Постанова

від 25.08.2020 по справі 160/12692/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 серпня 2020 року м. Дніпросправа № 160/12692/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Лащенко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу приватного підприємства Техносервіс Трейд Менеджмент

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 березня 2020 року (головуючий суддя Луніна О.С.)

у справі № 160/12692/19

за позовом приватного підприємства Техносервіс Трейд Менеджмент

до Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Техносервіс Трейд Менеджмент звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просило:

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 18.07.2019 № 4324-п Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП ТЕХНОСЕРВІС ТРЕЙД МЕНЕДЖМЕНТ ;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03.10.2019 № 000231516 на суму 77533,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю призначення та проведення позапланової невиїзної перевірки підприємства. Контролюючим органом не надано доказів на підтвердження наявності конкретних обставин (фактів), які б свідчили про порушення саме позивачем податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, доказів виявлення таких обставин внаслідок перевірок інших платників податків тощо. Також 19.08.2019 до початку перевірки позивач повідомив ГУ ДФС у Дніпропетровській області про втрату частини первинних документів, а саме: за четвертий квартал 2016 року, у зв`язку з чим просив перенести термін проведення перевірки. Однак, відповідач надіслав на адресу позивача акт перевірки від 02.09.2019 № 48640/04-36-14-17/344497147, що свідчить про неврахування листа позивача та оформлення висновків акту на підставі припущень.

В результаті інвентаризації архівної документації первинних документів ПП ТЕХНОСЕРВІС ТРЕЙД МЕНЕДЖМЕНТ виявлено підшивку за 4 квартал 2016 року, що раніше не були знайдені вчасно, які підтверджують достовірність господарських операцій з ТОВ Ліагро Сервіс Груп . Між позивачем та ТОВ Ліагро Сервіс Груп виникли договірні відносини по виконанню ремонтних робіт із заміною запчастин та технічне обслуговування, що підтверджується наданими до суду договором від 14.11.2016 № 14/11-16 та актами приймання-передачі запчастин для виконання ТО, дефектними актами, рахунками на оплату, актом здачі-приймання робіт (надання послуг), платіжними дорученнями та актом звірки за вищевказаним договором та договірні відносини по наданню послуг спецтехнікою, що підтверджується наданими до суду договором № 18/10-16 від 18.10.2016, протоколами узгодження договірної ціни, рахунками на оплату та актами здачі-приймання робіт (надання) послуг. Разом з тим, актом перевірки не встановлено недостовірності господарських операцій. Позивач зауважує, що порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді формування податкового кредиту лише за умови встановлення факту їхніх сумісних дій щодо незаконної мінімізації податкових зобов`язань.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2020 в задоволенні позову відмовлено.

Суд встановив, що наказ про перевірку винесено у відповідності до приписів норм податкового законодавства, підстави для його скасування відсутні. Позивачем не надано посадовим особам контролюючого органу документи, що підтверджують показники, відображені у податковій звітності, ствердження позивача про втрату таких документів не знайшло свого підтвердження, оскільки підприємством жодним чином не зафіксовано таку втрату, не повідомлено правоохоронні органи, фактично заяву до ДПС про втрату документів подано без відповідних підтверджуючих доказів.

Щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення суд зазначив, що згідно наданих документів на підтвердження реальності господарських операцій вбачається відсутність можливості у контрагента позивача надати послуги з огляду на відсутність у нього відповідних трудових резервів, основних фондів, виробничих активів, транспортних засобів, офісних, складських та виробничих приміщень тощо. Відсутність відомостей про повний зміст і обсяг господарських операцій за проаналізованими договорами в первинних документах, які б розкривали це питання, у своїй сукупності не дають можливості стверджувати, що ці господарській операції є реальними.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Позивач не погоджується з висновками суду першої інстанції, наполягає на тому, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки, ґрунтуються на наявності порушень податкового законодавства, допущених контрагентом позивача. При цьому, відповідно до вимог чинного законодавства платник податків не несе відповідальності за порушення, допущені іншими підприємствами. Крім того, у відповідача не було правових підстав для проведення перевірки у зв`язку з тим втратою документів про що повідомлено податковий орган.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін як законне та обґрунтоване. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 18.07.2019 ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнятий наказ № 4304-п (т.1 а.с.27) про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП Техносервіс Трейд Менеджмент за період діяльності з 01.01.2016 по 31.12.2016 з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Ліагро Сервіс Груп .

Наказ та повідомлення від 18.07.2019 № 1507 про проведення перевірки направлені на адресу позивача, отримані ним 26.07.2019.

