Постанова

від 08.09.2020 по справі 580/763/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Рідзель О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2020 року Справа № 580/763/20

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Чаку Є.В.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року у справі

за позовом ОСОБА_1

до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни,

третя особа, яка не заявляє

самостійні вимоги

на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю Фінфорс

про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 10.02.2020 про відкриття виконавчого провадження № 61225015.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що за на момент відкриття виконавчого провадження № 61225015 приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. не володіла достовірною інформацією про фактичне проживання боржника ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що належить до її виконавчого округу.

При цьому, суд зазначив, що в разі пред`явлення виконавчого документа не за місцем реєстрації, вказаним у виконавчому документі, стягувачем до заяви повинно бути додано підтверджуючі документи, з яких вбачається, що боржник проживає, перебуває за адресою, зазначеною стягувачем у заяві.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій наполягає на правомірності спірної постанови, стверджуючи, що він діяв на підставі та в порядку, визначеному чинним законодавством, і що адреса боржника (позивача у справі), за якою було відкрито спірне виконавче провадження, зазначена безпосередньо у виконавчому написі нотаріуса, який було подано приватному виконавцю.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати і ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2020 було відкрито апеляційне провадження у даній справі, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 27.05.2018 ОСОБА_1 уклав з ТОВ СС Лоун кредитний договір № 280503-А.

Позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. має право на ведення незалежної професійної діяльності у виконавчому окрузі - м. Київ.

07.02.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1078, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Фінфорс , яке є правонаступником ТОВ СС Лоун , заборгованості за кредитним договором від 27.05.2018 № 280503-А.

ТОВ Фінфорс звернулось до відповідача із заявою про примусове виконання зазначеного виконавчого напису приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика В.В. від 07.02.2020 № 1078.

10.02.2020 відповідачем винесено постанову ВП № 61225015 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика В.В. від 07.02.2020 № 1078. У графі адреса боржника зазначено: м. Київ, просп. П. Тичини, 2.

Позивач, вважаючи зазначену постанову приватного виконавця протиправною, а свої права порушеними, звернувся до суду з цим позовом.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів від 02.06.2016 № 1403-VIII (далі - Закон № 1403-VIII), Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині першій статті 1 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 23 Закону України № 1403-VIII в Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Частиною першою статті 25 Закону №1403-VIII передбачено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя, а відповідно до частини другої цієї статті, приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України Про виконавче провадження знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Місце виконання рішення згідно з пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції № 512/5, визначається відповідно до вимог, установлених статтею 24 Закону № 1404-VIII.

У частині другій статті 24 Закону № 1404-VIII передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно, на яку розповсюджується відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.

Згідно зі статтею 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, в іншому випадку - виконавець зобов`язаний повернути виконавчий документ стягувачу. У свою чергу, місце виконання визначається, виходячи із місця проживання/перебування боржника або з місцезнаходження майна боржника.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 804/6996/17 та від 30.04.2020 у справі № 580/3311/19.

Разом з тим, з вищенаведених законодавчих норм вбачається, що виконавче провадження здійснюється за місцем проживання/перебування боржника, зазначеному у виконавчому документі, і жодною нормою чинного законодавства не передбачено обов`язку приватного виконавця перевіряти місце проживання/перебування боржника, яке вказано, зокрема у виконавчому написі нотаріуса, на підставі якого відкривається відповідне виконавче провадження.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів установила, що у виконавчому написі нотаріуса від 07.02.2020 № 1078, на підставі якого відповідачем відкрито спірне виконавче провадження № 61225015 та винесено оскаржувану позивачем постанову, місцем проживання боржника (позивача) зазначено адресу: м. Київ, просп. П. Тичини, 2, яка перебуває у межах виконавчого округу відповідача та за якою ним відкрито зазначене провадження.

При цьому, ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження позивачем не було надано доказів, які б підтверджували оскарження позивачем вказаного виконавчого напису нотаріуса та/або визнання його недійсним чи скасування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно відкрито виконавче провадження № 61225015 на підставі виконавчого напису нотаріуса від 07.02.2020 № 1078, а отже підстави для задоволення позову в цій справі відсутні.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), викладені, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58), відповідно до яких принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Водночас, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (пункт 29).

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини висновки ЄСПЛ є джерелом права.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни підлягає задоволенню, апеляційна скарга Міністерства оборони України - задоволенню, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року - скасуванню, адміністративний позов - залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат.

З огляду на результат розгляду цієї справи, судові витрати, які були понесені позивачем, відповідно до ст. 139 КАС України, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 287, 308, 311, 315, 316, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року - скасувати та ухвалити постанову, якою в задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 08.09.2020.

Головуючий суддя

Судді: