі 2446,00 грн.).

Відповідно до п.87.1 ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Згідно з п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п.200-1.2 ст.200-1 ПК України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 Порядку електронного адміністрування з податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку.

Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.

За правилами п.5 цього Порядку № 569 електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС надсилає Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку.

У такому реєстрі зазначаються найменування або прізвище, ім`я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку та дата реєстрації його платником податку.

Відповідно до п.19, п.20, п.22, п.24, п.25 Порядку № 569 за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податкових деклараціях з податку результатів діяльності, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку, платником податку проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу.

Для перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов`язань відповідно до поданої податкової декларації з податку ДФС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім`я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету з електронних рахунків платника податку.

У разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань:

1) платник податку у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка;

2) Казначейство перераховує кошти в межах їх залишку на такому рахунку. При цьому залишок узгоджених податкових зобов`язань платника податку, не сплачений до бюджету, обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі шляхом перерахування до бюджету коштів, що перераховуються на електронний рахунок. Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість

Казначейство подає ДФС в розрізі платників податку інформацію про перераховані з їх електронних рахунків кошти до бюджету або на поточний рахунок у день, що настає за днем такого перерахування, та про не перераховані суми у зв`язку з відсутністю коштів на таких рахунках.

Сплата податкових зобов`язань, визначених контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2 , 54.3.5 , 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Кодексу, та сплата передбачених Кодексом штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку з поточного рахунка до відповідного бюджету.

Вказані вище норми Порядку № 569, визначаючи механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням електронних рахунків, не виключать встановленого обов`язку контролюючого органу на зарахування усіх платежів, які надійшли до бюджету, на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Визначальним при цьому є наявність податкового боргу.

Твердження відповідача, що стягнення контролюючим органом грошових коштів з рахунку платника податків у системі електронного адміністрування ПДВ проведено без недотримання норм п.87.1 ст.87, п.95.3 ст.95 ПК України та п.25 Порядку електронного адміністрування з податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569, апеляційний суд вважає помилковим, оскільки в спірному випадку контролюючий орган не здійснював дій із стягнення (списання) відповідних сум з рахунку платника податків у системі електронного адміністрування ПДВ, в тому числі, для погашення штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню від 06.09.2017 №0005641210.

Згідно даним ІКП відповідача з ПДВ позивач зарахував кошти, що надійшли до бюджету з рахунку в системі електронного адміністрування, в рахунок погашення самостійно визначених відповідачем (відповідно, узгоджених) грошових зобов`язань з податку на додану вартість.

З огляду на встановлені вище обставини, дотримання контролюючим органом процедури, що передує стягненню податкового боргу за рішенням суду, апеляційний суд дійшов висновку, що заявлені контролюючим органом позовні вимоги в повній мірі узгоджуються з наведеними приписами податкового законодавства, є обґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Кохав-Інжиніринг залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року у справі № 280/4489/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Н.А. Бишевська

суддя Я.В. Семененко