19.08.2019 позивач контролюючому органу направив заяву про втрату первинних документів за 4-й квартал 2016 року № 19/08, в якій зазначив, що для розслідування причини бракування частини первинних бухгалтерських документів створена комісія. Згідно з пп. 44.5 розд. ІІ ПК України платник зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів із дня, що настає за днем надходження такого повідомлення.

Листом від 19.08.2019 № 19/08-1 позивач, зважаючи на те, що первинні документи, необхідні для проведення перевірки з 19.08.2019 згідно з наказом № 4304-п від 18.07.2019, були втрачені підприємством, просив відповідача перенести термін проведення перевірки до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах строку, встановленого податковим законодавством.

На підставі наказу № 4304-п від 18.07.2019 та повідомлення від 18.07.2019 № 1507 (т.1 а.с.28) відповідачем в період з 19.08.2019 по 23.08.2019 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ ТЕХНОСЕРВІС ТРЕЙД МЕНЕДЖМЕНТ з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Ліагро Сервіс Груп (код ЄДРПОУ 40331223) за період з 01.01.2016 по 31.12.2019, за результатами якої складений акт від 02.09.2019 № 48640/04-36-14-17/34497147 (т.1 а.с.32).

Перевіркою встановлено порушення підприємством: п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 62027,00 грн., в т. ч. в листопаді 2016 року - 17969,00 грн., у грудні 2016 року - 44058,00 грн.

До таких висновків контролюючий орган дійшов з огляду на відсутність документального підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом з ТОВ Ліагро Сервіс Груп та встановлених в судовому порядку фактів вчинення засновником та директором ТОВ Ліагро Сервіс Груп злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України.

Не погодившись з висновками акту перевірки від 02.09.2019 №48640/04-36-14-17/34497147, позивач подав до ДФС України скаргу вих. №24/09-1 від 24.09.2019.

За результатом розгляду скарги Державна податкова служба України надала відповідь № 4415/6/99-00-05-07-01-15 від 04.10.2019, що податковим законодавством не передбачено процедуру розгляду заперечень до акта перевірки контролюючим органом вищого рівня. Цим правом наділений лише той контролюючий орган, який безпосередньо проводив перевірку платника податків.

На підставі висновків акту перевірки від 02.09.2019 № 48640/04-36-14-17/34497147 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення рішення №000231516 від 03.10.2019, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 77533,75 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням 62027 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 15506,75 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Стосовно позовних вимог в частині оскарження наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнятий від 18.07.2019 № 4304-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП Техносервіс Трейд Менеджмент апеляційний суд зазначає таке.

Згідно з абз.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.79.1 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п.79.2 ст.79 ПК України).

За правилами п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, визначених у цьому пункті, зокрема, - отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України).

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом (п.78.4 ст.78 ПК України).

З наведених норм вбачається, що підставою для призначення позапланової перевірки платника податків може бути отримана контролюючим органом податкова інформація, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо сумніви, які виникли у податкового органу з цього приводу, не усунуті наданими поясненнями з документальним підтвердженням.

Отже, передувати прийняттю органом державної податкової служби наказу про проведення перевірки має бути, зокрема, відповідний письмовий запит органу державної податкової служби про надання пояснень та їх документального підтвердження і невиконання такого запиту платником податків.

При цьому наведена вище норма містить вимоги до змісту письмового запиту, а саме: в такому запиті має бути зазначено про порушення платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Правовідносини з приводу підстав та організації направлення такого запиту і надання на нього відповіді визначені пп.73.3 ст.73 ПК України

Згідно п.73.3 ст.73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї із зазначених в цьому пункті підстав, зокрема, якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Таким чином, формою реалізації повноважень податкового органу є спрямування письмового запиту до платника податків із зазначенням у запиті про існуючі порушення з боку такого платника та необхідність надання ним пояснень та документів. Метою запиту є підтвердження або спростування тієї інформації, яка є у податкового органу, при чому достовірність такої інформації про порушення може бути як категорична, так і умовна. Встановлення порушення та формування висновків про це можливе лише після отримання запитуваної контролюючим органом інформації.

В спірному випадку, як встановлено вище, документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ ТЕХНОСЕРВІС ТРЕЙД МЕНЕДЖМЕНТ , результати якої оформлені актом від 02.09.2019 № 48640/04-36-14-17/34497147, проведена контролюючим органом на підставі наказу № 4304-п від 18.07.2019 та повідомлення від 18.07.2019 № 1507, які отримані позивачем 26.07.2019.

Підставою призначення перевірки, як зазначено в означеному наказі, є пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України.

