Постанова

від 09.09.2020 по справі 560/1678/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/1678/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.

Суддя-доповідач - Драчук Т. О.

09 вересня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області, Комісії з розгляду заяв громадян з питань призначення державних соціальних допомог та субсидій малозабезпеченим сім`ям та призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Новоушицької РДА Хмельницької області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення комісії з розгляду заяв громадян з питань призначення державних соціальних допомог та субсидій малозабезпеченим сім`ям та призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Новоушицької РДА від 30 березня 2018 року в частині відмови ОСОБА_1 в призначені державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім`ї та рішення управління соціального захисту населення Новоушицької РДА Хмельницької області від 29 грудня 2018 року щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 , державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім`ї за період з 01 березня 2018 року по 30 серпня 2018 року.

Також, позивач просила зобов`язати управління соціального захисту населення Новоушицької РДА Хмельницької області призначити та виплатити мені, державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім`ї за період з 01 березня 2018 року по 30 серпня 2018 року.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.05.2020 позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини справи та надав неповну оцінку доказам наявним в матеріалах справи.

Позивач в судове засідання не з`явився, належного представника не направив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Також, позивач просила розглядати справу без її участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, належного представника не направив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Разом з тим, матеріали справи містять клопотання відповідача про розгляд справи без його участі. Дане клопотання також містить інформацію, що відповідач повністю підтримує доводи викладені в апеляційній скарзі.

Відповідно до частини 2 статті 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, позивач 21 березня 2018 року звернулася до управління соціального захисту населення із заявою в якій просила призначити державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім`ї та додала до заяви всі необхідні документи.

В травні 2018 року позивач дізналася, що їй відмовлено в призначенні допомоги, рішенням від 30 березня 2018 року комісії з розгляду заяв громадян з питань призначення державних соціальних допомог та субсидій малозабезпеченим сім`ям Новоушицької РДА, на підставі абзацу 2 частини 1 статті 7 Закону України Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям , оскільки в сім`ї є члени які не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги.

Не погодившись з таким рішенням позивач звернулася до суду.

Згідно з рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.10.2018 в справі №2240/3097/18 - визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області щодо неприйняття рішення про призначення або про відмову у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям за заявою ОСОБА_1 від 21.03.2018.

Зобов`язано Управління соціального захисту населення Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.03.2018 та за результатами її розгляду прийняти рішення про призначення або про відмову у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям відповідно до статті 4 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" від 01.06.2000 №1768-III.

Після набрання зазначеного рішення суду законної сили протягом грудня 2018 року-лютого 2019 року будь-якої інформації від управління соціального захисту населення Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області позивачу не надходило, в березні 2019 року вона звернулась до управління соціального захисту населення Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області із заявою про добровільне виконання рішення суду.

В квітні 2019 року позивач отримала відповідь зі змісту якої їй стало відомо, що 29 грудня 2018 року начальником управління соціального захисту населення Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області повторно прийнято рішення про відмову в призначені їй державної соціальної допомоги з посиланням на рішення комісії з розгляду заяв громадян з питань призначення державних соціальних допомог та субсидій малозабезпеченим сім`ям та призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Новоушицької РДА від 30 березня 2018 року.

В травні 2019 року зазначене рішення нею було оскаржено Прем`єр міністру України.

В червні 2019 року позивач отримала повідомлення секретаріату Кабінету Міністрів України про те, що її скарга для розгляду і надання відповіді надіслана до Хмельницької ОДА.

В вересні 2019 року позивач отримала листа Департаменту соціального захисту населення Хмельницької ОДА від 24.09.2019 № 03.02.-М/483 зі змісту якого їй стало відомо, що рішення управління соціального захисту населення Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області від 29 грудня 2018 року відповідає закону та переглядатись не буде.

Враховуючи зазначені обставини позивач вважає, що дії посадових осіб управління соціального захисту населення Новоушицької РДА в не призначені їй державної соціальної допомоги на період 01 березня 2018 року по 30 серпня 2018 року як малозабезпеченій сім`ї є неправомірними та такими що суперечать чинному законодавству, так як на дату подання заяви з проханням про призначення державної соціальної допомоги єдиною працездатною особою яка не працювала була тільки позивач.

Відповідач при прийнятті рішення про відмову у призначенні соціальної допомоги не врахував, що на дату звернення позивача з проханням призначити таку допомогу, в її сім`ї виховувалися троє неповнолітніх дітей, віком до 18 років.

Розгляд заяви позивача від 21 березня 2018 року було здійснено без дотримання процедур, встановлених відповідними нормативно-правовими актами.

Дані обставини й стали підставою для звернення позивача до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що до складу сім`ї позивача входять троє дітей: донька- ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька- ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , син - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Станом на дату подання позивачем заяви із проханням призначити державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім`ї, всі діти як члени сім`ї не досягли 18-ти річного віку, навчалися у закладах загальної середньої освіти, тому, враховуючи такі обставини, відповідач мав право прийняти рішення про призначення державної соціальної допомоги.

Натомість, відповідач приймає рішення від 29.12.2018 про відмову в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї за заявою позивача, не обґрунтовуючи його належним чином.

Із його змісту неможливо встановити чому відповідач при прийнятті рішення не взяв до уваги, що до складу сім`ї входять троє дітей віком до 18 років які проходять навчання за денною формою навчання, хто саме із членів сім`ї є працездатним та не працює, які доходи сім`ї взяті до уваги при прийнятті рішення та інші обставини підтвердженні відповідними документами які необхідні при прийнятті такого рішення.

