Постанова від 08.09.2020 по справі 640/7394/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/7394/20 Суддя першої інстанції: Клочкова Н.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Собківа Я.М.,

при секретарі - Кузик О.С.,

за участю:

представника відповідача: - Мажара Л.С.,

представника третьої особи: - Савченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернаціональні телекомунікації до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство Київстар , Приватне акціонерне товариство ВФ Україна , Товариство з обмеженою відповідальністю Лайфсейл про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2020 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Інтернаціональні телекомунікації звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, в якому просив:

- визнати протиправним (незаконним) та скасувати рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації №117 від 17.03.2020 року Про скасування деяких рішень НКРЗІ щодо видачі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України ТОВ Інтернаціональні телекомунікації та видачу відповідних ліцензій на конкурсних або тендерних засадах ;

- зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації видати Товариству з обмеженою відповідальністю Інтернаціональні комунікації ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України на підставі рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації №48 та №49 від 07.02.2020 року, після здійснення ТОВ Інтертелеком їх оплати у повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2020 року відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернаціональні телекомунікації про забезпечення позову у зв`язку з відсутністю належного обґрунтування такої заяви та доказів на підтвердження наведених в заяві обставин.

06.04.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю Інтернаціональні телекомунікації повторно подано заяву про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації №117 від 17.03.2020 року Про скасування деяких рішень НКРЗІ щодо видачі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України ТОВ Інтернаціональні телекомунікації та видачу відповідних ліцензій та конкурсних або тендерних засадах ;

- зупинення дії пункту 3 рішення НКРЗІ №49 від 07.02.2020 року Про можливість дострокового впровадження нової радіотехнології ТОВ Інтернаціональні телекомунікації .

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 квітня 2020 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернаціональні телекомунікації про вжиття заходів забезпечення позову задоволено:

- зупинено дію рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації Про скасування деяких рішень НКРЗІ щодо видачі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України ТОВ Інтернаціональні телекомунікації та видачу відповідних ліцензій та конкурсних або тендерних засадах №117 від 17 березня 2020 року - до набрання законної сили рішення суду у даній справі;

- зупинено дію пункту 3 рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації Про можливість дострокового впровадження нової радіотехнології ТОВ Інтернаціональні телекомунікації №49 від 07 лютого 2020 року - до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Не погоджуючись із судовим рішенням відповідач - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою відмовити у забезпеченні позову.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було не повно досліджено обставини, що мають значення для справи, не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 травня 2020 року залучено до участі у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство Київстар , Приватне акціонерне товариство ВФ Україна , Товариство з обмеженою відповідальністю Лайфсейл , у зв`язку з чим, з урахуванням ст.. 49 КАС України, колегія суддів вважає за необхідне повідомити третіх осіб у справі про розгляд апеляційної скарги на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 квітня 2020 року про забезпечення позову.

20 липня 2020 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 24733, Товариством з обмеженою відповідальністю Інтернаціональні телекомунікації подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого, позивач повністю заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою, в той час як ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 квітня 2020 року - законною та такою, що прийнята із урахуванням усіх обставин у справі.

28 липня 2020 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 26179, представником позивача подано до суду клопотання про приєднання доказів, а саме: засвідченої копії заяви від 07.05.2020 року № 595/20 про переоформлення та анулювання ліцензій, засвідченої копії рішення НКРЗІ від 28.04.2020 року № 176.

08 серпня 2020 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 32933, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації подано клопотання про приєднання доказів, разом із засвідченою копією рішення № 188 від 19.05.2020 року, копією листа позивача від 30.07.2020 року № 1052/20, копією рішення № 316 від 18.08.2020 року.

Окрім того, 08.09.2020 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 32914, представником позивача втретє подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів наголошує, що нормами КАС України, а саме ст.. 309 КАС України визначено строк розгляду апеляційної скарги, так, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Відповідно до матеріалів справи, колегія суддів, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2020 року було відкрито апеляційне провадження. З урахуванням особливостей, передбачених чинними на час розгляду справи норм КАС України (а саме відповідно до розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, доповненого Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку із поширенням короновірусної хвороби "COVID-19" (опубліковано в газеті Верховної Ради України "Голос України" № 62(7319) 02.04.2020 р.)), колегією суддів було задоволено обидва клопотання представників позивача та відкладено розгляд справи у зв`язку з потенційною хворобою/обсервацією представника позивача.

Втім, відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18 червня 2020 року N 731-IX, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) N 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

В силу приписів ч.2 ст.. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, у зв`язку з чим та враховую принцип розумності строків, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів, без представника позивача.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, як суб`єкт господарювання, який надає послуги рухомого (мобільного) зв`язку на території України, позбавлений можливості на теперішній час здійснювати надання таких послуг самостійно без використання мережі інших операторів (роумінг-партнерів), що, в свою чергу, може призвести до збільшення витрат на послуги зв`язку для абонентів або взагалі виключити можливість надання таких послуг саме позивачем, тобто призведене до зупинення відповідної господарської діяльності позивача в цьому напрямку, що свідчить про обґрунтованість виду забезпечення позову, вжиття такого заходу, як зупинення дії оскаржуваного рішення та пункту 3 рішення № 49 від 07.02.2020 року направлено виключно на збереження збалансованості інтересів сторін у межах розгляду адміністративної справи.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.

Статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (частина перша статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, позов, згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Так, зі змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову вбачається, що підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернаціональні телекомунікації із відповідною заявою стали наступні обставини.

Рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації Про ліцензування у сфері користування радіочастотним ресурсом України від 14.01.2020 року №5 вирішено видати Товариству з обмеженою відповідальністю Інтернаціональні телекомунікації (30109015, м. Одеса), за заявою № 4623/5 (вхідний НКРЗІ № 30820 від 26.12.2019 р.), ліцензію на користування радіочастотним ресурсом для цифрового стільникового радіозв`язку CDMA - 800 (Висновок № 2-4876 щодо можливості видачі ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України від 28.12.2019 р.), строком на 5 років; ліцензію на користування радіочастотним ресурсом для цифрового стільникового радіозв`язку CDMA - 800 (Висновок № 2-4887 щодо можливості видачі ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України від 11.01.2020 р.), строком на 5 років; ліцензію на користування радіочастотним ресурсом для цифрового стільникового радіозв`язку CDMA - 800 (Висновок № 2-4877 щодо можливості видачі ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України від 28.12.2019 р.), строком на 5 років та продовжено термін дії ліцензії № 8015 від 29.04.2015 року на користування радіочастотним ресурсом для цифрового стільникового радіозв`язку CDMA - 800, з 29.04.2020 року по 28.04.2025 року (пункти 1.3, 1.4, 1.5, 2.2. рішення).

Рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації Про ліцензування у сфері користування радіочастотним ресурсом України (розгляд заяв ПрАТ Київстар , ПрАТ ВФ Україна , ТОВ Лайфселл , ТОВ Інтернаціональні телекомунікації ) №48 від 07.02.2020 року вирішено переоформити ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, у тому числі, ТОВ Інтернаціональні телекомунікації у зв`язку зі зменшенням смуги радіочастот та зменшенням кількості регіонів та визнати недійсними ліцензії, що переоформлюються: за заявою № 4628/2 (вхідний НКРЗІ № 30826 від 26.12.2019 р.), ліцензію № 8217 від 10.12.2015 року для цифрового стільникового радіозв`язку CDMA - 800, терміном дії по 09.12.2020 року (пункт 1.1.26 рішення), ліцензію на користування радіочастотним ресурсом на міжнародний рухомий (мобільний) зв`язок ІМТ (Висновок № 2-4882 щодо можливості видачі ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України від 06.02.2020 року), строком на 9 років (пункт 2.9 рішення).

При цьому, відповідно до пунктів 1, 2 рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації Про можливість дострокового впровадження нової радіотехнології ТОВ Інтернаціональні телекомунікації №49 від 07.02.2020 року визначено можливим дострокове впровадження нової радіотехнології Міжнародний рухомий (мобільний) зв`язок IMT Товариству з обмеженою відповідальністю Інтернаціональні телекомунікації за заявою № 4626/6 (вхідний НКРЗІ № 30818 від 26.12.2019) та надано цьому товариству згоду на дострокову зміну радіотехнології CDMA-800 на радіотехнологію Міжнародний рухомий (мобільний) зв`язок IMT у смугах радіочастот 827,855…837,925; 840,455…842,000/872,855…879,145 МГц, а також видано за заявою № 4626/6 (вх. НКРЗІ від 26.12.2019 № 30818) ліцензію на користування радіочастотним ресурсом України для дострокового впровадження нової радіотехнології Міжнародний рухомий (мобільний) зв`язок IMT з ініціативи ліцензіата (Висновок № 2-4881 щодо можливості видачі ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України від 06.02.2020), строком на 9 років.

У відповідності до пункту 3 рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації Про можливість дострокового впровадження нової радіотехнології ТОВ Інтернаціональні телекомунікації №49 від 07 лютого 2020 року анульовано ліцензії на користування радіочастотним ресурсом: № 7653 від 27.03.2014, № 7654 від 27.03.2014, № 7655 від 27.03.2014, № 7657 від 27.03.2014, № 7658 від 27.03.2014, № 7659 від 27.03.2014, № 7660 від 27.03.2014, № 7661 від 27.03.2014, № 7662 від 27.03.2014, № 7663 від 27.03.2014, № 7664 від 27.03.2014, № 7665 від 27.03.2014, № 7666 від 27.03.2014, № 7667 від 27.03.2014, № 7668 від 27.03.2014, № 7669 від 27.03.2014, № 7670 від 27.03.2014, № 7671 від 27.03.2014, № 7672 від 27.03.2014, № 7673 від 27.03.2014, № 7674 від 27.03.2014, № 7675 від 27.03.2014, № 7676 від 27.03.2014, № 7677 від 27.03.2014, № 7678 від 27.03.2014, № 7949 від 24.02.2015 (продовжена рішенням НКРЗІ № 356 від 12.07.2016), № 8015 від 29.04.2015, № 8029 від 20.05.2015 (продовжена рішенням НКРЗІ № 356 від 12.07.2016), № 9942 від 13.08.2019, № 9967 від 09.09.2019, № 10046 від 17.12.2019 , № 10047 від 17.12.2019, № 10048 від 17.12.2019, які видані товариству з обмеженою відповідальністю Інтернаціональні телекомунікації (30109015, м. Одеса) для цифрового стільникового радіозв`язку CDMA - 800, за заявою ліцензіата про дострокове впровадження нової радіотехнології № 4626/6 (вхідний НКРЗІ № 30818 від 26.12.2019) з 01.04.2020 року.

Рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації Про скасування деяких рішень НКРЗІ щодо видачі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України ТОВ Інтернаціональні телекомунікації та видачу відповідних ліцензій на конкурсних або тендерних засадах від 17 березня 2020 року №117 скасовано пункти 1.3, 1.4, 1.5 рішення НКРЗІ від 14 січня 2020 року № 5 Про ліцензування у сфері користування радіочастотним ресурсом України ; пункт 2.2 рішення НКРЗІ від 14 січня 2020 року № 5 Про ліцензування у сфері користування радіочастотним ресурсом України ; пункт 2.9 рішення НКРЗІ від 7 лютого 2020 року № 48 Про ліцензування у сфері користування радіочастотним ресурсом України (розгляд заяв ПрАТ Київстар , ПрАТ ВФ Україна , ТОВ лайфселл , ТОВ Інтернаціональні телекомунікації ) ; пункт 2 рішення НКРЗІ від 7 лютого 2020 року № 49 Про можливість дострокового впровадження нової радіотехнології ТОВ Інтернаціональні телекомунікації у зв`язку з ненаданням товариством з обмеженою відповідальністю Інтернаціональні телекомунікації документів, що підтверджують внесення плати за видачу ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України. Строк набрання чинності цього рішення зазначено 01.04.2020 року.

Як вказує заявник, ним своєчасно здійснено оплату за видачу ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, проте, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації вказані обставини не прийняті уваги, як і не прийняті до уваги форс-мажорні обставини зокрема, встановлення на всій території України карантину (останнім надано до матеріалів справи сертифікат Київської торгово-промислової палати №3000-20-0115 про форс мажорні обставини від 31.03.2020 року вих. №1703-4/150), крім того заявник вказує на ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення №117 від 17.03.2020 року, наголошує, що невидача ліцензій на підставі рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації №48 та №49 від 07.02.2020 р., та анулювання попередніх ліцензій пунктом 3 рішення НКРЗІ №49 від 07.02.2020 р. порушує не тільки права позивача, але й права абонентів позивача, оскільки призведе до повного зупинення відповідної господарської діяльності позивача, що й стало підставою для звернення до суду із відповідною заявою.

Колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог , визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ зазначено, що суд, при розгляді заяв про забезпечення позову має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Також суд має враховувати співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, вирішуючи питання про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, судом не повинна надаватись правова оцінка оскаржуваному рішенню № 117 від 17.03.2020 року, а також не повинен встановлюватись факт своєчасної оплати позивачем за видачу ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, оскільки ці обставини є предметом спору по суті позовних вимог.

Із наданої заяви про забезпечення позову не вбачається очевидної протиправності оскаржуваного рішення, що виключає можливість застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави.