В акті перевірки зафіксовано, що ТОВ ТЕХНОСЕРВІС ТРЕЙД МЕНЕДЖМЕНТ надано заяву від 19.08.2019 № 19/08 про втрату первинних документів за 4 квартал 2016 року. При цьому, підтверджуючі документи щодо втрати первинних документів підприємством не надано. Відповідач вказує, що підприємством не надано документального підтвердження вчинення дій згідно п. 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (наказ МФУ № 88 від 24.05.1995) у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів звітів.

Також контролюючий орган в акті перевірки посилається на факт направлення на адресу підприємства запиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 22.03.2018 № 33678/10, на який (запит) підприємство відповіло листом від 19.08.2019 № 19/08 про втрату архіву первинних документів за 2016 рік, тому підприємство не надало жодних бухгалтерський та первинних документів по взаємовідносинах з ТОВ Ліагро Сервіс Груп .

Фактичні обставини, встановлені судом з цього приводу, полягають у такому.

На адресу підприємства контролюючим органом направлений запит від 22.03.2019 № 33678/10/04-36-14-09 Про надання інформації (пояснень та їх документальне підтвердження) .

В цьому запиті ГУ ДФС у Дніпропетровській області зазначає, що ним виявлено факти, які свідчать про недостовірність визначення ПП Техносервіс Трейд Менеджмент даних по взаємовідносинах з ТОВ Ліагро Сервіс Груп за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, а саме: податкового кредиту за листопад 2016 року на суму 22885 грн., за грудень 2016 року на суму 39142 грн., витрат за 2016 рік на суму 310135 грн.

Про зазначене також вказують результати аналізу податкової інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до ст.ст.72, 73, 74 ПК України, що відповідно до ст.74 ПК України використовується для виконання покладених на контролюючі органи завдань, а саме: даних Єдиного реєстру податкових накладних та аналізу фінансової та податкової звітності ПП Техносервіс Трейд Менеджмент .

Також ГУ ДФС у Дніпропетровській області посилається на отриманий вирок Дніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.12.2018 у справі 209/3986/18, відповідно до якого ОСОБА_1 (засновник та керівник ТОВ Ліагро Сервіс Груп ) визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України, а ТОВ Ліагро Сервіс Груп визнано фіктивним, тому, як зазначає відповідач, неможливо підтвердити правомірність віднесення сум до складу податкового кредиту та до складу витрат за 2016 рік по взаємовідносинах з даним контрагентом - постачальником.

У зв`язку з викладеним відповідач просив ПП Техносервіс Трейд Менеджмент надати пояснення та документальне підтвердження стосовно здійснення господарських операцій ПП Техносервіс Трейд Менеджмент з ТОВ Ліагро Сервіс Груп за вказаний вище період.

Запит направлений на адресу ПП Техносервіс Трейд Менеджмент 02.04.2019, отриманий підприємством 05.04.2019, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4930007942895.

Позивач у відповіді на відзив на позов (т.1 а.с.184-185) підтвердив отримання цього запиту контролюючого органу із вимогою про надання позивачем інформації та її документального підтвердження, разом з тим вказує, що цей запит, окрім загального посилання на норми права, не містить зазначення будь-якої податкової інформації, яка свідчила б про порушення з боку позивача вимог валютного, податкового та іншого законодавства.

Також позивач вказує, що на цей запит ним надано відповідь 19.08.2019, а саме: на запит контролюючого органу надано пояснення та їх документальне підтвердження, також повідомлено, що виявлено бракування частини первинних документів - за четвертий квартал 2016 року.

Посилаючись на вказані обставини, а також п.73.3 ст.73 ПК України, позивач зазначає, що у платника податків виникає обов`язок із надання запитуваної інформації виключно за умови оформлення запиту згідно з вимогами наведеної норми; не зазначення в останньому підстав для направлення та/або зазначення підстав, передбачених Кодексом, недотримання інших вимог є порушенням порядку його оформлення (складання), що в свою чергу призводить до виникнення у платника податків права не надавати запитувану інформацію, отже в даному випадку оскаржуваний наказ прийнятий відповідачем за відсутності підстав та умов, визначених пп.78.1.1 п.78.12 ст.78 ПК України.

Також позивач зазначає, що ним подано до суду первинні документи за 4-й квартал 2016 року і саме відповідачем не надано доказів, що укладені позивачем з ТОВ Ліагро Сервіс Груп договори визнані недійсними, отже саме дані документи є підтвердженням правомірності дій позивача.