Рішення про відмову в наданні державної соціальної допомоги має бути вмотивованим і містити роз`яснення порядку його оскарження.

Оскільки зміст рішення відповідача від 29.12.2018 належним чином не вмотивоване, суд вважає, що воно суперечить вимогам Закону України № 1768-III, тобто є протиправним, тому підлягає скасуванню.

В зв`язку з тим, що відповідачем не наведено та не надано належним доказів правомірності прийняття рішення від 29.12.2018 про відмову в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї за заявою позивача, суд першої інстанції вважає за необхідне зобов`язати управління соціального захисту населення Новоушицької РДА Хмельницької області призначити та виплатити ОСОБА_1 , державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім`ї за період з 01 березня 2018 року по 30 серпня 2018 року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Закон України Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям спрямований на реалізацію конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім`ям.

Зокрема, відповідно до ст.1 цього Закону державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям (далі - державна соціальна допомога) - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї; малозабезпечена сім`я - сім`я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї.

Згідно з ч.1 ст.7 Закон України Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям державна соціальна допомога не призначається у випадках, коли, зокрема, працездатні члени малозабезпеченої сім`ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I - IV рівнів акредитації протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню; осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, за інвалідами II групи внаслідок психічного розладу, а також за особами, які досягли 80-річного віку; фізичних осіб, які надають соціальні послуги).

Статтею 4 Закону України Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям передбачено, що заява про надання державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім`ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради. Виконавчий комітет сільської, селищної ради передає заяву про надання державної соціальної допомоги до місцевої державної адміністрації.

Державна соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи.

Рішення про призначення державної соціальної допомоги чи про відмову в її наданні приймається місцевою державною адміністрацією протягом десяти календарних днів і наступного після його прийняття дня надсилається уповноваженому представнику малозабезпеченої сім`ї.

Рішення про відмову в наданні державної соціальної допомоги має бути вмотивованим і містити роз`яснення порядку його оскарження.

Порядок призначення та виплати державної соціальної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого постановою КМ України від 24.02.2003 № 250 державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям (далі - соціальна допомога) призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім`ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї.

Відповідно до пункту 14 постанови № 250 розмір соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім`ї та її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім`ї.

Середньомісячний сукупний дохід сім`ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім`ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 15 листопада 2001 року №486/202/524/455/3370 (далі - Методика).

Відповідно до п.п.1.1 п.1 вказаної Методики обчислення сукупного доходу сім`ї для всіх видів соціальної допомоги у сукупному доході сім`ї при визначенні її права на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям враховується грошовий еквівалент пільг за спожиті житлово-комунальні послуги.

Для призначення соціальної допомоги згідно пункту 6 означеного Порядку уповноважений представник сім`ї подає органу соціального захисту населення такі документи: заяву, декларацію про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім`ї), довідку про наявність та розмір земельної частки (паю).

Згідно з абз.2 п.10 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого постановою КМ України № 250 від 24.02.2003, соціальна допомога не призначається у разі, коли, зокрема, працездатні члени малозабезпеченої сім`ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I - IV рівня акредитації протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню; осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, за інвалідами II групи внаслідок психічного розладу, а також за особами, які досягли 80-річного віку; фізичних осіб, які надають соціальні послуги).

Разом з тим, абз.7 п.10 Порядку №250 (станом на момент подання заяви 21.03.2018) вказував наступне - за наявності обставин, передбачених у частині першій цієї статті, державна соціальна допомога може бути призначена місцевою державною адміністрацією на підставі рішень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад у разі, якщо, зокрема, у малозабезпеченій багатодітній сім`ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації, але не довше ніж до досягнення ними 23 років). Аналогічна норма зазначена в абз.3 ч.2 ст.7 Закон України Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям (в редакції станом на 21.03.2018).

Колегія суддів аналізуючи вищенаведені положення зазначає, що Законом №1768-III та Порядком №250 визначений вичерпний перелік підстав для відмови у призначені і виплаті малозабезпеченим сім`ям державної соціальної допомоги.

В свою чергу, основною підставою для відмови ОСОБА_1 в призначені державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім`ї, стало те що вона як працездатна особа не працює, не служить, не вчиться за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I - IV рівня акредитації протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги.

Дану обставину позивач не заперечувала, що встановлено в рішенні Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.10.2018 в справі №2240/3097/18.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та встановлено в справі №2240/3097/18, станом на 21.03.2018 позивач мала трьох дітей віком до 18 років: донька - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , син - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 навчаються в Новоушицькому навчально-виховному комплексі "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1, гімназія" (а.с.74), а ОСОБА_2 навчалась на момент подання заяви в Новоушицькому навчально-виховному комплексі "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1, гімназія".

З урахуванням вказаного, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволені апеляційної скарги, оскільки з матеріалів справи встановлено виконання позивачем передумов (вимог) Закону №1768-III та Порядку №250 для призначення і виплати малозабезпеченим сім`ям державної соціальної допомоги, в повному обсязі.

Щодо доводів апелянта в частині купівлі земельної ділянки, житлового будинку та відмови від аліментів, колегія суддів зазначає, що дані доводи не лягли в підстави для відмови у задоволенні заяви позивача від 21.03.2018 в призначені державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім`ї.

Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують обставини дослідженні судом першої інстанції та висновки про задоволення позову на основі цих обставин.

Крім того, у рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачений ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Ватаманюк Р.В.