Посилання ж позивача та суду першої інстанції на необхідність забезпечення позову з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін у межах розгляду адміністративної справи, колегія суддів вважає недоцільним, адже суттю інституту забезпечення позову є створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача. Так, колегія суддів не вбачає обставин, які б вказували на неможливість виконання рішення суду, у випадку його задоволення чи існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, посилання ж заявника на те, що скасування заходів забезпечення позову призведе до здорожчання оплати послуг зв`язку для населення, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не є підставою для забезпечення позову, адже підприємництво, як вид господарської діяльності - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність , що здійснюється суб`єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що у відповідності до пункту 3 Рішення №49 вирішено анулювати ліцензії на користування радіочастотним ресурсом: № 7653 від 27.03.2014 року, № 7654 від 27.03.2014 року, № 7655 від 27.03.2014 року,№ 7657 від 27.03.2014 року, № 7658 від 27.03.2014 року, № 7659 від 27.03.2014 року, № 7660 від 27.03.2014 року, № 7661 від 27.03.2014 року, № 7662 від 27.03.2014 року, № 7663 від 27.03.2014 року, № 7664 від 27.03.2014 року, № 7665 від 27.03.2014 року, № 7666 від 27.03.2014 року, № 7667 від 27.03.2014 року, № 7668 від 27.03.2014 року, № 7669 від 27.03.2014 року, № 7670 від 27.03.2014 року, № 7671 від 27.03.2014 року, № 7672 від 27.03.2014 року, №7673 від 27.03.2014 року, № 7674 від 27.03.2014 року, № 7675 від 27.03.2014 року, № 7676 від 27.03.2014 року, № 7677 від 27.03.2014 року, № 7678 від 27.03.2014 року, № 7949 від 24.02.2015 року (продовжена рішенням НКРЗІ № 356 від 12.07.2016 року), № 8015 від 29.04.2015 року, №8029 від 20.05.2015 року (продовжена рішенням НКРЗІ № 356 від 12.07.2016 року), № 9942 від 13.08.2019 року, № 9967 від 09.09.2019 року, № 10046 від 17.12.2019 року, № 10047 від 17.12.2019 року, № 10048 від 17.12.2019 року, які видані товариству з обмеженою відповідальністю Інтернаціональні телекомунікації (30109015, м. Одеса) для цифрового стільникового радіозв`язку CDMA - 800, за заявою ліцензіата про дострокове впровадження нової радіотехнології № 4626/6 (вхідний НКРЗІ № 30818 від 26.12.2019 року) з 01.04.2020 року.

Разом з тим, після винесення оскаржуваної ухвали від 06.04.2020 року про забезпечення позову, позивач звернувся до НКРЗІ із заявами про зменшення смуг радіочастот за наявними у нього ліцензіями та про переоформлення ліцензій, анулювання ліцензій, про які зокрема йшлося раніше в пункті 3 Рішення №49, зокрема №№ 7655, 7657, 7654, 7658, 7659, 7660, 7662, 7664 7665, 7668, 7669, 7671, 7675, 7676, 7677, 8029, 10047, 10048 (анульовані знову за заявою позивача) та №№ 7653, 7661, 7663, 7672, 7673, 9942, 9967 (переоформлені за його ж заявою) згідно з рішеннями НКРЗІ № 188 від 19.05.2020 року та №316 від 18.08.2020 року).

Крім того, листом від 30.07.2020 року №1052/20, позивач повідомив, що до 01 вересня 2020 року останнім заплановано зменшення кількості регіонів використання наявного за чинними ліцензіями спектру радіочастотного ресурсу, зокрема в таких регіонах: Львівська, Івано-Франківська, Рівненська, Чернівецька, Волинська, Тернопільська, Закарпатська, Донецька, Луганська; до 01 жовтня 2020 року - Житомирська, Чернігівська, Вінницька, Кіровоградська, Херсонська, Миколаївська, Харківська, Запорізька, Дніпровська, Сумська, Полтавська, Черкаська, Хмельницька, Автономна Республіка Крим та Севастополь; до 01 листопада - м. Київ та Київська область.

Наведений лист позивача від 30.07.2020 року№1052/20, на переконання колегії суддів, додатково свідчить про відсутність підстав для забезпечення позову.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не наведено будь-яких прийнятних та переконливих обґрунтувань того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, заявником не наведено ознак очевидної протиправності оскаржуваного рішення, що виключає можливість застосування заходів забезпечення позову в межах спірних правовідносин.

У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації - задовольнити, ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 квітня 2020 року - скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернаціональні телекомунікації про забезпечення позову.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 310, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 квітня 2020 року - скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернаціональні телекомунікації про забезпечення позову.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б.Глущенко

Я.М.Собків

Повний текст виготовлено 08 вересня 2020 року.