Апеляційний суд з огляду на зміст отриманого позивачем запиту контролюючого органу від 22.03.2019 № 33678/10/04-36-14-09 встановив, що цей запит містить такі обов`язкові реквізити, як підстави для надіслання запиту (вказана конкретна норма закону, виявлені недостовірності та інформація, яка це підтверджує), конкретні періоди декларування, а також опис інформації, що запитується, та перелік документів, що її можуть підтверджувати.

Наведене спростовує доводи позивача про відсутність у запиті конкретного факту, який свідчить про порушення позивачем вимог податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідача, оскільки у цьому запиті відповідача наведені обставини, які на думку податкового органу можуть свідчити про факти порушень і недостовірність даних і саме для підтвердження чи спростування таких припущень (у разі не надання пояснень та їх документального підтвердження) і передбачено право податкового органу призначити перевірку.

Крім того, апеляційний суд враховує правову позицію Верховного Суду у постанові від 01.04.2019 №820/19447/14, що відсутність або неповнота посилань на конкретні джерела отримання податкової інформації не повинні розглядатися як підстава для визнання запиту таким, що не відповідає вимогам п. 73.3 Податкового кодексу України, та, як наслідок, бути підставою для визнання наказу про проведення податкової перевірки протиправним.

Отже, направляючи запит позивачу від 22.03.2019, контролюючий орган реалізував свої повноваження, визначені законом, а у позивача виник обов`язок надати відповідну інформацію у встановленому порядку та строки. При цьому у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень.

За встановлених судом обставин позивач повинен був надати відповідну інформацію податковому органу, але всупереч зазначеному, позивач відповідних пояснень та документів на запит відповідача не надав. Як наслідок, сумніви із спірного питання не усунуті, тому зважаючи на встановлений факт ненадання позивачем необхідної інформації відносно взаємовідносин з контрагентом, тобто невиконання встановленого законодавством обов`язку, відповідачем у межах повноважень, визначених пп. 78.1.1 п. 78.1 ст.78 ПК України, призначена документальна позапланова виїзна перевірка позивача.

З приводу посилання позивача в апеляційній скарзі на той факт, що листом від 18.07.2019 № 1507 Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень ГУ ДФС у Дніпропетровській області витребувало у позивача копії документів та пояснення, що безпосередньо стосуються господарських взаємовідносин з ТОВ Ліагро Сервіс Груп за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, який позивач отримав 26.07.2019, апеляційний суд зазначає, що лист ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 18.07.2019 № 1507 не є запитом в розумінні п.73.3 ст.73 ПК України, а є повідомленням підприємства, як того вимагає п.79.2 ст.79 ПК України, про проведення з 19.08.2019 у приміщенні ГУ ДФС у Дніпропетровській області документальної позапланової перевірки на підставі наказу від 18.07.2019 № 4304-п, в якому міститься одночасна інформація, що відповідно до п.85.2 ст.85 ПК України підприємству слід, починаючи із зазначеного терміну, забезпечити надання у повному обсязі всіх документів, що належать, а також пов`язані з предметом перевірки, а саме: регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку (т.1 а.с.28).

На підставі аналізу наявних у справі документів та пояснень представників сторін апеляційний суд дійшов висновку про правомірне прийняття оскаржуваного наказу від 18.07.2019 № 4304-п на підставі пп. 78.1.1. п.78.1 ст.78 ПК України та дотримання відповідачем законодавчо встановлених умов для проведення документальної невиїзної перевірки.

Щодо повідомлення позивачем про втрату первинних документів та необхідності надання йому 90 календарних днів із дня, що настає за днем надходження такого повідомлення, для відновлення первинних документів, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції.

Відповідно до п.44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.3 ст.44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п.44.5 ст.44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Відповідно до вимог п. 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 № 88, на яке посилається відповідач, у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітності керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення.

Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду.

Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також територіальному органу центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, - підприємствами та місцевому фінансовому органу - установами, в 10-денний строк.

Тобто, у випадку втрати первинних документів керівник підприємства повинен був письмово повідомити про це правоохоронні органи та наказом призначити відповідну комісію, при цьому, до складу комісії необхідно було запросити представників слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду, після чого, надати копії відповідних документів до контролюючого органу за місцем обліку платника податків разом із заявою про втрату первинних документів та надання 90 календарних днів із дня, що настає за днем надходження такого повідомлення для відновлення первинних документів.

Суд першої інстанції вірно встановив, що про втрату документів підприємство не повідомило правоохоронні органи та подало до ДПС заяву про втрату документів без відповідних підтверджуючих доказів.

Згідно з п. 44.6 ст. ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Оскільки платник податків не надав посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, суд першої інстанції вірно зазначив, що з урахуванням приписів п. 44.6 ст. 44 ПК України, є вірним висновок відповідача, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення відповідної звітності.

