Ухвала

від 09.09.2020 по справі 640/18452/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 вересня 2020 року

Київ

справа №640/18452/18

адміністративне провадження №К/9901/22622/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2020 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року

у справі № 640/18452/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛСКОНТАКТ УКРАЇНА"

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 2020 року до Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві (далі - скаржник) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року у справі № 640/18452/18, предметом розгляду якої є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 04 вересня 2018 року №00010921402, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2018 року в розмірі 3 294 721,00 грн., №00010911402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток, створених за участю іноземних інвесторів, та застосовано штрафні санкції на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України в загальній сумі 1 360 659,00 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 1 088 527 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 272 132,00 грн., №0045801406, яким застосовано штрафні санкції на підставі пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України та збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 25 343,75 грн.

Податкові правопорушення покладені в основу прийняття податкових повідомлень - рішень основані на порушенні Товариством (позивачем у справі) пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", пункту 9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів", затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2018 року на загальну суму 1 088 527 грн., в тому числі за 2017 року рік в сумі 365 407,00 грн., за І квартал 2018 року в сумі 723 120,00 грн., та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 3 294 721,00 грн., в тому числі за І квартал 2018 року в сумі 3 294 721,00 грн., підпункту 141.4.2 пункту 141.4. статті 141 Податкового кодексу України, у зв`язку з несвоєчасною сплатою податку на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі 101 375,00 грн. у 2017 року році.

Звертаючись із касаційною скаргою відповідач підставою касаційного оскарження визначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та пункт 3 (ймовірно мова йде про частину третьою) статті 351 цього Кодексу. Вважає відсутнім висновок Верховного Суду щодо питання застосування підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України. Аргументація заявлених підстав касаційного перегляду відсутня.

Касаційною скаргою відповідач просить про скасування рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нового судового рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю, при цьому не посилається на норми покладені в основу прийняття кожного із трьох актів індивідуальної дії, які є предметом судового розгляду.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема за пунктом третім, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно , а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року у справі № 640/18452/18 - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Р.Ф.Ханова