Також апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 03.10.2019 № 000231516 на загальну суму 77533,75 грн.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з абз.1-3 п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Водночас статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За визначенням, наведеним п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України).

Згідно зі ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

В свою чергу, у відповідності до п.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 наведеного вище Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, із зазначенням, що первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Пунктом 2.4 Положення № 88 встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, реалізація господарських операцій суб`єктами господарської діяльності має підтверджуватись первинними документи. І первинні документи, які складені суб`єктами господарської діяльності на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, та такі що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції, не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах господарського та податкового обліку.

Тобто будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Досліджуючи обґрунтованість висновків відповідача щодо неправомірності відображення позивачем в даних податкового обліку господарських операцій з ТОВ Ліагро Сервіс Груп за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, суд встановив таке.

Видами господарської діяльності позивача за кодами КВЕД є: 43.21 - електромонтажні роботи; 45.11 - торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 46.61 - оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням (основний); 46.63 - оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва; 77.32 - надання в оренду будівельних машин і устаткування; 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля.

Між ТОВ Ліагро Сервіс Груп (виконавець) та ПП ТЕХНОСЕРВІС ТРЕЙД МЕНЕДЖМЕНТ (замовник) укладений договір про надання послуг від 18.10.2016 №18/10-16, предметом якого є технічні послуги за допомогою спеціальних технічних засобів Спецтехніка .

Згідно з п. 1.2 договору терміни надання послуг, час початку і закінчення, обсяги, вид і кількість спеціальних технічних засобів, необхідних для надання послуг і розмір оплати послуг, вказуються у відповідних письмових Заявках (довільної форми).

18.10.2016 сторонами за цим договором підписаний Додаток № 1 до договору 18/10-16 від 18.10.2016, а саме: протокол узгодження договірної ціни № 1, в якому визначено найменування послуг (послуги автопідйомника, послуги автопідйомника 22 м, послуги автомобіля Газель, послуги екскаватора Борекс, послуги КрАЗ 64431), кількість, одиницю виміру (машино-години), ціну без ПДВ, ціну з ПДВ.

02.11.2016 - підписаний Додаток № 2 до договору 18/10-16 від 18.10.2016, а саме: протокол узгодження договірної ціни № 2, в якому визначено найменування послуг (послуги автопідйомника, послуги автопідйомника 22v, послуги самоскида, послуги екскаватора JСВ 3 СХ, послуги автокрана, послуги екскаватора, доставка автокрана на місце проведення робіт, послуги автокрана 16т), кількість, одиницю виміру (машино-години), ціну без ПДВ, ціну з ПДВ.

05.12.2016 - підписаний Додаток № 3 до договору 18/10-16 від 18.10.2016, а саме: протокол узгодження договірної ціни № 3, в якому визначено найменування послуг (послуги самоскида, послуги екскаватора (прибирання снігу), доставка самоскида на місце проведення робіт, доставка екскаватора на місце проведення робіт, послуги екскаватора (навантаження снігу), супровід робіт з прибирання снігу, послуги автокрана 16т, послуги автопідйомника, доставка автопідйомника на місце проведення робіт, послуги екскаватора, послуги екскаватора JСВ 3 СХ, послуги екскаватора, послуги автокрана 25 т, доставка автокрана на місце проведення робіт, послуги самоскида), кількість, одиницю виміру (машино-години), ціну без ПДВ, ціну з ПДВ.

На підтвердження виконання послуг за вказаним договором позивачем надано: рахунки на оплату (№ ЛГ-110794 від 07.11.2016, № ЛГ-110834 від 08 листопада 2016 року, ЛГ-111123 від 11 листопада 2016 року, № ЛГ-112601 від 25 листопада 2016 року, № ЛГ-120659 від 06 грудня 2016 року, № ЛГ-120954 від 09 грудня 2016 року, № ЛГ-121546 від 15 грудня 2016 року, № ЛГ-122101 від 21 грудня 2016 року), акти здачі-приймання робіт (надання послуг) (№ ЛГ-110794 від 07.11.2016, № ЛГ-110834 від 08 листопада 2016 року, ЛГ-111123 від 11 листопада 2016 року, № ЛГ-112601 від 25 листопада 2016 року, № ЛГ-120659 від 06 грудня 2016 року, № ЛГ-120954 від 09 грудня 2016 року, № ЛГ-121546 від 15 грудня 2016 року, № ЛГ-122101 від 21 грудня 2016 року), податкові накладні (від 07.11.2016 № 232, від 08.11.2016 № 244, від 11.11.2016 № 333, від 25.11.2016 № 779, від 06.12.2016 № 219, від 09.12.2016 № 297, від 15.12.2016 № 674, 21.12.2016 № 675).

Оплату послуг за договором послуг спецтехніки підтверджено платіжними дорученнями: № 400 від 11.11.2016, № 415 від 17.11.2016, № 418 від 24.11.2016, № 430 від 30.11.2016, № 437 від 06.12.2016, № 438 від 06.12.2016, № 447 від 12.12.2016, № 451 від 15.12.2016, № 460 від 21.12.2016, № 461 від 21.12.2016, № 473 від 28.12.2016, № 474 від 30.12.2016.

Крім того, до матеріалів справи долучено акт звірки взаємних розрахунків за період з 18.10.2016 по 05.01.2017 між ПП ТЕХНОСЕРВІС ТРЕЙД МЕНЕДЖМЕНТ в ТОВ Ліагро Сервіс Груп .

Також, між ПП ТЕХНОСЕРВІС ТРЕЙД МЕНЕДЖМЕНТ та ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП укладений договір на ремонт та технічне обслуговування транспортних засобів № 14/11-16 від 14.11.2016, предметом якого є виконання ремонту із заміною запчастин та технічне обслуговування наданого замовником автомобіля: Автопідйомник АП-18 на шасі ГАЗ-3309, Автопідйомник АГП-22 на шасі ЗІЛ-431412.

На підтвердження виконання послуг за вказаним договором, позивачем надано: дефектні акти № 1 від 14.11.2016, № 2 від 14.11.2016; акти № 1, № 2 від 22.11.2016 приймання-передачі запчастин для виконання ТО згідно договору № 14/11-16 від 14.11.2016; рахунок на оплату № ЛГ-112538 від 25.11.2016, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) згідно договору № 14/11-16 від 14.11.2016 від 25.11.2016, податкову накладну від 25.11.2016 № 759, платіжне доручення № 421 від 25.11.2016, акт звірки взаємних розрахунків за перід з 14.11.2016 по 05.01.2017 між ПП ТЕХНОСЕРВІС ТРЕЙД МЕНЕДЖМЕНТ та ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП .

У відповідності до актів здачі-приймання робіт (надання послуг), ТОВ Ліагро Сервіс Груп , як виконавець технічних послуг за допомогою спецтехніки в період з 07 листопада 2016 по 21 грудня 2016 року надавало послуги: автопідйомника, автопідйомника 22м, самоскида, екскаватора, автокрана, тобто спеціальної техніки. Затрати техніки за період з 07 листопада 2016 року по 21 грудня 2016 року склали 2091 машино-годин.

ТОВ Ліагро Сервіс Груп на час укладення та виконання договорів було належним чином зареєстровано у якості юридичної особи, що підтверджено Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 01.04.2016 - платником податку на додану вартість. Директор підприємства з 28 квітня 2016 року - ОСОБА_1 .

Погоджуючись із висновками акту перевірки, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з інформаційними базами даних ДФС України ТОВ Ліагро Сервіс Груп не має відповідної кількості матеріально-технічних ресурсів, для виконання робіт згідно з договором про надання технічних послуг за допомогою спецтехніки. Відповідно до звіту ТОВ Ліагро Сервіс Груп за формою 1-ДФ у 4 кварталі 2016 року в штаті підприємства рахувалась одна особа.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що за наявності у штаті підприємства однієї людини надати послуги за договором про надання технічних послуг за допомогою спецтехніки і договором ремонту та обслуговування транспортних засобів, неможливо.

Відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних по ланцюгу від ТОВ Ліагро Сервіс Груп не встановлено походження товарів/послуг, які в подальшому реалізовані на адресу ТОВ ТЕХНОСЕРВІС ТРЕЙД МЕНЕДЖМЕНТ .

ТОВ Ліагро Сервіс Груп , надаючи технічні послуги за допомогою спецтехніки, а саме: автопідйомника, автопідйомника 22м, самоскида, екскаватора, автокрана, могло надати такі послуги лише після укладання договорів оренди вказаних транспортних засобів, укладення яких не підтверджено жодними належними доказами та не просліджується за ланцюгом Єдиного державного реєстру податкових накладних.

Суд першої інстанції також звернув увагу на те, що надання послуг на ремонт та технічне обслуговування транспортних засобів можливо за наявності у підприємства працівників певних спеціальностей та кваліфікацій, чи укладення цивільно-правових договорів на виконання певних послуг, робіт, однак будь-які відомості щодо укладання ТОВ Ліагро Сервіс Груп цивільно-правових договорів відсутні.

З огляду на вищевказані обставини, суд першої інстанції визнав правильним доводи відповідача про неможливість підтвердження факту надання послуг ТОВ Ліагро Сервіс Груп на адресу позивача в листопаді та грудні 2016 року на загальну суму 372164,00 грн.

Суд першої інстанції зазначив, що сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб`єкта господарювання, задіяного в ланцюгу руху товарів (робіт/послуг) до позивача, свідчить про те, що метою його діяльності було створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди.

Виконання робіт та послуг передбачає наявність на підприємстві основних засобів, найманих працівників або залучення сторонніх організацій, які б мали на балансі відповідну техніку та кваліфікований персонал для виконання даних видів робіт.

Наведені факти свідчать про відсутність у позивача та його контрагента-постачальника наміру отримання доходу, та здійснення лише документального оформлення господарських операцій, які не здійснювались. Наявність належним чином оформленого первинного документа не надає права платнику податків на формування даних податкового обліку в тому разі, якщо зафіксована в первинних документах господарська операція фактично не відбулася.

Позивач при укладанні договорів з ТОВ Ліагро Сервіс Груп не мав підтверджень ділової репутації, гарантій виконання зобов`язань, необхідних ресурсів та відповідного досвіду, інших ознак комерційної привабливості для обрання ТОВ ТЕХНОСЕРВІС ТРЕЙД МЕНЕДЖМЕНТ саме цього контрагента.

Апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції, що будь-які документи (у тому числі договори, акти, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

В спірному випадку зафіксовані у поданих позивачем первинних документах господарські операції фактично не відбулися, що, відповідно, не дає позивачу права на відображення цих операцій в податковому обліку. Втім апеляційний суд не погоджується з твердженнями суду першої інстанції, що зазначені відповідачем обставини щодо матеріально-технічних можливостей контрагента позивача є свідченням нереальності відповідних господарських операцій, оскільки такі обставини самі по собі не є законодавчо встановленими підставами для позбавлення позивача права на податковий кредит з операцій надання послуг (виконання робіт).

Також твердження відповідача, що аналізом ЄРПН не встановлено походження товарів/послуг, які в подальшому реалізовані на адресу ТОВ ТЕХНОСЕРВІС ТРЕЙД МЕНЕДЖМЕНТ , не можуть бути прийняті як такі, що впливають на реальність здійснених господарських операцій з надання послуг між позивачем та його безпосереднім контрагентом; оскільки вказані обставини не знаходяться в прямому зв`язку між собою.

Разом з тим, апеляційний суд погоджується з доводами відповідача, що первинні документи, які складені суб`єктами господарської діяльності на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, та такі, що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції, не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах господарського та податкового обліку.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що з метою підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди встановленню підлягає їх об`єктивний предметний зв`язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.

За умови доведеності контролюючим органом, що платник при укладенні правочинів та виконанні господарських операцій діяв без належної обачливості та, виходячи з обставин такого укладення та виконання, знав або повинен був знати про порушення, допущені контрагентами, податкова вигода за такими операціями має бути визнана необґрунтованою.

Відтак, хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

За змістом цієї норми злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво, не обмежується операціями з окремими суб`єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємства виключно з метою здійснення злочинної діяльності.

Ця обставина не може залишатися неврахованою, оскільки факт участі особи, яка підписала первинні документи, у діяльності фіктивного підприємства, несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.12.2018 у справі №209/3986/18 Дніпровським районним судом м. Дніпропетровська винесено ухвалу, яка набрала законної сили 01.04.2019, згідно якої встановлений факт вчинення ОСОБА_1 (засновник та керівник ТОВ Ліагро Сервіс Груп ) злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України, який кваліфікується як пособництво у фіктивному підприємництві, тобто придбанні суб`єкта підприємницької діяльності (ТОВ Ліагро Сервіс Груп ) з метою прикриття незаконної діяльності.

ОСОБА_2 , виступаючи посібником у вчиненні злочину, діючи за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, умисно, маючи умисел на здійснення фіктивного підприємництва, у відповідності до відведеної йому ролі, у квітні 2016 року сприяв невстановленій особі у придбанні ТОВ Ліагро Сервіс Груп шляхом державної реєстрації внесення змін до відомостей про юридичну особу в частині зміни відомостей про засновників юридичної особи, тобто придбанні (перереєстрації) суб`єкта підприємницької діяльності юридичної особи ТОВ Ліагро Сервіс Груп , що в подальшому надало змогу невстановленим особам використовувати реквізити ТОВ Ліагро Сервіс Груп з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в наданні послуг іншим суб`єктам підприємницької діяльності в конвертації безготівкових грошових коштів в готівку та незаконному формуванню їм податкового кредиту з податку на додану вартість.

Невстановлені особи отримали можливість використовувати реквізити ТОВ Ліагро Сервіс Груп , укладати господарські угоди та первинні бухгалтерські документи, що свідчили про нібито реалізацію товарів, робіт (послуг) ТОВ Ліагро Сервіс Груп для підприємств реального сектору економіки, відображати їх дані в податковій звітності, чим сприяли незаконному формуванню з податку на додану вартість.

Судом у цій кримінальній справі №209/3986/18 встановлено, що у період 29.04.2016 по 13.04.2017 невстановлена досудовим розслідуванням особа, всупереч встановленого законами України порядку здійснення підприємницької діяльності,у порушення обов`язків суб`єкта господарювання - платника податків щодо належного ведення бухгалтерського та податкового обліку фінансово-господарської діяльності, ведення в установленому порядку обліку об`єктів оподаткування та доходів і витрат, складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, здійснювала незаконну підприємницьку діяльність, шляхом проведення оформлення безтоварних операцій щодо реалізації від імені фіктивного суб`єкта господарювання ТОВ Ліагро Сервіс Груп та виписала податкові накладні на реалізацію товарів (робіт,послуг)на загальну суму 112695420грн., в т.ч. ПДВ 18782570 грн., чим забезпечено формування податкового кредиту з ПДВ покупців на загальну суму 18782570грн. переліченим судом суб`єктам підприємницької діяльності, в тому числі, ТОВ ТЕХНОСЕРВІС ТРЕЙД МЕНЕДЖМЕНТ (код ЄДРПОУ 34497147).

Далі, невстановленою у ході досудового розслідування особою від ТОВ Ліагро Сервіс Груп та номінального директора ОСОБА_1 складались первинні бухгалтерські документи (договори купівлі-продажу, податкові накладні, рахунки-фактури, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні), які оформлювались з порушенням вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність щодо повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства, та не містили особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Тобто виписані невстановленою особою документи не можуть бути належними доказами реальності вчинення цих господарських договорів. Проте, на підставі таких документів невстановленою особою проводилось оформлення продажу та придбання продукції, надавання послуг, виконання робіт контрагентам-покупцям, які за такими правочинами та господарськими операціями отримали податкову вигоду у вигляді зменшення об`єкта оподаткування з податку на додану вартість. Зокрема, таку податкову вигоду отримано контрагентом-покупцем ПП ТЕХНОСЕРВІС ТРЕЙД МЕНЕДЖМЕНТ (код за ЄДРПОУ 34497147).

Ухвалою суду від 22.12.2018 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні означеного вище кримінального правопорушення, але на підставі ст.49 КК України звільнено від кримінальної відповідальності.

Отже вказаною вище ухвалою суду діяння директора ТОВ Ліагро Сервіс Груп (контрагента позивача) кваліфіковані як умисні дії, що виразились у фіктивному підприємництві, тобто створенні суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності.

Враховуючи те, що первинні документи, надані контрагентом позивача, ТОВ Ліагро Сервіс Груп , підписані особою, участь якої в управлінні підприємствами в судовому порядку спростована, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що такі документи не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважною особою та, як наслідок, не визнаються такими, що посвідчують факт придбання робіт чи послуг.

Відтак, ухвалою суду у кримінальній справі, яка набрала законної сили, встановлено об`єктивну сторону складу злочину посадової особи контрагента платника податків, дії якої не були спрямовані на реальне настання наслідків, а лише на формування первинних документів за наслідками неіснуючих операцій.

Господарські операції, відображені позивачем в бухгалтерському та податковому обліку, відбулися на підставі первинних документів, виписаних цією ж особою і у той самий період, в якому встановлено факт вчинення злочину.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції висловленій в постанові Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №826/15414/17.

Таким чином, посилання позивача на реальність здійснення господарських операцій із вказаним підприємством з приводу надання послуг є помилковими та спростовується доводами, наведеними в ухвалі суду, який набрав законної сили.

Виходячи з наведеного та з урахуванням встановлених контролюючим органом обставин щодо діяльності контрагента позивача ТОВ Ліагро Сервіс Груп , апеляційний суд вважає правильним висновок відповідача щодо безпідставного відображення позивачем в податковому обліку операцій з надання послуг означеним підприємством, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову.

Наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства Техносервіс Трейд Менеджмент залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 березня 2020 року у справі №160/12692/19 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Н.А. Бишевська

суддя Я.В. Семененко